Встановлення зазначеного
обмеження зумовлено усвідомленням того, що в суспільстві не повинно бути жодних
сумнівів у порядності (доброчесності) особи, уповноваженої на виконання функції
держави. У процесі прийняття рішень, вчинення дій чи бездіяльності цієї особи
мають бути виключеними будь-які приватні інтереси, зокрема непотизм, тобто
сприяння близьким особам.
Абзацами першим і другим частини
першої статті 27 Закону України від 14.10.14 № 1700 "Про запобігання
корупції" (надалі – Закон про
корупцію) встановлено, що особи зазначені у пункті 1 частини першої статті
3 закону, не можуть мати у прямому підпорядкуванні близьких їм осіб або бути
прямо підпорядкованими у зв’язку з виконанням повноважень близьким їм особам.
Особи, які претендують на
зайняття посад, зазначених у пункті 1 частини першої статті 3 закону,
зобов’язані повідомити керівництво органу, на посаду в якому вони претендують,
про працюючих у цьому органі близьких їм осіб.
Відповідно до абзацу третього
частини першої цієї статті, зазначені вище положення не поширюються на:
- народних засідателів і
присяжних;
- близьких осіб, які прямо
підпорядковані один одному у зв’язку з набуттям одним з них статусу виборної
особи, крім випадків прийняття близької особи на роботу
помічником-консультантом народного депутата України, помічником-консультантом
депутата місцевої ради;
- осіб, які працюють у сільських
населених пунктах (крім тих, що є районними центрами), а також гірських
населених пунктах.
|
До відома.
До сільських населених пунктів
належать села і селища
незалежно від їх адміністративної підпорядкованості.
Селища міського типу належать
не до сільських, а до міських населених пунктів (Положення про порядок
вирішення питань адміністративно-територіального устрою Української РСР,
затверджено Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 12.03.1981 № 1654).
При визначенні належності до
гірського населеного пункту слід керуватись Переліком населених пунктів, яким
надається статус гірських, затверджено постановою Кабінету Міністрів України
від 11.08.1995 № 647 (у редакції відповідної постанови від 14.04.21 № 364).
Статус гірських, надається населеним
пунктам відповідно до Закону України від 15.02.1995 N 56 "Про статус гірських
населених пунктів в Україні" (надалі –
Закон № 56).
Звертаємо увагу, що статус особи, яка проживає і працює (навчається) на території
гірського населеного пункту, надається громадянам, що постійно проживають,
постійно працюють або навчаються на денних відділеннях навчальних закладів у
цьому населеному пункті, про що громадянам виконавчим органом відповідної
місцевої ради видається посвідчення встановленого зразка (стаття 5 Закону №
56).
Якщо підприємство, установа,
організація розташовані за межами населеного пункту, якому надано статус
гірського, але мають філії, представництва, відділення, інші відокремлені
підрозділи і робочі місця в населених пунктах, що мають статус гірських, на
працівників, які постійно в них працюють, поширюється статус особи, що
проживає й працює (навчається) на території населеного пункту, якому надано
статус гірського.
|
Необхідно мати на увазі, що
зазначене обмеження по суті складається з двох окремих заборон: мати в
підпорядкуванні близьких осіб або бути їм безпосередньо підпорядкованим.
|
Довідково: Обмеження щодо спільної роботи
близьких осіб раніше було встановлено статтею 9 Закону України від 07.04.11 № 3206 "Про засади запобігання та протидії корупції".
У попередній редакції обмеження
щодо спільної роботи близьких осіб не поширювалося на осіб, які працюють у
галузі освіти, науки, культури, охорони здоров’я, фізичної культури, спорту
та інших осіб, визначених законом.
