Забезпечення мінімальної
заробітної плати
Заробітна плата - це грошова винагорода, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Держава здійснює регулювання оплати праці працівників підприємств усіх форм власності шляхом встановлення розміру мінімальної заробітної плати та інших державних норм і гарантій, встановлення умов і розмірів оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, працівників підприємств, установ та організацій, що фінансуються чи дотуються з бюджету, а також шляхом оподаткування доходів працівників.
Відповідно до Закону України від 24.03.95 № 108 "Про оплату праці" (надалі – Закон про оплату праці) розмір заробітної плати працівника:
Держава здійснює регулювання оплати праці працівників підприємств усіх форм власності шляхом встановлення розміру мінімальної заробітної плати та інших державних норм і гарантій, встановлення умов і розмірів оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, працівників підприємств, установ та організацій, що фінансуються чи дотуються з бюджету, а також шляхом оподаткування доходів працівників.
Відповідно до Закону України від 24.03.95 № 108 "Про оплату праці" (надалі – Закон про оплату праці) розмір заробітної плати працівника:
- залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових
якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності
підприємства;
- за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за
розмір мінімальної заробітної плати.
Починаючи з 01.01.2017 року розмір мінімальної заробітної плати
працівника за повністю виконану норму праці не може бути менше
3200 гривен. При цьому, будь-яких винятків для пільгових категорій
працівників (інваліди, пенсіонери тощо) нормативно-правовими актами не
передбачено.
Виплати, що враховуються (не враховуються) при обчисленні заробітної плати
для забезпечення її мінімального розміру
Відповідно до статті 3-1 Закону про оплату праці
|
|||
№ з/п
|
Враховуються
|
Не враховуються
|
|
1
|
Основна зарплата, зокрема винагорода за виконану роботу відповідно до
встановлених норм праці за тарифними ставками (окладами), відрядними
розцінками та посадовими окладами
|
Виплати, визначені частиною другою статті
|
доплати за роботу в несприятливих умовах праці
та підвищеного ризику для здоров’я*
|
доплата за роботу у нічний час
|
|||
2
|
Доплати і надбавки до тарифних ставок (окладів) за:
|
доплата за роботу в надурочний час
|
|
суміщення професій (посад)
|
|||
виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника
|
виплати за роз’їзний характер роботи
|
||
розширення зон обслуговування
|
премії до ювілейних і святкових дат
|
||
інтенсивність праці
|
|||
класність водіям (машиністам) транспортних засобів
|
Виплати, обчислені з розрахунку середньої зарплати
|
відпускні;
|
|
керівництво бригадою; високі досягнення в роботі
|
компенсація за невикористану відпустку
|
||
виконання особливо важливої роботи на певний строк
|
середній заробіток
працівників, призваних на військову службу, відповідно до статті 119 КЗпП
|
||
знання та використання в роботі іноземної мови
|
"лікарняні"
|
||
допуск до державної таємниці
|
"декретні"
|
||
дипломатичні ранги, персональні звання службових осіб, ранги державних
службовців, кваліфікаційні класи суддів, науковий ступінь
|
Виплати, що не залежать від виконаної працівником місячної (годинної)
норми праці
|
матеріальна допомога (на оздоровлення, для вирішення соціально-побутових
питань)
|
|
за роботу в святкові і вихідні дні тощо
|
сума вихідної допомоги при припиненні трудового договору
|
||
3
|
Премії (щомісячні, квартальні тощо) і винагороди, в тому числі за вислугу
років, що мають систематичний характер
|
Інші виплати
|
винагорода за цивільно-правовими договорами
|
4
|
Винагороди за підсумками роботи за рік, щорічні винагороди за вислугу
років (стаж роботи)
|
зарплата на роботі за внутрішнє сумісництво**
|
|
5
|
Суми індексації
|
||
*Такі виплати
мають виплачуватись понад розмір мінімальної заробітної плати за результатами
атестації робочих місць (листи Міністерства соціальної політики України від
14.02.17 № 344/0/101-17/281, від
17.02.17 № 391/0/101-17/282, від 13.02.17 № 317/0/101-17/282)
|
|||
| **Доплата до рівня мінімальної заробітної плати нараховується окремо як за основним місцем робота, так і за місцем роботи за сумісництвом, Тобто заробітна плата за основним місцем роботи та заробітна плата роботи за сумісництвом (у тому числі внутрішньому) не сумуються. | |||
Доплата до мінімального рівня
Якщо працівник виконав місячну норму праці, а нарахована йому
заробітна плата є меншою за розмір мінімальної заробітної плати, роботодавець
повинен провести доплату до рівня мінімальної заробітної плати.
Така доплата розраховується в кінці кожного місяця, коли відома сума
заробітної плати за відпрацьований час, а виплачується одночасно із
заробітної платою за другу половину місяця. Тому при нарахуванні
та виплаті заробітної плати за першу половину місяця (аванс)
розраховувати та виплачувати доплату до рівня мінімальної заробітної
плати не потрібно.
У разі укладання з працівником трудового договору про роботу
на умовах неповного робочого часу, а також при невиконанні
працівником у повному обсязі місячної (годинної) норми праці, роботодавець
розраховує і виплачує мінімальну заробітну плату пропорційно виконаній
нормі праці (відпрацьованому часу).
Слід зазначити, що час простою не з вини працівника
оплачується відповідно до норм статті 113 Кодексу законів про працю України (надалі – КЗпП) не нижче
двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу), при
цьому роботодавець не проводить доплату до рівня мінімальної
заробітної плати.
Розглянемо зазначене па прикладах
№ з/п
|
Приклади
|
1
|
Виконано місячну норму праці
|
Посадовий оклад працівника -
2100 гривен, надбавка за інтенсивність праці - 420 гривен (20 % від
посадового окладу).
У січні 2017 року працівником відпрацьовано повний місяць.
Розрахована сума заробітної плати працівника за січень 2017 - 2520 гривен
(2 100 + 420).
Оскільки сума заробітної плати працівника (2520 гривен) менше
мінімального розміру заробітної плати (3200 гривен), то необхідно здійснити
доплату до її рівня, яка становитиме 680 грн (3200 – 2520).
|
|
2
|
Не виконано місячну норму праці
|
2.1
|
Посадовий оклад працівника – 2800 гривен. Доплат, надбавок та премій він
не має.
