Законом України від 21.12.16 № 1801 "Про Державний бюджет України на 2017 рік" встановлено з 01.01.2017 року мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі 3200 гривень; у погодинному розмірі - 19,34 гривні. Прожитковий мінімум встановлений для працездатних осіб з 01.01.17 - 1600 гривень, з 01 травня - 1684 гривні, з 01 грудня - 1762 гривні.
У 2017 році податкова соціальна пільга становить для будь-якого платника 800 гривен. (50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи у розрахунку на місяць, встановленому законом на 01 січня звітного податкового року). Розмір підвищеної і максимальної податкової соціальної пільги (надалі - ПСП) 150% ПCП = 1200 гpивен; 200% ПCП = 1600 гpивен.
Граничний розмір зарплати, до якої застосовується податкова соціальна пільга на 2017 рік дорівнює 2240 гривен (розмір місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 01 січня звітного податкового року, помножений на 1,4 та округлений до найближчих 10 гривень – підпункт. 169.4.1 Податкового кодексу України (надалі - ПКУ). Вказаний граничний розмір зарплати для застосування пільги залишається незмінним у 2017 році і діятиме до 31 грудня поточного року включно. Нагадуємо, що починаючи з 2016 року утримання внеску із заробітної плати працівника не проводиться.
Приклад 1
Працівникові нараховані за повний відпрацьований місяць 3200 гривен. Податкова соціальна пільга до такої заробітної плати не застосовується, оскільки вона більша за граничний розмір доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу (2240 гривен).
1. Рахуємо податок на доходи фізичних осіб (надалі - ПДФО)::
3200 гривен Х 18% (ставка ПДФО) = 576 гривен.
2. Рахуємо військовий збір:
3200 гривен Х 1,5% (ставка військового збору) = 48 гривен.
3. Рахуємо єдиний внесок (надалі - ЄСВ):
3200 гривен Х 22 % (ставка ЄСВ) = 704 гривен.
Утримання – 624 гривен.
До виплати працівникові – 2576 гривен.
Приклад 2
Працівнику (самотня мати, яка виховує двох неповнолітніх дітей) нараховані за повний відпрацьований місяць 3200 гривен. Вона повідомила в заяві роботодавцю про те, що має право на підвищену 150% податкову соціальну пільгу (згідно із підпунктом а) підпункту 169.1.3 пункту 169.1 статті 169 ПКУ), та додала відповідні документи.
При визначенні граничного рівня доходу, який у даному випадку дає право на отримання податкової соціальної пільги слід керуватись абзацом другім підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 ПКУ, згідно з яким граничний розмір доходу для самотньої матері, визначається як добуток суми у 2240 гривен, а також відповідної кількості дітей. Отже, для самотньої матері розрахункова межа для нарахування ПСП складатиме 4480 гривен (2240 Х 2), а податкова соціальна пільга складатиме 2400 гривен (1200 Х 2).
Працівнику (самотня мати, яка виховує двох неповнолітніх дітей) нараховані за повний відпрацьований місяць 3200 гривен. Вона повідомила в заяві роботодавцю про те, що має право на підвищену 150% податкову соціальну пільгу (згідно із підпунктом а) підпункту 169.1.3 пункту 169.1 статті 169 ПКУ), та додала відповідні документи.
При визначенні граничного рівня доходу, який у даному випадку дає право на отримання податкової соціальної пільги слід керуватись абзацом другім підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 ПКУ, згідно з яким граничний розмір доходу для самотньої матері, визначається як добуток суми у 2240 гривен, а також відповідної кількості дітей. Отже, для самотньої матері розрахункова межа для нарахування ПСП складатиме 4480 гривен (2240 Х 2), а податкова соціальна пільга складатиме 2400 гривен (1200 Х 2).
Нарахування на заробітну плату одинокої матері становлять 896 гривен:
1. Рахуємо ПДФО:
(3200 гривен – 2400 гривен) Х 18% = 144 гривен.
(3200 гривен – 2400 гривен) Х 18% = 144 гривен.
2. Рахуємо військовий збір:
3200 гривен Х 1,5% = 48 гривен.
3200 гривен Х 1,5% = 48 гривен.
3. Рахуємо ЄСВ:
3200 гривен Х 22 % = 704 гривен.
3200 гривен Х 22 % = 704 гривен.
Утримання – 192 гривен.
До виплати працівникові – 3008 гривен.
