Обсяг делегованих повноважень
визначається наказом або розпорядженням керівника державної служби. До окремих
повноважень керівника державної служби, які можуть бути делеговані, належать:
- проведення співбесід з кандидатами на зайняття
посад державної служби категорій “Б” і “В”;
- забезпечення оприлюднення та
передачі Національному агентству України з питань державної служби наказу або розпорядження
про оголошення конкурсу на зайняття посад державної служби категорій “Б” і “В”
та його умови;
- забезпечення своєчасного оприлюднення та передачі Національному
агентству України з питань державної служби інформації про вакантні посади
державної служби категорій “Б” і “В” з метою формування єдиного переліку
вакантних посад державної служби, який оприлюднюється;
- встановлення неповного робочого дня або неповного
робочого тижня для державних службовців, які займають посади державної служби
категорій “Б” і “В”;
- надання відпусток державним службовцям, які
займають посади державної служби категорій “Б” і “В”, та відкликання їх із
щорічної основної та додаткової відпустки;
- направлення державного службовця у службове
відрядження в межах України;
- здійснення планування навчання персоналу
державного органу з метою вдосконалення рівня володіння державними службовцями
державною мовою, регіональною мовою або мовою національних меншин, визначеною
відповідно до закону, а також іноземною мовою, яка є однією з офіційних мов
Ради Європи, у разі, коли володіння такою мовою є обов’язковим відповідно до
Закону про держслужбу;
- забезпечення організації підвищення кваліфікації
державних службовців, які займають посади державної служби категорій “Б” і “В”;
- попередження державних службовців, які займають
посади державної служби категорій “Б” і “В”, про звільнення та повідомлення таким
державним службовцям про зміну істотних умов державної служби;
- присвоєння чергових рангів державним службовцям,
які займають посади державної служби категорій “Б” і “В”;
- створення належних умов для
роботи працівників та їх матеріально-технічне забезпечення;
- затвердження посадових інструкцій державних
службовців, які займають посади державної служби категорій “Б” і “В”;
- виконання функцій роботодавця стосовно працівників
державного органу, які не є державними службовцями, крім функцій щодо їх призначення,
переведення, звільнення, заохочення, притягнення до дисциплінарної та
матеріальної відповідальності, а також щодо встановлення премій та інших
виплат, визначених законодавством про працю, таким працівникам.
Делегування повноважень може бути
безстроковим або строковим і здійснюється на підставі наказу або розпорядження
керівника державної служби, в якому зазначаються:
- прізвище, ім’я та повне найменування посади, яку
обіймає особа, якій делегуються повноваження;
- обсяг делегованих повноважень із визначеним
переліком питань з управління персоналом та переліком структурних підрозділів,
працівників (у разі потреби) апарату центрального органу виконавчої влади та
його територіального органу чи відокремленого підрозділу центрального органу
виконавчої влади, на яких поширюється дія делегованих повноважень;
- строк делегування повноважень (у разі потреби).
У разі неможливості здійснення
делегованих повноважень з об’єктивних причин (тимчасової непрацездатності,
відрядження, перебування у відпустці тощо) особа, якій делеговано повноваження,
письмово (в електронній або паперовій формі) повідомляє про це керівнику
державної служби, який делегував повноваження.
Повідомлення (заява) особи, якій делеговано
повноваження, про неможливість з
об’єктивних причин здійснювати делеговані повноваження є підставою для їх
припинення.
Керівник державної служби, який
делегував повноваження, може достроково припинити делеговані повноваження за
власною ініціативою або з підстави, зазначеної
вище, письмово (в електронній або паперовій формі) повідомивши про це
особі, якій делеговано повноваження.
Дострокове припинення делегованих
повноважень оформляється наказом або розпорядженням керівника державної служби.
До відома.
Відповідно до Закону України від 17.03.11№ 3166 “Про центральні органи виконавчої влади”:
1. Міністерство є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує
формування та реалізує державну політику в одній чи декількох визначених
Кабінетом Міністрів України сферах, проведення якої покладено на Кабінет
Міністрів України Конституцією та законами України.
Міністерство очолює міністр
України, який є членом Кабінету Міністрів України.
Порядок призначення на посаду та
звільнення з посади, припинення повноважень на посаді міністра, а також статус
міністра як члена Кабінету Міністрів України, визначаються Конституцією України
та Законом України від 27.02.14 № 794 "Про Кабінет Міністрів України".
Міністр як член Кабінету
Міністрів України здійснює повноваження, визначені Законом про Кабінет
Міністрів України, в тому числі щодо спрямування та координації діяльності
центральних органів виконавчої влади.
2. Центральні органи виконавчої влади утворюються для виконання окремих
функцій з реалізації державної політики як служби, агентства, інспекції, комісії, бюро.
Діяльність центральних органів
виконавчої влади спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України
через відповідних міністрів згідно із законодавством. Керівник центрального
органу виконавчої влади та його заступники є державними службовцями.
Керівник центрального органу
виконавчої влади:
- призначається на посаду та
звільняється з посади Кабінетом Міністрів України;
- звільняється з посади Кабінетом
Міністрів України за поданням Прем’єр-міністра України або міністра, який
спрямовує та координує діяльність такого органу.