У січні 2017 року працівником відпрацьовано 12 робочих днів (із 20 днів
за графіком робочого часу), решту часу він перебував у щорічній відпустці.
Сума відпускних становила 1250 гривен.
Заробітна плата працівника за відпрацьований
час у січні 2017 - становить 1680 гривен (2800 : 20 × 12).
Оскільки працівником у січні 2017 року не
виконано місячну норму праці, то рівень мінімальної заробітної плати
визначаємо пропорційно відпрацьованому часу.
Мінімальна заробітна плата пропорційно
виконаній нормі праці становить 1920 гривен (3200 : 20 × 12).
Далі визначаємо суму доплати до рівня
мінімальної заробітної плати, враховуючи лише заробітну плату за
відпрацьований час у січні 2017 року, сума відпускних до розрахунку не
включається.
Доплата до рівня мінімальної заробітної плати
у січні становить 240 гривен (1920 – 1680).
Отже, загальна сума нарахованого доходу
працівника в січні 2017 року становить 3170 гривен (1680 (заробітна плата за
відпрацьований час) + 240 (доплата до рівня мінімальної заробітної плати) + 1250
(сума відпускних)).
|
2.2
|
Посадовий оклад працівника - 2300 гривен, щомісячна премія - 460 гривен.
У січні 2017 року працівником відпрацьовано 15 робочих днів (із 20 днів
за графіком робочого часу), решту часу він хворів, сума лікарняних - 780
гривен. Крім того, у січні йому нарахували премію до ювілейної дати в розмірі
1150 гривен.
Заробітна плата працівника (з урахуванням
щомісячної премії) за відпрацьований час у січні 2017 року становить 2185
гривен ((2300 : 20 × 15) + 460).
Оскільки працівником у січні не виконано
місячну норму праці, то рівень мінімальної заробітної плати визначаємо
пропорційно відпрацьованому часу.
Мінімальна заробітна плата пропорційно
виконаній нормі праці становить 2400 гривен (3200 : 20 × 15).
Далі визначаємо суму доплати до рівня
мінімальної заробітної плати, враховуючи лише заробітну плату за
відпрацьований час у січні 2017 року. Сума лікарняних та премія до ювілейної
дати при розрахунку доплати не включаються, такі виплати виплачуються понад
розмір мінімальної заробітної плати.
Доплата до рівня мінімальної заробітної плати
у січні становить 215 грн (2400 – 2185).
Отже, загальна сума нарахованого доходу
працівника в січні 2017 року становить 4330 гривен (1725 (посадовий оклад за
відпрацьований час) + 460 (щомісячна премія) + 215 (доплата до рівня
мінімальної заробітної плати) + 780 (сума лікарняних) + 1150 (премія до
ювілейної дати)).
|
3
|
Неповний робочий час
|
3.1
|
Посадовий оклад працівника - 3200 гривен. На підставі наказу йому
встановлено неповний робочий час (0,5 ставки). Доплат, надбавок та премій він
не має.
Згідно з даними, наведеними у прикладі,
доплату проводити не потрібно, оскільки оклад працівника встановлено на рівні
мінімальної заробітної плати.
Отже, заробітна плата працівника з урахуванням
зайнятості становить 1600 гривен (3200 × 0,5).
|
3.2
|
Оклад працівника за посадою - 2200 гривен. На підставі наказу йому
встановлено неповний робочий час (0,75 ставки). Доплат, надбавок та премій
він не має.
Заробітна плата працівника з урахуванням
зайнятості становить 1650 гривен (2200 × 0,75).
Оскільки працівник працює на умовах неповного
робочого часу, то рівень мінімальної заробітної плати визначаємо пропорційно
відпрацьованому часу.
Мінімальна заробітна плата пропорційно
відпрацьованому часу становить 2400 гривен (3200 × 0,75).
Далі визначаємо доплату до рівня мінімальної
заробітної плати, яка становитиме 750 гривен (2400 – 1650).
Отже, загальна сума нарахованого доходу
працівника становить 2400 грн (1650 (посадовий оклад з урахуванням
зайнятості) + 750 (доплата до рівня мінімальної заробітної плати)).
|
4
|
Внутрішнє сумісництво
|
У січні 2017 року нарахована заробітна плата працівника за основним
місцем роботи - 2900 гривен і за сумісництвом (0,25 ставки) – 625 гривен.
Доплата до рівня мінімальної заробітної плати
нараховується окремо за основним місцем роботи та окремо на роботі за
сумісництвом. Тобто підсумовувати заробітну плату за основним місцем роботи
із зарплатою на роботі за сумісництвом, у тому числі внутрішнім, не потрібно.
За основним місцем роботи заробітна плата працівника
менше розміру мінімальної заробітної плати, тому проводимо доплату до її
рівня, яка становитиме 300 гривен (3200 – 2900).
Загальна сума заробітної плати працівника у
січні 2017 року за основним місцем роботи - 3 200 гривен (2900 + 300).
Рівень мінімальної заробітної плати працівника
за сумісництвом з урахуванням його зайнятості становить 800 гривен (3200 ×
0,25). Тому за сумісництвом також проводимо доплату, яка становитиме 175
гривен (800 – 625).
Загальна сума заробітної плати працівника у
січні 2017 року за сумісництвом - 800 гривен (625 + 175).
|
|
5
|
Підсумований облік робочого часу
|
Працівнику встановлено підсумований облік робочого часу, обліковий період
- півріччя.
У січні 2017 року ним відпрацьовано усі години за графіком роботи - 162
робочі години (при нормальній тривалості робочого часу - 159 годин), у тому
числі нічних - 30 годин. Оклад працівника - 3000 гривен, доплата за роботу в
нічний час - 30 %.
При застосуванні підсумованого обліку робочого
часу відпрацьованою нормою вважаються відпрацьовані години за графіком
роботи. Якщо відпрацьовано всі години за графіком роботи й нарахована
заробітна плата менше мінімального розміру заробітної плати, то слід провести
доплату до її рівня. При цьому надурочні години, визначені в останньому
місяці облікового періоду, оплачуються понад розмір мінімальної заробітної
плати.
Оплата за 1 годину роботи становить 18,87 грн
(3000 : 159).
Оплата за 162 відпрацьовані години становить
3056,94 грн (18,87 × 162).
