Відразу слід наголосити, що листи - це службова кореспонденція,
вони не є нормативно-правовими актами, можуть носити лише роз'яснювальний, інформаційний та рекомендаційний характер і не повинні містити нових правових норм, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер. Такі правові
норми мають бути викладені виключно у
нормативно-правовому акті, затвердженому
відповідним розпорядчим документом, погодженому із заінтересованими
органами та зареєстрованому в органах юстиції в порядку, встановленому законодавством про державну реєстрацію
нормативно-правових актів. У разі встановлення
листами нових правових норм
вони підлягають відкликанню з місць застосування органом, що
їх видав, та скасуванню (роз'яснення Міністерства юстиції України від 28.04.11 N 3915-0-4-11/101).
Заробітна плата працівникам - водіям, зайнятим
обслуговуванням органів виконавчої влади і місцевого самоврядування,
виплачується відповідно до наказу Міністерства праці України від 02.10.96 № 77 "Про умови оплати праці робітників,
зайнятих обслуговуванням органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та
їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів", зареєстровано
в Міністерстві юстиції України 11 жовтня 1996 року за № 593/1618 (у редакції
наказу Міністерства соціальної політики України від 16.05.16 № 515, зареєстровано в Міністерстві юстиції
України 23 травня 2016 року за № 757/28887) (надалі - наказ № 77). Про кожний з листів поговоримо окремо.
Чи може бути
встановлений ненормований робочий день водію автобуса?
Відповідь на це запитання надано в листі від 24.09.13 №
825/13/156-13. Чому воно виникло?
Як відомо, особливості регулювання робочого часу і часу
відпочинку водіїв визначені Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв
колісних транспортних засобів, затвердженим наказом Міністерства транспорту та
зв'язку України від 07.06.10 № 340, зареєстровано в Міністерстві юстиції
України 14 вересня 2010 року за N 811/18106 (надалі - положення № 340), норми якого поширюються також і на
водіїв, зайнятих обслуговуванням органів виконавчої влади і місцевого
самоврядування.
Пунктом 2.10 положення № 340 встановлено, що водіям
легкових автомобілів (крім таксі) за потреби може встановлюватися ненормований
робочий день, тобто понад нормальну тривалість робочого часу.
Чи варто розуміти цю норму так, що цей режим роботи не
може встановлюватися водію автобуса, оскільки транспортний засіб, яким він
керує, не є легковим автомобілем? Мабуть, зовсім ні.
Адже при застосуванні ненормованого робочого дня
керуються передусім Рекомендаціями щодо порядку надання працівникам з
ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер
праці, затвердженими наказом Міністерства праці та соціальної політики України
від 10.10.97 № 7 (надалі - рекомендації №
7).
Дійсно, ненормований робочий день не може застосовуватися
для всіх без винятку працівників. Наприклад, на нього не можуть розраховувати
працівники, зайняті на роботі з неповним робочим днем (пункт 2 рекомендацій №
7). Проте про неможливість встановлення його водіям автобуса в ньому немає ані
слова.
Ураховуючи, що список професій і посад, на яких може
застосовуватися ненормований робочий день, визначається колективним договором
(пункт 7 рекомендацій № 7), керівник відповідного органу може включити посаду
водія до цього списку. Так само вважає й міністерство.
Додатковим підтвердженням цьому є пункт 2 примітки додатку
3 до наказу № 77, відповідно до якого водіям автомобілів (легкових і вантажних)
та автобусів, зайнятим у сфері обслуговування органів виконавчої влади,
місцевого самоврядування та їхніх виконавчих органів, органів прокуратури,
судів та інших органів, установлюється доплата за ненормований робочий день у
розмірі 25 відсотків тарифної ставки за відпрацьований час.
Водій місяць
не виїжджав: чи бути надбавкам за класність і за ненормований робочий день?
На жаль, такі випадки - не рідкість для бюджетних
установ. Це може бути пов'язано не лише з технічними причинами (автомобіль на
ремонті), але й з фінансовими (немає грошей на придбання бензину).
Якщо автомобіль з таких причин не буде експлуатуватися
тривалий проміжок часу, то щодо водія застосовують один із заходів:
- оформляють простій. Його оплачують із розрахунку не
нижче 2/3 тарифної ставки окладу працівника (частина перша статті 113 Кодексу законів про працю України);
- переводять на іншу роботу (за наявності вакантної
посади) строком до одного місяця.
У цьому випадку його працю оплачують за «переведеною»
посадою, але не нижче, ніж середній заробіток за попередньою роботою (лист Міністерства
праці та соціальної політики України від 23.10.07 № 257/06/187-07). Звертаємо
увагу, що кількість переведень упродовж
календарного року не обмежена.
Відповідно надбавки за класність і за ненормований
робочий день у цих випадках не виплачують.
Проте якщо водій не виїжджав тільки місяць або його
частину, але на роботу виходив, - як має бути оплачена його праця? Відповідь на
це запитання подана міністерством в листі № 805, що в
такому випадку надбавки за класність і за ненормований робочий день не
встановлюються.
Щодо надбавки за ненормований робочий день, то можемо
погодитися з такою думкою. Адже фактично в цей період водій не залучається до
праці понад нормальну тривалість робочого часу.
А ось щодо надбавки за класність подискутуємо.
Згідно з
приміткою 1 додатка 3 до наказу № 77, водіям вантажних і легкових автомобілів,
автобусів установлюється щомісячна надбавка за класність у таких розмірах: водіям
2-го класу – 10%, водіям 1-го класу – 25% установленої тарифної ставки за
відпрацьований час.
Міністерство вважає таким час, упродовж якого водій
безпосередньо керував автотранспортним засобом. Фактично відпрацьованим водієм
часом вважаються "години, проставлені в табелі обліку робочого часу". Якщо
водій у робочий час перебував на роботі, але не виїжджав, то надбавка за
класність за ці години не виплачується, оскільки при виконанні інших видів
робіт класність не потрібна.
Тут не можна погодитися з міністерством із таких причин:
- по-перше, посадові обов’язки водія включають не лише
водіння автотранспортного засобу, але і його обслуговування: щоденну перевірку
технічного стану, забезпечення справності обладнання, роботи з технічного
обслуговування тощо. Крім того, на підставі пункту 2.1 положення № 340 до
робочого часу водія включається час простоїв не з його вини. Тому, якщо водій
на роботу приходив, але не виїжджав, а виконував іншу роботу, передбачену посадовими обов'язками або простоював, цей період вважається ним відпрацьованим. При цьому
він не перестає бути "класним" водієм;
- по-друге, основою для табелювання є дані про прихід
водія на роботу і полишення її, а не інформація про безпосереднє водіння
транспортного засобу.
Отже вважаємо, що в такому випадку надбавка за класність
має виплачуватися на загальних підставах. Інша справа, якщо водій частину
місяця хворів, тоді надбавка за класність буде виплачена пропорційно відпрацьованому
часу.
тут (із урахуванням змін до нормативно-правових актів)
тут (із урахуванням змін до нормативно-правових актів)
