Часто у підприємств, установ, організацій
(надалі – підприємство) виникає необхідність у направленні працівників у
відрядження. При цьому, відряджаючи працівників, роботодавець забезпечує їх
коштами для здійснення поточних витрат під час таких відряджень. Які саме
організаційні особливості має таке забезпечення та як відзвітувати по ньому.
Відповідно до пункту 1 розділу І Інструкції про службові
відрядження в межах України та за кордон, затверджено наказом Міністерства
фінансів України від 13.03.98 № 59, зареєстровано
в Міністерстві юстиції України 31 березня 1998 року за № 218/2658 (у редакції відповідного
наказу від 17.03.11 № 362, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29
березня 2011 року за № 410/19148) (надалі
– Інструкція про відрядження), службове відрядження - це поїздка працівника
за розпорядженням керівника органу державної влади, підприємства, установи та
організації, що повністю або частково утримується (фінансується) за рахунок
бюджетних коштів, на певний строк до іншого населеного пункту для виконання
службового доручення поза місцем його постійної роботи (за наявності
документів, що підтверджують зв'язок службового відрядження з основною
діяльністю підприємства).
- членів Кабінету
Міністрів України, працівників Секретаріату Кабінету Міністрів України,
керівників центральних і місцевих органів виконавчої влади та їх заступників,
Голови та державних уповноважених Антимонопольного комітету України приймається
відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.92 № 698
"Про вдосконалення порядку здійснення службових відряджень за кордон
(пункт 3 розділу ІІІ Інструкції про відрядження);
- керівників
центральних і місцевих органів виконавчої влади та Секретаріату Кабінету
Міністрів України приймається відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів
України від 15.03.02 № 337 "Про службові відрядження в межах України
керівників органів виконавчої влади та Секретаріату Кабінету Міністрів
України" (пункт 2 розділу ІІ Інструкції про відрядження).
Постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.11 № 98
затверджено Суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також
інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та
організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок
бюджетних коштів (надалі – Постанова № 98).
Порядок відрядження в межах України та за кордон наведено у таблиці
Порядок відрядження
згідно з Інструкцією про відрядження
|
||
У межах України
|
За кордон
|
|
Документи, відповідно до яких здійснюється
відрядження, строк відрядження
|
||
Відрядження здійснюється відповідно до наказу (розпорядження) керівника
або його заступника із зазначенням: пункту призначення, найменування
підприємства, куди відряджений працівник, строку й мети відрядження.
Строк відрядження визначається керівником або його заступником, але не
може перевищувати 30 календарних днів, за винятком випадків,
передбачених Постановою № 98.
|
Відрядження здійснюється відповідно до наказу (розпорядження) керівника
підприємства після затвердження технічного завдання, в якому визначаються
мета виїзду, завдання та очікувані результати відрядження, строк, умови
перебування за кордоном (у разі поїздки за запрошенням подається його копія з
перекладом), і кошторису витрат.
Строк відрядження визначається керівником, але не може перевищувати
60 календарних днів, за винятком випадків, передбачених Постановою № 98.
|
|
Вимушена затримка та рішення про продовження
строку відрядження
|
||
З дозволу керівника може братися до уваги вимушена затримка у відрядженні
(у разі захворювання, відсутності транспортних квитків, скасування
авіарейсів, ремонту транспортного засобу або з інших причин, не залежних від
працівника) за наявності підтвердних документів в оригіналі.
Рішення про продовження строку відрядження керівник приймає після
прибуття відрядженого працівника до місця постійної роботи на підставі його
доповідної записки, яке оформлюється відповідним наказом (розпорядженням)
керівника підприємства.
За час затримки у відрядженні без поважних причин працівникові не
виплачується заробітна плата, не відшкодовуються добові витрати, витрати на
найм житлового приміщення та інші витрати.
|
||
Якщо під час відрядження працівник захворів, після його повернення
документ про тимчасову непрацездатність підлягає обміну в лікувальних
закладах за місцем проживання чи роботи на листок непрацездатності
встановленого в Україні зразка.
Обмін здійснюється на підставі перекладених на державну мову та
нотаріально засвідчених документів, які підтверджують тимчасову втрату
працездатності під час перебування за кордоном.
|
||
Видача грошових коштів (авансу)
|
||
Працівнику перед від’їздом у відрядження видається грошовий аванс у межах
суми, визначеної на оплату проїзду, найм житлового приміщення і добові
витрати.
|
Підприємство, що відряджає працівника у відрядження за кордон, забезпечує
його грошовими коштами для здійснення поточних витрат під час службового
відрядження (авансом) в національній валюті держави, до якої відряджається
працівник, або у вільно конвертованій валюті.
Якщо при видачі авансу загальна сума в іноземній валюті має дробову
частину, можливе застосування арифметичного правила округлення до повної
одиниці.
При потребі в авансуванні працівника коштами в національній валюті
держави, до якої відряджається працівник, перерахунок граничної суми добових
витрат, встановленої у доларах США, у валюту держави відрядження здійснюється
за крос-курсом, розрахованим за встановленим іноземним банком валютним
(обмінним) курсом національної валюти держави перебування до валюти держави
відрядження та долара США на день здійснення розрахунку витрат на відрядження.
|
|
Витрати, що відшкодовуються працівнику за час
перебування у відрядженні*
|
||
*Витрати на відрядження
відшкодовуються лише за наявності документів в оригіналі, що засвідчують
вартість цих витрат, а саме: транспортних квитків або транспортних рахунків
(багажних квитанцій), у тому числі електронних квитків за наявності
посадкового талона та документа про сплату за всіма видами транспорту, в тому
числі чартерних рейсів, рахунків, отриманих із готелів (мотелів) або від
інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання відрядженого
працівника, в тому числі бронювання місць у місцях проживання, страхових
полісів тощо.
|
||
- на найм житлового приміщення відшкодовуються в межах граничних сум за
наявності підтвердних документів (в оригіналі), затверджених Постановою № 98,
витрати відрядженим працівникам на найм житлового приміщення з розрахунку
вартості одного місця у готелі (мотелі), іншому житловому приміщенні за кожну
добу такого проживання з урахуванням включених до рахунків на оплату вартості
проживання витрат за користування телефоном (крім витрат на службові
телефонні розмови), холодильником, телевізором та інших витрат.
|
- на проїзд (у тому числі на перевезення багажу, бронювання транспортних
квитків, оплату аеропортних зборів, користування постільними речами в
поїздах) до місця відрядження і назад, а також за місцем відрядження (у тому
числі на орендованому транспорті).