Доплата за 30 нічних годин становить 169,83
грн ((18,87 × 30) × 0,3).
При обчисленні заробітної плати для
забезпечення її мінімального розміру доплата за нічний час до розрахунку не
включається. Такі виплати мають виплачуватись понад розмір мінімальної
заробітної плати.
Тому розмір доплати до мінімальної заробітної
плати становитиме 143,06 грн (3200 – 3056,94).
Загальна сума нарахованого доходу працівника
за січень 2017 року становить 3369,83 гривен
(3056,94 +143,06 + 169,83).
|
|
Оподаткування заробітної плати
Податок на доходи фізичних
осіб
Підпунктом 164.2.1 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України (надалі – ПКУ) визначено,
що доходи платника податку у вигляді заробітної плати (інші прирівняні
до неї згідно з законодавством виплати, компенсації
та винагороди), нараховані (виплачені) платнику податку відповідно
до умов трудового договору (контракту) (надалі - заробітна плата), включаються до загального
місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника
і оподатковуються за основною ставкою, встановленою пунктом 167.1
статті 167 цього кодексу, - 18 %.
Крім того, статтею 169 ПКУ передбачено право платників податку
на застосування податкової соціальної пільги (надалі - ПСП), яка надає змогу платникам податку
на доходи фізичних осіб зменшити нарахований загальний місячний
оподаткований дохід у вигляді заробітної плати. Сума ПСП, на яку
зменшується заробітна плата, визначається як відсоток прожиткового мінімуму для
працездатних осіб (у розрахунку на місяць), установленого законом
на 01 січня звітного податкового року (надалі - ПМ), тобто протягом звітного податкового року
розмір ПСП залишається незмінним.
Статтею 7 Закону України від 21.12.16 № 1801 "Про Державний бюджет
України на 2017 рік" установлено, що прожитковий мінімум для працездатних
осіб на 01.01.2017 року становить 1600,00 гривен, отже, розмір
«загальної» ПСП, на яку має право будь-який платник податку,
становить 50 % ПМ - 800,00 гривен (підпункт 169.1.1
пункту 169.1 статті 169 ПКУ).
ПСП для багатодітних платників податку - 800,00 гривен (підпункт 169.1.2 пункту
169.1 статті 169 ПКУ).
Розмір підвищених ПСП (пункт 169.1 статті 169 ПКУ)
150 % - 1200,00 гривен (підпункт
169.1.3);
200 % - 1600,00 гривен (підпункт
169.1.4).
Граничний розмір доходу у вигляді заробітної
плати, до якого може застосовуватись ПСП, -2240,00 гривен (розмір ПМ × 1,4
та округлений до найближчих 10 гривен), за винятком
особливостей, встановлених статтею 169 ПКУ для багатодітних платників податку
(підпункт 169.4.1 пункту 169.4).
ПСП застосовується з дня отримання роботодавцем заяви платника податку
про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право.
У разі перевищення нарахованої місячної зарплати понад установлений ПКУ
розмір питання щодо надання ПСП не розглядається незалежно
від категорії платника податку.
Військовий збір
Крім податку на доходи фізичних осіб, ПКУ передбачено тимчасово (до завершення
реформи збройних сил), справляння військового збору
за ставкою 1,5 %, зокрема, з доходів у вигляді
заробітної плати (пункт 16-1 підрозділу 10 розділу XX).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку
на доходи фізичних осіб і військового збору до бюджетів
здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 ПКУ, тобто вони
сплачуються (перераховуються) до бюджету під час виплати оподатковуваного
доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи
на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового
документа на перерахування податку та збору до бюджетів.
Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але
не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який
підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, перераховується
до бюджету податковим агентом у строки, встановлені ПКУ для місячного
податкового періоду.
Відповідальним за утримання (нарахування) та сплату
(перерахування) податку та збору із заробітної плати платника податку
до бюджетів є податковий агент-роботодавець, який виплачує такі
доходи на користь платника.
Форма № 1ДФ
Варто також нагадати про подання у строки, встановлені ПКУ для
податкового кварталу (протягом 40 календарних днів, що настають
за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу), податкового
розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб,
і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ). Такий
розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів
платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду.
Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.15 № 4, зареєстровано в
Міністерстві юстиції України 30 січня 2015 року за № 111/26556 (надалі – порядок № 4), затверджено:
- форму Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на
користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ);
- Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку
сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум
утриманого з них податку.
Згідно з Довідником ознак доходів (додаток до порядку № 4)
доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку
відповідно до умов трудового договору (контракту), зазначаються
за ознакою "101".
У формі № 1ДФ також відображаються ознаки ПСП згідно
з Довідником ознак ПСП, наведеним у додатку до порядку
№ 4, - у графі 8 "Ознака податкової соціальної пільги", що
заповнюється тільки фізичними особами, які мали пільги щодо податку
у звітному періоді згідно із законодавством за місцем отримання
доходу.
За відсутності у фізичної особи пільг у звітному періоді
у графі 8 проставляється прочерк. При заповненні графи 8 слід
враховувати ту ознаку пільги, яка відповідає нарахованому доходу. Допускається
наявність кількох рядків з однією ознакою доходу тільки у разі
наявності у фізичної особи кількох ознак пільг за такою ознакою
доходу (наявність різних пільг у кожному з трьох місяців кварталу).
Довідник ознак податкових
соціальних пільг (витяг)
KOD_P
|
NAME_P
|
01
|
У розмірі, що дорівнює 100 % розміру ПМ для працездатної
особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом
на 01 січня звітного податкового року, з урахуванням положень
абзацу восьмого пункту 1 розділу XIX ПКУ (підпункт 169.1.1 пункту 169.1
статті 169 розділу IV ПКУ)
|
02
|
У розмірі, що дорівнює 150 % суми пільги, визначеної
в ознаці "01" (підпункт 169.1.3 пункту 169.1 статті 169 розділу IV ПКУ)
|
03
|
У розмірі, що дорівнює 200 % суми пільги, визначеної
в ознаці "01"
(підпункт 169.1.4 пункту 169.1 статті 169 розділу IV ПКУ)
|
04
|
У розмірі, що дорівнює 100 % суми пільги, визначеної
в ознаці "01" для платника податку, який утримує двох чи більше
дітей віком до 18 років (підпункт 169.1.2 пункту 169.1 статті 169
розділу IV ПКУ)
|
Загальна сума нарахованого доходу, загальна сума виплаченого доходу,
загальна сума нарахованого військового збору та загальна сума
перерахованого до бюджету військового збору в грошовій формі,
вираженій у національній валюті (у гривнях та копійках),
відображаються у рядку "Військовий збір" розділу II "Оподаткування
процентів, виграшів (призів) у лотерею та військовий збір" форми
№ 1ДФ. При цьому відомості про фізичну особу - платника податку, якій
нараховано доходи, з яких утримується військовий збір,
не зазначаються.
