Ініціатори законопроєкту вказують на необхідність розв'язання проблем, пов'язаних із недосконалістю законодавства, зокрема, розбіжностями Господарського (надалі - ГК) та Цивільного (надалі - ЦК) кодексів України, а також підвищення інвестиційної привабливості країни шляхом нового підходу до регулювання підприємницької діяльності окремих видів юридичних осіб.
Пояснювальна записка до законопроєкту проголошує високі цілі, як от імплементація у законодавство України кращих практик корпоративного управління, зокрема, в частині визначення обов'язків посадових осіб, ефективних ринкових механізмів контролю за володінням та управлінням об'єктами права державної та комунальної власності з боку новоутворених товариств і установ.
Однак, незважаючи на усі запропоновані норми, які можуть дійсно удосконалити законодавче регулювання підприємництва в Україні, бурю негативу викликав розділ "Прикінцеві та перехідні положення".
Пунктом 4 розділу передбачається визнання ГК таким, що втратив чинність. Запроваджується перехідний період строком у 7 років для приведення господарської діяльності юридичних осіб відповідно до нових положень актів законодавства.
Це далеко не перша спроба скасування ГК, який, на думку як окремих науковців, так і представників бізнесу, викликає більше проблем, ніж позитиву. Ще у 2019 році у Верховній Раді України зареєстровано законопроєкт (від 19.12.19 за № 2635) "Про внесення змін і доповнень до деяких законів України з метою вдосконалення цивільного законодавства", яким також пропонується визнати ГК таким, що втратив чинність.
Думки науковців і практиків у питанні скасування ГК діаметрально розділились, що, власне, і не дивно: цивілісти та господарники давно намагаються перетягнути ковдру правозастосування на себе.
Однак, головне питання з'явилось у бізнесу: чи зміниться його життя після ліквідації ГК.
Для того, щоб зняти основні питання щодо скасування ГК, один з ініціаторів законопроєкту № 6013 вирішив спростувати найпоширеніші міфи. Така інформація розміщена на фейсбук сторінці Верховної Ради України:
1. Скасування ГК не тягне за собою скасування і спеціального законодавства, "навпаки - готові до його розвитку задля всебічного захисту прав суб'єктів підприємництва".
2. Господарські суди ліквідовувати ніхто не планує: "Вони діяли й будуть діяти, застосовуючи ЦК та систему спеціального законодавства".
3. Кафедри господарського права і надалі продовжуватимуть працювати.
Разом з тим, політик підкреслив, що "законопроєкт № 6013 - це механізм, який допоможе правильно та безболісно навести порядок у сфері підприємницької діяльності".
Основні проблеми, про які говорять практики
Виділимо проблематику, про яку найчастіше говорять саме представники бізнесу:
1. Недосконалість виписаних норм.
Дефініції, які містить ГК, дуже часто викликають більше запитань, аніж відповідей. Правила законодавчої техніки вимагають виписати норму таким чином, щоб вона була зрозумілою більшості рядового населення.
Яскравими прикладами таких дефініцій є, наприклад, "корпоративні права" та "корпоративні відносини".
Так, ГК України визначає корпоративні відносини через корпоративні права, які своєю чергою визначені складною і малозрозумілою правовою конструкцією.
Дефініції, які містить ГК, дуже часто викликають більше запитань, аніж відповідей. Правила законодавчої техніки вимагають виписати норму таким чином, щоб вона була зрозумілою більшості рядового населення.
Яскравими прикладами таких дефініцій є, наприклад, "корпоративні права" та "корпоративні відносини".
Так, ГК України визначає корпоративні відносини через корпоративні права, які своєю чергою визначені складною і малозрозумілою правовою конструкцією.
2. Бланкетні та декларативні норми.
Значна кількість норм ГК має бланкетний характер, що означає відсилання до інших актів законодавства. Фактично, ці норми нічого не регулюють, а проголошують окремі принципи або несуть вказівку на застосування спеціального законодавства.
Яскравим прикладом цього є Глава 17 ГК "Цінні папери у господарській діяльності". Цей розділ містить єдину статтю 163: "Відносини, що виникають під час емісії (видачі), обігу, викупу та погашення цінних паперів, регулюються Законом України від 23.02.06 № 3480 "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки"".
Тобто, кодифікований нормативно-правовий акт містить цілу низку "мертвих" статей, які ніколи і ніким не застосовуються.
Крім того, вже ухвалено низку спеціальних законів, які розкривають окремі глави ГК. Наприклад, спеціальне антимонопольне законодавство розширює та доповнює Главу 3 ГК щодо обмеження монополізму та захисту від недобросовісної конкуренції.
Коли говорять про енергопостачання, то в останню чергу загадується § 3 Глави 30 ГК, застосуванню підлягають норми саме спеціального законодавства та підзаконні акти НКРЕКП.