Витрати на оплату вартості проживання у готелях (мотелях), інших житлових
приміщеннях у межах, затверджених Інструкцією № 98, граничних сум витрат
на найм житлового приміщення, встановлених з урахуванням включених до
рахунків на оплату вартості проживання витрат за користування телефоном,
холодильником, телевізором та інших витрат (крім витрат на побутові послуги
та витрат на оплату ПДВ).
|
|
- на побутові послуги, включені до рахунків на оплату вартості проживання
у місцях проживання (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття
чи білизни), відшкодовуються, але не більш як 10% сум добових витрат за всі
дні проживання.
|
- на побутові послуги, включені до рахунків на
оплату вартості проживання у місцях проживання (прання, чищення, лагодження
та прасування одягу, взуття чи білизни), але не більш як 10% сум добових
витрат для держави, до якої відряджається працівник, визначених у додатку 1
до Постанови № 98, за всі дні проживання.
|
|
- на службові телефонні розмови відшкодовуються в розмірах за погодженням
з керівником.
|
- на бронювання місць у готелях (мотелях) у
розмірах не більш як 50% вартості місця за добу.
|
|
- на харчування, вартість якого включено до рахунків на оплату вартості
проживання у готелях (мотелях), інших житлових приміщеннях або до проїзних
документів, оплачуються відрядженим працівником за рахунок добових витрат.
Якщо працівник, відряджений для участі у переговорах, конференціях,
симпозіумах з питань, що стосуються основної діяльності підприємства, за
умовами запрошення безоплатно забезпечується харчуванням організаторами таких
заходів або якщо вартість харчування включається до рахунків на найм
житлового приміщення, проїзних документів без визначення конкретної суми,
добові витрати відшкодовуються в розмірах, визначених у відсотках сум добових
витрат для України згідно з додатком 1 до Постанови № 98, зокрема, 80% -
при одноразовому, 55% - дворазовому, 35% - триразовому харчуванні
|
- на оформлення закордонних паспортів;
- на оформлення дозволів на в’їзд (віз).
|
|
- плата за бронювання місця у готелі (мотелі) відшкодовується у розмірі
не більш як 50% вартості такого місця за одну добу згідно з наданими
підтвердними документами в оригіналі.
|
- на оплату вартості страхового поліса життя
чи здоров’я відрядженого працівника або його цивільної відповідальності (у
разі використання транспортного засобу при здійсненні відрядження) за
наявності його оригіналу з відміткою про сплату страхового платежу, якщо
згідно із законами держави, до якої відряджається працівник, або держав,
територією яких здійснюється транзитний рух до зазначеної держави, необхідно
здійснити таке страхування.
|
|
- на найм житлового приміщення за час вимушеної зупинки в дорозі, що
підтверджуються відповідними документами, відшкодовуються в порядку й
розмірах, передбачених пунктом 5 розділу ІІ Інструкції про відрядження.
|
- на обов’язкове страхування та інші
документально оформлені витрати, пов’язані з правилами в’їзду та перебування
в місці відрядження (у тому числі будь-які збори і податки, що підлягають
сплаті у зв’язку із здійсненням таких витрат).
|
|
- що перевищують граничні суми витрат на найм житлового приміщення,
відшкодовуються з дозволу керівника згідно з оригіналами підтвердних
документів. Зазначені витрати не є надміру витраченими коштами.
|
- на оплату службових телефонних розмов (у
розмірах, погоджених з керівником).
Витрати на оплату комісійних витрат у разі
обміну валюти.
|
|
- на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних
квитків) до місця відрядження і назад відшкодовуються в розмірі вартості
проїзду повітряним, залізничним, водним і автомобільним транспортом
загального користування (крім таксі) з урахуванням усіх витрат, пов’язаних із
придбанням проїзних квитків і користуванням постільними речами в поїздах, та
страхових платежів на транспорті.
|
||
- на проїзд відрядженого працівника в м’якому вагоні, суднами морського
та річкового транспорту, повітряним транспортом за квитками 1-го класу та
бізнес-класу відшкодовуються в кожному випадку з дозволу керівника згідно з
оригіналами підтвердних документів. Зазначені витрати не є надміру
витраченими коштами.
|
||
- на перевезення багажу понад вагу, вартість перевезення якої входить до
вартості квитка того виду транспорту, яким користується працівник,
відшкодовуються з дозволу керівника згідно з оригіналами підтвердних
документів. Зазначені витрати не є надміру витраченими коштами.
|
||
- у зв’язку з поверненням відрядженим працівником квитка на поїзд, літак
або інший транспортний засіб можуть бути відшкодовані з дозволу керівника
підприємства лише з поважних причин (рішення про скасування відрядження,
відкликання з відрядження тощо) за наявності документа, що засвідчує вартість
таких витрат.
|
||
- на проїзд транспортом загального користування (крім таксі) до станції,
пристані, аеропорту, якщо вони розташовані за межами населеного пункту, де
постійно працює відряджений працівник, або до місця перебування у
відрядженні.
|
- на проїзд залізницями в державах Азії та
Африки відшкодовуються за тарифами 1-го класу;
- на оплату ПДВ за придбані проїзні документи
відшкодовуються понад установлені суми компенсації витрат у зв’язку з
відрядженням.