Із редакції чинного Закону цю
норму виключено. Водночас із чинної редакції виключено осіб, які раніше були
зазначені у підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 4 Закону
України "Про засади запобігання та протидії корупції", тобто
посадові особи юридичних осіб публічного права, які для цілей цього Закону
прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або
місцевого самоврядування.
|
Відповідно до пункту 1 частини
першої статті 3 Закону про корупцію суб’єктами, на яких поширюється обмеження
щодо спільної роботи близьких осіб, є:
а) Президент України, Голова
Верховної Ради України, його Перший заступник та заступник, Прем’єр-міністр України,
Перший віце-прем’єр-міністр України, віце-прем’єр-міністри України, міністри,
інші керівники центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу
Кабінету Міністрів України, та їх заступники, Голова Служби безпеки України,
Генеральний прокурор, Голова Національного банку України, його перший заступник
та заступник, Голова та інші члени Рахункової палати, Уповноважений Верховної
Ради України з прав людини, Уповноважений із захисту державної мови;
б) народні депутати України,
депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови;
в) державні службовці, посадові
особи місцевого самоврядування;
г) військові посадові особи
Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту
інформації України та інших утворених відповідно до законів військових
формувань, крім військовослужбовців строкової військової служби, курсантів
вищих військових навчальних закладів, курсантів вищих навчальних закладів, які
мають у своєму складі військові інститути, курсантів факультетів, кафедр та
відділень військової підготовки;
ґ) судді, судді Конституційного
Суду України, Голова, заступник Голови, члени, інспектори Вищої ради
правосуддя, посадові особи секретаріату Вищої ради правосуддя, Голова,
заступник Голови, члени, інспектори Вищої кваліфікаційної комісії суддів
України, посадові особи секретаріату цієї Комісії, посадові особи Державної
судової адміністрації України, присяжні (під час виконання ними обов’язків у
суді);
д) особи рядового і
начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, особи
начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту, Державного
бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, особи, які
мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України;
е) посадові та службові особи
органів прокуратури, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань,
Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України,
дипломатичної служби, державної лісової охорони, державної охорони
природно-заповідного фонду, центрального органу виконавчої влади, що реалізує
державну податкову політику, і центрального органу виконавчої влади, що
реалізує державну митну політику;
є) Голова, заступник Голови
Національного агентства з питань запобігання корупції;
ж) члени Центральної виборчої
комісії;
з) поліцейські;
и) посадові та службові особи
інших державних органів, у тому числі Фонду соціального страхування України та
Пенсійного фонду;
і) члени державних колегіальних
органів, у тому числі уповноважені з розгляду скарг про порушення законодавства
у сфері публічних закупівель;
ї) Керівник Офісу Президента
України, його Перший заступник та заступники, уповноважені, прес-секретар
Президента України;
й) Секретар Ради національної
безпеки і оборони України, його помічники, радники, помічники, радники
Президента України (крім осіб, посади яких належать до патронатної служби та
які обіймають їх на громадських засадах);
к) члени правління Фонду
соціального страхування України, Фонду загальнообов’язкового державного
соціального страхування України на випадок безробіття, Пенсійного фонду,
Наглядової ради Пенсійного фонду.
Обмеження спільної роботи
близьких осіб, встановлені статтею 27 Закону про корупцію, не поширюються на
посадових осіб, юридичних осіб публічного права.
Державна служба в Україні - це публічна, професійна,
політично неупереджена діяльність осіб, які займають посади в державних органах
та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують
заробітну плату за рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями
і мають відповідні службові повноваження (стаття 1 Закону України від 10.12.15№ 889 "Про державну службу", надалі
– Закон про держслужбу).
Посадовими особами вважаються керівники та заступники керівників
державних органів та їх апарату, інші державні службовці, на яких законами або
іншими нормативно-правовими актами покладено здійснення організаційно-розпорядчих
та консультативно-дорадчих функцій (стаття 2 Закону про держслужбу).
Військові посадові особи - це військовослужбовці, які
обіймають штатні посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи
адміністративно-господарських обов’язків, або які спеціально уповноважені на
виконання таких обов’язків згідно із законодавством (частина дванадцята статті
6 Закону України від 25.03.92 № 2232 "Про військовий обов’язок і військову
службу").
Юридична особа публічного права - юридична особа, яка
створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади або
органу місцевого самоврядування. (абзац третій частини другої статті 81
Цивільного кодексу України).
Водночас для вирішення питання,
чи є особа посадовою, слід виходити з правозастосовної практики, відповідно до
якої головним критерієм віднесення особи до кола посадових осіб є наявність у
неї організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій.
