Відповідно до статті 2 Закону України від 21.03.91 № 875 "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (надалі - Закон № 875) інвалід - особа зі стійким розладом функцій організму, зумовленим захворюванням, наслідком травм або вродженими дефектами, що призводить до обмеження життєдіяльності, потреби в соціальній допомозі і захисті.
Встановлюють інвалідність експертним обстеженням особи в органах медико-соціальної експертизи (надалі - МСЕК) Міністерства охорони здоров’я України. Обсяг та види потрібного соціального захисту інваліда визначаються його індивідуальною програмою медичної, соціально-трудової реабілітації та адаптації.
Під час працевлаштування інваліда документами, які підтверджують інвалідність, є:
- довідка МСЕК та виписка з акта огляду в МСЕК (роботодавцеві залишають їх копії). У цих документах вказується причина інвалідності, група і строк інвалідності та висновки комісії про умови та характер праці інваліда;
- індивідуальна програма реабілітації інваліда (обов'язкова для виконання всіма роботодавцями).
Відповідно до чинного законодавства ці документи надають працівнику-інваліду та його роботодавцю права на відповідні пільги та інше.
Відповідно до чинного законодавства ці документи надають працівнику-інваліду та його роботодавцю права на відповідні пільги та інше.
Обов'язок роботодавців надавати інвалідам роботу передбачено статтею 172 Кодексу законів про працю України (надалі - КЗпП). Це зумовлено тим, що, згідно із Законом № 875, держава гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства та створює для інвалідів потрібні умови, які дають можливість вести повноцінний спосіб життя згідно з їх індивідуальними здібностями та інтересами.
Крім того, працевлаштування інвалідів - це обов’язок роботодавців, передбачений також статтею 12 Закону України від 14.10.92 № 2694 "Про охорону праці" та статтею 18 Закону № 875.
Для того щоб працевлаштуватися, інвалід повинен звернутися до підприємства, установи, організації (надалі - підприємство) чи до державної служби зайнятості. Стаття 18 Закону № 875 зобов'язує роботодавців створювати для працевлаштування інвалідів робочі місця, зокрема, спеціальні робочі місця, забезпечувати такі умови праці, які відповідали б вимогам їх індивідуальних програм реабілітації, та надавати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством.
Якщо працівник став інвалідом внаслідок нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання, тоді підбір та обладнання для нього робочого місця є обов'язком переважно того підприємства, де настала інвалідність такого працівника. При цьому належить брати до уваги побажання інваліда, його професіоналізм та обов’язково враховувати рекомендації МСЕК.
Водночас, Закон № 875 не встановлює обов’язку роботодавця провадити спеціальну атестацію робочого місця інваліда.
Відповідно до Закону України від 06.10.05 № 2961 "Про реабілітацію інвалідів в Україні":
- робоче місце інваліда - місце або виробнича ділянка постійного або тимчасового знаходження особи у процесі трудової діяльності на підприємствах, в установах і організаціях;
Відповідно до Закону України від 06.10.05 № 2961 "Про реабілітацію інвалідів в Україні":
- робоче місце інваліда - місце або виробнича ділянка постійного або тимчасового знаходження особи у процесі трудової діяльності на підприємствах, в установах і організаціях;
- спеціальне робоче місце інваліда - окреме робоче місце або ділянка виробничої площі, яка потребує додаткових заходів з організації праці особи з урахуванням її індивідуальних функціональних можливостей, обумовлених інвалідністю, шляхом пристосування основного і додаткового устаткування, технічного обладнання тощо;
- індивідуальна програма реабілітації - комплекс оптимальних видів, форм, обсягів, термінів реабілітаційних заходів з визначенням порядку і місця їх проведення, спрямованих на відновлення та компенсацію порушених або втрачених функцій організму і здібностей конкретної особи до виконання видів діяльності, визначених у рекомендаціях медико-соціальної експертної комісії.
- індивідуальна програма реабілітації - комплекс оптимальних видів, форм, обсягів, термінів реабілітаційних заходів з визначенням порядку і місця їх проведення, спрямованих на відновлення та компенсацію порушених або втрачених функцій організму і здібностей конкретної особи до виконання видів діяльності, визначених у рекомендаціях медико-соціальної експертної комісії.
Атестація робочих місць раніше провадилася відповідно до норм постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.95 № 314 "Про організацію робочих місць та працевлаштування інвалідів" (надалі - Постанова № 314). Але, постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.07 № 70 "Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (надалі - Постанова № 70), цю постанову визнано такою, що втратила чинність.
Тому зараз атестація робочих місць провадиться на загальних засадах відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.92 № 442 "Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці" (надалі - Постанова № 442). Такої думки дотримується Міністерство праці та соціальної політики України (лист від 19.02.07 № 341/19/71-07), а саме: атестація робочих місць передбачає передусім визначення та підтвердження права працівників на:
- пенсію за віком на пільгових умовах за Списками № 1 і № 2;
- щорічні додаткові відпустки за роботу в шкідливих та важких умовах праці;
- скорочений робочий тиждень за роботу із шкідливими умовами праці;
- інші пільги та компенсації, передбачені законодавством.
