Щодо віднесення до поважних причин періоду перебування
застрахованої особи на огляді у медично-соціальній експертній комісії (надалі - МСЕК) Міністерством соціальної
політики України надано таке роз'яснення.
Відповідно до частини першої статті 31 Закону України від 23.09.99 № 1105 "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування" (надалі - Закон № 1105) матеріальне
забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв’язку з тимчасовою
втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового
договору (контракту), призначаються та надаються за основним місцем роботи
(крім допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою
дитиною), допомоги по вагітності та пологах, які надаються за основним місцем
роботи та за сумісництвом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів
України).
Таким порядком є Порядок обчислення середньої заробітної
плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим
державним соціальним страхуванням, затверджений постановою Кабінету Міністрів
України від 26.09.01 № 1266 (надалі -
Порядок).
Відповідно до пункту 3 Порядку середньоденна заробітна
плата обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12
календарних місяців) заробітної плати, на яку нарахований єдиний внесок на
загальнообов’язкове державне соціальне страхування, на кількість календарних
днів перебування у трудових відносинах у розрахунковому періоді без урахування
календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, — тимчасова
непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка по
догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за
медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати.
Пунктом 1.1 Інструкції про порядок видачі документів, що
засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 13.11.01 № 455, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04 грудня 2001 року за № 1005/6196 (надалі -
наказ № 455), визначено, що тимчасова непрацездатність працівників засвідчується
листком непрацездатності.
Так, пунктом 4.3 наказу № 455 визначено, що у разі
визнання хворого інвалідом листок непрацездатності закривається днем
надходження документів хворого на МСЕК, дата встановлення інвалідності
обов’язково вказується у листку непрацездатності.
Відповідно до пункту 1 Інструкції про порядок заповнення
листка непрацездатності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я,
Міністерства праці та соціальної політики, Фонду соціального страхування з
тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних
випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03.11.04 №532/274/136-ос/1406, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2004 року за №
1456/10055 (надалі - наказ № 532),
листок непрацездатності - це багатофункціональний документ, який є підставою
для звільнення від роботи у зв’язку з непрацездатністю та з матеріальним
забезпеченням застрахованої особи в разі тимчасової непрацездатності,
вагітності та пологів.
У свою чергу, пунктами 3.9 - 3.11 наказу № 532 визначено,
що у графі "Направлений до МСЕК" здійснюється запис дати направлення документів
на МСЕК, що підтверджується підписом голови лікарсько-консультативної комісії,
а у графі "Оглянутий у МСЕК" зазначають дату огляду хворого. Також у графі "Висновок МСЕК" робиться запис "визнаний інвалідом певної групи та категорії",
що засвідчується підписом голови МСЕК та відбитком печатки МСЕК.
Ураховуючи викладене вище, період з дати направлення
документів на МСЕК і по дату огляду хворого, які зазначені у листку
непрацездатності, є періодом тимчасової непрацездатності застрахованої особи,
календарні дні якого не відпрацьовані з поважної причини "тимчасова
непрацездатність" (пункт 3 Порядку), а тому підлягають виключенню із
розрахункового періоду.
Щодо
врахування неоплачуваних днів, протягом яких документи працівника були на
розгляді в МСЕК, при розрахунку відпускних, якщо такі неоплачувані дні
потрапляють до розрахункового періоду.
Згідно з абзацом шостим пункту 2 Порядку обчислення
середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України
від 08.02.95 № 100 (надалі - Порядок №
100) час, протягом якого працівники згідно з чинним законодавством або з
інших поважних причин не працювали і за ними не зберігався заробіток або
зберігався частково, виключається з розрахункового періоду.
Отже, враховуючи вищевикладене та положення пункту 7
Порядку № 100, нарахування виплат за час щорічної відпустки провадиться шляхом
ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або
за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних
днів року чи меншого відпрацьованого періоду за винятком святкових і неробочих
днів, встановлених законодавством, та робочих днів, які працівник не працював у
зв'язку із оформленням інвалідності. Одержаний результат перемножується на
число календарних днів відпустки.
Дні огляду в
МСЕК: як їх ураховувати при розрахунку лікарняних?
У вас захворів працівник-інвалід? Будьте акуратні при
оплаті його лікарняного листа. Якщо інвалідність йому була встановлена протягом
останніх 12 місяців (розрахунковий період), радимо вам перестрахуватися, знайти
той лікарняний, у якому була позначка про її встановлення, і поглянути на нього
знову.
Перевіряйте. Період, протягом якого документи хворого
розглядалися в МСЕК, не має бути оплачений.
Відповідно до абзацу першого частини другої статті 22
Закону № 1105 допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання
або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним
захворюванням, виплачується Фондом застрахованим особам починаючи з шостого дня
непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до
встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності (встановлення
іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) незалежно
від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та
розмірах, встановлених законодавством.
Тобто у разі визнання працівника інвалідом день
установлення інвалідності, він же день направлення документів до МСЕК
(позначений у графі "Направлений до МСЕК"), він же останній запис графи "До
якого числа включно", оплачувати не можна. Це означає, що оплаті підлягає увесь
період "Звільнення від роботи", зазначений у цьому лікарняному листі, окрім
одного дня - останнього запису (дати прописом) графи "До якого числа включно".
Повертаємося до "сьогоднішнього" лікарняного.
Визначаючи середню заробітну плату для його оплати,
урахуйте таке: дні, протягом яких документи працівника були на розгляді в МСЕК:
від дати, зазначеної в графі "Направлений до МСЕК" до дати в графі "Оглянутий у
МСЕК" (включно), треба виключити з розрахункового періоду.
Таким чином, увесь період "Звільнення від роботи",
зазначений у попередньому лікарняному листі, включаючи оплачувані дні
тимчасової непрацездатності і день встановлення інвалідності, а також дні від
дати, зазначеної в графі "Направлений до МСЕК" до дати в графі "Оглянутий у
МСЕК" (включно), треба виключати з кількості календарних днів за розрахунковий
період.
Приклад
1-й лікарняний:
- у графі "Направлений до МСЕК" зазначена дата 06.06.2017
року;
- у графі "Оглянутий у МСЕК" - 08.06.2017 року.
За результатами огляду МСЕК працівнику встановлена 3
група інвалідності з 06.06.2017 року. При цьому в графі "Звільнення від роботи" зазначений період з 04.05.2017 по 06.06.2017 року.
У вказаній ситуації наданий лікарняний оплачується так:
- і з 04.05.2017 по 05.06.2017 року включно - 33 календарних
дні - оплачується, з них перші п’ять календарних днів за рахунок роботодавця,
інші 28 днів - за рахунок Фонду соціального страхування;
- із 06.06.2017 по 08.06.2017 року включно - 3 календарних
дні - не оплачуються.
2-й лікарняний.
Цей же працівник хворів з 01 по 10 серпня 2017 року.
У розрахунковому періоді (серпень 2016 - липень 2017
року), окрім лікарняного, зазначеного в прикладі вище, працівнику сплачено ще
92 календарні дні хвороби, на підставі наданих листів непрацездатності за
періоди:
- з 01.02.2017 по 21.03.2017 року - 49 календарних днів;
- з 22.03.2017 по 03.05.2017 року - 43 календарних дні.
Загальна кількість календарних днів за розрахунковий період
(серпень 2016 - липень 2017 року) складає 365.
З нього треба виключити всі дні, зазначені в попередніх
лікарняних листах, у тому числі:
125 календарних днів, які оплачувалися (33 + 49 + 43) і 3
календарні дні, які не оплачувалися.
У результаті загальна кількість календарних днів за
розрахунковий період складе: 365 - 125 - 3 = 237.