Таким чином, ГК містить цілу низку норм, які не застосовуються ані суб'єктами господарювання, ані судами. Очевидно, що їх існування тільки ускладнює законодавство.
Крім того, вже ухвалено низку спеціальних законів, які розкривають окремі глави ГК. Наприклад, спеціальне антимонопольне законодавство розширює та доповнює Главу 3 ГК щодо обмеження монополізму та захисту від недобросовісної конкуренції.
Коли говорять про енергопостачання, то в останню чергу загадується § 3 Глави 30 ГК, застосуванню підлягають норми саме спеціального законодавства та підзаконні акти НКРЕКП.
Таким чином, ГК містить цілу низку норм, які не застосовуються ані суб'єктами господарювання, ані судами. Очевидно, що їх існування тільки ускладнює законодавство.
3. Дублювання та суперечність між ГК і ЦК.
Протистояння між нормами ГК і ЦК почалось одразу після їх прийняття. Власне, ще на стадії розробки кодифікацій уже точились гострі дискусії щодо необхідності ухвалення двох кодексів, які в деяких аспектах або дублюють, або суперечать один одному.
Разом з тим, всупереч на побоюванню науковців, бізнес та судова практика швидко знайшли підхід до застосування та співвідношення окремих норм кодексів.
Першу значну роботу у цьому напрямку було зроблено Вищим господарським судом ще у 2008 році.
Так, Судом розроблено інформаційний лист від 07.04.08 № 01-8/211 "Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України", де здійснено узагальнення та надано висновки для розв'язання проблемних питань щодо застосування норм ГК і ЦК.
Першу значну роботу у цьому напрямку було зроблено Вищим господарським судом ще у 2008 році.
Так, Судом розроблено інформаційний лист від 07.04.08 № 01-8/211 "Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України", де здійснено узагальнення та надано висновки для розв'язання проблемних питань щодо застосування норм ГК і ЦК.
Надалі цю роботу продовжив і новоутворений Верховний Суд, правові позиції якого є обов'язковими для врахування судами нижчих інстанцій.
Такий підхід вибудовує єдину судову практику, сформовану саме вищим судовим органом.
Такий підхід вибудовує єдину судову практику, сформовану саме вищим судовим органом.
4. Невідповідність норм ГК сучасним запитам бізнесу
Напевно, найголовніша проблема ГК України - це його застарілість.
Написаний ще на початку двохтисячних років, ГК давно відірвався від актуальної реальності. Зміни, і дуже важливі, як правило запроваджувались шляхом розробки та прийняття нових законів, а не внесення системних правок до кодифікованого акту.
Прогалина законодавчого врегулювання у сфері IT-бізнесу, який за своєю формою давно вийшов за межі звичайної роботи товариства з обмеженою відповідальністю і фізичної-особи підприємця, прогалина у сфері віртуальних активів, криптовалюта…
Мова йде про нові форми господарських правовідносин, але складнощі правового регулювання вирішуються шляхом прийняття нових нормативно-правових актів, а не змін до ГК.
Написаний ще на початку двохтисячних років, ГК давно відірвався від актуальної реальності. Зміни, і дуже важливі, як правило запроваджувались шляхом розробки та прийняття нових законів, а не внесення системних правок до кодифікованого акту.
Прогалина законодавчого врегулювання у сфері IT-бізнесу, який за своєю формою давно вийшов за межі звичайної роботи товариства з обмеженою відповідальністю і фізичної-особи підприємця, прогалина у сфері віртуальних активів, криптовалюта…
Мова йде про нові форми господарських правовідносин, але складнощі правового регулювання вирішуються шляхом прийняття нових нормативно-правових актів, а не змін до ГК.
Що ж отримаємо на практиці?
Український бізнес, на жаль, уже звик до політичних гойдалок та швидких законодавчих змін.
Тут все залежить від волі законодавця. Ліквідація ГК має тягти за собою активну нормотворчу роботу щодо розробки та введення в дію нових норм та правил поведінки для бізнесу.
Не буде відкриттям, що бізнес в Україні розвивається куди швидше, ніж правове поле врегулювання його діяльності.
Сім років "перехідного періоду" надають українському бізнесу можливість налаштуватись на нові правила поведінки, головне, щоб такі правила не просто були виписані, а виписані із врахуванням актуальних запитів ринку.
Однак, такі зміни можуть викликати занепокоєння з боку інвесторів, які планують "заходити" в Україну із капіталом. Іноземці звикли працювати у стабільному правовому полі, якщо і йдуть на ризики, то із їх чітким розумінням.
Перехідний період правозастосування, період активного законодавчого реформування господарських відносин не сприятиме притоку інвестицій, оскільки такий інвестор не зможе оцінити свої ризики в довгостроковій перспективі.