Згідно зі статтею 18 Закону № 875 інваліди, які не мають змоги працювати на підприємствах, можуть виконувати трудові обов’язки, працюючи вдома. Провадити спеціальну атестацію робочого місця інваліда, який працює вдома, непотрібно, оскільки Постановою № 70 цього не передбачено.
Для надомників обирають той вид роботи, що дає змогу враховувати їхні професійні навички та стан здоров’я. При цьому вирішальне значення мають рекомендації МСЕК. З інвалідом-надомником укладають трудовий договір. Згідно з підпунктом 2.4.5 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.05 № 286, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 листопада 2005 року за N 1442/11722 (надалі - Інструкція № 286), штатні працівники, які уклали трудовий договір з підприємством про виконання роботи вдома особистою працею (надомники), зараховуються в облікову кількість працівників.
- Порядок реєстрації підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю;
- Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування (надалі — Порядок подання звітів);
- Порядок зарахування кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів до нормативу таких робочих місць у господарських об'єднаннях, до складу яких входять підприємства громадських організацій інвалідів;
- Порядок сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів (надалі - Порядок сплати санкцій та пені);
- Порядок використання суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, що надійшли до державного бюджету;
- Порядок проведення перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю.
Реєстрація
Згідно з Порядком реєстрації підприємств та фізичних осіб, що використовують найману працю (Постанова № 70), суб’єкти господарювання, в штаті яких вісім і більше найманих працівників, повинні зареєструватися у Фонді соціального захисту інвалідів у встановлені строки. Для цього, згідно з пунктом 3 цього Порядку, роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом):
- заяву про реєстрацію у відділенні Фонду соціального захисту інвалідів (наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 14.03.07 № 98 "Про затвердження форм документів для реєстрації роботодавців у відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів і виконання ними нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів", зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 березня 2007 року за N 290/13557);
- копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи або фізичної особи - підприємця, а бюджетні організації - ще й копію довідки про включення їх до реєстру неприбуткових установ, виданої органом державної податкової служби.
Якщо кількість працівників у суб’єкта господарювання досягла вісьмох та більше осіб, документи для реєстрації потрібно подати не пізніше ніж протягом 10 робочих днів після прийняття на роботу восьмого працівника. Якщо змінилася назва чи місце розташування юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові чи місце реєстрації проживання фізичної особи-підприємця, - не пізніше 10 робочих днів після обов’язкової державної реєстрації таких змін. Для новостворених роботодавців - не пізніше 10 робочих днів після державної реєстрації (окрім тих новостворених роботодавців, кількість працівників у яких менше вісьмох осіб).
Дотація на створення спеціальних робочих місць для інвалідів
Згідно зі статтею 18-1 Закону № 875 державна служба зайнятості, створюючи спеціальні робочі місця для інвалідів, зареєстрованих у державній службі зайнятості, може за рахунок Фонду соціального захисту інвалідів надавати роботодавцям спеціальну дотацію.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.06 № 1836 "Про реалізацію статті 18-1 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" затверджено:
- Порядок надання дотації роботодавцю за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів на створення спеціальних робочих місць для інвалідів, зареєстрованих у державній службі зайнятості (у редакції відповідної постанови від 23.11.11 № 1234) (надалі - Порядок № 1234);
- Порядок проведення професійної підготовки, підвищення кваліфікації та перепідготовки інвалідів, зареєстрованих у державній службі зайнятості, за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів.
Відповідно до Порядку № 1234 дотація надається підприємству, установі, організації (крім бюджетних і неприбуткових), у тому числі підприємству, організації громадських організацій інвалідів, фізичній особі, яка використовує найману працю (надалі - роботодавець), на створення спеціальних робочих місць для інвалідів, зареєстрованих у державній службі зайнятості як безробітні (надалі - безробітні інваліди). Джерелом виплати дотації є кошти Фонду соціального захисту інвалідів.
Дотація надається роботодавцю за місцем його обліку в територіальному органі Пенсійного фонду України як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Дотація надається за умови, що трудовий договір з інвалідом, який працевлаштований на спеціальне робоче місце за направленням центру зайнятості, не буде протягом двох років з дня працевлаштування інваліда розірвано з ініціативи роботодавця у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі шляхом реорганізації або перепрофілювання підприємства, установи чи організації (надалі - підприємство), скорочення чисельності працівників чи за угодою сторін.
Дотація не надаватиметься у випадках, якщо роботодавець:
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.06 № 1836 "Про реалізацію статті 18-1 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" затверджено:
- Порядок надання дотації роботодавцю за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів на створення спеціальних робочих місць для інвалідів, зареєстрованих у державній службі зайнятості (у редакції відповідної постанови від 23.11.11 № 1234) (надалі - Порядок № 1234);
- Порядок проведення професійної підготовки, підвищення кваліфікації та перепідготовки інвалідів, зареєстрованих у державній службі зайнятості, за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів.
