Правові, економічні та
організаційні засади реалізації державної політики у сфері зайнятості
населення, гарантії держави щодо захисту прав громадян на працю та реалізації
їхніх прав на соціальний захист від безробіття визначає Закон України від 05.07.12 № 5067 "Про зайнятість населення" (надалі – закон № 5067). Статтею
1 цього закону визначено, що безробіття – це соціально-економічне явище, за
якого частина осіб не має змоги реалізувати своє право на працю та отримання
заробітної плати (винагороди) як джерела існування. Особа віком від 15 до 70
років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених
законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до
роботи, - визнається безробітної.
Водночас, особа
працездатного віку, яка зареєстрована в територіальному органі центрального
органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості
населення та трудової міграції, як безробітна і готова та здатна приступити до
роботи є зареєстрованим безробітним.
Кожен має право на
вільно обрану зайнятість. Примушування до праці у будь-якій формі
забороняється. Добровільна незайнятість особи не може бути підставою для
притягнення її до відповідальності. Зайнятість населення забезпечується шляхом
встановлення відносин, що регламентуються трудовими договорами (контрактами),
провадження підприємницької та інших видів діяльності, не заборонених законом.
Іноземці та особи без
громадянства, які:
- постійно проживають
в Україні, яких визнано в Україні біженцями, яким надано притулок в Україні,
яких визнано особами, що потребують додаткового захисту, яким надано тимчасовий
захист, а також ті, що одержали дозвіл на імміграцію в Україну, мають право на
зайнятість на підставах і в порядку, встановлених для громадян України;
- прибули в Україну
для працевлаштування на визначений строк, приймаються роботодавцями на роботу
на підставі дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства,
виданого в порядку, визначеному цим Законом, якщо інше не передбачено
міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною
Радою України.
Відповідно до статті 4
закону № 5067 до зайнятого населення належать особи, які працюють за
наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах,
передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у
тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи
альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном
та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за
денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних
закладах та поєднують навчання з роботою.
До зайнятого населення
також належать:
- непрацюючі
працездатні особи, які фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом,
інвалідом I групи або за особою похилого віку, яка за висновком медичного
закладу потребує постійного стороннього догляду або досягла 80-річного віку, та
отримують допомогу, компенсацію та/або надбавку відповідно до законодавства;
- батьки - вихователі
дитячих будинків сімейного типу, прийомні батьки, якщо вони отримують грошове
забезпечення відповідно до законодавства;
- особа, яка проживає
разом з інвалідом I чи II групи внаслідок психічного розладу, який за висновком
лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду,
та одержує грошову допомогу на догляд за ним відповідно до законодавства.
До зайнятого населення
не належать іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні і
зайнятість яких пов'язана із забезпеченням діяльності іноземних посольств і
місій або виконанням своїх професійних чи трудових обов'язків перед
роботодавцем - нерезидентом.
Категорії
громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню
До категорій громадян,
що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню (стаття 14 закону №
5067), належать:
а) один з батьків або
особа, яка їх замінює і:
- має на утриманні
дитину (дітей) віком до шести років;
- виховує без одного з
подружжя дитину віком до 14 років або дитину-інваліда;
- утримує без одного з
подружжя інваліда з дитинства (незалежно від віку) та/або інваліда I групи
(незалежно від причини інвалідності);
б) діти-сироти та
діти, позбавлені батьківського піклування, особи, яким виповнилося 15 років та
які за згодою одного з батьків або особи, яка їх замінює, можуть, як виняток,
прийматися на роботу;
в) особи, звільнені
після відбуття покарання або примусового лікування;
г) молодь, яка
закінчила або припинила навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і
вищих навчальних закладах, звільнилася із строкової військової або
альтернативної (невійськової) служби (протягом шести місяців після закінчення
або припинення навчання чи служби) і яка вперше приймається на роботу;
д) особи, яким до
настання права на пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України від 09.07.03 № 1058 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне
страхування" (надалі – закон № 1058) залишилося 10 і менше років;
е) інваліди, які не досягли
пенсійного віку, встановленого статтею 26 закону № 1058;
є) особи, яким
виповнилося 15 років та які за згодою одного з батьків або особи, яка їх
замінює, можуть, як виняток, прийматися на роботу;
з) учасники бойових
дій, зазначені у пунктах 19 та 20 частини першої статті 6 Закону України від 22.10.93 № 3551 "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального
захисту".
Для працевлаштування
зазначених вище громадян підприємствам,
установам та організаціям з чисельністю штатних працівників понад 20 осіб
встановлюється квота у розмірі 5% середньооблікової чисельності штатних
працівників за попередній календарний рік. Але, ця вимога не стосується інвалідів,
які не досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону № 1058,
норматив працевлаштування на роботу яких встановлюється згідно із Законом
України від 21.03.91 № 875 "Про основи соціальної захищеності інвалідів в
Україні".
Середня
кількість працівників підприємства за
період (місяць, квартал, з
початку року, рік) визначається як сума таких показників:
- середньооблікової
кількості штатних працівників;
- середньої
кількості зовнішніх сумісників;
- середньої кількості працюючих за
цивільно-правовими договорами.
Середньооблікова кількість штатних
працівників розраховується на підставі щоденних даних про облікову
кількість штатних
працівників, які повинні
уточнюватись відповідно до наказів про прийом, переведення
працівника на іншу
роботу та припинення трудового
договору.
Облікова
кількість штатних працівників
за кожен день має відповідати даним табельного обліку
використання робочого часу працівників, на підставі якого
визначається кількість працівників, які з'явились або не з'явились на роботу.
Пункти 3.1 і 3.2 Інструкції
зі статистики кількості працівників, затверджено наказом Державного комітету статистики
України від 28.09.05 N 286, зареєстровано
в Міністерстві юстиції України 30 листопада 2005 року за N 1442/11722.
|
Роботодавці самостійно
розраховують зазначену квоту, з урахуванням чисельності громадян, які на умовах
повної зайнятості вже працюють на підприємствах, в установах та організаціях і
належать до таких, що неконкурентоспроможні на ринку праці (крім інвалідів), та
забезпечують їх працевлаштування самостійно. Роботодавці можуть звернутися за
сприянням для працевлаштування даної категорії громадян до центрального органу
виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та
трудової міграції (надалі – Центр зайнятості).