|
|
- на проїзд міським транспортом загального користування (крім таксі)
відповідно до маршруту, погодженого керівником, та на орендованому транспорті
за місцем відрядження (згідно з підтвердними документами).
|
- на проїзд до вокзалу, аеропорту або пристані
і з вокзалу, аеропорту або пристані (якщо ці пункти розташовано за межами
міста) в місцях відправлення, призначення та пересадки, а також витрати на
проїзд за місцем відрядження транспортом загального користування (рейсові
автобуси, метро, тролейбуси, трамваї тощо, крім таксі) відшкодовуються за
умови, що працівникові не надавалися безкоштовно засоби пересування.
|
|
- на оплату ПДВ за придбані проїзні документи, користування в поїздах
постільними речами та найм житлового приміщення згідно з підтвердними
документами в оригіналі відшкодовуються понад установлені суми компенсації
витрат у зв’язку з відрядженням.
|
- за користування таксі або оренду
автотранспорту можуть бути відшкодовані лише з дозволу керівника підприємства
(згідно з підтвердними документами);
- на пально-мастильні матеріали у разі
відрядження за кордон на службовому автомобілі відшкодовуються з урахуванням
встановлених норм за 1 км пробігу відповідно до затвердженого маршруту, що
має бути визначено у наказі (розпорядженні) керівника підприємства.
|
|
- на найм житлового приміщення (крім випадків, коли відряджений працівник
перебуває на стаціонарному лікуванні) відшкодовуються у разі тимчасової
непрацездатності на загальних підставах і виплачуються добові протягом усього
часу, поки відряджений працівник не може за станом здоров’я приступити до
виконання покладеного на нього службового доручення або повернутися до місця
свого постійного проживання, але на строк не більше двох місяців.
За період тимчасової непрацездатності відрядженому працівникові на
загальних підставах виплачується допомога з тимчасової непрацездатності.
Дні тимчасової непрацездатності не включаються до строку відрядження.
|
- пов’язані з технічним обслуговуванням,
стоянкою та паркуванням службового автомобіля, збори за проїзд ґрунтовими,
шосейними дорогами та водними переправами також відшкодовуються.
Фактичні витрати, що перевищують граничні суми
відшкодування витрат на найм житлового приміщення та на службові телефонні
розмови, можуть бути відшкодовані відрядженому працівникові з дозволу
керівника. Зазначені витрати не є надміру витраченими коштами.
Працівникам підприємств відшкодовується
вартість страхового поліса (за наявності його оригіналу з відміткою про
сплату страхового платежу), за яким передбачено відшкодування витрат на:
надання швидкої та невідкладної (екстреної) медичної допомоги страхувальнику
і придбання необхідних медикаментів; переміщення страхувальника на територію
України для надання йому медичної допомоги; відправлення труни з тілом (урни
з прахом) страхувальника до місця поховання на території України та інші
пов’язані з цим витрати.
Якщо в державі, до якої відряджається
страхувальник, медична допомога надається іноземним громадянам безоплатно,
вартість страхового поліса не відшкодовується.
|
|
У разі використання електронного авіаквитка підставою для відшкодування
витрат на його придбання є такий пакет документів:
- оригінал розрахункового або платіжного документа, що підтверджує
здійснення розрахункової операції у готівковій чи безготівковій формі
(платіжне доручення, розрахунковий чек, касовий чек, розрахункова квитанція,
виписка з карткового рахунку, квитанція до прибуткового касового ордера);
- роздрук на папері частини електронного авіаквитка із зазначеним
маршрутом (маршрут/квитанція);
- оригінали відривної частини посадкових талонів пасажира.
|
||
Коли електронний авіаквиток є частково використаним, до звіту також
додається лист (акт, довідка) про повернення авіаквитка, складений
компанією-продавцем, у якому зазначаються прізвище та ініціали відрядженого
працівника, вартість здійсненого перельоту, сума повернутих коштів, комісійні
та/або інші збори, пов’язані з поверненням частково використаного квитка.
|
||
У разі:
- використання електронного проїзного/перевізного документа на поїзд
підставою для відшкодування витрат на його придбання є роздрукований на
паперовому носії посадочний документ (у разі перевезення багажу -
роздрукований на паперовому носії перевізний документ;
- окремого замовлення послуги
(зокрема, послуги з користування комплектом постільних речей, резервування
місць) - роздрукований на паперовому носії документ на послуги).
|
||
При поверненні електронного проїзного/перевізного документа на поїзд до
звіту додається роздрукований на паперовому носії документ на повернення
|
||
Заборона на відшкодування витрат на відрядження
|
||
Витрати, понесені у зв’язку з відрядженням, не підтверджені відповідними
документами (крім добових витрат), працівникові не відшкодовуються
|
Не дозволяється відшкодовувати витрати на алкогольні напої, тютюнові
вироби, суми "чайових", за винятком випадків, коли суми таких "чайових" включаються до рахунку згідно із законами держави перебування, а також плату
за видовищні заходи
|
|
Виплата добових витрат
|
||
За кожний день (включаючи день вибуття та день прибуття) перебування
працівника у відрядженні в межах України, враховуючи вихідні, святкові й
неробочі дні та час перебування у дорозі (разом з вимушеними зупинками), йому
виплачуються добові в межах сум, затверджених Постановою № 98.
|
За кожний день (включаючи день вибуття та день прибуття) перебування
працівника у відрядженні, враховуючи вихідні, святкові й неробочі дні та час
перебування в дорозі (разом з вимушеними зупинками), йому виплачуються добові
в межах сум, затверджених Постановою № 98.
|
|
Визначення кількості днів відрядження для виплати добових проводиться з
урахуванням дня вибуття у відрядження й дня прибуття до місця постійної
роботи, що зараховуються як два дні.
|
||
Якщо сторона, яка приймає, забезпечує працівника, відрядженого за кордон,
додатковими коштами в іноземній валюті у вигляді компенсації поточних витрат
(крім витрат на проїзд до держави відрядження і назад та на найм житлового
приміщення) або добових витрат, сторона, яка направляє, виплату йому добових
витрат зменшує на суму додатково наданих коштів.