Відповідно до пункту 1 постанови
Пленум Верховного Суду України від 26.04.02 № 5 "Про судову практику у
справах про хабарництво":
1. Організаційно-розпорядчими обов’язками
є обов’язки по здійсненню керівництва галуззю промисловості, трудовим
колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на
підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форм власності.
Такі функції виконують, зокрема,
керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних,
колективних чи приватних підприємств, установ і організацій, їх заступники,
керівники структурних підрозділів (начальники цехів, завідуючі відділами,
лабораторіями, кафедрами), їх заступники, особи, які керують ділянками робіт
(майстри, виконроби, бригадири тощо)
2. Адміністративно-господарськими
обов'язками є обов'язки з управління або розпорядження державним,
колективним чи приватним майном (установлення порядку його зберігання,
переробки, реалізації, забезпечення контролю за цими операціями тощо).
Такі повноваження в тому чи
іншому обсязі є у начальників планово-господарських, .постачальних, фінансових
відділів і служб, завідуючих складами, магазинами, майстернями, ательє, їх
заступників, керівників відділів підприємств, відомчих ревізорів та контролерів
тощо
3. Особа є службовою не тільки тоді, коли вона здійснює відповідні функції
чи виконує обов'язки постійно, а й тоді, коли вона робить це тимчасово або за спеціальним
повноваженням, за умови, що зазначені функції чи обов'язки покладені
на неї правомочним органом або правомочною службовою особою.
4. Працівники підприємств, установ, організацій, які виконують професійні
(адвокат, лікар, вчитель тощо), виробничі (наприклад, водій) або технічні
(друкарка, охоронник, тощо) функції,
можуть визнаватися службовими особами лише за умови, що поряд із цими функціями вони виконують
організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарські обов'язки.
Разом із цим, абзацом першим
цього пункту зазначено, що при вирішенні
питання, чи є та або інша особа
службовою, належить керуватися правилами, які викладено в
пунктах 1 і 2 Примітки до статті 364
Кримінального кодексу України.
Поняття "пряме підпорядкування" та "близькі особи"
Відповідно до абзаців третього та четвертого частини першої
статті 1 Закону про корупцію:
- пряме підпорядкування - відносини прямої організаційної або
правової залежності підлеглої особи від її керівника, в тому числі через
вирішення (участь у вирішенні) питань прийняття на роботу, звільнення з роботи,
застосування заохочень, дисциплінарних стягнень, надання вказівок, доручень
тощо, контролю за їх виконанням;
- близькі особи - члени сім’ї суб’єкта, зазначеного у частині першій
статті 3 цього закону, а також чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха,
син, дочка, пасинок, падчерка, рідний та двоюрідний брати, рідна та двоюрідна
сестри, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний
дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук,
правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати
дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи
піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеного
суб’єкта.
Уникненню порушень вказаного
обмеження сприяє чітке усвідомлення посадовими особами його змісту та можливих
негативних наслідків, а також виконання особами, які претендують на зайняття
посад, зазначених у пункті 1 частини першої статті 3 закону, обов’язку
повідомити керівництво органу, на посаду в якому вони претендують, про
працюючих у цьому органі близьких їм осіб.
Звертаємо увагу, що у визначенні
поняття "близькі особи" чітко встановлено ступінь родинних зв’язків,
за наявності яких особи вважаються близькими незалежно від
того, проживають вони разом чи ні. Поняття "близькі особи"
використовується для визначення можливості чи заборони на пряме
підпорядкування. При цьому воно не тотожне поняттю "члени сім’ї", яке
в першу чергу використовується для цілей декларування.
Абзацом шістнадцятим частини
першої статті 1 Закону про корупцію
визначено, що члени сім’ї:
- особа, яка перебуває у шлюбі із суб’єктом,
зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону, та діти зазначеного суб’єкта
до досягнення ними повноліття - незалежно від спільного проживання із
суб’єктом;
- будь-які особи, які спільно
проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки із
суб’єктом, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону (крім осіб,
взаємні права та обов’язки яких не мають характеру сімейних), у тому числі
особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
Отже, відповідно до Закону про
корупцію не вважаються близькими особи, які хоча й проживають спільно та мають
спільний побут, не перебувають у відносинах сімейного характеру (не мають
взаємних прав і обов’язків). Так, дві подруги-колеги, які спільно
винаймають квартиру або мешкають у гуртожитку, хоча й спільно проживають
і, можливо, пов’язані спільним побутом, але їх не пов’язують стосунки сімейного
характеру. Відповідно вони не є близькими особами для цілей застосування
антикорупційного законодавства.