Єдиний внесок
Крім виконання функції податкового агента при нарахуванні заробітної плати
своїм працівникам, відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Закону України
від 08.07.10 № 2464 "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове
державне соціальне страхування" (надалі –
закон про ЄСВ), роботодавці незалежно від форми власності, виду
діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб
на умовах трудового договору (контракту) або інших умовах, передбачених
законодавством, чи за цивільно-правовими договорами, є платниками
єдиного внеску.
Базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої
кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які
включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні
та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі,
що визначаються відповідно до Закону про оплату праці,
та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання
послуг) за цивільно-правовими договорами (пункт 1 частини першої статті 7
закону про ЄСВ).
Єдиний внесок для роботодавців - 22 % до бази
нарахування єдиного внеску.
У разі якщо база нарахування єдиного внеску
не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом
на місяць (з 01.01.17 - 3200,00 гривен), за який
отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру
мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який
отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску. При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел
не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску (22 %)
застосовується до визначеної бази нарахування незалежно
від її розміру (частина п'ята статті 8 закону про ЄСВ).
Нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини
бази нарахування єдиного внеску, встановленої законом про ЄСВ, яка дорівнює 25
розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб на дату нарахування.
Максимальна величина бази
нарахування ЄСВ, із:
- 01 січня 2017 року - 40000
гривен;
- 01 травня
2017 року - 42100 гривен;
- 01 грудня
2017 року - 44050 гривен.
Єдиний внесок нараховується на суми заробітної плати, не зменшені
на суму відрахувань податків, інших обов’язкових платежів,
що відповідно до закону сплачуються із зазначених сум,
та на суми утримань, що здійснюються згідно із законом або
за договорами позики, придбання товарів та виплат на інші цілі
за дорученням отримувача.
Частиною другою статті 9 закону про ЄСВ установлено,
що обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських
та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування
(обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу),
на які згідно із цим законом нараховується єдиний внесок.
Єдиний внесок нараховується на суми, визначені базою нарахування,
незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати
та використання, а також від того, чи виплачено такі суми
фактично після їх нарахування до сплати.
Відповідно до частини восьмої статті 9 закону про ЄСВ платники
єдиного внеску - роботодавці зобов’язані сплачувати єдиний внесок,
нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа
наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати єдиний
внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа
наступного місяця.
При цьому платники єдиного внеску - роботодавці під час кожної
виплати заробітної плати, на суми якої нараховується єдиний внесок,
одночасно з виплатою зазначених сум зобов’язані сплачувати нарахований
на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких
платників (авансові платежі).
Винятком є випадки, коли внесок, нарахований на ці виплати,
вже сплачено у строки, встановлені абзацом першим частини восьмої статті 9
закону про ЄСВ, або за результатами звірення платника з органом
доходів і зборів за платником визнано переплату єдиного внеску, сума
якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти
перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів
на оплату праці, у тому числі в безготівковій чи натуральній
формі.
При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці
(виплату доходу, грошового забезпечення) вважаються отримання відповідних сум
готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування
за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг)
або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат,
фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством
або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.
Періодом, за який платники єдиного внеску - роботодавці
подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом),
є календарний місяць. Звіт з ЄСВ роботодавцями подається за формою
№ Д4, згідно з Порядком формування та подання страхувальниками звіту
щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне
страхування, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14.04.15 №435, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 квітня 2015 року за № 460/26905.
Вимога щодо нарахування ЄСВ
з мінімальної зарплати
Застосовується
|
Не застосовується
|
Якщо працівника прийнято з першого робочого дня та звільнено
останнім робочим днем звітного місяця
|
До заробітної плати з джерела не за основним місцем
роботи (базою нарахування ЄСВ є отриманий дохід (прибуток) незалежно
від його розміру)
|
Якщо працівник (за основним місцем роботи) працює на умовах
неповного робочого часу
|
До заробітної плати (доходу) працівника-інваліда, який працює
на підприємстві, в установі або організації, де застосовується
ставка 8,41 %
|
Якщо працівник частину місяця перебував у відпустці без збереження
заробітної плати* (база нарахування ЄСВ не перевищує розміру мінімальної
зарплати)
|
До заробітної плати (доходів) працівників всеукраїнських громадських
організацій інвалідів, зокрема товариств УТОГ та УТОС, де застосовується
ставка 5,3 %
|
Для працівників, які виконують на тому самому підприємстві,
в установі, організації поряд зі своєю основною роботою додаткову
роботу за іншою професією (посадою) (оскільки це є основним
місцем роботи)
|
До заробітної плати (доходу) підприємств та організацій, громадських
організацій інвалідів, де застосовується ставка 5,5 % (для працюючих
інвалідів)
|
Для працівника (за основним місцем роботи), який відпрацював частину
місяця, а іншу частину перебував на лікарняному, де загальна сума
нарахованого доходу (сума зарплати за відпрацьований час
