Відповідно до частини третьої ст.17 Закону України від 21.03.91 № 875 "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (надалі - закон № 875) відмова в
укладенні трудового договору або в просуванні по службі, звільнення за
ініціативою адміністрації, переведення інваліда на іншу роботу без його згоди з
мотивів інвалідності не допускається, за винятком випадків, коли за висновком
медико-соціальної експертизи стан його здоров’я перешкоджає виконанню
професійних обов’язків, загрожує здоров'ю і безпеці праці інших осіб, або
продовження трудової діяльності чи зміна її характеру та обсягу загрожує
погіршенню здоров’я інваліда.
Тобто, заборонено звільнення саме з мотивів інвалідності,
а звільнення інваліда з ініціативи роботодавця допускається за наявності
підстав для звільнення (статті 40 і 41 Кодексу законів про працю України (надалі - КЗпП)). Сама по собі
інвалідність не є підставою, через яку роботодавець не може звільнити
працівника-інваліда.
Найбільше запитань на практиці викликає звільнення
працівника за пунктом 2 статті 40 КЗпП у разі виявлення його невідповідності
займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок стану здоров’я через
встановлення йому групи інвалідності.
У ситуації, коли медико-соціальна експертна комісія (надалі – МСЕК) установила працівнику
групу інвалідності, роботодавець насамперед має вжити заходів щодо встановлення
факту виявленої невідповідності такого працівника займаній посаді або
виконуваній роботі, оскільки працівників, які потребують за станом здоров’я
надання легшої роботи, роботодавець повинен перевести, за їх згодою, на таку
роботу відповідно до медичного висновку тимчасово або без обмеження строком (стаття
170 КЗпП).
Для того, щоб установити факт виявленої невідповідності
працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок стану здоров’я,
роботодавець повинен керуватися довідкою МСЕК, на зворотній стороні якої
зазначається висновок про умови та характер праці, а також індивідуальною
програмою реабілітації інваліда, копію якої в установлених законодавством
випадках МСЕК надсилає на адресу підприємства за місцем роботи працівника-інваліда.
Якщо:
- це передбачено індивідуальною програмою реабілітації
інваліда, на роботодавця покладається обов’язок відповідно до вимог статтею 172
КЗпП організувати навчання, перекваліфікацію і працевлаштування інвалідів
відповідно до медичних рекомендацій, встановити на їх прохання неповний робочий
день або неповний робочий тиждень і створити пільгові умови праці;
- програми реабілітації немає, роботодавець має право
звернутись до МСЕК з проханням надати висновок щодо відповідності чи не
відповідності стану здоров’я працівника, якому встановлено інвалідність,
займаній посаді або виконуваній роботі. При цьому роботодавець повинен детально
зазначити умови праці, в яких працює інвалід.
За результатами висновку МСЕК про умови та характер праці
працівника-інваліда, роботодавець має запропонувати цьому працівнику інші
посади чи роботи, які за умовами та характером праці відповідатимуть
зазначеному висновку, а також професії та кваліфікації працівника.
Лише після цього, якщо працівник відмовився від
переведення на іншу (легшу) роботу, роботодавець може звільнити працівника,
якому встановлено групу інвалідності, за пунктом 2 статті 40 КЗпП.
Додатково зауважимо, що в разі скорочення чисельності або
штату працівників у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці
переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою
кваліфікацією і продуктивністю праці. За рівних умов продуктивності праці і
кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається лише таким категоріям
інвалідів:
- учасникам бойових дій, інвалідам війни та особам, на
яких поширюється чинність Закону України від 22.10.93 № 3551 "Про статус
ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";
- працівникам, які дістали на цьому підприємстві трудове
каліцтво або професійне захворювання (стаття 42 КЗпП).
Також роботодавцю слід
пам'ятати, що звільняючи інваліда, він може порушити інші норми законодавства
про працю, наприклад, якщо не буде дотримано вимог статті 19 закону № 875, а
саме, нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 4%
середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а
якщо кількість працівників становить від 8 до 25 осіб, - одного робочого місця.
Ел.газета "Зарплата и Кадри"