Обов'язковою умовою
дотримання роботодавцями квоти вважається працевлаштування таких громадян, про
що щороку, не пізніше 01 лютого після звітного року, ними подається відповідна
інформація (додаток до Порядку надання роботодавцями територіальним органам
Державної служби зайнятості інформації про зайнятість та працевлаштування
громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, затверджено
наказом Міністерства соціальної політики України від 16.05.13 № 271, зареєстровано в Міністерстві юстиції
України 31 травня 2013 року за № 841/23373).
Міністерство
соціальної політики України наголосило, що роботодавець зобов'язаний письмово
обґрунтувати відмову у працевлаштуванні безробітних, які скеровані до
роботодавця центром зайнятості (лист міністерства від 04.05.16 № 137/06/186-16).
За невиконання
роботодавцем протягом року квоти з нього стягується штраф за кожну
необґрунтовану відмову у працевлаштуванні таких осіб у межах відповідної
квоти у двократному розмірі мінімальної зарплати, встановленої на момент
виявлення порушення (стаття 53 закону № 5067).
Відповідно до пункту
4 частини третьої статті 50 закону № 5067 роботодавці зобов'язані своєчасно
та в повному обсязі подавати до державної служби зайнятості інформацію про
попит на робочу силу (вакансії).
Пунктом 5 розділу І Порядку
подання форми звітності N 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу
(вакансії)", затвердженого наказом Мінсоцполітики від 31.05.13 N 316 (у редакції відповідного наказу від 05.12.16 № 1476), зареєстровано в Міністерстві юстиції
України 17 червня 2013 року за № 988/23520, встановлено, що ця форма
подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не
пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії.
Датою відкриття
вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення
трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата,
починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.
Роботодавець
визначає вид звітності - первинна або уточнювальна.
Первинна звітність
подається з метою інформування про наявність попиту на робочу силу
(вакансії).
Уточнювальна
звітність подається в разі необхідності на заміну первинної та містить
уточнення характеристик вакансії: умов праці, розміру заробітної плати, вимог
до претендента тощо. При цьому не можуть бути змінені дані щодо кількості
вакансій та назви професії (посади).
Слід зазначити, що
чинними актами законодавства не передбачений обов'язок роботодавця закривати
вакансію у день її виникнення.
Одночасно звертаємо
увагу, що листи міністерства не є нормативно-правовими актами, за своєю
природою вони мають інформаційний, рекомендаційний та необов'язковий
характер.
|
Право особи на соціальний захист у разі настання
безробіття
Кожен має право на
соціальний захист у разі настання безробіття (стаття 9 закону № 5067), що реалізується
шляхом:
- участі в
загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні на випадок безробіття,
яке передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття;
- надання безоплатних
соціальних послуг, зокрема, інформаційно-консультаційних та профорієнтаційних,
професійної підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації з урахуванням
попиту на ринку праці, сприяння у працевлаштуванні, зокрема, шляхом фінансової
підтримки самозайнятості та реалізації підприємницької ініціативи відповідно до
законодавства;
- надання особливих
гарантій працівникам, які втратили роботу у зв'язку із змінами в організації
виробництва і праці;
- надання додаткової
гарантії зайнятості окремим категоріям населення, які не здатні на рівних
умовах конкурувати на ринку праці.
Підходяща
робота для безробітного
Відповідно до статті 46 закону № 5067 підходящою для
безробітного, вважається робота, що відповідає освіті, професії
(спеціальності), кваліфікації особи з урахуванням доступності транспортного
обслуговування, встановленої рішенням місцевої державної адміністрації,
виконавчого органу відповідної ради. Заробітна плата повинна бути не нижче
розміру заробітної плати такої особи за останнім місцем роботи з урахуванням
середнього рівня заробітної плати, що склався у регіоні за минулий місяць, де
особа зареєстрована як безробітний.
Під час пропонування
підходящої роботи враховується тривалість роботи за професією (спеціальністю),
кваліфікація, досвід, тривалість безробіття, а також потреба ринку праці.
Водночас:
№ з/п
|
Категорія осіб
|
Підходяща робота
|
1
|
Для осіб, які не
мають професії (спеціальності) і вперше шукають роботу, підходящою вважається
така, що потребує первинної професійної підготовки, зокрема безпосередньо на
робочому місці, а для осіб, які бажають відновити трудову діяльність після
перерви тривалістю, що перевищує шість місяців
|
підходящою
вважається робота за професією останнього місця роботи або робота з
проходженням попередньої перепідготовки за новою професією (спеціальністю) за
направленням Центру зайнятості
|
2
|
У разі коли неможливо
надати безробітному роботу за професією протягом шести місяців з дня
перебування на обліку в Центрі зайнятості
|
йому пропонується
підходяща робота з урахуванням здібностей, стану здоров'я і професійного
досвіду, доступних для нього видів навчання та потреби ринку праці
|
3
|
Для громадян, які не
працювали за попередньо здобутими професіями (спеціальностями) понад 12
місяців
|
підходящою
вважається робота, яку вони виконували за останнім місцем роботи, а робота за
здобутими раніше професіями (спеціальностями) може вважатися підходящою за
умови попереднього підвищення кваліфікації з урахуванням потреби ринку праці
|
4
|
У разі зміни безробітним професії за направленням
Центру зайнятості
|
підходящою
вважається робота за новою та за попередньою професією (спеціальністю)
|
5
|
Для безробітних, які не мають професії, або
таких, що працювали на роботах, які не потребують спеціальної підготовки, та
перебувають на обліку в Центрі зайнятості, більш як шість місяців
|
підходящою роботою
вважається участь у громадських та інших роботах тимчасового характеру,
тривалість яких перевищує один місяць
|
6
|
Для громадян, які
бажають відновити трудову діяльність після тривалої (більш як 12 місяців)
перерви (крім громадян, яким до досягнення загальновстановленого пенсійного
віку залишилося два і менше років),
|
підходящою роботою
вважається участь у громадських роботах, а також інших роботах тимчасового
характеру, що відповідають їх освіті, професії (спеціальності), професійному
досвіду, зокрема за спорідненими професіями, та тривають понад один місяць.