Заходи щодо усунення прямого підпорядкування
Частиною другою статті 27 Закону про
корупцію чітко визначено алгоритм дій у випадку, коли все ж відносини
безпосереднього підпорядкування виникли, а саме:
- добровільне виконання особами,
які вже призначені на посади, а також близькими їм особами обов’язку вжити в
п’ятнадцятиденний строк заходів щодо усунення обставин, що порушують вимоги
частини першої цієї статті;
- виконання обов’язку посадовими
особами відповідного рівня щодо прийняття організаційно-кадрових рішень у
місячний строк з моменту виникнення обставин стосовно осіб або близьких їм
осіб, якими впродовж встановленого строку добровільно не усунуто ці обставини,
переведення їх в установленому порядку на іншу посаду, що виключає пряме
підпорядкування. У разі неможливості такого переведення - звільнення із
займаної посади особи, яка перебуває у підпорядкуванні.
Відповідно до пункту 4 статті 41 Кодексу законів про працю України (надалі – КЗпП)
додатковою підставою розірвання трудового договору з ініціативи власника або
уповноваженого ним органу з окремими категоріями працівників за певних умов є перебування
всупереч вимогам Закону про корупцію у прямому підпорядкуванні у близької особи.
Водночас четвертою частиною цієї
статті встановлено застереження, що розірвання договору у випадку знаходження
особи у прямому підпорядкуванні у близької особи проводиться, якщо неможливо
перевести працівника за його згодою на іншу роботу.
Звертаємо
увагу, що при усуненні обставин прямого підпорядкування близьких осіб
переведення може бути застосоване як до особи, яка перебуває у прямому
підпорядкуванні, так і до особи, у якої в прямому підпорядкуванні перебуває
близька особа. Натомість, у разі неможливості переведення, звільненню підлягає
саме особа, яка перебуває в підпорядкуванні.
При цьому слід пам’ятати, що не
допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним
органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5
цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило
не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації
(частина третя статті 40 КЗпП).
Отже, з наведеного випливає, що в разі
виникнення обставин, що порушують вимоги, встановлені статтею 27 Закону про
корупцію, тобто знаходження особи у прямому підпорядкуванні
у близької особи, і ці обставини добровільно не усунуто
у визначений законом строк, а переведення близької особи
в установленому порядку на іншу посаду, що виключає пряме підпорядкування,
неможливе, то вона підлягає звільненню на підставі пункту 4 статті 41
КЗпП.
До трудової книжки цієї особи має
бути внесено такий запис: "Звільнено у зв’язку з перебуванням у прямому
підпорядкуванні у близької особи (пункт 4 статті 41 КЗпП) ".
Варто зауважити, що відповідна
підстава для звільнення може бути передбачена окремими законами, якими
врегульована діяльність державних органів чи служб.
Статистика корупційних
правопорушень застерігає, що обмеження спільної роботи близьких осіб тісно
пов’язане з обмеженням щодо використання службових повноважень чи свого
становища (стаття 22 Закону про корупцію),
а також обов’язком осіб, уповноважених на виконання функцій держави, вживати
заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів
(стаття 28 Закону про корупцію).
Міністерством юстиції України надавалось
роз’яснення щодо положень антикорупційного законодавства (лист від 25.06.15 №
16305-0-26-15/11). Зокрема повідомлено, що наявність відносин прямого
підпорядкування між особами, які працюють на одному підприємстві, в установі, організації,
може призвести до виникнення реального конфлікту інтересів – суперечності між
приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями,
що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на
вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
При цьому відсутність відносин
прямого підпорядкування між особами, які працюють на одному підприємстві, в
установі, організації, не спростовує виникнення реального чи потенційного
конфлікту інтересів при здійсненні ними службових обов’язків.
Визначення термінів "потенційний
конфлікт інтересів", "реальний конфлікт інтересів", "приватний
інтерес" наведено у частині першій статті 1 Закону про корупцію.