Відповідно до Порядку № 1234 дотація надається підприємству, установі, організації (крім бюджетних і неприбуткових), у тому числі підприємству, організації громадських організацій інвалідів, фізичній особі, яка використовує найману працю (надалі - роботодавець), на створення спеціальних робочих місць для інвалідів, зареєстрованих у державній службі зайнятості як безробітні (надалі - безробітні інваліди). Джерелом виплати дотації є кошти Фонду соціального захисту інвалідів.
Дотація надається роботодавцю за місцем його обліку в територіальному органі Пенсійного фонду України як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Дотація надається за умови, що трудовий договір з інвалідом, який працевлаштований на спеціальне робоче місце за направленням центру зайнятості, не буде протягом двох років з дня працевлаштування інваліда розірвано з ініціативи роботодавця у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі шляхом реорганізації або перепрофілювання підприємства, установи чи організації (надалі - підприємство), скорочення чисельності працівників чи за угодою сторін.
Дотація не надаватиметься у випадках, якщо роботодавець:
- не зареєстрований у територіальному відділенні Фонду;
- не зареєстрований як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;
- не надав територіальному відділенню Фонду звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за останній звітний рік;
- має на день звернення заборгованість із сплати податків і зборів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до вимог частини першої статті 19 Закону № 875, нараховану пеню та щодо яких застосовані протягом останніх трьох місяців фінансові санкції у зв'язку з наявністю зазначених видів заборгованості;
- порушував протягом останніх трьох місяців, що передують місяцю розгляду питання про надання дотації, закони України від 05.07.12 № 5067 "Про зайнятість населення", від 02.03.2000 № 1533 "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", внаслідок чого до них застосовані відповідні санкції;
- скорочував протягом останнього року чисельність працюючих інвалідів більше ніж на 10 відсотків;
- не забезпечив належне виконання умов укладеного з територіальним відділенням Фонду попереднього договору про надання дотації (у разі його наявності), згідно з яким роботодавцю вже надавалися кошти Фонду для працевлаштування та реабілітації інвалідів (надалі - Фонд).
- не зареєстрований як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;
- не надав територіальному відділенню Фонду звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за останній звітний рік;
- має на день звернення заборгованість із сплати податків і зборів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до вимог частини першої статті 19 Закону № 875, нараховану пеню та щодо яких застосовані протягом останніх трьох місяців фінансові санкції у зв'язку з наявністю зазначених видів заборгованості;
- порушував протягом останніх трьох місяців, що передують місяцю розгляду питання про надання дотації, закони України від 05.07.12 № 5067 "Про зайнятість населення", від 02.03.2000 № 1533 "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", внаслідок чого до них застосовані відповідні санкції;
- скорочував протягом останнього року чисельність працюючих інвалідів більше ніж на 10 відсотків;
- не забезпечив належне виконання умов укладеного з територіальним відділенням Фонду попереднього договору про надання дотації (у разі його наявності), згідно з яким роботодавцю вже надавалися кошти Фонду для працевлаштування та реабілітації інвалідів (надалі - Фонд).
Для отримання дотації роботодавець подає територіальному відділенню Фонду такі документи:
- письмову заяву про отримання дотації;
- видану центром зайнятості довідку про те, що на підприємстві, в установі, організації чисельність інвалідів за професією (спеціальністю), на яку працевлаштовується безробітний інвалід, не скорочувалася протягом останнього року більш як на 10 відсотків;
- видане центром зайнятості направлення на працевлаштування із зазначенням письмової згоди роботодавця на прийняття інваліда на спеціальне робоче місце;
- розрахунок розміру дотації, що включає вартість устатковання, технічного обладнання або його виготовлення, надання послуг з його доставки в межах території України, монтажу, пусконалагоджувальних робіт;
- довідку органів державної податкової служби про відсутність на день звернення заборгованості із сплати податків і зборів.
Територіальне відділення Фонду аналізує документи, що надійшли від роботодавця, з урахуванням фінансових можливостей і відомостей про:
- реєстрацію роботодавця у територіальному відділенні Фонду;
- відсутність у роботодавця заборгованості із сплати адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до вимог частини першої статті 19 Закону № 875 та пені, що нараховується за несвоєчасну сплату таких санкцій;
- стан виконання роботодавцем умов попереднього договору про надання дотації (у разі його наявності), укладеного з територіальним відділенням Фонду, згідно з яким роботодавцю вже надавалися кошти Фонду для працевлаштування та реабілітації інвалідів.
Документи та відомості підприємств, організацій громадських організацій інвалідів про надання дотації, протягом п’яти робочих днів з дати їх надходження, територіальне відділення Фонду подає відповідним державним органам для прийняття рішення і надсилання Міністерству соціальної політики України висновку-пропозиції щодо надання або відмову в наданні дотації.