Спорідненими
професіями є професії, що відповідно до Національного класифікатора "Класифікатор професій" відносяться до однієї групи професій
|
7
|
Підбір підходящої
роботи для інвалідів (у тому числі шляхом розумного пристосування існуючого
або створення нового робочого місця) здійснюється відповідно до їх
професійних навичок, знань, індивідуальної програми реабілітації та з урахуванням
побажань щодо умов праці
|
|
Разом із цим, підходящою
для безробітного не може вважатися робота, якщо:
а) місце роботи розташовано за межами доступності
транспортного обслуговування, встановленої рішенням місцевої державної
адміністрації, виконавчого органу відповідної ради;
б) умови праці:
- не відповідають
правилам і нормам, встановленим законодавством про працю та охорону праці (у
тому числі якщо на запропонованому місці роботи порушуються встановлені законом
строки виплати заробітної плати);
- на запропонованому
місці роботи не відповідають стану здоров'я громадянина, підтвердженому
медичною довідкою.
Без згоди громадянина
йому не може пропонуватися робота, яка потребує зміни місця проживання.
Отримання статусу безробітного
Відповідно до статті 43 закону № 5067 статусу безробітного може набути:
- особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових
умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або
інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до
роботи;
- інвалід, який не досяг встановленого статтею 26 Закону № 1058 пенсійного
віку та отримує пенсію по інвалідності або соціальну допомогу відповідно до
законів України від 16.11.2000 № 2109 "Про державну соціальну допомогу
інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам" (надалі – закон № 2109) та від 18.05.04 № 1727 "Про державну
соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам" (надалі – закон № 1727);
- особа, молодша 16-річного віку, яка працювала і була звільнена у зв'язку
із змінами в організації виробництва і праці, зокрема припиненням або
перепрофілюванням підприємств, установ та організацій, скороченням чисельності
(штату) працівників.
Порядок реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які
шукають роботу, затверджено постановою
Кабінету Міністрів України від 20.03.13 № 198 (надалі – порядок № 198).
Під час проведення реєстрації працівник Центру зайнятості заповнює в Єдиній
інформаційно-аналітичній системі державної служби зайнятості персональну
картку, в якій зазначаються персональні дані безробітного (прізвище, ім'я та по
батькові, зареєстроване місце проживання чи перебування, число, місяць та рік
народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та
номер паспорта (для осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від
прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили
про це відповідний орган державної податкової служби і мають відповідну
відмітку в паспорті), відомості про останнє місце роботи або вид діяльності
згідно із частиною першою статті 4 закону № 5067, підстава для припинення
трудових відносин відповідно до запису в трудовій книжці або іншого виду
діяльності, що підтверджено документально (пункт 3 постанови № 198).
Статус безробітного
надається особам із першого дня реєстрації у Центрі зайнятості на підставі
заяви за формою, затвердженою наказом Міністерства соціальної політики України
від 17.08.15 N 848, зареєстровано в
Міністерстві юстиції України 04 вересня 2015 року за № 1065/27510 (надалі –
наказ № 848), у разі відсутності підходящої роботи, підбір якої
здійснюється відповідно до статті 46 Закону № 5067, незалежно від
зареєстрованого місця проживання чи місця перебування.
Крім форми заяви про
надання (поновлення) статусу безробітного, наказом № 848 також затверджено
форми:
- персональної картки
та додатків до неї;
- направлення на
працевлаштування.
У разі наявності
пропозиції підходящої роботи у день подання заяви про надання статусу
безробітного особі за попереднім узгодженням з роботодавцем видається
направлення на працевлаштування за формою, затвердженою наказом № 848. Особа зобов'язана подати протягом семи календарних днів з дня отримання такого
направлення центру зайнятості письмову відповідь роботодавця про
працевлаштування або відмову у працевлаштуванні.
Якщо в зазначений
строк особа подає Центру зайнятості письмову відповідь роботодавця про відмову
у працевлаштуванні або відстрочення вирішення питання щодо працевлаштування у
зв’язку з необхідністю проходження медичного та наркологічного огляду,
призначення дати конкурсного відбору, такій особі надається статус безробітного
з дня подання відповідної заяви.
1. Порядок проведення
медичних оглядів працівників певних категорій, затверджено наказом Міністерства
охорони здоров'я України від 21.05.07 N 246, зареєстровано в
Міністерстві юстиції України 23 липня 2007 року за N 846/14113.
2. Порядок проведення
обов'язкових попередніх та періодичних психіатричних оглядів і перелік медичних
психіатричних протипоказань щодо виконання окремих видів діяльності (робіт,
професій, служби), що можуть становити безпосередню небезпеку для особи, яка
провадить цю діяльність, або оточуючих, затверджено постановою Кабінету
Міністрів України від 27.09.2000 № 1465.
|
Рішення про надання статусу безробітного чи відмову у наданні такого статусу приймається Центром зайнятості не пізніше ніж протягом семи календарних днів з дня подання особою заяви про надання статусу безробітного.
З наказом про надання
(відмову в наданні) статусу безробітного, визначення розміру і строку виплати
матеріального забезпечення на випадок безробіття, відкладення, скорочення
тривалості та припинення виплати такого забезпечення особа ознайомлюється під
час відвідування Центру зайнятості, про що ставить підпис у відповідному
додатку до персональної картки.
У разі відмови
безробітного поставити підпис у додатку до персональної картки робиться
відповідна позначка.
Особа під час подання
зазначеної заяви ознайомлюється з правами та обов’язками зареєстрованого
безробітного.