Відповідно до частини першої
статті 28 Закону про корупцію, зокрема, посадові особи юридичних осіб публічного права, які
для цілей Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій
держави або місцевого самоврядування, зобов'язані, з-поміж іншого, вживати
заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту
інтересів, повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа
дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи
потенційного конфлікту інтересів, безпосереднього керівника, а також не вчиняти
дій та не ухвалювати рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
Статтею 29 Закону про корупцію
визначені заходи як зовнішнього, так і самостійного врегулювання конфлікту
інтересів.
Не повинно існувати ситуації,
коли в одному закладі військові посадові особи (державні службовці) мають у
прямому підпорядкуванні близьких осіб або їм підпорядковуються.
Ситуація, коли близькі особи
перебувають у відносинах прямого підпорядкування і при цьому підпорядкована
особа працює у сільській або гірській місцевості, а керівник працює у місті,
потребує врегулювання, оскільки має місце порушення обмеження з боку особи, яка
є керівником.
Ситуація конфлікту інтересу може
мати місце у випадку обрання однієї з близьких осіб на виборну керівну посаду,
в той час як інша близька особа вже працює на іншій невиборній посаді в цьому ж
органі та у зв’язку з фактом обрання опиняється в умовах безпосереднього
підпорядкування близькій особі.
Забороняється брати участь у
роботі колегіальних органів під час розгляду питань щодо призначення на посаду
близьких їм осіб та у будь-який інший спосіб впливати на прийняття такого
рішення.
Алгоритм дій осіб,
на яких одночасно поширюються вимоги щодо запобігання та врегулювання конфлікту
інтересів та обмеження щодо спільної роботи близьких осіб
На осіб, зазначених у пункті 1
частини першої статті 3 Закону про корупцію, поширюються вимоги щодо обмеження
спільної роботи близьких осіб. Крім того, робота у підпорядкуванні близької
особи є обставиною, за якої виникає потенційний конфлікт інтересів.
У вказаній ситуації особа, в
підпорядкуванні якої працює близька особа, зобов’язана одночасно дотримуватись
вимог статті 27 Закону про корупцію щодо вжиття заходів з усунення обставин
прямого підпорядкування та вимог статті 28 Закону щодо запобігання та
врегулювання конфлікту інтересів.
При цьому слід ураховувати, що
час для виконання вимог статті 28 Закону про корупцію є більш обмеженим (повідомлення про конфлікт інтересів
здійснюється не пізніше наступного робочого дня з моменту виявлення, а
врегулювання конфлікту інтересів – протягом двох робочих днів з дня отримання
повідомлення), ніж час для усунення обставин прямого підпорядкування близьких
осіб (до одного місяця з моменту виникнення обставин).
На відміну від положень статті 27
Закону про корупцію, які містять
імперативну заборону щодо спільної роботи близьких осіб, стаття 28 цього закону
допускає роботу близької особи у підпорядкуванні за умови врегулювання
конфлікту інтересів.
Отже, для виконання вимог обох
статей особа, у якої в підпорядкуванні працює близька особа, не пізніше
наступного дня з моменту виникнення конфлікту інтересів має повідомити про це
свого безпосереднього керівника або особу, уповноважену на її
звільнення/ініціювання звільнення, а керівник/особа, уповноважена протягом двох
днів після такого повідомлення – вжити заходів щодо його врегулювання. Таким
чином, вимоги ст. 28 Закону про корупцію буде виконано.
Якщо як захід врегулювання
конфлікту інтересів буде обрано перегляд службових повноважень, переведення
особи на іншу посаду або звільнення, надалі буде відсутня потреба в
застосуванні передбачених статті 27 Закону про корупцію механізмів усунення відносин прямого підпорядкування, оскільки
такі заходи врегулювання конфлікту інтересів усувають відносини прямого
підпорядкування.
Якщо буде застосовано такий захід
врегулювання конфлікту інтересів, як зовнішній контроль, виконання вимог статті
27 Закону про корупцію має продовжуватися.
Питання практичного
застосування положень Закону про корупцію, якими
встановлено обмеження спільної роботи близьких осіб
Приклад 1. Головний спеціаліст і керівник органу
Державний службовець працює на посаді головного
спеціаліста в структурному підрозділі органу державної влади й безпосередньо
підпорядковується керівнику відділу, в якому він працює. Керівником органу
державної влади є рідний брат головного спеціаліста.