та лікарняного) не перевищує розміру мінімальної зарплати
|
До працівників, яким надано відпустки без збереження заробітної
плати на період проведення АТО у відповідному населеному пункті
з урахуванням часу, необхідного для повернення до місця роботи, але
не більш як сім календарних днів після прийняття рішення про припинення
АТО
|
Для працівника (за основним місцем роботи), який перебував
на лікарняному повний місяць, у якому сума нарахованого лікарняного
менше за мінімальний розмір зарплати, встановленої законом
на місяць, за який нараховується зарплата (дохід)
|
Якщо працівника прийнято не з першого робочого дня
та звільнено не останнім робочим днем звітного місяця
|
Якщо після розподілу лікарняного (суми допомоги по тимчасовій непрацездатності
відносяться до того місяця, за який вони нараховані) загальний
дохід за місяць становить менше мінімального розміру
|
Якщо працівник повний місяць перебував у відпустці без збереження
заробітної плати (база нарахування ЄСВ відсутня)
|
Для працівників, які перебували у щорічних відпустках
(на дітей, чорнобильських), у разі якщо фактична база нарахування
ЄСВ менше мінімальної зарплати
|
Для працівника (за основним місцем роботи), у якого початок
та закінчення лікарняного припадають на різні місяці, ЄСВ
у місяці початку лікарняного нараховується за фактично
відпрацьований час, оскільки загальна сума доходу ще не є відомою
(суму лікарняних буде визначено після надання листка непрацездатності)
|
Якщо сума допомоги по вагітності та пологах (відноситься до місяців,
за які її нараховано) у якомусь місяці менше**
|
|
У разі звільнення або прийняття працівника на основне місце
роботи за умови відпрацювання ним усіх робочих днів звітного місяця
за графіком роботи
|
Якщо нараховується заробітна плата зовнішньому суміснику (неосновне місце
роботи) (ЄСВ нараховується на фактичний дохід)
|
Якщо працівник - інвалід, який працює у фізичної
особи-підприємця (ставка ЄСВ - 22 %)
|
|
Якщо працівник частину місяця перебував у відпустці для догляду
за дитиною до досягнення нею трирічного віку
|
|
Якщо у працівника протягом місяця були прогули
|
|
Якщо працівник частину місяця хворів і не надав роботодавцю
листок тимчасової непрацездатності
|
|
Якщо працівник частину місяця хворів, а допомогу по тимчасовій
непрацездатності нараховано в розмірі 50% (60, 70) середньої заробітної
плати
|
|
*Крім відпустки без збереження заробітної
плати на період проведення АТО
|
|
** Якщо листок непрацездатності у зв’язку
з вагітністю та пологами відкрито у минулому році, а дата
його закриття припадає на поточний календарний рік, і періоди
перебування на лікарняному по вагітності та пологах припадають
на зміну розміру мінімальної зарплати, а базу нарахування
ЄСВ суми допомоги по вагітності та пологах розраховано виходячи
з розміру мінімальної зарплати, що діяв на дату нарахування
таких сум, необхідно у місяці, у якому змінено розмір мінімальної
зарплати, здійснити донарахування ЄСВ виходячи зі зміненого розміру
мінімальної зарплати за місяці, за які нараховано суми допомоги
по вагітності та пологах.
|
|
Приклади оподаткування заробітної
плати та застосування ПСП
(за наявності підстав для
її застосування
№ з/п
|
Приклади
|
1
|
Платнику податку - державному службовцю за
повністю відпрацьований місяць нараховано заробітну плату в сумі 5200,00 гривен.
При цьому в зазначеного держслужбовця відсутні підстави для застосування
підвищеного розміру ПСП. І хоча ПКУ встановлено, що ПСП до
заробітної плати державних службовців застосовується під час її нарахування
до завершення нарахування таких доходів без подання відповідних заяв про
застосування ПСП (але з поданням підтвердних документів для встановлення
розміру пільги), дотримання вимоги щодо граничного розміру доходів, який дає
право на застосування ПСП, є обов’язковим для всіх платників податку.
Отже, оскільки розмір нарахованої заробітної плати державного службовця
вищий, ніж граничний розмір доходу для ПСП (2240,00 гривен), права на "загальну" ПСП такий платник не має.
|
ЄСВ:
5200,00 гривен × 22 % = 1144,00 гривен.
Оподаткування:
- ПДФО:
5200,00 гривен × 18 % = 936,00 гривен;
- військовий збір:
5 200,00 грн × 1,5 % = 78,00 гривен.
Усього до виплати:
(5200,00 – 936,00 – 78,00) = 4186,00 гривен.
|
|
2
|
Платник податку працює на 0,5 ставки (ставка -
3500,00 гривен) неповний робочий день (основне місце роботи). У січні йому
нараховано заробітну плату в розмірі 1750,00 гривен.
Отже, розмір зарплати не перевищує граничного
розміру доходу для ПСП (2240,00 гривен), і такий платник податку має право на "загальну" ПСП у розмірі 800,00 гривен (за умови своєчасного подання заяви
про застосування пільги).
Зверніть увагу, що оскільки фактично
нарахована заробітна плата працівника не перевищує розміру мінімальної
заробітної плати - 3200,00 грн, то застосовується вимога закону про ЄСВ і
базою нарахування єдиного внеску в такому випадку є мінімальна заробітна
плата.
|
ЄСВ:
3200,00 гривен × 22 % = 704,00 гривен.
Оподаткування:
- ПДФО:
(1750,00 – 800,00) × 18 % = 171,00 гривен;
- військовий збір:
1750,00 гривен × 1,5% = 26,25 гривен.
Усього до виплати:
(1750,00 – 171,00 – 26,25) = 1 552,75 гривен.
|
|
3
|
Працівник (основне місце роботи) у звітному
місяці отримав крім заробітної плати (1280,00 гривен) ще й «лікарняні»
(870,00 гривен). Таким чином, платнику податку нараховано загалом за місяць
зарплату - 2150,00 гривен, тобто нижче за граничний розмір доходу для ПСП -
2240,00 гривен ("лікарняні" прирівнюються до заробітної плати і враховуються
при визначенні граничної суми доходу, що дає право на отримання ПСП), і,
вчасно подавши роботодавцю заяву про застосування ПСП, такий платник отримав
право скористатися "загальною" ПСП у звітному місяці.
Оскільки фактично нарахована заробітна плата
працівника не перевищує розміру мінімальної заробітної плати - 3200,00 гривен,
то базою нарахування єдиного внеску в такому випадку є мінімальна заробітна
плата.
|
ЄСВ:
3200,00 гривен × 22 % = 704,00 гривен.
Оподаткування:
- ПДФО:
(2150,00 – 800,00 ) × 18 % = 243,00 гривен;
- військовий збір:
2150,00 гривен × 1,5 % = 32,25 гривен.
Усього до виплати:
(2150,00 – 243,00 – 32,25) = 1874,75 гривен.
|
|
4
|
Працівник працює на двох роботах. За основним
місцем роботи нарахована йому заробітна плата становить 4100,00 гривен, а за
сумісництвом - 1700,00 гривен.
