Тривалість робочої зміни

Чи можливо при підсумованому обліку робочого часу встановлювати тривалість робочої зміни 24 год та як у такому випадку передбачити перерви для приймання їжі (якої тривалості та в якій кількості)?

Загального нормативно-правового акта, який би давав право встановлювати тривалість зміни 24 чи 12 годин на цей час немає. Відповідно до пункту 4 Методичних рекомендацій щодо застосування підсумованого обліку робочого часу, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.04.06 №138, виходячи з виробничих потреб роботодавець за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації або в колективному договорі може встановлювати з урахуванням характеру і умов праці тривалість роботи протягом дня за підсумованим обліком робочого часу до 12 год робочого часу на зміну. Не рекомендується встановлювати продовжену тривалість робочого дня на роботах із шкідливими і важкими умовами праці.

У листі Міністерства соціальної політики України від 29.08.12 № 317/13/116-12 "Про застосування підсумованого робочого часу", зокрема наголошено,

що Інститутом медицини праці (на запит міністерства) зазначено таке: "графіки з 12-годинними змінами можуть бути привабливими як для працюючих, так і для роботодавців з тієї причини, що при їх використанні значно більше часу відводиться на відпочинок між змінами в порівнянні, наприклад, з 8-годинними графіками. Однак встановлення подовженої тривалості робочого дня працівникам не рекомендується, оскільки така тривалість роботи призводить до значного напруження організму і, як наслідок, до швидкого розвитку втоми. Тому більш довга зміна може мати негативні наслідки для працездатності і стану здоров’я працюючих. Особливо це стосується тих випадків, коли графік передбачає роботу як в денних, так і в нічних змінах".

Статтею 66 Кодексу законів про працю України передбачено, що працівникам надається перерва для відпочинку і харчування тривалістю не більше 2 годин. Перерва до робочого часу не включається. Перерва для відпочинку і харчування повинна надаватись, як правило, через 4 години після початку роботи. Час початку і закінчення перерви встановлюється правилами внутрішнього трудового розпорядку. Працівники використовують час перерви на свій розсуд. На цей час вони можуть відлучатися з місця роботи.

На тих роботах, де через умови виробництва перерву встановити не можна, працівникові повинна надаватися можливість приймання їжі протягом робочого часу. Перелік таких робіт, порядок і місце приймання їжі встановлюються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з профспілковим комітетом підприємства, установи, організації. Оплата праці працівників у цьому випадку провадиться за весь фактично відпрацьований за графіком час. Тому у разі якщо за умовами праці працівники постійно мають бути присутні на робочому місці, перерва не встановлюється.

Відповідно до ст. 7 Закону України від 01.07.93 № 3356 "Про колективні договори і угоди" у колективному договорі встановлюються взаємні зобов’язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин, зокрема режиму роботи, тривалості робочого часу і відпочинку, оплати праці.

Тому режим роботи, тривалість робочого часу (зміни), порядок надання, тривалість перерв для відпочинку, в тому числі для харчування, встановлюються роботодавцем самостійно у правилах внутрішнього трудового розпорядку або у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, встановлених чинним законодавством та Галузевою угодою.тут