Якщо сума, надана стороною, яка приймає, перевищує або дорівнює
встановленим сумам добових витрат, сторона, яка відряджає, виплату добових
витрат не проводить.
|
||
Відшкодування добових витрат
|
||
Сума добових визначається згідно з наказом про відрядження та
відповідними первинними документами. За відсутності наказу добові витрати не
виплачуються.
|
У разі відсутності наказу (розпорядження) та відміток відповідно до підпункту «а»
підпункту 16.1 пункту 16 розділу ІІІ Інструкції про відрядження добові
витрати відрядженому працівнику не відшкодовуються.
|
|
При відрядженні працівника строком на один день або в таку місцевість,
звідки працівник має змогу щодня повертатися до місця постійного проживання,
добові відшкодовуються як за повну добу.
|
При
відрядженні працівника строком на один день добові витрати відшкодовуються як
за повну добу.
Добові витрати за час перебування у
відрядженні відшкодовуються в межах затверджених сум:
а) за
кожний день перебування у відрядженні, включаючи день вибуття та прибуття, -
за нормами, встановленими для держави, до якої відряджено працівника;
б) якщо
дата вибуття у відрядження до держав, в'їзд громадян України на територію
яких здійснюється за наявності візи (дозволу на в'їзд), або дата повернення з
них не збігається з датами за відмітками уповноваженої службової особи
Державної прикордонної служби України в паспортному документі (закордонному
паспорті або документі, що його замінює) про перетинання державного кордону
України, добові витрати за час проїзду територією України відшкодовуються
відповідно до порядку, передбаченого для відряджень у межах України.
При цьому за дні перетину кордону України (в
обох напрямках) відповідно до зазначених відміток добові витрати
відшкодовуються за нормами, встановленими для відряджень за кордон;
в) якщо
відряджений, перебуваючи в дорозі до держав, в'їзд громадян України на
територію яких не потребує наявності візи (дозволу на в'їзд), або повертаючись
з такої держави, має пересадку на інший транспортний засіб або зупинку в
готелі (мотелі, іншому житловому приміщенні) на території України, то
відшкодування витрат на відрядження за період проїзду територією України
здійснюється в порядку, передбаченому для службових відряджень у межах
України.
При цьому добові витрати з дня останньої
пересадки на інший транспортний засіб (вибуття з готелю, мотелю, іншого
житлового приміщення) на території України під час прямування у відрядження
за кордон і до дня першої пересадки на інший транспортний засіб (зупинки в
готелі, мотелі, іншому житловому приміщенні) на території України (включно)
під час повернення в Україну відшкодовуються за нормами, встановленими для
відряджень за кордон.
У разі:
- якщо день вибуття у відрядження або день
прибуття відрядженого працівника до місця постійної роботи збігається з днем
зазначеної пересадки (зупинки), добові витрати за відповідні день вибуття або
день прибуття відшкодовуються за нормами, встановленими для відряджень за
кордон;
- відсутності такої пересадки (зупинки) добові
витрати відшкодовуються за кожний день відрядження, включаючи день вибуття та
прибуття, -за нормами, встановленими для відряджень за кордон;
- здійснення відряджень до кількох держав
протягом доби - у розмірі середнього арифметичного від сум, установлених для
цих держав;
г) при
направленні у відрядження до двох або більше держав - у сумах, встановлених
для відповідних держав, з дня перетину кордону відповідної держави.
У разі:
- відрядження до двох або більше держав -
учасниць Шенгенської угоди, перетин кордонів яких здійснюється без відміток у
закордонному паспорті, або до держав, в’їзд громадян України на територію
яких не потребує наявності візи (дозволу на в’їзд), починаючи з другої
держави, - добові витрати відшкодовуються у сумі, затвердженій для
відповідної держави з дня прибуття до даної держави згідно з датою,
визначеною у транспортних квитках або рахунках за проживання в готелі
(мотелі), іншому житловому приміщенні;
- відсутності транспортних квитків та рахунків
за проживання в готелі (мотелі), іншому житловому приміщенні добові витрати
відшкодовуються за нормами держави відрядження згідно з наказом
(розпорядженням) керівника підприємства.
День повернення в Україну (перетину кордону) -
за нормами останньої держави відрядження;
д) якщо
відряджений за кордон працівник за умовами запрошення безоплатно
забезпечується харчуванням стороною, яка приймає, або якщо вартість
харчування включається до рахунків на найм житлового приміщення, проїзних
документів без визначення конкретної суми, добові витрати відшкодовуються у
розмірах, визначених у відсотках сум добових витрат для відповідної держави
згідно з додатком 1 до Постанови № 98, зокрема 80% - при одноразовому, 55% -
дворазовому, 35% - триразовому харчуванні;
е) витрати
на харчування, вартість якого визначено і включено до рахунків на оплату
вартості проживання в готелях (мотелях), інших житлових приміщеннях або до
проїзних документів, оплачуються відрядженим працівником за рахунок добових
витрат.
Працівникам підприємств, які перебувають за
кордоном тривалий строк і отримують заробітну плату в іноземній валюті, та
працівникам дипломатичної служби України, які направлені у довготермінове
відрядження та отримують виплати в іноземній валюті, у разі відрядження в межах
держави перебування добові витрати відшкодовуються у розмірі 80% сум добових
витрат, визначених у додатку 1 до Інструкції № 98 для відповідної держави. У
разі відрядження в межах держави перебування терміном на одну добу добові
витрати відшкодовуються в розмірі 40% сум добових витрат, визначених у
додатку 1 до Постанови № 98 для відповідної держави.
