Із 01.01.2018 року набирають чинності зміни до частини
другої статті 14 Закону України від 05.07.12 № 5067 "Про зайнятість населення" (надалі - Закон про зайнятість) щодо категорії
громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню.
Серед змін, які привносить пенсійна реформа-2017 (Закон України
від 03.10.17 № 2148 "Про внесення
змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій"), маємо також
новації, які не стосуються призначення пенсій або обчислення страхового стажу,
але котрі містять нові обов'язки для роботодавців.
Йдеться про запровадження з 2018 року для підприємств
(установ, організацій) із чисельністю штатних працівників від 08 до 20 осіб
квоти в розмірі не менше однієї особи в середньообліковій чисельності штатних
працівників для працевлаштування осіб, яким до настання права на пенсію за
віком лишилося 10 і менше років (надалі -
особи передпенсійного віку). Як бачимо, ця вимога не стосується фізичних осіб-підприємців
і фізичних осіб, які використовують найману працю.
Нагадаємо, що право на призначення пенсії за віком мають
особи, які досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України від 09.07.03 №1058 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
При цьому для підприємств (установ, організацій) із
чисельністю штатних працівників понад 20 осіб лишається квота на працевлаштування
додаткових категорій громадян (окрім інвалідів) у розмірі 5% середньооблікової
чисельності штатних працівників за попередній календарний рік.
До кола категорій громадян, які мають додаткові гарантії
в сприянні працевлаштуванню, також віднесено осіб передпенсійного віку (пункт 5
частини першої статті 14 Закону про зайнятість).
Тож для підприємств зі штатом понад 20 працівників по
суті нічого не змінюється: вони мають виконувати норматив працевлаштування
інвалідів і 5% квоту, до якої, окрім осіб передпенсійного віку, потрапляє ще
низка категорій осіб із частиною першою статті 14 Закону про зайнятість.
Однак підприємства зі штатом від 08 до 20 чоловік поряд
із нормативом працевлаштування інвалідів починаючи з 2018 року мають також
посприяти в працевлаштуванні до себе однієї особи передпенсійного віку. Адже,
як вимагає частина третя статті 14 Закону про зайнятість, роботодавці
самостійно розраховують установлену для них квоту з урахуванням чисельності
громадян, які на умовах повної зайнятості вже працюють і належать до категорій,
що неконкурентоспроможні на ринку праці (крім інвалідів), і забезпечують їх працевлаштування
самостійно.
Нагадаємо, що для підприємств (установ, організацій, у тому
числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб,
які використовують найману працю), установлено норматив робочих місць для
працевлаштування інвалідів у розмірі 4% середньооблікової чисельності штатних
працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 08 до 25 осіб - у
кількості 1-го робочого місця (частина перша статті 19 Закону України від 21.03.91 № 875 "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні").
Якщо впродовж року роботодавець не виконав квоту з
працевлаштування громадян, зазначених у частині першої статті 14 Закону про
зайнятість, тоді з нього стягується штраф за кожну необґрунтовану відмову в
працевлаштуванні таких осіб у межах відповідної квоти у двократному розмірі
мінімальної зарплати, установленої на момент виявлення порушення (частина друга
статті 53 Закону про зайнятість). Обов'язок щодо працевлаштування громадян у
межах квоти в працедавця виникає незалежно від наявної потреби в працівниках.
При цьому відповідальність роботодавця виникає лише у випадку відмови в
працевлаштуванні осіб, які мають додаткові гарантії в працевлаштуванні. На це
звертав увагу Державний центр зайнятості (лист від 25.03.14 №ДЦ-01-1816/0/6-14).
Однак чи штрафуватимуть підприємства із чисельністю від 08
до 20 працівників за недотримання квоти по працевлаштуванню осіб
передпенсійного віку, поки незрозуміло. Адже такі підприємства не зобов'язані
виконувати 5% квоту для працевлаштування всіх категорій осіб, які перелічені в
частині першої статті 14 Закону про зайнятість.
Обов'язковою умовою дотримання роботодавцями квоти
вважається працевлаштування вказаних громадян, про що роботодавці інформують
щороку Державну службу зайнятості в установленому нею порядку (частина третя статті
14 Закону про зайнятість). Звіт по квоті подають до територіального органу
служби зайнятості не пізніше 01 лютого після звітного року (пункт 2.5 Порядку
надання роботодавцями державній службі зайнятості інформації про зайнятість та
працевлаштування громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні
працевлаштуванню, затверджено наказом Міністерства соціальної політики України від 16.05.13 № 271, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 31 травня 2013 року
за № 841/23373 (надалі - Порядок № 271).