- письмову заяву про отримання дотації;
- видану центром зайнятості довідку про те, що на підприємстві, в установі, організації чисельність інвалідів за професією (спеціальністю), на яку працевлаштовується безробітний інвалід, не скорочувалася протягом останнього року більш як на 10 відсотків;
- видане центром зайнятості направлення на працевлаштування із зазначенням письмової згоди роботодавця на прийняття інваліда на спеціальне робоче місце;
- розрахунок розміру дотації, що включає вартість устатковання, технічного обладнання або його виготовлення, надання послуг з його доставки в межах території України, монтажу, пусконалагоджувальних робіт;
- довідку органів державної податкової служби про відсутність на день звернення заборгованості із сплати податків і зборів.
Територіальне відділення Фонду аналізує документи, що надійшли від роботодавця, з урахуванням фінансових можливостей і відомостей про:
- реєстрацію роботодавця у територіальному відділенні Фонду;
- відсутність у роботодавця заборгованості із сплати адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до вимог частини першої статті 19 Закону № 875 та пені, що нараховується за несвоєчасну сплату таких санкцій;
- стан виконання роботодавцем умов попереднього договору про надання дотації (у разі його наявності), укладеного з територіальним відділенням Фонду, згідно з яким роботодавцю вже надавалися кошти Фонду для працевлаштування та реабілітації інвалідів.
Документи та відомості підприємств, організацій громадських організацій інвалідів про надання дотації, протягом п’яти робочих днів з дати їх надходження, територіальне відділення Фонду подає відповідним державним органам для прийняття рішення і надсилання Міністерству соціальної політики України висновку-пропозиції щодо надання або відмову в наданні дотації.
Остаточне рішення про надання дотації або відмову в її наданні приймається Міністерством з урахуванням їх соціальної значущості, а також відповідності критеріям оцінки підприємств, організацій громадських організацій інвалідів для надання дотації, тобто:
- кількість інвалідів, які працюють (працюватимуть) на підприємстві, в організації громадських організацій інвалідів та яким надаються (надаватимуться) послуги;
- розмір середньомісячної заробітної плати інвалідів;
- відсутність заборгованості з виплати заробітної плати;
- сума коштів (крім заробітної плати), що витрачається (витрачатиметься) на потреби інвалідів і на непромислову сферу для інвалідів;
- фінансовий стан підприємства, організації громадських організацій інвалідів.
Відповідне рішення приймається протягом десяти робочих днів і про це письмово повідомляється роботодавець, Державна служба зайнятості, Фонд.
Територіальне відділення Фонду та центр зайнятості укладають з роботодавцем протягом десяти робочих днів після прийняття рішення про надання дотації договір про надання дотації. Форма Примірного договору про працевлаштування інваліда та надання дотації, затверджено наказом Державного центра зайнятості, Фонду соціального захисту інвалідів від 19.11.07 № 91/109.
У разі:
- розірванні за ініціативою роботодавця трудового договору з інвалідом, працевлаштованим за направленням центру зайнятості, до закінчення двох років з дня прийняття його на роботу у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі шляхом реорганізації або перепрофілювання підприємства, скорочення чисельності працівників, за угодою сторін або внаслідок невиконання роботодавцем законодавства про працю, умов колективного чи трудового договору роботодавець письмово повідомляє про це наступного дня після розірвання трудового договору з інвалідом територіальне відділення Фонду та центр зайнятості.
Роботодавець протягом десяти робочих днів з дня розірвання трудового договору з інвалідом повертає територіальному відділенню Фонду отриману дотацію в повному обсязі з урахуванням індексу зростання цін на споживчі товари за період отримання дотації;
- розірвання трудового договору з інвалідом з інших передбачених трудовим законодавством підстав, роботодавець письмово повідомляє про зазначене центр зайнятості, який здійснює пошук на створене роботодавцем спеціальне робоче місце іншого інваліда відповідної кваліфікації, що за рекомендаціями МСЕК та відповідно до індивідуальної програми реабілітації може виконувати роботу на такому робочому місці;
- працевлаштування роботодавцем іншого інваліда сторонами укладається додатковий договір до договору про надання дотації на строк, що дорівнює різниці між плановим (протягом двох років після працевлаштування інваліда) і фактичним (дата розірвання договору) періодом виконання основного договору;
- відмови роботодавця прийняти на вивільнене спеціальне робоче місце іншого інваліда, такий роботодавець повертає отриману дотацію у повному обсязі з урахуванням індексу зростання цін на споживчі товари за період отримання дотації;
- зняття інвалідності особа працює на створеному спеціальному робочому місці не менше двох років після її працевлаштування незалежно від того, чи матиме вона інвалідність у подальшому.
Розмір дотації на створення одного спеціального робочого місця для інваліда не повинен перевищувати:
- 40 мінімальних заробітних плат, якщо таке місце створюється шляхом пристосування основного і додаткового устатковання, технічного обладнання на наявному робочому місці або на наявній ділянці виробничої площі;
- 100 мінімальних заробітних плат, якщо робоче місце створюється шляхом встановлення основного і додаткового устатковання, технічного обладнання у зв'язку з неможливістю пристосування наявного робочого місця або наявної ділянки виробничої площі чи відсутністю місць і ділянок.
