77

Улыбайтесь,пусть начальство ослепнет!

Правове регулювання аутстафінгу в Україні

В Україні все більшого поширення набувають послуги у вигляді аутстафінгу. Норми, визначені статтею 39 Закону України від 05.07.12 № 5067 "Про зайнятість населення" (надалі - Закон), поширюються на правовідносини, що виникають під час провадження діяльності суб’єктів господарювання, які наймають працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця.
Відповідно до абзацу третього  частини першої статті 39 Закону суб’єкти господарювання - роботодавці, які наймають працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця, направляють працівників за умови, якщо це передбачено колективним договором такого роботодавця, та за наявності згоди профспілкової організації і зобов’язані:
- укласти договір з роботодавцем про застосування праці працівника;
- виплачувати працівнику заробітну плату в розмірі, не нижчому за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом, та заробітної плати, яку одержує працівник у роботодавця за виконання такої самої роботи;
- забезпечувати працівникові час роботи та відпочинку на умовах, визначених для працівників роботодавця, що передбачено умовами колективного договору та правилами внутрішнього трудового розпорядку;
- нараховувати і сплачувати єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на користь працівника;
- не перешкоджати укладенню трудового договору між працівником і роботодавцем, у якого виконувалися ним роботи.

Під час аутстафінгу замовник отримує додаткові вигоди у вигляді зменшення податкових платежів (адже непотрібно утримувати працівників у штаті, нараховувати і сплачувати єдиний соціальний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, податок на доходи фізичних осіб, військовий збір); уникнення трудових ризиків із працівниками, спрощення бухгалтерського обліку тощо.
Частиною четвертою статті 39 Закону визначено, що суб’єкту господарювання заборонено направляти працівників на робочі місця до такого роботодавця:
- у якого упродовж року скорочено чисельність (штат) працівників;
- яким не дотримано нормативу чисельності працівників основних професій, задіяних у технологічних професіях основного виробництва;
- у якого залучаються працівники для виконання робіт у шкідливих, небезпечних та важких умовах праці, а також робіт за основними професіями технологічного процесу основного виробництва.
Отже, аутстафінг - це дієвий інструмент управління персоналом.