Водночас ані Порядок № 271, ані Звіт по квоті, який ним
затверджено, поки що не адаптовані до законодавчих змін. Тому підприємства зі
штатом від 08 до 20 працівників, схоже, звітуватимуть по квоті вже на початку
2019 року за 2018 рік.
Алгоритм розрахунку
показників для виконання 5% квоти
Роботодавець розраховує квоту з
урахуванням кількості пільговиків, які вже працюють у нього за основним місцем
роботи на умовах повної зайнятості – крім інвалідів (пункт 2.3 Порядку № 271).
Розглянемо алгоритм розрахунку квоти крок за кроком.
1. Визначаємо облікову кількість штатних працівників (надалі - ОКШП) за кожен календарний день 2015
року
Показник ОКШП має відповідати
даним табелю обліку робочого часу. Облікову кількість штатних працівників
визначають за правилами із розділом 2 Інструкції зі статистики кількості
працівників, затверджено наказом Державного комітету статистики України від 28.09.05№ 286, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 листопада 2005 року за №
1442/11722 (надалі – Інструкція № 286).
До цього показника включають
кількість осіб за кожен календарний день, які фактично працювали або були
відсутні на роботі з будь-яких причин (пункт 2.3 Інструкції № 286). За вихідні
й неробочі дні облікову кількість працівників відображають за станом на робочий
день, що передував святковому або неробочому дню (абзац другий пункту 2.2
Інструкції № 286).
До ОКШП включають усіх найманих працівників, перелічених у пунктах
2.4 і 2.5 Інструкції № 286, а саме:
- які уклали трудовий договір
(контракт) і виконують постійну, сезонну чи тимчасову роботу, працюють на
умовах неповного робочого часу або тимчасово відсутні на роботі через будь-які
причини (відрядження, хвороба, відпустка, виконання громадських або державних
обов’язків тощо);
- яких прийнято на роботу для
заміщення відсутніх через хворобу, відпустку по вагітності та пологах,
відпустку по догляду за дитиною до трьох років (за медичним висновком – до
шести) або більш тривалого періоду згідно з умовами колективного договору.
Як одну
фізичну особу враховують осіб, які працюють:
- як внутрішні сумісники (тобто
оформлені більше ніж на ставку – на півтори, дві);
- на умовах неповного робочого
часу (абзац другий підпункту 2.6.1 пункту 2.6 Інструкції № 286).
Не включають до ОКШП, зокрема:
- сумісників з інших підприємств
(зовнішнє сумісництво);
- осіб, залучених до виконання
робіт за договорами цивільно-правового характеру;
- працівників, переведених з
інших підприємств за договорами;
- учнів, слухачів, які проходять
виробничу практику згідно з договорами;
- осіб, які навчаються за рахунок
підприємств з відривом від виробництва (пункт 2.6 Інструкції № 286).
2. Розраховуємо середньооблікову кількість штатних працівників (надалі - СКШП) за кожен місяць 2015 року
СКШП визначають на підставі
щоденних даних показника облікової кількості штатних працівників (пункт 3.2
Інструкції № 286).
Не включають до СКШП працівників, які протягом звітного року
перебували у відпустках у зв'язку з вагітністю та пологами, для догляду за
дитиною до досягнення нею трирічного віку (за медичним висновком, але не більш
як до досягнення дитиною шестирічного віку) або більшої тривалості у випадках,
передбачених колективним договором (підпункт 3.2.2 пункту 3.2 Інструкції
№ 286).
СКШП за місяць визначають,
розділивши підсумок кількості штатних працівників облікового складу за кожен
календарний день звітного місяця (включаючи вихідні, святкові та неробочі дні)
на число календарних днів у цьому місяці (підпункт 3.2.1 пункту 3.2 Інструкції
№ 286).
Для наочності визначимо показники ОКШП та СКШП за кожен календарний день
грудня 2015 року.
Приклад
1
Станом на 01.12.2015 року у штатна
чисельність працівників підприємства складала 45 осіб. Протягом грудня перебували:
- повний місяць у щорічній
відпустці – 2 працівника;
- у відпустці по вагітності та
пологах – 1 працівник;
- у відрядженні з 22 по 25 число
– 1 працівник;
- тимчасова непрацездатність з 07
по 19 число – 1 працівник;
- працювали на умовах неповного
робочого дня (по 4 години щодня) зовнішні сумісники – 2 працівника;
- звільнено 22 числа одного
працівника;
- прийнято 24 числа нового
працівника.