Перерахування дотації роботодавцю здійснюється територіальним відділенням Фонду після проведення перевірки стану фактичного витрачання коштів для створення спеціального робочого місця та надання роботодавцем підтвердних документів про працевлаштування інваліда. Перерахування дотації здійснюється в розмірі проведених фактичних витрат на створення спеціального робочого місця, але не більше ніж у сумі, що зазначена у договорі про надання дотації.
При виявленні недостовірних відомостей про виконання умов договору про надання дотації, порушенні гарантій трудової зайнятості інваліда, працевлаштованого на створене спеціальне робоче місце, територіальне відділення Фонду приймає рішення про повернення роботодавцем перерахованої дотації в повному обсязі з урахуванням штрафних санкцій.
- кількість інвалідів, які працюють (працюватимуть) на підприємстві, в організації громадських організацій інвалідів та яким надаються (надаватимуться) послуги;
- розмір середньомісячної заробітної плати інвалідів;
- відсутність заборгованості з виплати заробітної плати;
- сума коштів (крім заробітної плати), що витрачається (витрачатиметься) на потреби інвалідів і на непромислову сферу для інвалідів;
- фінансовий стан підприємства, організації громадських організацій інвалідів.
Відповідне рішення приймається протягом десяти робочих днів і про це письмово повідомляється роботодавець, Державна служба зайнятості, Фонд.
Територіальне відділення Фонду та центр зайнятості укладають з роботодавцем протягом десяти робочих днів після прийняття рішення про надання дотації договір про надання дотації. Форма Примірного договору про працевлаштування інваліда та надання дотації, затверджено наказом Державного центра зайнятості, Фонду соціального захисту інвалідів від 19.11.07 № 91/109.
У разі:
- розірванні за ініціативою роботодавця трудового договору з інвалідом, працевлаштованим за направленням центру зайнятості, до закінчення двох років з дня прийняття його на роботу у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі шляхом реорганізації або перепрофілювання підприємства, скорочення чисельності працівників, за угодою сторін або внаслідок невиконання роботодавцем законодавства про працю, умов колективного чи трудового договору роботодавець письмово повідомляє про це наступного дня після розірвання трудового договору з інвалідом територіальне відділення Фонду та центр зайнятості.
Роботодавець протягом десяти робочих днів з дня розірвання трудового договору з інвалідом повертає територіальному відділенню Фонду отриману дотацію в повному обсязі з урахуванням індексу зростання цін на споживчі товари за період отримання дотації;
- розірвання трудового договору з інвалідом з інших передбачених трудовим законодавством підстав, роботодавець письмово повідомляє про зазначене центр зайнятості, який здійснює пошук на створене роботодавцем спеціальне робоче місце іншого інваліда відповідної кваліфікації, що за рекомендаціями МСЕК та відповідно до індивідуальної програми реабілітації може виконувати роботу на такому робочому місці;
- працевлаштування роботодавцем іншого інваліда сторонами укладається додатковий договір до договору про надання дотації на строк, що дорівнює різниці між плановим (протягом двох років після працевлаштування інваліда) і фактичним (дата розірвання договору) періодом виконання основного договору;
- відмови роботодавця прийняти на вивільнене спеціальне робоче місце іншого інваліда, такий роботодавець повертає отриману дотацію у повному обсязі з урахуванням індексу зростання цін на споживчі товари за період отримання дотації;
- зняття інвалідності особа працює на створеному спеціальному робочому місці не менше двох років після її працевлаштування незалежно від того, чи матиме вона інвалідність у подальшому.
Розмір дотації на створення одного спеціального робочого місця для інваліда не повинен перевищувати:
- 40 мінімальних заробітних плат, якщо таке місце створюється шляхом пристосування основного і додаткового устатковання, технічного обладнання на наявному робочому місці або на наявній ділянці виробничої площі;
- 100 мінімальних заробітних плат, якщо робоче місце створюється шляхом встановлення основного і додаткового устатковання, технічного обладнання у зв'язку з неможливістю пристосування наявного робочого місця або наявної ділянки виробничої площі чи відсутністю місць і ділянок.
Перерахування дотації роботодавцю здійснюється територіальним відділенням Фонду після проведення перевірки стану фактичного витрачання коштів для створення спеціального робочого місця та надання роботодавцем підтвердних документів про працевлаштування інваліда. Перерахування дотації здійснюється в розмірі проведених фактичних витрат на створення спеціального робочого місця, але не більше ніж у сумі, що зазначена у договорі про надання дотації.
При виявленні недостовірних відомостей про виконання умов договору про надання дотації, порушенні гарантій трудової зайнятості інваліда, працевлаштованого на створене спеціальне робоче місце, територіальне відділення Фонду приймає рішення про повернення роботодавцем перерахованої дотації в повному обсязі з урахуванням штрафних санкцій.
