Міністерством соціальної політики України надано роз'яснення від 12.01.17 щодо застосування норм Закону України від 06.12.16 № 1774 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (надалі - Закон № 1774) у частині проведення доплати до мінімальної зарплати відповідно до статті 31 Закону України від 24.03.95 № 108 "Про оплату праці" (надалі - Закон № 108), а саме.
Поняття мінімальної заробітної плати Законом №1774 приведено відповідно до європейської практики та міжнародних норм, зокрема шляхом:
- запровадження нової методології визначення мінімальної заробітної плати (як нижньої межі оплати праці, що гарантується державою);
- встановлення мінімального посадового окладу у розмірі, не меншому від прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 01 січня календарного року;
- незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини при побудові схем посадових окладів, визначенні плати за надання адміністративних послуг, судового збору, суми податків тощо.
Для працездатних осіб із 01.01.17 прожитковий мінімум встановлений у розмірі 1600 гривень, мінімальна заробітна плата в місячному розмірі – 3200 гривень, у погодинному розмірі – 19,34 гривні (Закон України від 21.12.16 № 1801 "Про Державний бюджет України на 2017 рік").
Для працездатних осіб із 01.01.17 прожитковий мінімум встановлений у розмірі 1600 гривень, мінімальна заробітна плата в місячному розмірі – 3200 гривень, у погодинному розмірі – 19,34 гривні (Закон України від 21.12.16 № 1801 "Про Державний бюджет України на 2017 рік").
Відповідно до Закону № 1774 при обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний та надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат.
У випадку, коли працівнику встановлені доплати за роботу у шкідливих умовах праці, зазначені доплати мають виплачуватись понад розмір мінімальної заробітної плати (3200 гривень).
У випадку, коли працівнику встановлені доплати за роботу у шкідливих умовах праці, зазначені доплати мають виплачуватись понад розмір мінімальної заробітної плати (3200 гривень).
Якщо ж умовами оплати праці передбачено підвищення посадових окладів працівників, наприклад, за роботу в установах і організаціях, розташованих на території населених пунктів, яким надано статус гірських, за роботу в певних типах закладів, за роботу у шкідливих та важких умовах праці, то зазначене підвищення враховується до мінімальної заробітної плати.
Якщо працівник виконав місячну норму праці, а нарахована йому заробітна плата є нижчою від законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати, роботодавець зобов’язаний провести доплату до її рівня, яка виплачується щомісячно одночасно із заробітною платою.
Якщо ж працівник не виконав місячну норму праці, перебував у відпустці, на лікарняному, працює неповний робочий час тощо, то оплата його праці проводиться пропорційно виконаній нормі праці.
Час простою не з вини працівника оплачується за нормами статті 113 Кодексу законів про працю України (надалі – КЗпП) не нижче двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу) без проведення доплати до рівня мінімальної заробітної плати.
При запровадженні підсумованого обліку робочого часу з обліковим періодом місяць, робота понад нормальну тривалість робочого часу за обліковий період оплачується як надурочна і зазначена виплата здійснюється понад розмір мінімальної заробітної плати.
Якщо робота при підсумованому обліку робочого часу виконується в межах встановленої працівнику тривалості робочого часу, яка є меншою нормальної тривалості робочого часу, відповідно до графіку роботи, йому нараховується заробітна плата у розмірі не нижчому від мінімальної заробітної плати.
Для підприємств, на яких встановлено підсумований облік робочого часу, з метою зменшення годин надурочної роботи та навантаження на фонд оплати праці рекомендується застосовувати такі облікові періоди як півріччя, рік.
Законом також внесено зміни до законів України, в яких заробітна плата або посадові оклади визначались на основі мінімальної заробітної плати. Відповідно до цих змін розміри заробітної плати та посадових окладів будуть визначатись у співвідношенні до прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року.
Водночас відзначено, що Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 28.12.16 № 1037 "Про оплату праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери".
Посадові оклади (тарифні ставки) працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери з 01.01.17 розраховуються виходячи з посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифного розряду, визначеного у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року, який у 2017 році становить 1600 гривень.
При цьому керівникам установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери з метою недопущення "зрівнялівки" в розмірах заробітної плати доручено забезпечити в межах фонду оплати праці диференціацію заробітної плати працівників, які отримують її на рівні мінімальної, за рахунок встановлення доплат, надбавок, премій залежно від складності, відповідальності та умов виконуваної роботи, кваліфікації працівника, результатів його праці.
