Основним документом, що регулює питання ведення операцій
з готівкою, є Положення про ведення касових операцій у національній валюті в
Україні, затверджене постановою Правління Національного банку України від 15.12.04 № 637, зареєстровано
в Міністерстві юстиції України 13 січня
2005 року за N 40/10320. Так, пунктом 7.4 глави 7 цього положення встановлено, що
відповідальність за дотримання порядку ведення операцій з готівкою покладається
на підприємців, керівників підприємств. Особи, які винні в порушенні порядку
ведення операцій з готівкою, притягуються до відповідальності в установленому
законодавством України порядку.
У разі виявлення порушень установленого порядку ведення
операцій з готівкою контролюючі органи застосовують до порушників штрафні
санкції на підставі подання органів контролю згідно з законодавством України.
Розміри фінансових санкцій за порушення касової
дисципліни встановлено Указом Президента України від 12.06.95 № 436 "Про
застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" (надалі - Указ).
При цьому, відповідно до пункту 114.1 статті 114 Податкового кодексу України (надалі - ПКУ)
граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до
платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов'язань, визначеним статтею 102 ПКУ.
Відповідно до пункту 102.1 статті 102 ПКУ контролюючий
орган, крім випадків, визначених цим пунктом, має право провести перевірку та
самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках,
визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення
перевірки контрольованої операції відповідно до ст. 39 ПКУ), що настає за
останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про
використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4
статті 133 ПКУ, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань,
нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана
пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку
контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків
вважається вільним від такого грошового зобов’язання (в тому числі від
нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового
повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку
до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання
уточнюючого розрахунку.
Таким чином, оскільки Указом не передбачено строку
давності для застосування штрафних санкцій за порушення вимог щодо ведення
касових операцій у національній валюті, то контролюючим органом застосовуються
норми ПКУ, згідно з якими такий строк становить 1095 днів.
(за матеріалами загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу Державної фіскальної служби України)