Підставами для
відмови у наданні статусу безробітного є:
- відсутність на дату
звернення до центру зайнятості документів, зазначених у пунктах 3 і 4 порядку №
198;
- встановлення факту
зайнятості особи, у тому числі отримання повідомлення роботодавця про
працевлаштування особи;
- подання заяви про
надання статусу безробітного особою, яка не зазначена у частині першій статті
43 Закону № 5067;
- письмова відмова
особи від пропозиції підходящої роботи;
- невідвідування
роботодавця та неподання в установлений строк без поважних причин особою
письмової відповіді роботодавця про відмову у працевлаштуванні відповідно до
виданого Центром зайнятості направлення на працевлаштування;
- неповернення особою
коштів, отриманих за період попередньої реєстрації, що припинена на підставі
абзаців дев’ятнадцятого - двадцять першого підпункту 1 пункту 37 порядку № 198.
У разі прийняття Центром
зайнятості рішення про відмову у наданні статусу безробітного особа може
повторно подати заяву про надання зазначеного статусу не раніше ніж через сім
календарних днів з дня прийняття такого рішення.
Рішення Центру
зайнятості про відмову у наданні статусу безробітного може бути оскаржене в
установленому законодавством порядку.
Звертаємо увагу. Особам, які навчаються за денною формою у
загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах, а також
особам, у яких відсутній страховий стаж, крім тих, що зазначені у частині
другій статті 6 Закону України від 02.03.2000 № 1533 "Про загальнообов’язкове
державне соціальне страхування на випадок безробіття" (надалі – закон № 1533),
не може бути надано статус безробітного.
Відповідно до частини другої статті 6 закону № 1533 право на забезпечення та соціальні послуги
відповідно до цього закону має
також молодь, яка
закінчила або припинила навчання у
загальноосвітніх, професійно-технічних і
вищих навчальних закладах, звільнилася
із строкової військової
або альтернативної
(невійськової) служби і
яка потребує сприяння у працевлаштуванні на
перше робоче місце
у разі реєстрації
в установленому порядку відповідних осіб як безробітних.
|
Перелік
документів необхідних для реєстрації
Реєстрація проводиться
за умови пред’явлення паспорта громадянина України або тимчасового посвідчення
громадянина України, облікової картки платника податків, трудової книжки
(цивільно-правового договору чи документа, який підтверджує період зайнятості),
а в разі потреби також військового квитка, диплома або іншого документа про
освіту.
Громадянин, який
втратив паспорт, пред'являє тимчасове посвідчення, що підтверджує особу
громадянина України, особа, яка не досягла 16-річного віку, - свідоцтво про
народження та довідку про реєстрацію місця проживання або місця перебування,
видану територіальним органом або підрозділом державної міграційної служби.
Особа, яка втратила
трудову книжку, пред'являє дублікат трудової книжки чи довідку архівної
установи про прийняття та звільнення з роботи або цивільно-правовий договір чи
документ, який підтверджує період зайнятості такої особи.
1. Положенням про
паспорт громадянина України, затверджено Постановою Верховної Ради України від 26.06.92 N 2503.
Оформлення і видача
тимчасового посвідчення громадянина України регулюються розділом VII Порядку оформлення і видачі паспорта
громадянина України, затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ
України від 13.04.12 N 320, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02
липня 2012 року за N 1089/21401.
Абзацами першим і
другим пункту 7.3 цього Порядку встановлено, що тимчасове посвідчення
оформлюється протягом трьох робочих днів з дня надходження заяви про його
видачу. Строк дії тимчасового посвідчення - 1 місяць. У разі незакінчення в
місячний строк провадження у справі про втрату паспорта рішенням керівника
територіального підрозділу строк його дії продовжується не більше ніж на 1
місяць.
2. Постанова Кабінету
Міністрів України від 27.04.93 № 301 "Про трудові книжки працівників".
Інструкції про
порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом
Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства
соціального захисту населення України від 29.07.93 № 58, зареєстровано в
Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за N 110.
3. Закони України:
- від 23.05.91 № 1060 "Про освіту";
- від 01.07.14 № 1556 "Про вищу освіту":
- від 10.02.98 № 103 "Про професійно-технічну освіту";
- від 13.05.99 № 651 "Про загальну середню освіту".
Перелік і зразків
документів про загальну середню та професійно-технічну освіту державного
зразка і додатків до них, затверджено постановою Кабінету Міністрів України
від 22.07.15 № 645.
Порядок замовлення
на створення інформації, що відтворюється в документах про вищу освіту, та
обліку документів про вищу освіту в Єдиній державній електронній базі з
питань освіти, затверджено наказом Міністерства освіти і науки України від 06.03.15 № 249 (у редакції відповідного наказу від 25.10.16 № 1280), зареєстровано в
Міністерстві юстиції України 05 травня 2015 року за № 494/26939.
Про документи про
вищу освіту (наукові ступені) державного зразка, затверджено постановою
Кабінету Міністрів України від 31.03.15 № 193.
4. Пунктом 63.5 статті
63 розділу ІІ Податкового кодексу України передбачено, що всі фізичні особи –
платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом
включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб – платників
податків.
Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному
реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом
Міністерства доходів і зборів України від 10.12.13 № 779, зареєстровано в
Міністерстві юстиції України 26 грудня 2013 року за № 2211/24743.
Реєстраційний номер
облікової картки платника податків не мають особи, які через свої релігійні
переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової
картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган
і мають відмітку у паспорті.
5. Закон України від 25.03.92 № 2232 "Про військовий обов’язок і військову службу".
Порядок організації
та ведення військового обліку призовників і військовозобов’язаних,
затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.16 № 921.
|
Інвалід, який не досяг
встановленого статтею 26 закону № 1058 пенсійного віку та отримує пенсію по
інвалідності або державну соціальну допомогу відповідно до законів № 2109 і №
1727, подає копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією
та у разі наявності пред'являє індивідуальну програму реабілітації.
1. Закони України:
- від 21.03.91 № 875 "Про основи соціальної захищеності інвалідів в України";
- від 06.10.05 № 2961 "Про реабілітацію інвалідів в Україні".
2. Питання
медико-соціальної експертизи, затверджено постановою Кабінету Міністрів
України від 03.12.09 № 1317
Положення про
лікарсько-консультативну комісію, затверджено постановою Кабінету Міністрів
України від 21.11.13 № 917.
3. Державна типова
програма реабілітації інвалідів, затверджено постановою Кабінету Міністрів
України від 08.12.2006 № 1686.