У разі виїзду у справах відрядження
зазначеного працівника з держави перебування до інших держав (у тому числі до
держав акредитації, які не є державою, до якої працівник направлений у
довготермінове відрядження) добові витрати відшкодовуються за нормами,
встановленими для держави відрядження.
|
|
У разі вибуття у відрядження до України з держав, в’їзд громадян України
на територію яких здійснюється за наявності візи (дозволу на в’їзд), за час
проїзду територією іноземних держав витрати на відрядження відшкодовуються у
порядку та за нормами, встановленими для службових відряджень за кордон, а за
дні перетину кордону України (відповідно до відміток уповноваженої службової
особи Державної прикордонної служби України в паспортному документі /в
закордонному паспорті або документі, що його замінює) та дні перебування в
Україні - у порядку та за нормами, встановленими для службових відряджень у
межах України.
|
||
Якщо працівника направлено у відрядження до двох або більше держав, день
повернення в державу перебування (день перетину кордону) відшкодовується за
нормами останньої держави відрядження.
|
||
При вибутті у відрядження до України з держав,
в’їзд громадян України на територію яких не потребує наявності візи (дозволу
на в’їзд), якщо працівник у дорозі має пересадку на інший транспортний засіб
або зупинку в готелі (мотелі, іншому житловому приміщенні) на території
іноземної держави, то за час проїзду територією іноземних держав витрати на
відрядження відшкодовуються у порядку та за нормами, встановленими для
службових відряджень за кордон.
При цьому день останньої пересадки на інший
транспортний засіб (вибуття з готелю, мотелю, іншого житлового приміщення) на
території іноземної держави при прямуванні у відрядження до України і день
першої пересадки на інший транспортний засіб (зупинки в готелі, мотелі,
іншому житловому приміщенні) на території іноземної держави при поверненні з
України та дні перебування в Україні відшкодовуються у порядку та за нормами,
встановленими для службових відряджень у межах України.
У разі відсутності такої пересадки (зупинки)
добові витрати відшкодовуються за кожний день відрядження, включаючи день
вибуття та прибуття, за нормами, встановленими для службових відряджень у
межах України.
|
||
Вибуття у відрядження із зарубіжної держави до
України і повернення того самого дня до цієї держави вважається одним днем
відрядження
|
||
Подання звіту про використання коштів, наданих на
відрядження
|
||
Після повернення з відрядження працівник зобов’язаний до закінчення
п’ятого банківського дня, що настає за днем прибуття до місця постійної
роботи, подати звіт про використання коштів, наданих на відрядження.
|
||
У разі якщо під час службових відряджень працівник:
- отримав готівку із застосуванням платіжних карток, він подає звіт про
використання виданих на відрядження коштів і повертає суму надміру витрачених
коштів до закінчення третього банківського дня після завершення відрядження
(банківського дня, що настає за днем прибуття до місця постійної роботи);
- застосував платіжні картки для проведення розрахунків у безготівковій
формі і строк подання звіту про використання виданих на відрядження коштів не
перевищив 10 банківських днів, за наявності поважних причин керівник може
продовжити такий строк до 20 банківських днів (до з’ясування питання в разі
виявлення розбіжностей між відповідними звітними документами).
Разом із звітом подаються документи (в оригіналі), що засвідчують
вартість понесених у зв’язку з відрядженням витрат, із зазначенням форми їх
оплати (готівкою, чеком, платіжною карткою, безготівковим перерахунком).
|
||
Сума надміру витрачених коштів (залишку коштів понад суму, витрачену
згідно із звітом про використання коштів, наданих на відрядження) підлягає
поверненню працівником до каси або зарахуванню на відповідний рахунок
підприємства, що їх надало, в установленому законодавством порядку
|
Сума надміру витрачених коштів (залишку коштів понад суму, витрачену
згідно із звітом про використання коштів, наданих на відрядження) підлягає
поверненню працівником до каси або зарахуванню на відповідний рахунок
підприємства, що їх надало, у грошових одиницях, в яких було надано аванс, у
встановленому законодавством порядку.
У разі відрядження до держав, в'їзд громадян України на територію яких
здійснюється за наявності візи (дозволу на в'їзд), до звіту також додаються
завірені відділом кадрів або головним бухгалтером ксерокопії сторінок
закордонного паспорта чи документа, що його замінює, з прізвищем відрядженого
працівника, відмітками про перетин кордону України і візою держави
відрядження
|
|
Повернення коштів у разі скасування поїздки
|
||
Якщо працівник отримав аванс на відрядження і не виїхав, то він повинен
протягом трьох банківських днів з дня прийняття рішення про скасування
поїздки повернути до каси підприємства зазначені кошти.
|
Якщо
працівник отримав аванс на відрядження за кордон і не виїхав, він повинен
протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення про скасування поїздки
повернути до каси підприємства зазначені кошти в тих грошових одиницях, в
яких було видано аванс.
У разі неповернення працівником залишку коштів у визначений строк відповідна
сума стягується з нього підприємством у встановленому чинним законодавством
порядку.
|
|
Виплата додаткових коштів
|
||
Якщо для остаточного розрахунку за відрядження необхідно виплатити
додаткові кошти, виплата зазначених коштів має здійснюватися до закінчення
третього банківського дня після затвердження керівником звіту про
використання коштів, наданих на відрядження.
|
Якщо для остаточного розрахунку за відрядження необхідно виплатити
додаткові кошти, виплата здійснюється в національній валюті України за
офіційним обмінним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком
України на день погашення заборгованості. Виплата зазначених коштів має
здійснюватися до закінчення третього банківського дня після затвердження
керівником звіту про використання коштів, наданих на відрядження.
|
|
У разі відсутності підтвердних документів про обмін валюти, в якій видано
аванс, на національну валюту держави відрядження перерахунок витрат,
здійснених у відрядженні, що підтверджені документально, здійснюється виходячи
з крос-курсу, розрахованого за офіційним обмінним валютним курсом,
встановленим Національним банком України на день затвердження звіту про використання
коштів, наданих на відрядження.
|
||
Дозвіл (погодження) керівника підприємства на відшкодування витрат понад
суми, затверджені Постановою № 98, оформлюється письмово за довільною
формою.
|
||
Заборона на направлення у відрядження та видачу
авансу
|
||
Не дозволяється направляти у відрядження та видавати аванс працівнику,
який не відзвітував про витрачені кошти в попередньому відрядженні.
|
||
Видача коштів
|
||
Відповідно до пункту 4 розділу І Інструкції про відрядження підприємство,
що відряджає працівника, забезпечує його коштами для здійснення поточних
витрат під час службового відрядження (авансом). Аванс відрядженому працівникові
може видаватися готівкою або перераховуватися у безготівковій формі на
відповідний рахунок для використання із застосуванням платіжних карток.