У звітному місяці він подав заяву про право на
застосування «загальної» ПСП роботодавцю, в якого працює за сумісництвом.
Враховуючи, що відповідно до ПКУ, ПСП може застосовуватись до нарахованого
платнику податку місячного доходу у вигляді заробітної плати лише за одним
місцем його нарахування (виплати) і нарахована заробітна плата платника
тільки за сумісництвом не перевищує граничний розмір доходу для ПСП - 2240,00
гривен, такий платник має право на отримання «загальної» ПСП лише з цієї
зарплати.
За основним місцем роботи таке право працівник
реалізувати не зможе через розмір заробітної плати, який перевищує граничний
розмір для застосування ПСП.
Зверніть увагу, що згідно із законом про ЄСВ
при нарахуванні заробітної плати працівникам не за основним місцем роботи
ставка єдиного внеску застосовується до визначеної бази нарахування незалежно
від її розміру, тобто вимога щодо нарахування єдиного внеску з мінімальної
зарплати не застосовується.
|
Основне місце роботи
ЄСВ:
4100,00 гривен × 22 % = 902,00 гривен.
Оподаткування:
- ПДФО:
4100,00 гривен × 18 % = 738,00 гривен;
- військовий збір:
4100,00 гривен × 1,5 % = 61,50 гривен.
Усього до виплати:
(4100,00 – 738,00 – 61,50) = 3300,50 гривен.
Робота за сумісництвом
ЄСВ:
1700,00 гривен × 22 % = 374,00 гривен.
Оподаткування:
- ПДФО:
(1700,00 – 800,00) × 18 % = 162,00 гривен;
- військовий збір:
1700,00 гривен × 1,5 % = 25,50 гривен.
Усього до виплати:
(1700,00 – 162,00 – 25,50) = 1512,50 гривен.
|
|
5
|
Працівник працює з 23.01.2017 року (основне
місце роботи), заяву про застосування ПСП, передбаченої ПКУ для інвалідів ІІ
групи з числа учасників бойових дій на території інших країн у період після
Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону України від 22.10.93 № 3551 "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", подав
роботодавцю 27.01.2017 року разом з документами, що підтверджують його право
на таку ПСП.
За відпрацьований у цьому місяці час йому було
нараховано заробітну плату в розмірі 1630,00 гривен.
У такому разі, оскільки нарахована зарплата не
перевищує граничний розмір доходу для ПСП (2240,00 гривен), то незалежно від
дня подання заяви працівник має право на застосування підвищеної ПСП в
розмірі 200 % від "загальної" пільги, тобто 1600,00 гривен, передбаченої ПКУ
для зазначеної категорії платників, до всього місячного доходу, а не
пропорційно до відпрацьованого часу з 27.01.2017 року.
При цьому відповідно до закону про ЄСВ при
прийнятті на роботу працівника не з першого робочого дня місяця базою
нарахування єдиного внеску є фактично нарахована заробітна плата незалежно
від її розміру, але з урахуванням максимальної величини бази нарахування.
Крім того, єдиний внесок для підприємств,
установ і організацій, в яких працюють інваліди, встановлюється у розмірі
8,41 % бази нарахування єдиного внеску для працюючих інвалідів.
|
ЄСВ:
1630,00 гривен × 8,41 % = 137,08 гривен.
Оподаткування:
- ПДФО:
(1630,00 – 1 600,00) × 18 % = 5,40 гривен;
- військовий збір:
1630,00 гривен × 1,5 % = 24,45 гривен.
Усього до виплати:
(1630,00 – 5,40 – 24,45) = 1600,15 гривен.
|
|
6
|
Сім’я складається з семи осіб: матері, батька
та п'ятьох дітей. Заробітна плата батька - 9100,00 гривен, а матері - 4400,00
гривен. Заяву про застосування "дитячої" пільги з наданням відповідних документів
подав своєму роботодавцю батько з проханням застосувати до його доходу
збільшення, передбачене для багатодітних платників. Мати про бажання
скористатися правом на «дитячу» ПСП своєму роботодавцю не заявляла.
Оскільки заява надійшла від батька, то саме для
нього діятиме правило ПКУ, згідно з яким граничний розмір доходу, що дає
право на отримання "дитячої" ПСП одному з багатодітних батьків, визначається
як добуток граничного розміру доходу для ПСП - 2240,00 гривен та відповідної
кількості дітей.
У нашому випадку 2240,00 грн × 5 дітей =
11200,00 гривен.
Отже, батько зможе скористатися «дитячою» ПСП -
800,00 грн на дитину, оскільки його зарплата не перевищує 11200,00 гривен.
|
Заробітна плата батька
ЄСВ:
9100,00 грн × 22 % = 2 002,00 грн.
Оподаткування:
- ПДФО:
(9100,00 гривен – (800,00 гривен × 5 дітей)) ×
18 % = 918,00 гривен;
- військовий збір:
9100,00 гривен × 1,5 % = 136,50 гривен.
Усього до виплати:
(9100,00 – 918,00 – 136,50) = 8045,50 гривен.
Заробітна плата матері
Оскільки мати не виявила бажання скористатися
правом на «дитячу» ПСП, а розмір її нарахованої заробітної плати перевищує
граничний розмір доходу для «загальної» ПСП - 2240,00 гривен, то її зарплата
оподатковуватиметься на загальних підставах.
ЄСВ:
4400,00 гривен × 22 % = 968,00 гривен.
Оподаткування:
- ПДФО:
4400,00 гривен × 18 % = 792,00 гривен;
- військовий збір: 4 400,00 гривен × 1,5 % =
66,00 гривен.
Усього до виплати:
(4400,00 – 792,00 – 66,00) = 3 542,00 гривен.
|
|
7
|
Нарахована платнику податку заробітна плата
становить 5700,00 гривен. Він має трьох дітей, один із яких є інвалідом. Мати
дітей не працює. Батько подав роботодавцю заяву про застосування ПСП і
відповідні документи на дітей. Оскільки платник податку має трьох дітей,
граничний розмір доходу для застосування ПСП становить 6720,00 гривен
(2240,00 гривен × 3 дітей).
Отже, такий працівник має право на пільги.
Розрахуємо заробітну плату, яку він отримає після застосування ПСП та
оподаткування.
|
ЄСВ:
5700,00 гривен × 22 % = 1254,00 гривен.
