Відповідно до статті 30 Закону України від 23.09.99 № 1105 "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (надалі – Закон) рішення про призначення
матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією
(уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається) на
підприємстві, в установі, організації, до складу якої входять представники
адміністрації підприємства, установи, організації та застрахованих осіб
(виборних органів первинної профспілкової організації (профспілкового
представника) або інших органів, які представляють інтереси застрахованих
осіб), або фізичною особою - підприємцем, особою, яка провадить незалежну
професійну діяльність.
Комісія (уповноважений) із соціального страхування:
- здійснює контроль за правильним нарахуванням і
своєчасною виплатою матеріального забезпечення, приймає рішення про відмову в
його призначенні, про припинення виплати матеріального забезпечення (повністю
або частково), розглядає підставу і правильність видачі листків
непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального
забезпечення та соціальних послуг;
- виконує свої функції відповідно до Положення про
комісію (уповноваженого) із соціального страхування підприємства, установи,
організації, затверджено постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 23.06.08 № 25, зареєстровано
в Міністерстві юстиції України 14 липня 2008 року за № 636/15327.
Підставою для призначення допомоги по тимчасовій
непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку
листок непрацездатності (перше речення частини першої статті 31 Закону).
Порядок заповнення листка непрацездатності визначено Інструкцією
про порядок заповнення листка непрацездатності, затверджено наказом
Міністерства охорони здоров'я, Міністерства праці та соціальної політики, Фонду
соціального страхування з тимчасової втрати
працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03.11.04 № 532/274/136-ос/1406, зареєстровано в
Міністерстві юстиції України 17
листопада 2004 року за № 1456/10055 (надалі
- Інструкція).
Статтею 10 Конституції України встановлено, що державною
мовою в Україні є українська мова.
При цьому, слід відзначити, що Інструкція не містить
жодних застережень якою мовою (зокрема, виключно
українською) лікуючий лікар або молодший медичний працівник із медичною освітою
повинен заповнювати листок непрацездатності. Лише в абзаці другому пункту 1 Інструкції є вимога, що записи в листку непрацездатності здійснюються розбірливим почерком, без помарок, синім,
фіолетовим або чорним чорнилом.
З наведеного вище випливає, що комісія (уповноважений) із
соціального страхування підприємства, установи, організації на підставі листка непрацездатності, заповненого
російською мовою, може прийняти рішення щодо призначення допомоги по тимчасовій
непрацездатності за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової
втрати працездатності.
Водночас звертаємо увагу, нормативно-правовими актами не
передбачено застосування фінансових (штрафних) санкцій при встановленні посадовими
особами Фонду соціального страхування з
тимчасової втрати працездатності факту
заповнення листка непрацездатності російською мовою або одночасно українською
та російською мовами.