Абзацами першим і другим пункту 3.4 глави 3 Положення про ведення касових
операцій у національній валюті
в Україні, затверджено постановою Правління Національного банку України від 15.12.04 № 637, зареєстровано в Міністерстві юстиції
України 13 січня 2005 року за №
40/10320 (надалі – Положення про ведення касових
операцій), передбачено, що видача готівки з кас проводиться за видатковими
касовими ордерами (додаток 3) або видатковими
відомостями. Документи на видачу готівки мають підписувати керівник і
головний бухгалтер або працівник
підприємства, який на це уповноважений керівником. До
видаткових ордерів можуть
додаватися заява на видачу
готівки, розрахунки тощо.
Якщо на доданих до
видаткових касових ордерів
документах, заявах, рахунках тощо є
дозвільний напис керівника
підприємства, то його підпис на видаткових касових ордерах не
обов'язковий.
Видача готівкових коштів:
- особам, яких немає в штатному розписі підприємства, проводиться за видатковими касовими
ордерами, що виписуються окремо
на кожну особу
або за окремою видатковою відомістю (абзац третій
пункту 3.5 Положення про ведення касових
операцій);
- під звіт або на відрядження (надалі -
під звіт) здійснюється відповідно до законодавства України. Якщо
підзвітній особі одночасно видана готівка як на відрядження, так і для
вирішення в цьому відрядженні виробничих (господарських) питань (у тому числі
для закупівлі сільськогосподарської продукції у населення та заготівлі
вторинної сировини), то строк, на який
видана готівка під звіт на ці завдання, може бути продовжено до
завершення строку відрядження. Видача відповідній особі готівкових коштів під
звіт проводиться за умови
звітування нею у встановленому
порядку за раніше отримані під звіт суми. Звітування за одержані під звіт готівкові кошти
здійснюється відповідно до законодавства України (пункт 2.11 Положення
про ведення касових
операцій).
|
||
Складання звіту
|
||
Форма Звіту про використання коштів, виданих на
відрядження або під звіт, та Порядок його складання, затверджено наказ
Міністерства фінансів України від 28.09.15 № 841, зареєстровано в Міністерстві юстиції України
13 жовтня 2015 року за № 1248/27693 (у редакції відповідного наказу від 10.03.16 № 350, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 березня 2016 року за №
477/28607) (надалі – Порядок, Звіт).
Відповідно до пункту 6 Порядку звіт складається платником податку
(підзвітною особою), який(а) отримав(ла) такі кошти на підприємствах всіх
організаційно-правових форм або у самозайнятої особи.
Фізична особа, яка отримала такі кошти,
заповнює всі графи Звіту, крім "Звіт перевірено", "Залишок унесений
(перевитрата видана) в сумі за касовим ордером", кореспонденції рахунків
бухгалтерського обліку, розрахунку суми утриманого податку за несвоєчасно
повернуті витрачені кошти на відрядження або під звіт, які заповнюються
особою, яка надала такі кошти. Графу "Звіт затверджено" підписує керівник
(податковий агент).
Приклад заповнення Звіту.
 
(нажати для збільшення)
|
||
Подання звіту
|
||
Відповідно до пункту 3 Порядку звіт подається
до закінчення п'ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник
податку завершує таке відрядження або завершує виконання окремої
цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок податкового агента платника
податку, що надав кошти під звіт. За наявності надміру витрачених коштів така
сума повертається платником податку в касу або зараховується на банківський
рахунок особи, яка їх видала, до або при поданні зазначеного Звіту.
Ці дії поширюються також на витрати, пов’язані
з відрядженням чи виконанням деяких цивільно-правових дій, сплачених з
використанням корпоративних електронних платіжних засобів (платіжних карток),
дорожніх, банківських або іменних чеків, інших платіжних документів.
При цьому якщо під час службового відрядження
платник податку отримав готівку із застосуванням електронних платіжних
засобів (платіжних карток), він подає Звіт і повертає суму надміру витрачених
коштів до закінчення третього банківського дня після завершення відрядження.
Відрядженій особі - платнику податку, який застосував електронні платіжні
засоби (платіжні картки) для проведення розрахунків у безготівковій формі, а
строк подання платником податку Звіту не перевищив десять банківських днів,
за наявності поважних причин роботодавець (самозайнята особа) може продовжити
такий строк до двадцяти банківських днів (до з’ясування питання в разі
виявлення розбіжностей між відповідними звітними документами).
Якщо платник податку не повертає суми надміру
витрачених коштів протягом звітного місяця, на який припадає граничний строк
(до закінчення третього або п'ятого, а в окремих випадках - десятого чи
двадцятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник завершує
відрядження або завершує виконання окремої цивільно-правової дії за
дорученням та за рахунок податкового агента платника податку, що надав кошти
під звіт), то така сума, розрахована з урахуванням пункту 164.5 статті 164
Податкового кодексу України (надалі - ПКУ), підлягає оподаткуванню
податком на доходи фізичних осіб згідно з пунктом 167.1 статті 167 цього кодексу
за рахунок будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) за
відповідний місяць, у разі недостатності суми доходу - за рахунок
оподатковуваних доходів наступних звітних місяців до повної сплати суми
такого податку (пункт 4 Порядку).