Положення про індивідуальну
програму реабілітації інваліда, затверджено постановою Кабінету Міністрів
України від 23.05.07 № 757.
|
Іноземці та особи без
громадянства, які постійно проживають в Україні, визнані в Україні біженцями
або особами, які потребують додаткового захисту, яким надано в Україні притулок
чи тимчасовий захист, а також ті, що одержали дозвіл на імміграцію, пред’являють
посвідку на постійне проживання або посвідчення біженця або особи, яка потребує
додаткового захисту або якій надано тимчасовий захист.
1. Закони України:
- від 22.09.11 № 3773 "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства";
- від 08.07.11 № 3671 "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового
захисту";
- від 07.06.01 № 2491 "Про імміграцію".
2. Порядок оформлення,
виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на
тимчасове проживання, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.12 № 251.
Положення про
посвідчення біженця, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.03.2012 № 202.
|
Внутрішньо переміщені
особи пред’являють довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та
надають її копію.
У разі відсутності
документів, що підтверджують факт звільнення, внутрішньо переміщені особи також
пред’являють:
- заяву про припинення
трудових відносин, справжність підпису на якій нотаріально засвідчена, або
документ, що підтверджує факт припинення зайнятості (цивільно-правовий договір,
витяг з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців),
або відповідне рішення суду - у разі припинення трудових відносин (припинення зайнятості)
у судовому порядку;
- розрахунковий
документ (квитанцію), що підтверджує надсилання зазначеної заяви роботодавцю
рекомендованим листом з описом вкладення.
|
2. Порядок оформлення
і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затверджено
постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.14 № 509.
|
Крім документів,
зазначених вище (пункт 3 порядку № 198), для реєстрації подаються:
а) випускниками вищих навчальних закладів та
професійно-технічних навчальних закладів, які навчалися за державним
замовленням і звернулися до центру зайнятості протягом одного року з дня
закінчення навчання, - направлення на роботу або довідка про надання можливості
самостійного працевлаштування чи довідка про самостійне працевлаштування, а ті,
що навчалися на контрактній основі і звернулися до територіального органу
протягом одного року з дня закінчення навчання, - довідка навчального закладу
про підтвердження форми навчання.
Форми направлення на
роботу та довідок про надання можливості самостійного працевлаштування і про
самостійне працевлаштування затверджені постановами Кабінету Міністрів
України:
- від 22.08.96 № 992
“Про Порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів,
підготовка яких здійснювалась за державним замовленням”;
- від 27.08.10 № 784
“Про затвердження Порядку працевлаштування випускників професійно-технічних
навчальних закладів, підготовка яких проводилася за державним замовленням”.
Випускники вищих та
професійно-технічних навчальних закладів, які навчалися за державним
замовленням та є внутрішньо переміщеними особами і звернулися до центру
зайнятості протягом одного року з дня закінчення навчання, зазначену довідку
не подають.
|
б) членами особистого селянського господарства, для
яких така робота була основною (крім осіб, які закінчили або припинили навчання
у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах,
звільнилися із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби і
вперше приймаються на роботу та звернулися для реєстрації до центру зайнятості
протягом шести місяців з дня закінчення або припинення навчання чи звільнення
із служби), - довідка про припинення ведення особистого селянського
господарства або вихід з такого господарства, видана сільською, селищною або
міською радою за місцезнаходженням земельної ділянки.
Для цілей порядку №
198 ведення особистого селянського господарства вважається основною роботою
для члена такого господарства за умови, що протягом 12 місяців, які
передували дню звернення до центру зайнятості, він провадив лише таку
діяльність чи одночасно перебував у трудових відносинах або був зайнятим
згідно із частиною першою статті 4 Закону № 5067 менше шести місяців.
|
Зазначену довідку не
подають члени особистого селянського господарства, які:
- є внутрішньо
переміщеними особами;
- проходили військову
службу за призовом під час мобілізації, на особливий період;
в) військовослужбовцями (крім військовослужбовців
строкової служби) Збройних Сил, Національної гвардії, Служби зовнішньої
розвідки, інших військових формувань, утворених відповідно до законів, Державної
прикордонної служби, Служби безпеки, Державної спеціальної служби транспорту,
поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної служби
спеціального зв’язку та захисту інформації, органів внутрішніх справ, органів і
підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, а також особовим складом
воєнізованих аварійно-рятувальних служб, утворених відповідно до законодавства
на постійній основі, які звільнені із служби за станом здоров’я, у зв’язку із
скороченням штатів або проведенням організаційних заходів без права на пенсію,
- військовий квиток, в якому зазначена дата взяття їх на облік у військовому
комісаріаті відповідно до законодавства.