Приклад 3
Працівникові (мати, яка виховує 2 (двох) неповнолітніх дітей, одна з яких є інвалідом) нараховані за повний відпрацьований місяць 3200 гривен. Вона повідомила в заяві роботодавцю про право на 100% податкову соціальну пільгу на одну дитину та на підвищену 150% ПСП на дитину-інваліда й додала відповідні документи.
Під час визначення граничного рівня доходу, який у цьому випадку надає право на отримання податкової соціальної пільги, слід керуватись абзацом другим пункту 169.4.1 ПКУ: граничний розмір доходу, який надає право на отримання податкової соціальної пільги для матері, котра виховує 2 (двох) дітей, одна з яких є інвалідом, визначається як добуток суми в 2240 гривен і відповідної кількості дітей. Отже, для матері, яка має 2 (двох) неповнолітніх дітей, одна з яких є інвалідом, розрахункова межа для нарахування ПСП становитиме 4480 гривен (2240 гривен х 2), а ПСП сягатиме 2000 гривен (800 гривен + 1200 гривен), оскільки пунктом 169.3.1 ПКУ передбачено застосування основної та підвищеної соціальної пільги одночасно.
Нарахування на заробітну плату матері 2 (двох) дітей, одна з яких є інвалідом, становлять 968 гривен:
1. Рахуємо податок на доходи фізичних осіб (надалі - ПДФО):
(3200 гривен - (800 гривен +1200 гривен)) х 18% = 216 гривен.
2. Рахуємо військовий збір:
3200 гривен х 1,5% = 48 гривен.
3. Рахуємо єдиний соціальний внесок (надалі - ЄСВ):
3200 гривен х 22 % = 704 гривен.
Утримання - 264 гривен.
До виплати працівникові - 2936 гривен.
Приклад 4
Працівникам - чоловіку та дружині, які працюють в одного роботодавця та виховують 3 (трьох) дітей віком до 18-ти років, нараховано за повний відпрацьований місяць 5200 гривен і 3200 гривен відповідно.
Оскільки граничний розмір доходу, який надає право на отримання податкової соціальної пільги, збільшується до відповідної кількості дітей лише одному з батьків, тоді подружжю потрібно визначитися, хто саме використовуватиме право на ПСП і збільшену розрахункову межу доходу, про що варто зазначити в поданій роботодавцю заяві. Заяву та документи про право на пільгу вони подали, і про право на збільшення розрахункової межі доходу заявив чоловік/батько, який отримує більшу зарплату.
Отже, нарахування на заробітну плату чоловіка/батька - пільговика становлять 1726 гривен:
1. Рахуємо ПДФО:
(5200 гривен - (800 гривен х 3 дітей)) х 18% = 504 гривен.
2. Рахуємо військовий збір:
5200 гривен х 1,5% = 78 гривен.
3. Рахуємо ЄСВ:
5200 гривен х 22 % = 1144 гривен.
Утримання - 582 гривен.
До виплати працівникові - 4618 гривен.
Оскільки зарплата дружини/матері - 3200 гривен - більша за 2240 гривен, вона не має права на застосування ПСП. Нарахування на її заробітну плату становлять 1328 гривен; утримання - 624 гривен; на руки - 2576 гривен.
Розглянемо альтернативу - у заяві про право на збільшення розрахункової межі доходу заявила дружина/мати, яка отримує зарплату в 3200 гривен.
Нарахування на зарплату дружини/матері - пільговика становлять 896 гривен:
1. Рахуємо ПДФО:
(3200 гривен - (800 гривен х 3 дітей)) х 18% = 144 гривен.
2. Рахуємо військовий збір:
3200 гривен х 1,5% = 48 гривен.
3. Рахуємо ЄСВ:
3200 гривен х 22 % = 704 гривен.
Утримання - 192 гривен.
До виплати працівникові - 3008 гривен.
Оскільки зарплата чоловіка/батька - 5200 гривен - більша за 2240 гривен, він не має права на застосування ПСП. Нарахування на його зарплату в такому разі становитимуть 2158 гривен; утримання - 1014 гривен; на руки - 4186 гривен.
Приклад 5
Працівник трудиться на умовах неповного робочого часу. За відпрацьований час йому нараховано 1800 гривен заробітної плати.
У цьому випадку працівник має право на загальну ПСП у 800 гривен (оскільки заробітна плата менша за граничний розмір доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу), за умови подання відповідної заяви роботодавцю*** – підпункт 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 ПКУ.
Нарахування на зарплату становитимуть 911 гривен:
1. Рахуємо ПДФО:
(1800 гривен - 800 гривен) х 18% = 180 гривен.
2. Рахуємо військовий збір:
1800 гривен х 1,5% = 27 гривен.
