Територіальним органом Державної фіскальної служби
України наведено для платників податків приклади розрахунку податків із
заробітних плат працівників у 2018 році.
Законом України від 07.12.17 № 2246 "Про Державний бюджет
України на 2018 рік" встановлено мінімальну
заробітну плату: у місячному розмірі з 01 січня – 3723,00 гривні; у
погодинному розмірі з 01 січня – 22,41 гривня, прожитковий мінімум
для працездатних осіб: з 01 січня 2018 року – 1762,00 гривні, з 01 липня – 1841,00
гривня, з 01 грудня – 1921,00 гривня.
Податкова соціальна пільга становить у 2018
році для будь-якого платника 881,00 гривен.
Граничний розмір зарплати, до якої застосовується
податкова соціальна пільга, у 2018 році дорівнює 2470,00 гривен.
Вказаний граничний розмір зарплати для застосування пільги залишається
незмінним у 2018 році і діятиме до 31 грудня поточного року включно.
Також нагадуємо, що починаючи з 2016 року утримання
внеску із заробітної плати працівника не проводиться.
Приклади розрахунку податків із заробітної плати
Працівникові нараховані за повний відпрацьований
місяць 3723,00 гривен – мінімальну заробітну плату. Податкова соціальна пільга
до такої заробітної плати не застосовується, оскільки вона більша за граничний
розмір доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу 2470,00 гривен).
Рахуємо:
- податок на доходи фізичних осіб:
3723,00 х 18% (ставка податку на доходи фізичних осіб)
= 670,14 гривен;
- військовий збір:
3723,00 х 1,5% (ставка військового збору) = 55,85 гривен;
- єдиний внесок:
3723,00 х 22 % (ставка ЄСВ) =
819,06 гривен.
Утримання – 725,99 гривен (670,14 + 55,85).
До виплати працівнику – 2997,01 гривен (3723,00 –
670,14 – 55,85).
Приклад
2
Працівникові (самотня мати, яка виховує двох неповнолітніх дітей) нараховані
за повний відпрацьований місяць 3723,00 гривен. Вона повідомила в заяві
роботодавцю про те, що має право на підвищену 150% податкову соціальну пільгу (надалі
– ПСП)( підпункт "а " підпункту 169.1.3 пункту
169.1 статті 169 Податкового кодексу України – надалі - ПКУ), та додала відповідні документи. При визначенні
граничного рівня доходу, який у даному випадку дає право на отримання
податкової соціальної пільги слід керуватись абзацом другим підпункту 169.4.1 пункту
169.4 статті 169 ПКУ, згідно з яким граничний розмір доходу для самотньої
матері, визначається як добуток суми у 2470,00 гривен і відповідної кількості
дітей.
Отже, для самотньої матері розрахункова межа для нарахування ПСП складатиме
4940,00 гривен (2470,00 х на 2), а податкова соціальна пільга складатиме 2643,00
гривен (1321,50 х 2).
Рахуємо:
- податок на доходи фізичних осіб:
(3723,00 – 2643,00)Х 18% (ставка податку на доходи фізичних осіб) = 194,40
гривен;
- військовий збір:
3723,00 х 1,5% (ставка військового збору) = 55,85 гривен;
- єдиний внесок:
3723,00 х 22 % (ставка ЄСВ) = 819,06 гривен.
Утримання – 250,25 гривен. (194,40 + 55,85).
До виплати працівнику – 3472,75 гривен (3723,00 – 194,40 – 55,85).
Приклад
3
Працівникові (мати, яка виховує двох неповнолітніх дітей,
одна з яких є інвалідом) нараховані за повний відпрацьований місяць
3723,00 гривен. Вона повідомила в заяві роботодавцю про право на 100% податкову
соціальну пільгу на одну дитину та на підвищену 150% податкову соціальну пільгу
на дитину-інваліда (підпункт 169.1.2 і підпункт «б» підпункту 169.1.3 пункту
169.1 статті 169 ПКУ та додала відповідні документи. При визначенні
граничного рівня доходу, який у даному випадку дає право на отримання
податкової соціальної пільги слід керуватись абзацом другим підпункту 169.4.1
пункту 169.4 статті 169 ПКУ: граничний розмір доходу, який дає право на
отримання податкової соціальної пільги для матері, яка виховує двох дітей, одна
з яких є інвалідом, визначається як добуток суми в 2470,00 гривен і відповідної
кількості дітей.
Отже, для матері, яка має двох неповнолітніх дітей,
одна з яких є інвалідом розрахункова межа для нарахування ПСП складатиме 4940,00
гривен (2470,00 х 2), а податкова соціальна пільга складатиме 2202,50 гривен
(881,00 + 1321,50), оскільки підпунктом 169.3.1 пункту 169.3 статті 169 ПКУ
передбачено застосування основної та підвищеної соціальної пільги одночасно.
