Працівник
здав кров під час відпустки. Повернувшись з відпустки, надав на підприємство
довідку форми № 435/0 "Довідка щодо надання донорам пільг". На скільки днів
бути слід продовжити відпустку?
Відпустку слід продовжити на два дні: за день здавання
крові і за додатковий день відпочинку, який надається донорам за здавання
крові.
Згідно зі статтею 14 Закону України від 23.06.95 № 239 "Про
донорство крові та її компонентів" (надалі
– закон № 239) особа, яка виявила бажання здати кров та (або) її
компоненти, зобов'язана не пізніше ніж за три дні до дня медичного обстеження,
що проводиться перед даванням крові та (або) її компонентів, повідомити
письмовою заявою адміністрацію за місцем роботи про свій намір пройти таке
обстеження і здати кров та (або) її компоненти. Але зазначена заява не
подається у випадках, коли особа, яка виявила бажання здати кров або її
компоненти, перебуває у відпустці, відрядженні, або в разі, коли її кров
терміново необхідна для надання невідкладної медичної допомоги хворому.
Відповідно до статті 9 закону № 239 у разі давання крові
та (або) її компонентів у період щорічної відпустки ця відпустка продовжується
на відповідну кількість днів з урахуванням надання працівнику додаткового дня
відпочинку за кожний день давання крові.
Статтею 9 Закону України від 15.11.96 № 504 "Про
відпустки" (надалі – закон № 504) до стажу роботи, що дає право на щорічну
основну відпустку зараховується також час, коли працівник фактично не працював,
але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому виплачувалася допомога по
державному соціальному страхуванню. Тобто, час перебування працівника у
відпустці прирівнюється до часу фактичної роботи. Тому в разі давання
працівником крові у період щорічної відпустки її тривалість потрібно продовжити
на два дні.
Працівники
працюють за вахтовим методом роботи. Чи може зміна становити 11 годин на день 7
днів на тиждень, а наступний тиждень - вихідний?
Ні, такий режим роботи є порушенням. У разі вахтового
методу роботи часом вахти вважаються періоди виконання робіт і міжзмінного
відпочинку на об'єкті (ділянці). Міжвахтовий відпочинок надається працівникам у
місцях їх постійного проживання.
Обліковий період установлюється в колективному договорі
підприємства або в Положенні про вахтовий метод роботи, яке може бути додатком
до колективного договору.
Нормальна кількість годин, яку працівнику належить
відпрацювати в обліковому періоді, визначається виходячи із шестиденного
робочого тижня й тривалості робочої зміни 7 годин і шестигодинної робочої зміни
в передвихідні й передсвяткові дні (за 41-годинного робочого тижня).
Тривалість щоденної роботи (зміни) не повинна
перевищувати 12 годин. Тривалість щоденного (міжзмінного) відпочинку
(враховуючи час перерв для відпочинку та харчування) може бути скорочено, але
не менше як 12 годин на добу.
Не
допускайте написання заяв працівників про зменшення посадових окладів за їхнім
бажанням, щоб не дотримуватися двомісячного строку попередження про зміну
чинних умов праці відповідно до статті 103 КЗпП
За роз’ясненням Міністерства соціальної політики України,
статтею 21 Закону України від 24.03.95 № 108 "Про оплату праці" (надалі – закон № 108) визначено, що
працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і
колективного договору на підставі укладеного трудового договору.
Відповідно до статті 15 закону № 108 умови та розміри
оплати праці працівників, у тому числі тарифні сітки, схеми посадових окладів,
встановлюються підприємством в колективному договорі з дотриманням норм і
гарантій передбачених законодавством, генеральною, галузевою, регіональною
угодами.
Посадовий оклад - це норма оплати праці працівників за
місяць. Конкретний розмір посадового окладу залежить від складності та умов
виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його
праці та господарської діяльності підприємства.
У зв’язку з погіршенням фінансового стану підприємства з об'єктивних причин (зменшення обсягів виробництва та реалізації продукції,
зростання дебіторської, кредиторської заборгованості тощо) можуть відбутися
зміни в організації виробництва та умовах праці, у результаті яких зменшуються
розміри оплати праці працівників.
У цьому випадку, за погодженням із профспілками або іншим
уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, вносяться зміни до
колективного договору, якими встановлюються нові розміри посадових окладів
(тарифних ставок).
Про зміну чинних умов оплати праці в бік погіршення
роботодавець повинен повідомити працівника не пізніш як за два місяці до їх
зміни (стаття 103 Кодексу законів про працю України – надалі КЗпП). Цей термін надається працівникові для того, щоб він
міг прийняти рішення - погодитися на продовження роботи в нових умовах чи
розірвати трудовий договір за пунктом 6 статті 36 КЗпП.
Про наслідки
несвоєчасного розрахунку з працівником
Якщо працівник звільняється в середині місяця, а
роботодавець не відразу розраховується з ним, мотивуючи це тим, що заробітну
плату на підприємстві виплачують в останній день місяця за поточний місяць, то
такі дії роботодавця є неправомірними.
Під час звільнення працівника всі суми, що належать йому
від підприємства, мають виплачуватися в день звільнення. Якщо працівник у день
звільнення не працює, то такі суми мають бути виплачені не пізніше наступного
дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок (стаття 116
КЗпП).
У разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому
працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 КЗпП, якщо немає спору про
їхній розмір, підприємство має виплатити працівнику середній заробіток за весь
час затримки до дня фактичного розрахунку (стаття 117 КЗпП).
Підприємство не має права в односторонньому порядку
ухвалювати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені
законодавством, угодами та колективними договорами.
Відповідальність за порушення законодавства про працю у
вигляді штрафу покладається на роботодавця.
Чи належить
наказ про проходження медичного огляду да наказів з кадрових питань? Якщо так,
то який строк зберігання матиме такий наказ - тимчасовий чи тривалий?
Накази про організацію проведення медичного огляду слід
віднести до групи наказів з адміністративно-господарських питань зі строком
зберігання 5 років.
Чи має право
лаборант-радіометрист 4-го розряду право на пільгове пенсійне забезпечення,
якщо атестацією підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення
лаборанту-радіометристу 5-го розряду?
Статтею 13 Закону України від 05.11.91 № 1788 "Про пенсійне
забезпечення" визначено, що право на призначення пенсії за віком на пільгових
умовах мають працівники, передбачені Списком № 1 та Списком № 2 виробництв,
робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів
України від 24.06.16 № 461, і за результатами атестації робочих місць.
Відповідно до цієї Постанови про затвердження списків
виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на
пенсію за віком на пільгових умовах, робітники, зайняті в галузі атомна
енергетика та промисловість РОЗДІЛ ХХІV. АТОМНА ЕНЕРГЕТИКА ТА ПРОМИСЛОВІСТЬ
мають право на пенсію за віком на пільгових умовах. Але для даної галузі не
передбачено перелік професій або посад, а передбачено показники за шкідливими
умовами праці, зв'язаними із застосуванням або наявністю в повітрі робочої зони
шкідливих речовин визначених класів небезпеки.
Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92№ 442 затверджений Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці.
Так, атестація робочих місць передбачає оцінку робочого
місця за умовами праці з урахуванням впливу на працівників усіх факторів
виробничого середовища і трудового процесу, передбачених гігієнічною
класифікацією праці, сукупних факторів технічного і організаційного рівня умов
праці, ступеня ризику пошкодження здоров’я.
За результатами атестації на кожне робоче місце
складається карта умов праці, в якій за вимірами усіх факторів виробничого
середовища і трудового процесу та комплексної оцінки всіх факторів визначається
віднесення робочого місця до категорії із шкідливими (особливо шкідливими),
важкими (особливо важкими) умовами праці та визначаються заходи щодо поліпшення
умов праці, встановлення розмірів пільг і компенсацій працівникам, які зайняті
на таких робочих місцях.
Таким чином, для працівників атомної галузі і
промисловості, право на пільгове пенсійне забезпечення виникає за результатами
атестації робочого місця, робочої зони тощо, а не за робітничою кваліфікацією
та назвою професії.
Інформація з інтернет-ресурсів
Допомога по
тимчасовій непрацездатності під час щорічної (основної чи додаткової),
чорнобильської відпустки та відпустки без збереження заробітної плати?
Відповідно абзацу першого частини першої статті 30,
Закону України від 23.09.99 № 1105 "Про загальнообов’язкове державне соціальне
страхування" (надалі – Закон № 1105),
матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв’язку з
тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах
трудового договору (контракту), призначаються та надаються за основним місцем
роботи (крім допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за
хворою дитиною), допомоги по вагітності та пологах, які надаються за основним
місцем роботи та за сумісництвом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів
України).
Допомога з тимчасової втрати працездатності надається
застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або
частково компенсує втрату заробітної плати ( пункт 1 частини першої статті 22
Закону № 1105).
Відповідно до абзацу п'ятого частини другої статті 22
Закону № 1105, у разі настання тимчасової непрацездатності внаслідок
захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, під
час перебування у щорічній (основній чи додатковій) відпустці допомога
надається у порядку та розмірах, установлених цим Законом.
При цьому, під щорічною відпусткою розуміється щорічна
основна і щорічні додаткові відпустки (за шкідливий характер праці,
ненормований робочий день, додаткова відпустка державним службовцям тощо)
відповідно до закону № 504 (стаття 4).
Додаткова «чорнобильська» відпустка не належить до виду
щорічних відповідно до закону № 504. Хоча ця відпустка й надається щороку
згідно зі статтями 20 та 21 Закону України від 28.02.1991 № 796 "Про статус і
соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської
катастрофи", але вона визначена як пільга та компенсація чорнобильцям. Це
відрізняє її від щорічної відпустки, яка надається усім працівникам за умови
роботи упродовж певного часу.
Отже, листок непрацездатності не підлягає оплаті в період
такої відпустки. Додаткова відпустка чорнобильцям 1 і 2 категорії не підлягає
перенесенню або продовженню у разі тимчасової непрацездатності.
Крім того, відповідно до пункту 6 частини першої статті
23. Закону № 1105, за період перебування застрахованої особи у відпустці без
збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв’язку
з навчанням допомога по тимчасовій непрацездатності не надається.