Пунктом 6 розділу І Інструкції про відрядження передбачено,
що підприємство, котре відряджає працівника, зобов'язане ознайомити його з
кошторисом витрат (або з довідкою-розрахунком на виданий аванс, складеною за
довільною формою), а також з вимогами нормативно-правових актів стосовно
звітування про використання коштів, виданих на відрядження.
|
||
Підтвердження витрат
|
||
Пунктом 14 розділу І Інструкції про
відрядження передбачено, що підтвердними документами, що засвідчують вартість
понесених у зв'язку з відрядженням витрат, є розрахункові документи (касовий,
товарний чеки, які дають змогу ідентифікувати продавця товару (надавача
послуг), рахунки з готелів, проїзні документи (квитки на поїзд, авіаквитки,
квитки на автобус міжміського сполучення, на транспорт громадського
користування внутрішньоміського сполучення тощо) відповідно до Закону України
від 06.07.95 № 265 "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій
у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та ПКУ.
У разі відрядження за кордон підтвердні
документи, що засвідчують вартість понесених за кордоном у зв'язку з таким
відрядженням витрат, оформлюються згідно із законодавством відповідної
держави.
Відповідно до пункту 6 розділу І Інструкції про
відрядження підприємство самостійно встановлює порядок ознайомлення
працівника, який направляється у відрядження за кордон, з його фінансовими
зобов'язаннями, що регулюються Постановою № 98 та цією Інструкцією.
Пунктом 7 розділу І Інструкції про відрядження
передбачено, що днем вибуття у відрядження вважається день відправлення
поїзда, літака, автобуса або іншого транспортного засобу з місця постійної
роботи відрядженого працівника, а днем прибуття з відрядження - день прибуття
транспортного засобу до місця постійної роботи відрядженого працівника. При
відправленні транспортного засобу до 24-ї години включно днем вибуття у
відрядження вважається поточна доба, а з 0 години і пізніше - наступна доба.
Якщо станція, пристань, аеропорт розташовані за межами населеного пункту, де працює
відряджений працівник, у строк відрядження зараховується час, який потрібний
для проїзду до станції, пристані, аеропорту. Аналогічно визначається день
прибуття відрядженого працівника до місця постійної роботи.
Дата на транспортному квитку (вибуття транспортного
засобу з місця постійної роботи відрядженого працівника) має збігатися з
датою вибуття працівника у відрядження згідно з наказом про відрядження. Дата
на транспортному квитку (прибуття транспортного засобу до місця постійної
роботи відрядженого працівника) має збігатися з датою прибуття працівника з
відрядження згідно з наказом про відрядження.
Якщо дата на транспортному квитку не
збігається з датою прибуття працівника з відрядження згідно з наказом про
відрядження, з дозволу керівника підприємства береться до уваги затримка у
відрядженні на вихідні або святкові й неробочі дні у разі, якщо строк
перебування працівника поза місцем його постійної роботи не перевищуватиме
строку відрядження, передбаченого Постановою № 98.
За ці дні працівникові не відшкодовуються
добові витрати, витрати на найм житлового приміщення та інші витрати (крім
витрат на проїзд з місця відрядження до місця постійної роботи).
Відповідно до пункту 15 розділу І Інструкції
про відрядження окремим видом витрат, що не потребують спеціального
документального підтвердження, є добові витрати (витрати на харчування та
фінансування інших власних потреб фізичної особи, понесені у зв'язку з таким
відрядженням). Суми добових витрат для працівників підприємств затверджені Постановою
№ 98. Добові витрати відшкодовуються в єдиній сумі незалежно від статусу
населеного пункту.
На сьогодні витрати на відрядження в
податковому обліку з податку на прибуток відображаються за правилами
бухгалтерського обліку.
|
||
Щодо оподаткування
податком на доходи фізичних осіб
|
||
Підпунктом 164.2.11 пункту 164.2 статті 164 ПКУ
встановлено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу
платника податку на доходи фізичних осіб включається сума надміру витрачених
коштів, отриманих платником податку на відрядження та не повернутих у
встановлені законодавством строки, розмір якої обчислюється відповідно до пункту
170.9 статті 170 цього кодексу.
При цьому, згідно з підпунктом 165.1.11 пункту
165.1 статті 165 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного
доходу платника податку не включаються кошти, отримані платником податку на
відрядження і розраховані згідно з пункту 170.9 статті 170 цього кодексу.
Відповідно до підпункту "а" підпункту 170.9.1
пункту 170.9 статті 170 ПКУ не є доходом платника податку - фізичної особи,
яка перебуває у трудових відносинах із своїм роботодавцем або є членом
керівних органів підприємств, установ, організацій, сума відшкодованих йому у
встановленому законодавством порядку витрат на відрядження в межах фактичних
витрат, а саме на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання
транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем
відрядження (у тому числі на орендованому транспорті), оплату вартості
проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на
харчування чи побутові послуги (прання, чищення, лагодження та прасування
одягу, взуття чи білизни), на найм інших жилих приміщень, оплату телефонних
розмов, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в'їзд (віз), обов'язкове страхування, інші документально оформлені витрати, пов’язані з
правилами в’їзду та перебування у місці відрядження, в тому числі будь-які
збори і податки, що підлягають сплаті у зв’язку із здійсненням таких витрат.
Зазначені вище витрати не є об'єктом оподаткування
податком лише за наявності підтвердних документів, що засвідчують вартість
цих витрат у вигляді транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних
квитанцій), у тому числі електронних квитків за наявності посадкового талона
та документа про сплату за всіма видами транспорту, в тому числі чартерних
рейсів, рахунків, отриманих із готелів (мотелів) або від інших осіб, що
надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи, в тому числі
бронювання місць у місцях проживання, страхових полісів тощо.