Оподаткування:
- ПДФО:
(5700,00 гривен – (800,00 гривен × 2 дітей) +
1200,00 грн)) × 18 % = 522,00 гривен,
де
800,00 гривен - розмір пільги багатодітному
батьку;
1200,00 гривен - розмір пільги платника, який
утримує дитину-інваліда;
- військовий збір:
5700,00 гривен × 1,5 % = 85,50 гривен.
Усього до виплати:
(5700,00 – 522,00 – 85,50) = 5092,50 гривен.
|
|
8
|
Платник податку, який має трьох дітей (двійнят:
сина та доньку - інвалідів дев’яти років і доньку, якій у вересні 2016 року
виповнилось 18 років). Платник користувався ПСП на двійнят і на доньку як
багатодітний батько. Розглянемо, як повинна оподатковуватись його заробітна
плата в 2017 році, якщо розмір нарахованої йому в січні заробітної плати
становить 5730,00 гривен і залишився на минулорічному рівні.
Ураховуючи, що старша донька в минулому році
досягнула повноліття, то згідно з ПКУ в поточному році скористатися ПСП на
неї платник податку вже не зможе.
Крім того, зважаючи на те, що його дохід у
січні поточного року перевищує граничний розмір доходу, що дає право батьку,
який утримує двох дітей-інвалідів, на ПСП щодо таких дітей (2240,00 гривен × 2
дітей = 4480,00 гривен), то і на цю пільгу в цьому місяці він втратив право,
тобто його заробітна плата повинна оподатковуватись на загальних підставах.
|
ЄСВ:
5730,00 гривен × 22 % = 1260,60 гривен.
Оподаткування:
- ПДФО:
5730,00 гривен × 18 % = 1031,40 гривен;
- військовий збір:
5730,00 гривен × 1,5 % = 85,95 гривен.
Усього до виплати:
(5730,00 – 1031,40 – 85,95) = 4 612,65 гривен.
|
|
9
|
Працівника прийнято на роботу 03.02.2017 року та
звільнено з роботи за власним бажанням 17 лютого поточного року. Нарахована
йому заробітна плата становить 1980,00 гривен, тобто заробітна плата не
перевищує граничного розміру доходу для "загальної" ПСП (2240,00 гривен). При
цьому платник податку подав заяву про застосування ПСП у той самий день, коли
його було прийнято на роботу.
Оскільки відповідно до ПКУ, ПСП починає
застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді зарплати з дня отримання
роботодавцем заяви платника податку про застосування пільги та документів, що
підтверджують таке право, і при цьому ПСП надається з урахуванням останнього
місячного податкового періоду, в якому платника податку було звільнено з
місця роботи, то якщо працівника прийнято і звільнено з роботи в одному
календарному місяці, до суми заробітної плати, нарахованої йому за
відпрацьовані дні, застосовується «загальна» ПСП у розмірі 800,00 гривен.
Нагадуємо, що відповідно до закону про ЄСВ як
при прийнятті на роботу працівника не з першого робочого дня місяця, так і при
звільненні не останнім робочим днем місяця базою нарахування єдиного внеску є
фактично нарахована заробітна плата незалежно від її розміру, але з
урахуванням максимальної величини бази нарахування.
|
ЄСВ:
1980,00 гривен × 22 % = 435,60 гривен.
Оподаткування:
- ПДФО:
(1980,00 – 800,00) × 18 % = 212,40 гривен;
- військовий збір:
1980,00 грн × 1,5 % = 29,70 гривен.
Усього до виплати:
(1980,00 – 212,40 – 29,70) = 1737,90 гривен.
Крім того, роботодавець платника податку
зобов’язаний здійснити, у тому числі за місцем застосування ПСП, перерахунок
суми доходів, нарахованих такому платнику у вигляді заробітної плати, а також
суми наданої ПСП під час проведення остаточного розрахунку з платником
податку, який припиняє трудові відносини з таким роботодавцем.
|
|
10
|
Директор великого підприємства, який працював
за контрактом, звільнився в останній робочий день січня поточного року, і в
звітному місяці йому було нараховано заробітну плату в розмірі 51670,00 гривен.
Звісно, про ПСП у цьому випадку не йдеться, але деякі нюанси щодо сплати
єдиного внеску є.
Так, відповідно до закону про ЄСВ нарахування
єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування
єдиного внеску, тобто максимальної суми доходу застрахованої особи на місяць,
що дорівнює 25 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб,
установленого законом, на яку нараховується єдиний внесок - 40000,00 гривен
(1600,00 гривен × 25).
Отже, в нашому випадку базою нарахування
єдиного внеску буде не фактично нарахована заробітна плата директора, а
максимальна величина бази нарахування єдиного внеску.
|
ЄСВ:
40000,00 гривен × 22 % = 8800,00 гривен.
Оподаткування:
- ПДФО:
51670,00 гривен × 18 % = 9300,60 гривен;
- військовий збір:
51670,00 гривен × 1,5 % = 775,05 гривен.
Усього до виплати:
(51670,00 – 9300,60 – 775,05) = 41 594,35 гривен.
|
|
Додаткова база нарахування
у звіті з ЄСВ
Особливі
випадки застосування вимоги щодо сплати єдиного внеску з мінімальної заробітної плати:
- сума єдиного внеску розраховується з фактично нарахованої у поточному
місяці заробітної плати незалежно від її розміру (у разі звільнення
або прийняття працівника на основне місце роботи);
- при оподаткуванні доходів внутрішніх сумісників, осіб, які отримують
винагороди за договорами цивільно-правового характеру (до уваги
береться загальна сума оподатковуваного доходу);
- якщо відпустка припадає на майбутній місяць і сума "відпускних" нараховується не за повний місяць та після відпустки працівнику
нараховуватиметься заробітна плата, то в поточному місяці єдиний внесок нараховується
на суму фактичної оплати відпустки за майбутній період, оскільки
загальна сума доходу ще не є відомою. Якщо у наступному місяці
загальний дохід (заробітна плата і сума "відпускних") за місяць менше
мінімальної заробітної плати, єдиний внесок розраховуватиметься виходячи із
мінімальної заробітної плати;
- якщо у працівника початок та закінчення «лікарняного»
припадають на різні місяці, єдиний внесок у місяці початку "лікарняного" нараховується за фактично відпрацьований час, оскільки загальна сума
доходу ще не є відомою (суму "лікарняних" буде визначено після надання
листка непрацездатності). Якщо після розподілу "лікарняного" у наступному
місяці загальний дохід за місяць становить менше мінімального розміру,
єдиний внесок нараховується виходячи з мінімальної заробітної плати.