Вимоги
щодо реєстрації окремих категорій осіб
№ з/п
|
Категорія осіб
|
Документи
|
1
|
Особи, які зазначені
у частині першій статті 14 Закону № 5067 та мають право на додаткові гарантії
у сприянні працевлаштуванню на підприємства, в установи, організації з
чисельністю штатних працівників понад 20 осіб за рахунок квоти у розмірі 5
відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників, для надання
статусу безробітного, крім документів, зазначених у пунктах 3 і 4 порядку №
198, подають:
|
|
1.1
|
Один з батьків або
особа, яка їх замінює і має на утриманні дитину (дітей) віком до шести років
|
копію свідоцтва про
народження дитини, копію рішення органу опіки та піклування про встановлення
опіки чи піклування над такою дитиною або рішення суду
|
1.2
|
Один з батьків або
особа, яка їх замінює і виховує без одного з подружжя дитину віком до 14
років
|
копію свідоцтва про
народження дитини, копію рішення органу опіки та піклування про встановлення
опіки чи піклування над такою дитиною або рішення суду та/або довідку
структурного підрозділу з питань соціального захисту населення місцевої держадміністрації
або виконавчого органу міської ради про отримання (неотримання) соціальної
допомоги
|
1.3
|
Один з батьків або
особа, яка їх замінює і виховує без одного з подружжя дитину-інваліда,
утримує без одного з подружжя інваліда з дитинства (незалежно від віку)
та/або інваліда I групи (незалежно від причини інвалідності)
|
копію пенсійного
посвідчення, що містить запис про інвалідність, копію рішення місцевого
органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування про встановлення
опіки чи піклування над такою дитиною або рішення суду та/або довідку
структурного підрозділу з питань соціального захисту населення місцевої
держадміністрації або виконавчого органу міської ради про отримання
(неотримання) соціальної допомоги
|
1.4
|
один з батьків або
особа, яка їх замінює і виховує без одного з подружжя дитину-інваліда (до
досягнення нею 18-річного віку)
|
копію пенсійного
посвідчення, що містить запис про інвалідність
|
Зазначене вище (підпункти
1.1-1.4) не стосується інвалідів, які не досягли встановленого
статтею 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне
страхування" пенсійного віку і норматив працевлаштування яких встановлюється
згідно із Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в
Україні"
|
||
2
|
У разі відсутності
пенсійного посвідчення належність громадян до однієї з категорій осіб (пункт
1 таблиці) може підтверджуватися
копією одного з таких документів:
|
|
2.1
|
Один з батьків або
особа, яка їх замінює і виховує без одного з подружжя дитину-інваліда,
утримує без одного з подружжя інваліда з дитинства (незалежно від віку)
та/або інваліда I групи (незалежно від причини інвалідності), один з батьків
або особа, яка їх замінює і виховує без одного з подружжя дитину-інваліда (до
досягнення нею 18-річного віку)
|
посвідчення особи,
яка отримує державну соціальну допомогу відповідно до Закону України від 16.11.2000 № 2109 "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та
дітям-інвалідам"
|
медичного висновку
про дитину-інваліда віком до 18 років
|
||
довідки до акта
огляду медико-соціальною експертною комісією
|
||
2.2
|
Дитина-сирота або
дитина, позбавлена батьківського піклування
|
довідку органів
опіки та піклування про її належність до категорії дітей-сиріт або дітей,
позбавлених батьківського піклування
|
2.3
|
Особа, яка звільнена
після відбування покарання або примусового лікування, за умови відсутності
будь-якого виду зайнятості з дати звільнення до дати реєстрації у Центрі
зайнятості
|
відповідну довідку
установи, в якій така особа відбувала покарання або проходила примусове
лікування
|
2.4
|
Особа, якій
виповнилося 15 років та яка за згодою одного з батьків або особи, яка їх
замінює, може, як виняток, прийматися на роботу
|
заяву одного з
батьків або особи, яка їх замінює, про згоду на працевлаштування такої особи,
свідоцтво про народження чи рішення суду або розпорядження органів опіки та
піклування про встановлення опіки чи піклування
|
2.5
|
Учасники бойових
дій, зазначені у пунктах 19 і 20 частини першої статті 6 Закону України від 22.10.93 № 3551 "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"
|
посвідчення учасника
бойових дій та копію довідки про безпосередню участь особи в
антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті
незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України
|
Звертаємо увагу. Особи, які закінчили або припинили навчання у
загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах, звільнилися
із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби та вперше
приймаються на роботу, з метою реалізації права на додаткові гарантії повинні зареєструватися
у Центрі зайнятості протягом шести місяців з дня закінчення або припинення
навчання чи звільнення із служби.
Відвідування
Центру зайнятості
Відповідно до пункту 28
порядку № 198 зареєстрований безробітний зобов’язаний відвідувати з метою
пошуку підходящої роботи та отримання інших соціальних послуг Центр зайнятості,
в якому він зареєстрований, не рідше ніж один раз на 30 календарних днів,
крім випадків, що сталися внаслідок надзвичайної ситуації, виникнення якої
підтверджується на запит центру зайнятості відповідним органом згідно із
законодавством, з пред’явленням паспорта громадянина України чи іншого
документа, що посвідчує особу, та трудової книжки.
Зареєстрований
безробітний, який подав паспорт громадянина України до підрозділу державної
міграційної служби для оформлення або переоформлення, пред’являє під час
відвідування Центру зайнятості довідку, що видається підрозділом державної
міграційної служби, про реєстрацію місця проживання/місця перебування. Копія
довідки зберігається в особовій справі такого безробітного.
Перелік документів, з
яких формується особова справа безробітного, що передається до відомчого архіву
на зберігання, затверджено наказом Міністерства соціальної політики України від 14.03.16 № 250, зареєстровано в
Міністерстві юстиції України 31 березня 2016 року за № 487/28617.
Зареєстровані
безробітні, які з поважної причини не змогли звернутися до Центру зайнятості у
строк, установлений для відвідування, повинні відвідати Центр зайнятості не пізніше,
ніж у день, що настає після закінчення дії обставин, що склалися у зв’язку з
поважною причиною, за умови підтвердження її наявності відповідними
документами. У разі коли такий день припадає на вихідний, святковий або інший
неробочий день, особа повинна звернутися до Центру зайнятості у перший робочий
день, що настає за ним.
Поважними причинами,
наявність яких підтверджена відповідними документами, є:
- хвороба громадянина;
- смерть членів його
сім’ї та родичів;
- догляд за хворою
дитиною віком до 14 років;
- відвідування
лікарні, судових та правоохоронних органів, районних військкоматів, інших
державних установ;
- інші обставини, які
унеможливлюють відвідування центру зайнятості.
Дата наступного відвідування
безробітним Центру зайнятості, в якому він зареєстрований, встановлюється Центром
зайнятості не рідше ніж один раз на 30 календарних днів за погодженням з
безробітним, що зазначається в додатку до персональної картки, та може бути
відстрочена більш як на 30 календарних днів у зв’язку з поданням:
- довідки-виклику на
сесію та заяви безробітного про невідвідування Центру зайнятості протягом
періоду сесії чи захисту дипломної роботи в разі навчання за заочною чи
вечірньою формою у навчальних закладах не за направленням центру зайнятості (до
наступного робочого дня після закінчення сесії чи захисту дипломної роботи з
урахуванням часу, необхідного для проїзду від місця навчання);
- повістки про призов
на навчальні або перевірочні та спеціальні збори у Збройні Сили згідно із
Законом України від 18.06.99 № 766 "Про загальний військовий обов’язок і
військову службу" (до наступного робочого дня після закінчення зборів з
урахуванням часу, необхідного для проїзду від місця зборів);
- заяви про надання
дозволу не відвідувати Центр зайнятості у зв’язку з оздоровленням та літнім
відпочинком дітей віком до 14 років (перерва між відвідуваннями може становити
40 календарних днів один раз протягом календарного року).