Включаються до оподатковуваного доходу
вартість алкогольних напоїв і тютюнових виробів, суми «чайових», за винятком
випадків, коли суми таких «чайових» включаються до рахунку згідно із законами
країни перебування, а також плата за видовищні заходи.
До оподатковуваного доходу не включаються
також витрати на відрядження, не підтверджені документально, на харчування та
фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у
зв’язку з таким відрядженням у межах території України, але не більш як 0,2
розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня
податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого
відрядження, а для відряджень за кордон - не вище 0,75 розміру мінімальної
заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного)
року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження.
Суми та склад витрат на відрядження державних
службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження
підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково
утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, визначаються Постановою
№ 98. Сума добових для таких категорій фізичних осіб не може перевищувати
суму, встановлену підпунктом 170.9.1 пункту 170.9 статті 170 ПКУ.
Сума добових визначається в разі відрядження:
- у межах України та країн, в’їзд громадян
України на територію яких не потребує наявності візи (дозволу на в’їзд), - на
підставі наказу про відрядження та відповідних первинних документів;
- до країн, в’їзд громадян України на
територію яких здійснюється за наявності візи (дозволу на в’їзд), - на
підставі наказу про відрядження та відміток уповноваженої службової особи Державної
прикордонної служби України в закордонному паспорті або документі, що його
замінює.
За відсутності зазначених відповідних
підтвердних документів, наказу або відміток уповноваженої службової особи
Державної прикордонної служби України в паспорті або документі, що його
замінює, сума добових включається до оподатковуваного доходу платника
податку.
Будь-які витрати на відрядження не включаються
до оподатковуваного доходу платника податку за наявності документів, що
підтверджують зв’язок такого відрядження з господарською діяльністю
роботодавця/сторони, що відряджає, зокрема (але не виключно) таких: запрошень
сторони, що приймає, діяльність якої збігається з діяльністю
роботодавця/сторони, що відряджає; укладеного договору чи контракту; інших
документів, які встановлюють або засвідчують бажання встановити
цивільно-правові відносини; документів, що засвідчують участь відрядженої
особи в переговорах, конференціях або симпозіумах, інших заходах, які
проводяться за тематикою, що збігається з господарською діяльністю
роботодавця/сторони, що відряджає.
Якщо згідно із законами країни відрядження або
країн, територією яких здійснюється транзитний рух до країни відрядження,
обов’язково необхідно здійснити страхування життя або здоров’я відрядженої
особи чи її цивільної відповідальності (у разі використання транспортних
засобів), то витрати на таке страхування не включаються до оподатковуваного
доходу платника податку. За запитом представника контролюючого органу
роботодавець/сторона, що відряджає, забезпечує за власний рахунок переклад
підтвердних документів, виданих іноземною мовою.
Крім того, звертаємо увагу, що доходи,
які підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб відповідно до підпункту
1.2. пункту 161 Перехідних положень ПКУ, є об’єктом оподаткування військовим
збором.
Слід урахувати, що пунктом 1 постанови Правління
Національного банку України від 06.06.13 № 210 "Про встановлення граничної
суми розрахунків готівкою", зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02
липня 2013 року за № 1109/23641 (надалі – постанова НБУ № 210), установлено
граничну суму розрахунків готівкою:
- підприємств (підприємців) між
собою протягом одного дня в розмірі 10000 (десяти тисяч)
гривень.
Отже, платежі понад зазначену граничну суму
проводяться виключно у безготівковій формі. Водночас, кількість підприємств
(підприємців), з якими здійснюються розрахунки, протягом дня, не обмежується;
- між
фізичною особою та
підприємством (підприємцем) протягом одного
дня в розмірі 50000 (п'ятдесяти тисяч) гривень;
- фізичних осіб між собою за договорами купівлі-продажу,
які підлягають нотаріальному посвідченню, у розмірі 50000 (п'ятдесяти
тисяч) гривень.
Фізичні особи мають право здійснювати
розрахунки на суму, яка перевищує
50 000 гривень, шляхом
перерахування коштів з поточного рахунку
на поточний рахунок,
внесення та/або перерахування коштів
на поточні рахунки (у тому
числі у депозит нотаріуса на окремий поточний рахунок у національній валюті)
(пункт 2 постанови НБУ № 210).
Відповідно до пунктів 7.41-7.44 постанови НБУ
№ 210 органи контролю під час перевірки правильності оформлення видач готівки
під звіт як на відрядження, так і на інші потреби встановлюється
достовірність підтвердних документів,
що додаються до звітів про
використання коштів. Також звертається увага на повне і своєчасне звітування
підзвітних осіб у разі
використання ними під час відрядження значних сум підзвітних коштів
для вирішення господарських питань.
Під час проведення перевірки щодо
дотримання порядку видачі готівки
під звіт на відрядження
встановлюється наявність розпорядчих документів (наказу, розпорядження) на службові
відрядження, правильність ведення записів у журналі реєстрації посвідчень на відрядження, дотримання
граничної тривалості службового відрядження, наявність позначок у посвідченні про
відрядження, своєчасність звітування
за витрачені під час
відрядження кошти, правильність
відшкодування витрат працівникам тощо.
Факти
подання звіту про
використання коштів до бухгалтерії в
установлені строки без одночасного повернення до каси
невикористаних підзвітних сум є порушенням
порядку видачі готівки під звіт
і її використання.
|
||
До відома
Пунктом 2 Інструкції про відрядження
встановлено, що у випадках, коли філії, дільниці та інші підрозділи
підприємства знаходяться в іншій місцевості, місцем постійної роботи
вважається той підрозділ, робота в якому обумовлена трудовим договором
(контрактом). Службові поїздки працівників, постійна робота яких проходить у
дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер, не вважаються відрядженнями,
якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором, трудовим
договором (контрактом) між працівником і власником (або уповноваженою ним
особою/керівником).
|
||
тут (доопрацьовано)
