Конституційним Судом України (надалі - КСУ) прийняте Рішення (від 11.06.14 № 6-рп/2014) у справі (№ 2 1-2/2014) щодо офіційного тлумачення словосполучення "пенсіонерів по старості", яке міститься в абзаці шостому статті 125 Житлового кодексу Української РСР. Офіційно це Рішення оприлюднено 17 червня 2014 року.
Як показує судова практика, в одних випадках суди не визнають осіб, яким пенсія призначається із зменшенням пенсійного віку, пенсіонерами по старості і виселяють їх із службових жилих приміщень без надання іншого жилого приміщення, а в інших випадках — відмовляють у задоволенні позовів про виселення таких пенсіонерів з наданих їм у користування службових жилих приміщень, вважаючи їх пенсіонерами по старості.
КСУ зазначає, що у законодавстві СРСР використовувалися поняття "пенсія по старості" та "пенсіонер по старості", системний аналіз яких дає підстави стверджувати, що пенсіонерами по старості вважалися особи, яким призначалася пенсія за віком, у тому числі на пільгових умовах та із зменшенням пенсійного віку.
В Україні правове регулювання відносин пенсійного забезпечення здійснюється на підставі Конституції України, відповідно до якої виключно законами визначаються форми і види пенсійного забезпечення. Умови та порядок призначення, перерахунок і виплата пенсій встановлюються Законами України від 05.11.91 № 1788 "Про пенсійне забезпечення", від 09.07.03 № 1058 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", від 28.02.91 № 796 "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та іншими законами.
Взяти до відома, що до цього часу є чинним Закон СРСР від 15.05.90 № 1480 "Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР" на підставі Постанови Верховної Ради України від 12.09.91 № 1545 "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР".
Взяти до відома, що до цього часу є чинним Закон СРСР від 15.05.90 № 1480 "Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР" на підставі Постанови Верховної Ради України від 12.09.91 № 1545 "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР".
Окремим видом трудової пенсії є пенсія за віком. Умовами призначення пенсії за віком, у тому числі зі зменшенням пенсійного віку, є досягнення особою певного віку та наявність необхідного страхового стажу роботи. Відповідно до частини першої статті 55 Закону № 796 особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються зі зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону № 1058. Досягнувши передбаченого в законодавстві України пенсійного віку та маючи необхідний страховий стаж роботи, працівники отримують право на пенсію за віком. Реалізуючи це право, вони набувають статусу пенсіонера за віком.
Суд прийшов до висновку, що в аспекті конституційного звернення словосполучення "пенсіонерів по старості", що міститься в абзаці шостому статті 125 Житлового кодексу Української РСР, відповідно до якого пенсіонери по старості не можуть бути виселені з службових жилих приміщень без надання іншого жилого приміщення, необхідно розуміти так, що до пенсіонерів по старості, крім осіб, яким згідно з законодавством України призначено пенсію за віком, віднесено також осіб, що вийшли на пенсію за віком із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону № 1058 (зі змінами, внесеними, зокрема, на підставі статті 55 Закону № 796).
Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