У зв’язку з цим місцевим державним адміністраціям треба взяти на особистий контроль питання забезпечення підвищення мінімальної заробітної плати, особливу увагу звернути на недопущення "зрівнялівки" в розмірах заробітної плати, скорочення працівників, переведення їх на неповний робочий час.
Підвищення мінімальної заробітної плати не може бути підставою для звільнення з роботи. Разом із цим, відповідно до статті 32 КЗпП у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці (систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших) працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.
Статтею 56 КЗпП передбачено, що за угодою між працівником і роботодавцем може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий час (день або робочий тиждень). Оплата праці в цих випадках проводиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.
Також наголошено, що змінювати істотні умови праці роботодавець може лише за наявності змін в організації виробництва та праці. Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" визначено, зокрема, що зміною в організації виробництва і праці визнається раціоналізація робочих місць, введення нових форм організації праці, у тому числі перехід на бригадну або на індивідуальну форму, впровадження передових методів, технологій тощо.
Однак поза увагою Міністерства соціальної політики України в цьому роз'ясненні лишилася набагато складніша проблема із сумою індексації зарплати.
"Про індексацію заробітної плати" (питання-відповідь).
Яким варіантом користуватися:
1. Суму індексації плюсувати до розміру зарплати працівника, а надалі вже визначати необхідну суму доплати до мінімальної зарплати, якщо зарплата працівника нижче мінімальної зарплати;
2. Суму індексації визначати вже після того, як була обчислена необхідна сума доплати до мінімальної зарплати, якщо зарплата працівника нижча за мінімальну зарплату.
Адже доки відсутнє належне роз'яснення Міністерства, законодавчі норми дозволяють обґрунтувати як перший, так і другий варіанти.
На користь першого варіанта виступає той факт, що суми виплат, пов’язані з індексацією зарплати працівників, належать до фонду додаткової заробітної плати (підпункт 2.2.7 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.04 № 5 (надалі - Інструкція № 5)).
При цьому, відповідно до абзацу сьомого пункту 4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.03 № 1078 (надалі - Порядок № 1078): сума індексації визначається з розрахунку повного робочого часу, а виплачується - пропорційно відпрацьованому часу. Тобто, виходить, її рахуємо як виплату за відпрацьований час. Доплатою до мінімальної заробітної плати лише дотягуємо розмір нарахованої працівнику заробітної плати за виконану норму праці до розміру мінімальної. Якщо ж індексація - частина заробітної плати, і для неї не зроблено винятків у статті 31 Закону № 108, то вона має входити до заробітної плати при обчисленні суми доплати до мінімальної.
При цьому, відповідно до абзацу сьомого пункту 4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.03 № 1078 (надалі - Порядок № 1078): сума індексації визначається з розрахунку повного робочого часу, а виплачується - пропорційно відпрацьованому часу. Тобто, виходить, її рахуємо як виплату за відпрацьований час. Доплатою до мінімальної заробітної плати лише дотягуємо розмір нарахованої працівнику заробітної плати за виконану норму праці до розміру мінімальної. Якщо ж індексація - частина заробітної плати, і для неї не зроблено винятків у статті 31 Закону № 108, то вона має входити до заробітної плати при обчисленні суми доплати до мінімальної.
На користь другого варіанта виступає сам механізм проведення індексації. Адже, відповідно до пункту 2 Порядку № 1078 індексації підлягає оплата праці найманих працівників у грошовому виразі, яка включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер. А доплата до мінімальної заробітної плати входить до фонду додаткової зарплати (підпункт 2.2.1 Інструкції № 5).
Тож і вона має індексуватися, а отже - і суму індексації нараховуємо вже після визначення суми доплати до мінімальної зарплати.
До того ж, як рахувати суму підвищення заробітної плати, якщо не враховувати сюди й доплату до мінімальної?
Адже в місяці підвищення посадових окладів (тарифних ставок) суму зростання зарплати визначають з урахуванням усіх виплат, що не мають разового характеру. Якщо сума такого зростання заробітної плати перевищує суму можливої індексації, тоді виплату індексації не проводять. У випадку ж коли розмір підвищення заробітної плати менше суми можливої індексації, то суму індексації обчислюють як різницю між сумою індексації та підвищення зарплати.
От таку маємо дилему… тут