Рахуємо:
-
податок на доходи фізичних осіб:
(3723,00 – (881,00+1321,50))
х 18% (ставка податку на доходи фізичних осіб) = 273,69 гривен;
-
військовий збір:
3723,00 х 1,5% (ставка військового збору) = 55,85 гривен;
-
єдиний внесок:
3723,00 х 22% (ставка ЄСВ) = 819,06 гривен.
Утримання – 329,54 гривен (273,69 + 55,85).
До виплати працівникові – 3393,46 гривен (3723 –
273,69 – 55,85).
Приклад
4
Працівникам – чоловіку і дружині, які працюють у
одного роботодавця та виховують трьох дітей віком до 18
років нараховано за повний відпрацьований місяць 5900,00 гривен та 3723,00 гривен
відповідно. Оскільки згідно з абзацом другим підпункту 169.4.1 пункту 169.4
статті 169 ПКУ України граничний розмір доходу, який дає право на отримання
податкової соціальної пільги збільшується до відповідної кількості дітей
тільки одному з батьків, подружжю потрібно визначитись, хто саме
буде використовувати право на податкову соціальну пільгу і збільшену
розрахункову межу доходу, про що зазначити в поданій роботодавцю заяві. Заяву
та документи про право на пільгу вони подали і про право на збільшення
розрахункової межі доходу заявив чоловік/батько, який отримує більшу заробітну плату.
Рахуємо:
- податок на доходи фізичних осіб:
(5900,00 – (881,00 х 3 дітей)) х 18% (ставка податку
на доходи фізичних осіб) = 586,26 гривен;
-
військовий збір:
5900,00 х 1,5% (ставка військового збору) = 88,50 гривен;
-
єдиний внесок:
5900,00 х 22 % (ставка ЄСВ) = 1298,00 гривен.
Утримання – 674,76 гривен (586,26 + 88,50).
До виплати працівникові – 5225,24 гривен (5900,00 –
586,26 – 88,50).
Оскільки заробітна плата дружини/матері 3723,00 гривен
– більша за 2470,00 гривен., вона не має право на застосування ПСП.
Утримання становлять 725,99 гривен; "на руки"
– 2997,01 гривен (3723 – 725,99).
Розглянемо альтернативу – в заяві про право на
збільшення розрахункової межі доходу заявила дружина/мати, яка отримує зарплату
у 3723,00 гривен.
Рахуємо:
-
податок на доходи фізичних осіб:
(3723,00 – (881,00 х 3 дітей)) х 18% (ставка податку
на доходи фізичних осіб) = 194,40 гривен;
-
військовий збір:
3723,00 х 1,5% (ставка військового збору) = 55,85 гривен;
-
єдиний внесок:
3723,00 х 22 % (ставка ЄСВ) = 819,06 гривен.
Утримання – 250,25 гривен (194,40 + 55,85).
До виплати працівникові – 3472,75 гривен (3723,00 –
194,40 – 55,85).
Оскільки заробітна плата чоловіка/батька 5900,00 гривен
– більша за 2470,00 гривен, він не має право на застосування ПСП. Утримання в
такому разі становитимуть 1150,50 гривен; "на руки" – 4749,50 гривен.
Приклад
5
Працівник працює на умовах неповного робочого часу.
За відпрацьований час йому нараховано 2000,00 гривен заробітної плати. В даному
випадку працівник має право на загальну податкову соціальну пільгу у 881,00
грн. (оскільки заробітна плата менша за граничний розмір доходу, який дає право
на податкову соціальну пільгу), за умови подання відповідної заяви роботодавцю
– підпункт 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 ПКУ.
Рахуємо:
-
податок на доходи фізичних осіб:
(2000,00 – 881,00) х 18% (ставка податку на доходи
фізичних осіб) = 201,42 гривен;
-
військовий збір:
2000,00 х 1,5% (ставка військового збору) = 30 гривен;
-
єдиний внесок:
3723,00 х 22 % (ставка ЄСВ) = 819,06 гривен.
Відповідно до частини п'ятої статті 8 Закону України
від 08.07.10 № 2464 "Про збір та облік єдиного внеску на
загальнообов’язкове державне соціальне страхування", якщо база нарахування
єдиного внеску менше встановленого розміру мінімальної заробітної плати то
єдиний внесок розраховується, як добуток розміру мінімальної заробітної
плати, встановленого законом на цей місяць, та відповідної ставки.