Тут все залежить від волі законодавця. Ліквідація ГК має тягти за собою активну нормотворчу роботу щодо розробки та введення в дію нових норм та правил поведінки для бізнесу.
Не буде відкриттям, що бізнес в Україні розвивається куди швидше, ніж правове поле врегулювання його діяльності.
Сім років "перехідного періоду" надають українському бізнесу можливість налаштуватись на нові правила поведінки, головне, щоб такі правила не просто були виписані, а виписані із врахуванням актуальних запитів ринку.
Однак, такі зміни можуть викликати занепокоєння з боку інвесторів, які планують "заходити" в Україну із капіталом. Іноземці звикли працювати у стабільному правовому полі, якщо і йдуть на ризики, то із їх чітким розумінням.
Перехідний період правозастосування, період активного законодавчого реформування господарських відносин не сприятиме притоку інвестицій, оскільки такий інвестор не зможе оцінити свої ризики в довгостроковій перспективі.
Ще один пункт для занепокоєння викликала пояснювальна записка до законопроєкту № 6013.
Обґрунтовуючи необхідність запровадження змін, ініціатори законопроєкту звернулись до судової практики, протиставляючи між собою два рішення Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду, які містять у собі різні розуміння поняття "підприємства" .
Ініціатори законопроєкту прийшли до висновку, що "це свідчить про наявність непередбачуваної та кардинально різної національної судової практики щодо наявності у "підприємства" статусу організаційно-правової форми юридичної особи та потребує невідкладного виконання Верховною Радою України свого обов'язку із забезпечення "якості закону".
Подібні формулювання від представників законодавчої гілки влади несуть в собі тривожні дзвіночки поглиблення конфлікту із судовою гілкою, яку між рядків звинувачують у помилковому розумінні норм права, що вимагає втручання законодавця.
Разом з тим, юристи-практики та бізнес знають, що судова практика хоча і є динамічною та постійно змінюється, у питаннях трактування та розмежування ЦК і ГК не викликає особливих труднощів.
Водночас втручання у цю практику знову порушує баланс між гілками влади і посилює кризу в країні.
Чи дійсно варто скасовувати?
За час свого існування ГК викликав іноді більше запитань, ніж надавав відповідей. Цікаво те, що законодавець навіть не намагався системно підійти до розв'язання цієї проблеми.
Відчувається, що крок за кроком законотворчість йшла до безболісного скасування ГК.
Було прийнято низку нормативно-правових актів, які все більше перетворювали ГК України на список декларативних, а не регуляторних норм. Яскравим прикладом є спеціальні закони від 06.02.18 № 2275 "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", від 23.02.06 № 3480 "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", спеціальне антимонопольне законодавство, енергетичне тощо.
Але варто розуміти, що прийняття окремих спеціальних законів не тягне за собою необхідність скасування кодифікованого акту, який може і повинен врегулювати специфічні для господарських правовідносин питання.
Мова йде про глибоке та системне переосмислення редакції ГК:
- прибираємо всі норми, які дублюються із ЦК;
- чітко встановлюємо правовідносини, на які поширюються норми ГК, а не цивільного законодавства;
- прибираємо бланкетні норми та норми, які застаріли (врегульовані спеціальним законодавством);
- розробляємо правила поведінки, які є специфічними для всіх (або більшості) суб'єктів господарювання, наприклад, встановлення загальних принципів господарських правовідносин, врегулювання корпоративних відносин, застосування штрафних санкцій за порушення господарських зобов'язань тощо.
- чітко встановлюємо правовідносини, на які поширюються норми ГК, а не цивільного законодавства;
- прибираємо бланкетні норми та норми, які застаріли (врегульовані спеціальним законодавством);
- розробляємо правила поведінки, які є специфічними для всіх (або більшості) суб'єктів господарювання, наприклад, встановлення загальних принципів господарських правовідносин, врегулювання корпоративних відносин, застосування штрафних санкцій за порушення господарських зобов'язань тощо.
Такий підхід дозволить:
- зафіксувати специфіку господарських правовідносин, які відрізняються від цивільних;
- прописати загальні норми правового регулювання, які не будуть дублюватись у спеціальних нормативно правових актах;
- привести ГК України у дійсну відповідність ринковим потребам бізнесу;
- нарешті поставити крапку між спорами цивілістів та господарників щодо необхідності існування двох кодифікацій, які регулюють подібні правовідносини.
- прописати загальні норми правового регулювання, які не будуть дублюватись у спеціальних нормативно правових актах;
- привести ГК України у дійсну відповідність ринковим потребам бізнесу;
- нарешті поставити крапку між спорами цивілістів та господарників щодо необхідності існування двох кодифікацій, які регулюють подібні правовідносини.