Чи є це порушенням статті 27 Закону про корупцію?
Так, маємо порушення цієї статті,
оскільки на державних службовців поширюються обмеження спільної роботи близьких
осіб. Вони не можуть мати у прямому підпорядкуванні близьких їм осіб або бути
прямо підпорядкованими у зв’язку з виконанням повноважень близьким їм особам
(стаття 27 Закону про корупцію). Особи, які претендують на зайняття посад, зобов’язані
повідомити керівництво органу, на посаду в якому вони претендують, про
працюючих у цьому органі близьких їм осіб.
Ураховуючи визначення поняття "пряме
підпорядкування", відносини прямого підпорядкування існують не тільки між
працівником та його безпосереднім керівником, а також між працівником та
будь-яким його керівником, який має повноваження вирішувати питання (брати
участь у вирішенні) прийняття на роботу, звільнення з роботи, застосування
заохочень, дисциплінарних стягнень, надання вказівок, доручень тощо, контролю
за їх виконанням.
Головний спеціаліст відділу, який
працює в структурному підрозділі органу державної влади, перебуває у прямому
підпорядкуванні як у керівника відділу (свого безпосереднього керівника), так і
у керівника органу державної влади, тобто свого рідного брата, який є близькою
особою в розумінні статті 1 Закону про корупцію.
В описаній ситуації між головним
спеціалістом та керівником органу, які є близькими особами, існують відносини
прямого підпорядкування, що, враховуючи вимоги ст. 27 Закону про корупцію,
заборонено.
Приклад 2. Начальник районного управління освіти та
директор школи
Чоловік працює на посаді начальника районного
управління освіти, а дружина є директором однієї зі шкіл цього району. Школа
підпорядкована цьому управлінню освіти.
Чи поширюється на таких осіб обмеження щодо спільної
роботи близьких осіб, визначене у статті 27 Закону про корупцію, враховуючи те, що
вони працюють не в одному органі (закладі)?
Так, поширюється. Для
встановлення наявності відносин прямого підпорядкування визначальним є
наявність у начальника районного управління освіти (чоловіка) повноважень
вирішувати питання (брати участь у вирішенні питань) прийняття на роботу,
звільнення з роботи директора школи (дружини), застосування до неї заохочень,
дисциплінарних стягнень, надання вказівок, доручень, контролю за їх виконанням.
Важливо. Хоча в цьому випадку на
директора школи (дружину) не поширюються вимоги статті 27 Закону про корупцію, разом з тим під відповідну заборону
підпадає начальник районного управління освіти (її чоловік), отже, має бути
вирішено питання щодо усунення прямого підпорядкування.
Приклад 3. Юридична та фактична адреси юридичної особи
Державне підприємство-роботодавець має зареєстровану
юридичну адресу у місті, а фактичне місце роботи особи на цьому підприємстві
розташоване у сільському населеному пункті.
Чи застосовуються вимоги статті 27 Закону про корупцію щодо обмеження
спільної роботи близьких осіб у такому випадку?
Ні, не застосовуються. Обмеження
спільної роботи близьких осіб не поширюються на осіб, які працюють у сільських
населених пунктах (крім тих, що є районними центрами). У цьому випадку слід враховувати
не юридичну адресу підприємства роботодавця, а місце фактичної роботи
відповідної особи, що розташоване у сільському населеному пункті.
Важливо. Незважаючи на те, що відповідні
особи не підпадають під дію обмеження щодо спільної роботи близьких осіб,
визначеного у статті 27 Закону про корупцію,
на особу, яка має у підпорядкуванні близьку особу, поширюються вимоги статті 28
Закону щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.
Приклад 4. Виконуючий обов'язки. керівника структурного підрозділу та
головний спеціаліст
На особу, яка працює на посаді одного з керівників
відділів самостійного структурного підрозділу, поклали виконання обов’язків
керівника цього підрозділу. На посаді головного спеціаліста іншого відділу
цього самого структурного підрозділу працює її близька особа.
Чи поширюватимуться на вказаних осіб передбачені у статті
27 Закону про корупцію
обмеження спільної роботи близьких осіб?