3. Рахуємо ЄСВ:
*3200 гривен х 22 % = 704 гривен.
Утримання – 207 гривен.
До виплати працівникові – 1593 гривен.
Приклад 6
Працівник із 01 січня по 14 січня 2017 року перебував на лікарняному. За відпрацьований час у січні йому нараховано 1560 гривен, і виплати за листком непрацездатності становили 980 гривен. Загальна сума отриманого доходу працівником - 2540 гривен.
Оскільки зарплата більша за 2240 гривен, указаний працівник не має права на застосування ПСП.
Нарахування на зарплату становитимуть 1199,30 гривен:
1. Рахуємо ПДФО:
2540 гривен х 18% = 457,20 гривен.
2. Рахуємо військовий збір:
2540 гривен х 1,5% = 38,10 гривен.
3. Рахуємо ЄСВ:
*3200 гривен х 22 % (ставка ЄСВ) = 704 гривен.
Утримання - 495,30 гривен.
До виплати працівникові - 2044,70 гривен.
Приклад 7
Фізична особа надала у період з 03 по 30 січня 2017 року послуги/виконала роботу на умовах договору цивільно-правового характеру. Складений акт наданих послуг/виконаних робіт. Винагорода фізичний особі за договором цивільно-правового характеру склала 2000 гривен.
Нарахування на винагороду фізичної особи за договором цивільно-правового характеру складуть 830 гривен:
1. Рахуємо ПДФО:
2000 гривен Х 18% = 360 гривен.
2000 гривен Х 18% = 360 гривен.
2. Рахуємо військовий збір:
2000 гривен Х 1,5% = 30 гривен.
2000 гривен Х 1,5% = 30 гривен.
3. Рахуємо ЄСВ:
**2000 гривен Х 22 % = 440 гривен.
**2000 гривен Х 22 % = 440 гривен.
Утримання – 390 гривен.
До виплати фізичній особі – 1610 гривен.
* Відповідно до частини п'ятої статті 8 Закону України від 08.07.10 № 2464 "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" якщо база нарахування ЄСВ менша за встановлений розмір мінімальної зарплати, то ЄСВ розраховується як добуток розміру мінімальної зарплати, установленого законом на цей місяць, і відповідної ставки.
** Єдиний внесок нараховується за ставкою 22%. на фактично нараховану винагороду за договором цивільно-правового характеру незалежно від її розміру, але з урахуванням максимальної величини бази нарахування.
** Єдиний внесок нараховується за ставкою 22%. на фактично нараховану винагороду за договором цивільно-правового характеру незалежно від її розміру, але з урахуванням максимальної величини бази нарахування.
*** Згідно з пунктом 169.2 статті 169 ПКУ податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місяцем роботи.
Якщо їх декілька, працівник самостійно обирає місце застосування податкової соціальної пільги і подає роботодавцю відповідну заяву. Пільга починає застосовуватись з дня отримання роботодавцем заяви про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право.
Якщо їх декілька, працівник самостійно обирає місце застосування податкової соціальної пільги і подає роботодавцю відповідну заяву. Пільга починає застосовуватись з дня отримання роботодавцем заяви про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право.
Отже, працівникові треба вчасно подати заяву про застосування податкової соціальної пільги (а за наявності декількох місць роботи – обрати місце застосування ПСП і подати відповідну заяву) та на підтвердження права на пільгу - надати документи. Також відповідна заява та необхідні документи подаються роботодавцю одразу після виникнення права на підвищену пільгу (пільги). В іншому випадку роботодавець пільгу не нараховує.
Нагадуємо:
Порядок подання документів для застосування податкової соціальної пільги, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.10 №1227, яким,визначено правила подання платником податку з доходів фізичних осіб документів для отримання (застосування) податкової соціальної пільги, на яку він має право згідно з ПКУ і перелік цих документів.
Порядок подання документів для застосування податкової соціальної пільги, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.10 №1227, яким,визначено правила подання платником податку з доходів фізичних осіб документів для отримання (застосування) податкової соціальної пільги, на яку він має право згідно з ПКУ і перелік цих документів.
- Таблички - 2017 (ЄСВ) (завантажити)
- Таблички - 2017 (спрощена система оподаткування) (завантажити)
- Роз'яснення Міністерства соціальної політики України (від 12.01.17) щодо деяких питань оплати праці у зв'язку зі змінами в законодавстві.
- Роз'яснення Міністерства соціальної політики України (від 12.01.17) щодо деяких питань оплати праці у зв'язку зі змінами в законодавстві.