Норматив чисельності інвалідів для роботодавців
Згідно зі статтею 19 Закону № 875 для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для здійснення самостійного працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Особливість у тому, що цей норматив вважатиметься для роботодавця виконаним, якщо інваліда працевлаштовано не за сумісництвом, а як основного працівника (частина п'ята статті 19 Закону № 875). При цьому не має принципового значення, досяг інвалід пенсійного віку чи ні, головне - щоб був працездатним (лист Міністерства праці та соціальної політики України від 15.09.06 №06ю-251/1657-327/2). Також законодавство не встановлює залежність виконання нормативу від групи інвалідності працівника.
Особливість у тому, що цей норматив вважатиметься для роботодавця виконаним, якщо інваліда працевлаштовано не за сумісництвом, а як основного працівника (частина п'ята статті 19 Закону № 875). При цьому не має принципового значення, досяг інвалід пенсійного віку чи ні, головне - щоб був працездатним (лист Міністерства праці та соціальної політики України від 15.09.06 №06ю-251/1657-327/2). Також законодавство не встановлює залежність виконання нормативу від групи інвалідності працівника.
Інваліди-надомники теж зараховуватимуться до виконання нормативу працевлаштування інвалідів, оскільки згідно з підпунктом 2.4.5 Інструкції № 286 вони є штатними працівниками підприємства.
За невиконання роботодавцем нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів передбачено відповідальність - адміністративно-господарські санкції та пеня, сплата яких відбувається відповідно до вимог Порядку сплати санкцій та пені (Постанова № 70).
Згідно зі статтею 20 Закону № 875 юридичні та фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі 100% середньої річної заробітної плати на підприємстві за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.
Для роботодавців, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, становить 50% середньої річної заробітної плати цього роботодавця.
Винятком є підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.- адміністративно-господарські санкції за недотримання нормативу працевлаштування інвалідів до них не застосовуються.
Суми адміністративно-господарських санкцій роботодавці обчислюють самостійно і сплачують їх відділенням Фонду соціального захисту інвалідів за місцем державної реєстрації до 15 квітня року, що настає за роком, у якому відбулося порушення нормативу.
Порушення строків сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120% річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені роботодавці проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів).
У разі коли роботодавець не одержує прибутку, сума адміністративно-господарських санкцій сплачується за рахунок інших джерел відповідно до законодавства (пункт 3 Порядку сплати санкцій та пені).
Згідно зі статтею 20 Закону № 875 юридичні та фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі 100% середньої річної заробітної плати на підприємстві за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.
Для роботодавців, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, становить 50% середньої річної заробітної плати цього роботодавця.
Винятком є підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.- адміністративно-господарські санкції за недотримання нормативу працевлаштування інвалідів до них не застосовуються.
Суми адміністративно-господарських санкцій роботодавці обчислюють самостійно і сплачують їх відділенням Фонду соціального захисту інвалідів за місцем державної реєстрації до 15 квітня року, що настає за роком, у якому відбулося порушення нормативу.
Порушення строків сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120% річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені роботодавці проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів).
У разі коли роботодавець не одержує прибутку, сума адміністративно-господарських санкцій сплачується за рахунок інших джерел відповідно до законодавства (пункт 3 Порядку сплати санкцій та пені).
Крім того, частиною другою статті 188-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що невиконання посадовою особою, яка користується правом приймати на роботу і звільняти з роботи, фізичною особою, яка використовує найману працю, нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів - тягне за собою накладення штрафу від 10 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Звітність
Відповідно до Порядку подання звітів (Постанова № 70) звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 01 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані.
Форма звітності N 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів" та Інструкції щодо заповнення форми звітності, затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.07 № 42, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 лютого 2007 року за N 117/13384 (надалі - Інструкція № 42).
Датою надходження звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів вважається дата подання роботодавцем звіту до відділення Фонду, а у разі надсилання його поштою - дата на поштовому штемпелі.
Форма звітності N 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів" та Інструкції щодо заповнення форми звітності, затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.07 № 42, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 лютого 2007 року за N 117/13384 (надалі - Інструкція № 42).
Датою надходження звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів вважається дата подання роботодавцем звіту до відділення Фонду, а у разі надсилання його поштою - дата на поштовому штемпелі.
Пунктами 1.2 і 1.3 Інструкції № 42 встановлено, що роботодавці, які мають відокремлені підрозділи або належать до числа господарських об'єднань, створених з метою координації виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань відповідно до статті 19 Закону №875, заповнюють зведений звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів.
Роботодавці, які мають відокремлені підрозділи, належать до числа роботодавців, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, чи господарських об'єднань, створених з метою координації виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань відповідно до статті 19 Закону № 875, разом зі звітом надають до відділення Фонду соціального захисту інвалідів за місцем їх державної реєстрації документи, визначені Порядком подання звітів, а також перелік підприємств, що входять до їх складу, за формою згідно з додатком.