Залежить від підстави покладення
виконання обов’язків (за вакантною посадою чи у разі тимчасового заміщення).
Нормативне регулювання:
- з метою уникнення під час
правозастосування статті 27 Закону про корупцію
колізій і двозначності, що виникають через відсутність на рівні закону понять "виконувач
обов’язків" (в.о.), "тимчасово виконуючий обов’язки" (т.в.о.),
необхідно визначити сфери застосування обмеження спільної роботи близьких осіб
в умовах прямого підпорядкування;
- умовно осіб, які тимчасово
виконують обов’язки на посаді, можна поділити на тих, що призначені для
виконання обов’язків за вакантною посадою, і таких, які виконують обов’язки для
заміщення тимчасово відсутнього працівника;
- так, призначення працівника
виконувачем обов’язків на вакантну посаду не вважається тимчасовим заміщенням,
оскільки таке призначення, по суті, є переведенням на іншу постійну роботу за
погодженням між сторонами трудового договору, особа, призначена виконувачем
обов’язків за вакантною посадою, відповідно до статті 27 Закону про корупцію не
може мати у прямому підпорядкуванні близьких осіб;
- у разі виконання обов’язків
тимчасово відсутнього працівника (відпустка, відрядження, тимчасова
непрацездатність, підвищення кваліфікації тощо) заміщення вважається
тимчасовим. Воно виникає у зв’язку із виробничою необхідністю або може бути
пов’язане з розпорядчими функціями, з правом підпису відповідних документів. У
контексті такого тимчасового заміщення особи, які його здійснюють, не
підпадають під дію обмеження спільної роботи близьких осіб, встановленого у частині
першої статті 27 Закону про корупцію.
Водночас підпорядкування, яке
виникає при виконанні обов’язків тимчасово відсутнього керівника, посада якого
не є вакантною, хоча і є прямим та не створює підстав для поширення обмеження
спільної роботи близьких осіб, проте такі особи зобов’язані дотримуватися вимог
статті 28 Закону про корупцію
щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.
Приклад 5. Начальник відділу міської ради та міський
голова
Особу призначили на посаду начальника відділу освіти
міської ради. Водночас на посаді міського голови працює її двоюрідний брат.
Вказані особи вважають, що їм можна працювати разом, оскільки у статті 27
Закону про
корупцію передбачено, що її вимоги щодо заборони роботи у прямому
підпорядкуванні близьких осіб не поширюються на осіб, якщо вони прямо
підпорядковані один одному у зв’язку з набуттям одним із них статусу виборної
особи.
Чи можна вказаним особам працювати разом у такому
випадку?
Ні, не можна.
Нормативне
регулювання:
- посадові особи місцевого
самоврядування не можуть мати у прямому підпорядкуванні близьких їм осіб або
бути прямо підпорядкованими у зв’язку з виконанням повноважень близьким їм
особам (частина перша статті 27 Закону про корупцію);
- водночас у пункті 2 абзацу
третього частини першої статті 27 Закону про корупцію міститься виняток.
Обмеження спільної роботи близьких осіб не поширюється на близьких осіб, які
прямо підпорядковані одна одній у зв’язку з набуттям однією з них статусу
виборної особи.
Ключовою ознакою цього винятку є
момент набуття однією з близьких осіб статусу виборної особи, з яким пов’язано
виникнення обмежень роботи близьких осіб, які прямо підпорядковані одна одній.
Так, у разі обрання однієї з близьких осіб на виборну керівну посаду, в той час
як інша близька особа вже працює на іншій невиборній посаді в цьому самому
органі, на них не поширюються обмеження роботи близьких осіб, які зазначені у частині
першій статті 27 Закону про корупцію.
Водночас у разі, якщо після
набуття однією з близьких осіб статусу виборної особи, інша близька особа претендує
на посаду в цьому самому органі, на них поширюється обмеження роботи близьких
осіб, оскільки статус виборної особи набуто до призначення близької особи на
посаду.
В описаній ситуації на зазначених
осіб поширюються вимоги статті 27 Закону про корупцію, оскільки особу
призначили на посаду начальника відділу освіти міської ради після того, як її
двоюрідного брата було обрано міським головою.
За матеріалами Національного агентства з питань запобігання корупції,
зокрема, тут