Утримання – 231,42 гривен (201,42 + 30,00).
До виплати працівникові – 1768,58 гривен (2000,00 –
201,42 – 30,00).
Приклад
6
Фізична особа надала у період з 03 по 30 січня 2018
року послуги/виконала роботу на умовах договору цивільно-правового
характеру. Складений акт наданих послуг/виконаних робіт. Винагорода
фізичний особі за договором цивільно-правового характеру склала 3000,00 гривен.
Рахуємо:
- податок на доходи фізичних осіб:
3000,00 х 18% (ставка податку на доходи фізичних осіб)
= 540,00 гривен;
-
військовий збір:
3000,00 х 1,5% (ставка військового збору) = 45,00 гривен;
-
єдиний внесок:
3000,00 х 22 % (ставка ЄСВ) = 660,00 гривен.
Єдиний внесок нараховується за ставкою 22% на фактично
нараховану винагороду за договором цивільно-правового характеру незалежно
від її розміру, але з урахуванням максимальної величини бази нарахування.
Утримання – 585,00 гривен (540,00 + 45,00).
До виплати фізичній особі – 2415,00 гривен (3000,00 –
540,00 – 45,00).
Приклад 7
Працівник звільнився за власним бажанням 20
січня 2018 року. За відпрацьований період йому нараховані 2200,00 гривен. Заяву
на отримання податкової соціальної пільги згідно з підпунктом 169.1.1. пункту 169.1
статті 169 ПКУ працівник подав роботодавцю завчасно. Податкова соціальна пільга
надається з урахуванням останнього місяця, в якому платник був звільнений з
роботи. Податкова соціальна пільга у даному випадку застосовується, оскільки
дохід працівника менший за граничний розмір доходу, який дає право на податкову
соціальну пільгу (2470,00 грн.).
Рахуємо:
-
податок на доходи фізичних осіб:
(2200,00 – 881) Х 18% (ставка податку на доходи
фізичних осіб) = 237,42 гривен;
-
військовий збір:
2200,00 х 1,5% (ставка військового збору) = 33,00 гривен;
- єдиний внесок:
2200,00 х 22 % (ставка ЄСВ) = 484,00 гривен.
При звільненні працівника єдиний внесок нараховується
за ставкою 22% на фактично нараховану
заробітну плату незалежно від її розміру, але з урахуванням максимальної
величини бази нарахування.
Утримання – 270,42 гривен (237,42 + 33,00).
До виплати працівникові – 1929,58 гривен (2200,00 –
237,42 – 33,00).
Приклад
8
Працівникові, який є особою, віднесеною законом до другої
категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи,
нараховані за повний відпрацьований місяць 4000,00 гривен. Він повідомив в
заяві роботодавцю про те, що має право на підвищену 150% податкову соціальну
пільгу згідно з підпунктом "в " підпункту
169.1.3 пункту 169.1 статті 169 ПКУ та додав відповідні документи. Податкова
соціальна пільга до такої заробітної плати не застосовується, оскільки вона
більша за граничний розмір доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу
2470,00 гривен.
Рахуємо:
-
податок на доходи фізичних осіб:
4000,00 х 18% (ставка податку на доходи фізичних осіб)
= 720,00 гривен;
- військовий збір:
4000,00 х 1,5% (ставка військового збору) = 60,00 гривен;
- єдиний
внесок:
4000,00 х 22 % (ставка ЄСВ) = 880,00 гривен.
Утримання – 780,00 гривен (720,00 + 60,00).
До виплати працівникові – 3220,00 гривен. (4000,00 –
720,00 – 60,00).
Щодо права на пільгу та його підтвердження
Звертаємо увагу, що відповідно до пункту 169.2 статті
169 ПКУ податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого місячного
доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місяцем роботи.
Якщо їх декілька, працівник самостійно обирає місце застосування податкової соціальної
пільги і подає роботодавцю відповідну заяву. Пільга починає
застосовуватись з дня отримання роботодавцем заяви про застосування пільги та
документів, що підтверджують таке право.
Отже, працівникові треба вчасно подати заяву про застосування
податкової соціальної пільги (а за наявності декількох місць роботи
– обрати місце застосування ПСП і подати заяву) та надати відповідні документи,
що підтверджують право на пільгу. Також відповідна заява і документи подаються
роботодавцеві одразу після виникнення права на підвищену пільгу (пільги). В
іншому випадку роботодавець пільгу не нараховує.
Перелік документів, які необхідно своєчасно, разом з
відповідною заявою, надати роботодавцю для отримання податкової соціальної
пільги, визначений Порядком подання документів для застосування податкової
соціальної пільги, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.10 № 1227.
тут
тут