Зміна
безробітним Центру зайнятості реєстрації
У разі бажання
зареєстрованого безробітного здійснювати пошук роботи, отримувати виплату
матеріального забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги в іншому Центрі
зайнятості безробітний подає до Центру зайнятості, в якому він зареєстрований,
відповідну заяву (пункт 30 порядку № 198). Із дня подання такої заяви
реєстрація припиняється.
Рішення про поновлення
статусу безробітного та виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття
приймається іншим Центром зайнятості з дня подання до нього відповідної заяви.
Вимоги щодо подання
заяви до центру зайнятості, не поширюються на зареєстрованих безробітних, які є
внутрішньо переміщеними особами. Реєстрація таких осіб не припиняється, надання
соціальних послуг та виплата матеріального забезпечення здійснюються Центром
зайнятості, до якого вони звертаються.
Припинення
реєстрації
Відповідно до пункту 37
порядку № 198 Центр зайнятості припиняє реєстрацію:
№ з/п
|
Відлік
|
Підстава
|
1
|
Із дня
|
початку зайнятості
особи (крім участі у громадських та інших роботах тимчасового характеру,
зайнятості працею, пов’язаною з організацією підготовки та проведенням
виборів Президента України, народних депутатів України, місцевих виборів)
|
працевлаштування за
наймом на умовах трудового договору (контракту)
|
||
укладення
цивільно-правового договору щодо виконання робіт (надання послуг)
|
||
забезпечення роботою
самостійно
|
||
призначення виплати
грошового забезпечення батькам-вихователям дитячих будинків сімейного типу,
прийомним батькам
|
||
призначення грошової
допомоги на догляд за інвалідом I чи II групи внаслідок психічного розладу,
який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного
стороннього нагляду
|
||
призначення грошової
допомоги, компенсації та/або надбавки непрацюючій працездатній особі, яка
фактично здійснює догляд за дитиною-інвалідом, інвалідом I групи або особою
похилого віку, яка за висновком медичного закладу потребує постійного
стороннього догляду або досягла 80-річного віку
|
||
зайняття іншим видом
діяльності згідно із статтею 4 Закону № 5067
|
||
поновлення
зареєстрованого безробітного на роботі за рішенням суду, що набрало законної
сили
|
||
вступу на навчання
за денною формою, у тому числі з використанням ваучера
|
||
призову на строкову
військову або альтернативну (невійськову) службу
|
||
набрання законної
сили вироком суду про засудження особи до позбавлення волі, обмеження волі,
арешту (крім випадків звільнення від відбування покарання з випробуванням)
|
||
досягнення особою
встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне
пенсійне страхування” пенсійного віку або призначення пенсії за віком на
пільгових умовах чи за вислугу років
|
||
подання заяви про
здійснення догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку або
закінчення періоду, визначеного у медичному висновку
|
||
подання безробітним заяви
про припинення реєстрації
|
||
подання довідки до
акта огляду медико-соціальною експертною комісією з висновком про визнання
особи нездатною до трудової діяльності
|
||
встановлення факту
подання особою недостовірних даних та документів, на підставі яких прийнято
рішення про надання їй статусу безробітного, призначення виплати
матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних
послуг, що мав місце протягом періоду реєстрації
|
||
встановлення факту
виконання безробітним оплачуваної роботи (надання послуг), зайняття іншим видом
діяльності згідно із статтею 4 Закону № 5067
|
||
припинення
професійного навчання за направленням Центру зайнятості без поважних причин
|
||
відмови від двох пропозицій підходящої роботи, в тому числі за набутою професією за направленням
Центру зайнятості, а для безробітного, який вперше шукає роботу та не має
професії (спеціальності), - відмови від двох пропозицій проходження
професійного навчання у період з дня реєстрації (перереєстрації)
|
||
смерті безробітного
або визнання його за рішенням суду померлим, безвісно відсутнім, недієздатним
чи обмежено дієздатним
|
||
подання безробітним
заяви про бажання отримувати соціальні послуги та виплату матеріального
забезпечення на випадок безробіття в іншому Центрі зайнятості
|
||
закінчення строку
дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи
|
||
2
|
У разі
невідвідування без поважних причин Центру зайнятості
|
протягом 30 робочих
днів з дати прийняття рішення про таке відвідування (крім тих, що беруть
участь у громадських та інших роботах тимчасового характеру, проходять
професійне навчання за направленням Центру зайнятості, зайняті працею,
пов’язаною з організацією підготовки та проведенням виборів Президента
України, народних депутатів України, місцевих виборів) (на 31-й день)
|
протягом 14 робочих
днів з дня припинення участі у громадських та інших роботах тимчасового
характеру, закінчення праці, пов'язаної з організацією підготовки та
проведенням виборів Президента України, народних депутатів України, місцевих
виборів) (на 15-й день)
|
||
протягом 14 робочих
днів з дня закінчення професійного навчання за направленням Центру зайнятості
(на 15-й день)
|
||
протягом 14 робочих
днів з дня закінчення строку дії медичної довідки по вагітності та пологах
(на 15-й день)
|
||
У разі припинення
реєстрації особа може бути взята на облік або поновлена на обліку в Центрі
зайнятості, до якого вона звернулася відповідно до умов порядку № 198
|
||
Перереєстрація
безробітних
Особа має право
перереєструватися у тому ж або іншому центрі зайнятості як безробітна у разі,
коли після припинення реєстрації залишилася безробітною та належить до
категорії осіб, які зазначені у частині першій статті 43 Закону № 5067 (вище
розділ "Отримання статусу безробітного").
Перереєстрація
безробітних, які є внутрішньо переміщеними особами, здійснюється центрами
зайнятості за місцем їх перебування чи проживання в інших регіонах України.