Дані щодо середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу (рядок 01), середньооблікової кількості штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (рядок 02 ), та кількості інвалідів, які повинні працювати на робочих місцях (рядок 03), відображаються в цілих одиницях. Якщо при обчисленні виникає дробове число, його необхідно округлити до цілого (якщо після коми число 5 і більше, то воно округлюється в бік збільшення).
Крім того, роботодавці подають у центри зайнятості за місцем реєстрації інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів. Форма звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" та Порядок її подання, затверджено наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.13 № 316, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 червня 2013 року за N 988/23520.
Трудові гарантії для працівників-інвалідів
При укладанні трудових договорів з працівниками-інвалідами, направленими на роботу відповідно до рекомендації МСЕК, роботодавці не мають права встановлювати для них випробувальний строк (стаття 26 КЗпП). Згідно зі статтею 172 КЗпП, за бажанням працівника-інваліда або на вимогу індивідуальної програми реабілітації, йому може встановлюватися режим роботи на умовах неповного робочого часу (неповний робочий день або тиждень) та пільгові умови праці.
Також, за бажанням працівника-інваліда, роботодавець може перевести його на легшу роботу. Це передбачено статтею 170 КЗпП. Таке переведення можливе за умови, якщо інвалідність працівника настала за інших обставин, аніж внаслідок нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання. Переведення на легшу роботу працівника-інваліда відбувається на конкретно визначений та узгоджений із роботодавцем строк або без обмеження такого строку з дотриманням рекомендацій МСЕК. Звісно, що переведення на легшу роботу означає нижчу оплату. Разом із цим, згідно із частиною другою статті 170 КЗпП, за працівником, переведеним на легшу роботу, протягом двох тижнів з дня переведення зберігатиметься попередня середня заробітна плата. В деяких передбачених законодавством випадках на весь час виконання нижчеоплачуваної роботи може зберігатися попередня середня заробітна плата працівника або надаватися матеріальне забезпечення за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням.
Звернути увагу.
Залучати працівника-інваліда до надурочної роботи та до роботи в нічний час без згоди самого працівника-інваліда та якщо є відповідні обмеження у висновку медичної комісії, - заборонено.
Залучати працівника-інваліда до надурочної роботи та до роботи в нічний час без згоди самого працівника-інваліда та якщо є відповідні обмеження у висновку медичної комісії, - заборонено.
Відповідно до статті 42 КЗпП працівники-інваліди мають переважне право залишення на роботі (нарівні з іншими категоріями працівників, визначеними статтею 42 КЗпП), якщо на підприємстві відбувається скорочення чисельності чи штату працівників у зв’язку зі змінами в організації виробництва та праці. При цьому такий пріоритет мають лише працівники, інвалідність яких настала на цьому підприємстві як трудове каліцтво або професійне захворювання. Проте, якщо стан здоров’я інваліда перешкоджає виконанню його трудових обов’язків, то, згідно зі статтею 39 КЗпП, працівник-інвалід має право достроково припинити укладений з ним строковий трудовий договір.
Статтею 172 КЗпП встановлено, що у випадках, передбачених законодавством, на власника або уповноважений ним орган покладається обов’язок організувати навчання, перекваліфікацію і працевлаштування інвалідів відповідно до медичних рекомендацій.
Професійне навчання для інвалідів, які зареєстровані в державній службі зайнятості як безробітні та відповідно до законодавства не мають права на допомогу по безробіттю, проводиться у Порядку, затвердженому Постановою № 1836.
Щорічна відпустка
На відміну від звичайних працівників, працівники-інваліди, які недавно влаштувалися на роботу та ще не відпрацювали перших шість місяців на цьому підприємстві, можуть скористатися своїм правом піти в щорічну оплачувану відпустку повної тривалості ще до настання шестимісячного терміну їхньої безперервної роботи на цьому підприємстві. А працівники-інваліди, які вже тривалий час працюють на підприємстві, за своїм бажанням мають право піти у щорічну відпустку в зручний для них час (стаття 10 Закону України від 15.11.96 № 504 "Про відпустки" (надалі - Закон № 504).
Згідно зі статтею 6 Закону № 504 тривалість щорічної основної відпустки для працівників-інвалідів становить:
- для інвалідів I і II груп - 30 календарних днів,
- для інвалідів III групи - 26 календарних днів.
Відпустка без збереження заробітної плати тривалістю до 30 календарних днів щорічно надається інвалідам III групи, тривалістю до 60 календарних днів щорічно - інвалідам I та II груп (частина перша статті 25 Закону № 504).
Пенсія по інвалідності
Статтею 23 Закону України від 05.11.91 № 1788 "Про пенсійне забезпечення" (надалі - Закон № 1788) та статтею 30 Закону України від 09.07.03 №1058 "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Закон № 1058) встановлено, що пенсія по інвалідності, залежно від групи інвалідності, призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства) за наявності страхового стажу (на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією), передбаченого статтею 32 цього Закону.
Пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи.