На суму допомоги по вагітності та пологах за останній
місяць, якщо ця її частина менше мінімальної зарплати, у місяці
нарахування допомоги єдиний внесок нараховується на фактичну суму
допомоги, адже остаточний дохід за останній місяць ще невідомо.
Норма частини п'ятої статті 8 закону про ЄСВ не поширюється
на заробітну плату інваліда, працевлаштованого за основним місцем
роботи на підприємстві, де застосовується ставка 8,41, 5,5 або 5,3 %. Для
зазначених працівників сума єдиного внеску розраховується з фактично
нарахованої заробітної плати незалежно від її розміру.
Якщо у працівника в поточному місяці немає заробітної плати,
єдиний внесок не нараховується, оскільки відсутня база нарахування.
Коригування додаткової бази нарахування в таблиці 6 Звіту
за формою № Д4 (надалі - форма
№ Д4) потрібно показувати у разі, якщо помилку допущено в місяцях
починаючи з травня 2015 року. До цього місяця форма № Д4
не припускала зазначати додаткову базу і нарахований на неї
єдиний внесок в таблиці 6. Тому виправлення додаткової бази нарахування
до травня 2015 року показуємо тільки в таблиці 1.
Таке можливо, якщо помилково визначено/не визначено суму додаткової
бази нарахування. В такому випадку визначаємо додаткову базу нарахування
за минулий звітний період та донараховаємо єдиний внесок. Коригування
відображаємо в таблицях 1 і 6 форми № Д4.
Якщо
у звітному місці виникає потреба нараховувати єдиний внесок
з додаткової бази нарахування, стосовно працівника в таблиці 6 форми
№ Д4 заповнюватимуться два рядки:
- у першому рядку зазначається фактична база нарахування єдиного
внеску;
- у другому рядку зазначається сума додаткової бази нарахування -
різниця між фактичною базою нарахування єдиного внеску і розміром
мінімальної заробітної плати.
Наприклад, якщо працівник частину місяця у лютому був у відпустці
без збереження заробітної плати, то у звітності за лютий буде
заповнено два рядки: основна заробітна плата і додаткова база нарахування.
Якщо ж працівник у лютому частину місяця хворів, то за цей місяць
буде заповнено рядок з інформацією про основну заробітну плату,
а суму додаткової бази нарахування буде відображено у наступному
місяці.
Сума
додаткової бази нарахування відображається в таблиці 6 з кодом
категорії застрахованої особи, що й основна база нарахування. Але якщо йдеться, наприклад, про
донарахування лише з "лікарняних" - "29", допомоги по вагітності
та пологах - "42" тощо. Решта реквізитів заповнюється таким чином:
- реквізит 10 -
завжди код типу нарахування "13";
- реквізит 11 -
місяць і рік, за який визначаємо суму додаткової бази нарахування;
- реквізит 15 -
не заповнюється, якщо дані зазначено в рядку із основною базою
оподаткування;
- реквізит 19 -
сума додаткової бази нарахування;
- реквізит 21 -
сума єдиного внеску, нарахована на суму додаткової бази нарахування;
- реквізит 22 -
позначка "1" ("так").
Інші реквізити в цьому рядку - 13, 14, 16, 17, 18, 20 -
не заповнюються.
У таблиці 1 форми № Д4 сума додаткової бази нарахування
відображається в рядку 2.5 "Додаткова база нарахування єдиного внеску
(22,0 %)", а сума нарахованого на неї єдиного внеску -
у рядку 3.5 "На суми різниці між розміром мінімальної заробітної
плати та фактично нарахованої заробітної плати роботодавцями
(22,0 %)".
До рядка 1 "Загальна сума нарахованої заробітної плати, винагород
за виконану роботу (надані послуги) за цивільно-правовими договорами,
оплати допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги
у зв’язку з вагітністю та пологами, усього" сума додаткової бази
нарахування не включається, оскільки не нараховується на користь
працівників.
Відображення сум нарахованої
винятково заробітної плати
Форма
№ Д4
|
|
Таблиця
1
|
Таблиця
6
|
Занижена сума ЄСВ
|
|
Заповнюємо рядки:
- 4, 4.1, 4.1.1
(для травня - грудня 2015
року - 4.1.2, 4.1.3 та 4.1.8) –
зазначаємо суму донарахованого ЄСВ;
- 4.4 - зазначаємо суму додаткової бази нарахування, на яку
донарахували ЄСВ
|
На застраховану особу заповнюється:
- у реквізиті 9 - код категорії застрахованої особи,
що відповідає доходу, щодо якого визначено додаткову базу нарахування;
- у реквізиті 10 - код типу нарахування "2"*;
- у реквізитах 17 та 18 - сума доходу, на яку
донараховано ЄСВ;
- у реквізиті 21 - сума донарахованого ЄСВ (для періодів
починаючи з травня 2015 року)
|
*Код типу нарахування "13" застосовується
тільки в звітному місяці за звітний період. У разі
донарахування сум до мінімальної заробітної плати за минулий період
донарахування відображається з кодом типу нарахування "2". У таблиці 1
обов’язково зазначається зміст помилки (донарахування сум до мінімальної
заробітної плати).
|
|
Завищено суму ЄСВ
|
|
Заповнюємо рядки:
- 5, 5.1, 5.1.1
(для травня - грудня 2015 року - 5.1.2, 5.1.3
та 5.1.8) -
зазначаємо суму надміру нарахованого ЄСВ;
- 5.4 - зазначаємо суму доходу, на яку надміру нараховано ЄСВ
|
На застраховану особу заповнюється:
- у реквізиті 9 - код категорії застрахованої особи,
що відповідає доходу, щодо якого визначено додаткову базу;
- у реквізиті 10 - код типу нарахування "3";
- у реквізитах 17 та 18 - сума доходу, на яку надміру
нараховано ЄСВ;
- у реквізиті 21 - сума надміру нарахованого ЄСВ (для періодів
починаючи з травня 2015 року)
|