Перереєстрація
безробітного здійснюється з дня подання відповідної заяви або не раніше ніж
через 90 календарних днів з дня припинення попередньої реєстрації відповідно до
абзаців дев’ятнадцятого - двадцять другого графи "Підстава" пункту 1 таблиці
вище, за умови повернення коштів, отриманих за період попередньої реєстрації,
та абзацу другого графи "Підстава" пункту 2 таблиці вище.
Перереєстрація
безробітного здійснюється центром зайнятості з дня припинення попередньої
реєстрації з підстав, зазначених у пункті 2 таблиці вище, за умови
підтвердження поважних причин, зазначених вище у розділі "Відвідування Центру
зайнятості", з яких безробітний не зміг своєчасно звернутися до центру
зайнятості, та у разі відвідування центру зайнятості, яким припинено
реєстрацію, на наступний робочий день після усунення таких причин (пункти 39-41
порядку № 198).
Ведення
та припинення обліку осіб, які шукають роботу
Відповідно до пункту 32
порядку № 198 облік осіб, які шукають роботу, ведеться шляхом внесення даних
про таких осіб та отримані ними соціальні послуги до Єдиної
інформаційно-аналітичної системи державної служби зайнятості. На підставі цих
даних формується персональна картка.
Особами, які шукають
роботу, є особи, яким не може бути
надано в установленому порядку статус безробітного
або відмовлено у наданні такого статусу відповідно до підстав для
відмови, зазначених вище. Ці особи мають право на отримання послуг з підбору
роботи, інформаційно-консультаційних, профорієнтаційних та інших послуг,
передбачених законодавством, сприяння у працевлаштуванні, інших видах
зайнятості, зокрема шляхом участі у громадських та інших роботах тимчасового
характеру.
Обробка персональних
даних осіб, які шукають роботу, здійснюється Центром зайнятості відповідно до Закону
України від 01.06.10 № 2297 "Про захист персональних даних".
Центр зайнятості веде
облік таких осіб незалежно від зареєстрованого місця проживання чи перебування
за умови пред’явлення реєстраційного номера облікової картки платника податків
та:
- громадянами України
- паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу, чи
документа, який має такі обов'язкові реквізити, як прізвище, ім’я, по батькові,
фотокартку, а також підпис відповідальної посадової особи, печатку або штамп установи,
яка видала документ, дату видачі;
- іноземцями та
особами без громадянства, які постійно проживають в Україні, визнані в Україні
біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, яким надано в
Україні притулок чи тимчасовий захист, а також ті, що одержали дозвіл на
імміграцію, - посвідки на постійне проживання або посвідчення біженця або
особи, яка потребує додаткового захисту або якій надано тимчасовий захист.
Якщо через свої
релігійні переконання особа відмовилася від прийняття реєстраційного номера
облікової картки платника податків та повідомила про це відповідний орган
державної податкової служби, то вона пред'являє паспорт з відповідною
відміткою.
Особи, які шукають роботу,
подають необхідні відомості про освіту та досвід роботи. З метою прискорення
працевлаштування інформація про таких осіб (за їх згодою) розміщується на
офіційному веб-сайті державної служби зайнятості.
У разі неподання
необхідних документів, особи, які шукають роботу, мають право на отримання
інформаційно-консультаційних послуг.
Працівники, які
втратили частину заробітної плати внаслідок вимушеного скорочення передбаченої
законодавством тривалості робочого часу у зв’язку із зупиненням (скороченням)
виробництва продукції без припинення трудових відносин, беруться на облік на
умовах, визначених цим Порядком. Такі особи беруть участь у громадських та
інших роботах тимчасового характеру на підставі направлення центру зайнятості.
Облік особи, яка шукає
роботу, припиняється з дня:
- реєстрації її як
безробітної;
- подання заяви про
припинення обліку;
- її смерті.
Права
та обов'язки зареєстрованих безробітних
№ з/п
|
Зареєстровані
безробітні
|
|
1
|
Мають право на
|
безоплатне одержання
від територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує
державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції:
- послуг з пошуку
підходящої роботи та сприяння у працевлаштуванні, в тому числі на громадські
та інші роботи тимчасового характеру;
- консультаційних,
інформаційних та профорієнтаційних послуг з метою обрання або зміни виду
діяльності (професії);
- інформації про
свої права та обов'язки як безробітного;
- відомостей про
себе, які містяться в Єдиній інформаційно-аналітичній системі
|
матеріальне
забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги відповідно до Закону
України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на
випадок безробіття" та закону № 5067
|
||
збереження права на
виплату допомоги по безробіттю на період участі у громадських та інших роботах
тимчасового характеру (тривалістю до 180 днів, зокрема у разі заміщення
тимчасово відсутнього працівника) у розмірах, встановлених до укладення ними
строкового трудового договору на участь у таких роботах
|
||
оскарження, у тому
числі до суду, дій або бездіяльності державних органів, органів місцевого
самоврядування, підприємств, установ та організацій, їх посадових осіб, що
призвели до порушення прав щодо зайнятості особи
|
||
2
|
Зобов'язані
|
самостійно або за
сприяння територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що
реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції,
здійснювати активний пошук роботи, який полягає у вжитті цілеспрямованих
заходів до працевлаштування, зокрема взяття участі у конкурсних доборах
роботодавців
|
відвідувати
територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує
державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, в якому
він зареєстрований як безробітний у визначений і погоджений з ним час, але не
рідше ніж один раз на 30 (тридцять) календарних днів
|
||
дотримуватися
письмових індивідуальних рекомендацій щодо сприяння працевлаштуванню, зокрема
брати участь у заходах, пов'язаних із сприянням забезпеченню зайнятості
населення
|
||
інформувати
територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує
державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, протягом
3 (трьох) робочих днів про обставини припинення реєстрації
|
||
Відповідальність за
достовірність поданих до територіального органу центрального органу
виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення
та трудової міграції, даних та документів, на підставі яких приймається
рішення щодо реєстрації безробітного та призначення матеріального
забезпечення, надання соціальних послуг, покладається на зареєстрованого
безробітного (стаття 44 Закону № 5067)
|
||