Як зазначалося вище, особи, які
перебувають із роботодавцем у трудових правовідносинах, але не працювали у
зв’язку з відпусткою, хворобою чи відрядженням, включаються до
показника ОКШП.
Визначення
показників облікової кількості штатних працівників за грудень 2015 року
Числа й періоди місяця (грудень 2015 року)
|
ОКШП за календарні дні грудня
|
Виключається із розрахунку
|
Включається до розрахунку СКШП за відповідний період
|
з 01 по 22 грудня
|
43
(45 – 2*)
|
1****
|
924
[(43 – 1) х 22]
|
23 грудня
|
42
(44** – 2*)
|
1****
|
41
(42 – 1)
|
з 24 по 31 грудня
|
43
(45*** – 2*)
|
1****
|
336
[(43 – 1) х 8]
|
За весь місяць
|
х
|
х
|
1301
|
* Відповідно до підпункту 2.6.1
пункту 2.6 Інструкції № 286 до ОКПШ не включають 2 зовнішніх сумісників.
** 22 грудня 2015 року 1
працівник звільнився. Показник ОКШП 23 грудня зменшився на одиницю.
|
|||
*** 24 грудня 2015 року 1
працівника прийнято на роботу. показник ОКШП із 24 грудня збільшився на
одиницю.
**** Відповідно до підпункту
3.2.2 пункту 3.2 Інструкції № 286 до розрахунку СКПШ не включають особу, яка
перебуває у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами (облік таких осіб
ведуть окремо).
|
|||
У результаті ми отримуємо
сумарний показник ОКШП за всі календарні дні грудня 2015 року (1301 одиниць),
який надалі й використовуємо для розрахунку показника СКШП за грудень 2015
року.
СКШП за місяць визначають,
розділивши отриману підсумкову цифру (1301 одиниць) на кількість календарних
днів грудня (31), тобто - 1301 : 31 = 41,96 (з округленням – 42 одиниці).
Звертаємо увагу.
Показники кількості працівників
відображають у цілих одиницях (пункт 1.9 Інструкції № 286). При цьому
округлення здійснюють за правилом «парної цифри», тобто округляють цифри
поступово справа наліво. Якщо остання значуща цифра дорівнює 4, її відкидають;
коли це 6 і більше – найближча зліва значуща цифра збільшується на одиницю; а
якщо це 5, тоді найближчу зліва непарну цифру збільшують на одиницю, а
якщо вона парна, то її не змінюють (лист Державного комітету статистики України від 27.03.06 № 09/3-9/116).
Приклад: за цим правилом 2,5
округляють до 2, а 3,5 – до 4.
3. Обчислюємо показники середньооблікової кількості штатних працівників за
2015 рік
СКШП за календарний рік
знаходять, підсумувавши показники середньооблікової кількості штатних
працівників за всі місяці календарного року та розділивши отриману цифру на 12.
Пояснимо на прикладі, як
обчислити СКШП за 2015 рік.
Приклад
2
Протягом 2015 року показник СКШП
становив за:
- січень – 40 осіб;
- лютий – 41 особу;
- березень – 38 осіб;
- квітень – 38 осіб;
- травень – 38 осіб;
- червень – 39 осіб;
- липень – 40 осіб;
- серпень – 40 осіб;
- вересень – 41 особу;
- жовтень – 41 особу;
- листопад – 41 особу;
- грудень – 42 особи.
СКШП працівників, що мають
додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню: у січні та лютому – 2 особи, з
березня по листопад – 1 особа, у грудні – 2 особи.
Визначимо СКШП за 2015 рік:
(40 + 41 + 38 + 38 + 38 + 39 + 40
+ 40 + 41 + 41 + 41 + 42) : 12 = 39,92 (з округленням – 40 одиниць).
Тепер обчислимо СКШП
за 2015 рік працівників, що мають додаткові гарантії у сприянні
працевлаштуванню й працювали в роботодавця на умовах повної зайнятості:
(2 + 2 + 1 + 1 + 1 + 1 + 1 + 1 +
1 + 1 + 1 + 2) : 12 = 1,25 (з округленням – 1 одиниця).
Тоді квота для
працевлаштування неконкурентоспроможних осіб на 2016 рік становить:
40 одиниць х 5 % = 2 одиниці.
Тобто протягом 2016 року на
підприємстві має працювати не менше двох осіб (на умовах повної занятості), які
мають додаткові гарантії з працевлаштування.
Читайте
також - Пільгова вакансія. Виконуємо квоти з працевлаштування.