Пенсія по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання призначається відповідно до Закону України від 23.09.99 № 1105 "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Пенсійні виплати по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства) призначаються за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі (стаття 9 Закону № 1058).
Відповідно до статті 24 Закону № 1788 і статті 31 Закону № 1058 причина, група, час настання інвалідності, строк, на який встановлюється інвалідність, визначаються органом медико-соціальної експертизи згідно із законодавством.
Постановами Кабінету Міністрів України затверджено:
Пенсія по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання призначається відповідно до Закону України від 23.09.99 № 1105 "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Пенсійні виплати по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства) призначаються за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі (стаття 9 Закону № 1058).
Відповідно до статті 24 Закону № 1788 і статті 31 Закону № 1058 причина, група, час настання інвалідності, строк, на який встановлюється інвалідність, визначаються органом медико-соціальної експертизи згідно із законодавством.
Постановами Кабінету Міністрів України затверджено:
- Положенням про медико-соціальну експертизу (від 03.12.09 № 1317);
- Положенням про індивідуальну програму реабілітації інваліда (від 23.05.07 № 757);
- Державна типова програма реабілітації інвалідів (від 08.12.06 № 1686).
Пенсія по інвалідності призначається на весь строк встановлення інвалідності. Інвалідам, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону № 1058, пенсії по інвалідності призначаються довічно. Повторний огляд цих інвалідів провадиться тільки за їх заявою (статті 34 Закону № 1788 і № 1058).
Пенсія по інвалідності призначається на весь строк встановлення інвалідності. Інвалідам, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону № 1058, пенсії по інвалідності призначаються довічно. Повторний огляд цих інвалідів провадиться тільки за їх заявою (статті 34 Закону № 1788 і № 1058).
тут (приведено відповідно до чинного законодавства станом на 01.01.2017 року)
Варто наголосити, що факт встановлення інвалідності не може бути підставою для звільнення працівника за пунктом 2 статті 40 КЗпП, оскільки звільнення працівників з мотивів інвалідності заборонене законом. Водночас допускається звільнення інваліда у випадках, коли за висновком МСЕК стан його здоров’я перешкоджає виконанню професійних обов’язків або продовження трудової діяльності може призвести до погіршення здоров’я інваліда.
Вирішення питання про умови подальшої роботи інваліда або про його звільнення залежить від висновків МСЕК про характер та умови праці інваліда, які зазначаються у Виписці з акта огляду медико-соціальною експертною комісією (Форма №157-1/о), затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України 30.07.12 № 577 "Про затвердження форм первинної облікової документації, що використовується в медико- соціальних експертних комісіях", зареєстровано у Міністерстві юстиції України 5 вересня 2012 року за № 1509/21821.
До відома, наказ Міністерства охорони здоров’я України від 19.05.03 № 224 "Про затвердження форми медичної облікової документації, що використовується в медико-соціальних експертних комісіях" втратив чинність на підставі відповідного наказу від 30.07.12 N 576.
За результатами висновку МСЕК про умови і характер праці працівника, якому встановлено інвалідність, роботодавець визначає можливість створення для нього належних умов праці. Якщо існує можливість створення умов праці, рекомендованих МСЕК, роботодавцю необхідно їх забезпечити.
Звільнення працівника з роботи (пункт 2 статті 40 КЗпП) законодавець допускає лише за умови неможливості переведення його на іншу роботу або створення умов праці відповідно до висновку МСЕК.
Варто наголосити, що факт встановлення інвалідності не може бути підставою для звільнення працівника за пунктом 2 статті 40 КЗпП, оскільки звільнення працівників з мотивів інвалідності заборонене законом. Водночас допускається звільнення інваліда у випадках, коли за висновком МСЕК стан його здоров’я перешкоджає виконанню професійних обов’язків або продовження трудової діяльності може призвести до погіршення здоров’я інваліда.
Вирішення питання про умови подальшої роботи інваліда або про його звільнення залежить від висновків МСЕК про характер та умови праці інваліда, які зазначаються у Виписці з акта огляду медико-соціальною експертною комісією (Форма №157-1/о), затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України 30.07.12 № 577 "Про затвердження форм первинної облікової документації, що використовується в медико- соціальних експертних комісіях", зареєстровано у Міністерстві юстиції України 5 вересня 2012 року за № 1509/21821.
До відома, наказ Міністерства охорони здоров’я України від 19.05.03 № 224 "Про затвердження форми медичної облікової документації, що використовується в медико-соціальних експертних комісіях" втратив чинність на підставі відповідного наказу від 30.07.12 N 576.
За результатами висновку МСЕК про умови і характер праці працівника, якому встановлено інвалідність, роботодавець визначає можливість створення для нього належних умов праці. Якщо існує можливість створення умов праці, рекомендованих МСЕК, роботодавцю необхідно їх забезпечити.
Звільнення працівника з роботи (пункт 2 статті 40 КЗпП) законодавець допускає лише за умови неможливості переведення його на іншу роботу або створення умов праці відповідно до висновку МСЕК.
