Завідувач дитячого садка, де я працюю, вимагає, щоб я вакцинувалась від коронавірусної хвороби COVID-19, каже, що мене можуть притягнути до дисциплінарної відповідальності за відмову вакцинуватися від цієї хвороби або навіть звільнити. Чи правда це? Відповідаючи на запитання, насамперед слід зазначити, що відповідно до статті 284 Цивільного кодексу України, надання медичної допомоги фізичній особі, яка досягла 14 років, провадиться за її згодою. Повнолітня дієздатна фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій і може керувати ними, має право відмовитися від лікування. Статтею 43 Закону України від 19.11.92 № 2801 "Основи законодавства України про охорону здоров’я" визначено, що для застосування методів діагностики, профілактики та лікування необхідна згода пацієнта, інформованого відповідно до статті 39 цих Основ. Частиною шостою статті 12 Закону України від 06.04.2000 № 1645 "Про захист населення від інфекційних хвороб" також передбачено, що повнолітнім дієздатним громадянам профілактичні щеплення проводяться за їх згодою після надання об’єктивної інформації про щеплення, наслідки відмови від них та можливі поствакцинальні ускладнення.
Крім того, пунктом 7.3 Резолюції 2361 (2021) Парламентська асамблея Ради Європи рекомендує інформувати громадян про те, що вакцинація не є обов’язковою, і що ніхто не може зазнавати політичного, соціального чи іншого тиску для здійснення вакцинації, а також забезпечити, щоб ніхто не піддавався дискримінації за те, що не пройшов вакцинацію.
Відповідно до статті 21 Кодексу законів про працю України (надалі – КЗпП) будь-яка дискримінація у сфері праці, пряме або непряме обмеження прав працівників (зокрема, залежно від стану здоров’я) не допускається.
Слід зауважити, що статтею 43 Конституції України також гарантовано право кожного на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
З ініціативи власника або уповноваженого ним органу трудовий договір може бути розірвано, зокрема у випадку виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок стану здоров’я, що перешкоджає продовженню даної роботи (пункт 2 частини першої статті 40 КЗпП).
Водночас таке звільнення може бути проведено лише на підставі фактичних даних, які підтверджують, що внаслідок стану здоров’я (стійкого зниження працездатності) працівник не може належно виконувати покладені на нього трудові обов’язки чи їх виконання протипоказано за станом здоров’я (пункт 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.92 № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" ). Зауважимо, що звільнення працівника з цієї підстави не є заходом дисциплінарного стягнення.
Згідно зі статтею 147 КЗпП за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосований один з таких заходів стягнення: догана; звільнення.
Разом з тим, пунктом 24 Типових правил внутрішнього трудового розпорядку для робітників і службовців підприємств, установ, організацій, затверджено постановою Держкомпраці СРСР за погодженням з ВЦРПС від 20.07.1984 р. № 213 (*які зберегли свою чинність в частині, що не суперечить законодавству України), визначено, що порушення трудової дисципліни – це невиконання чи неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов’язків. Отже, відмова працівника від вакцинації не може вважатися порушенням трудової дисципліни. *Постановою Верховної Ради України від 12.09.91 № 1545 встановлено, що до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України. Крім цього, Дорожньою картою з впровадження вакцини від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, і проведення масової вакцинації у відповідь на пандемію COVID-19 в Україні у 2021 - 2022 роках, затверджено наказом Міністерства охорони здоров'я України від 24.12.20 № 3018 (у редакції відповідного наказу від 12.07.21 № 1423) установлено, що вакцинація від коронавірусної хвороби COVID-19 в Україні буде добровільною для усіх груп населення та професійних груп.
З наведено вище випливає, що, у роботодавця відсутні правові підстави примушувати працівників вакцинуватися від коронавірусної хвороби COVID-19 та/або притягати їх до дисциплінарної відповідальності за відмову вакцинуватися від цієї хвороби, тим більше звільняти із займаної посади.
