Центральне
міжрегіональне управління Державної податкової служби України по роботі з
великими платниками податків інформує, що згідно з абзацом першим пункту 44.1
статті 44 Податкового кодексу України (надалі
– ПКУ) для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік
доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів
оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів,
регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів,
пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено
законодавством.
Платникам
податків забороняється формування показників податкової звітності, митних
декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені
абзацом першим пункту 44.1 статті 44 ПКУ.
Частиною другою
ст. 9 Закону України від 16.07.99 № 996 "Про бухгалтерський облік та фінансову
звітність в Україні" із змінами та доповненнями визначено, що первинні та
зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній
формі та повинні мати обов’язкові реквізити, визначені частиною другою цієї статті,
якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України, зокрема
особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала
участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно до
абзацу першого пункту 2.1 глави 2 Положення про документальне забезпечення
записів у бухгалтерському обліку, затверджено наказом Міністерства фінансів
України від 24.05.95 № 88, зареєстровано в
Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704, первинні
документи – це документи, створені у письмовій або електронній формі, які
містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи
адміністрації (власника) на їх проведення.
Пунктом 2.5
глави 2 цього Положення визначено, що документ має бути підписаний особисто, а
підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається
відповідно до законодавства про електронні документи та електронний
документообіг.
Використання
при оформленні первинних документів факсимільного відтворення підпису
допускається у порядку, встановленому законом, іншими актами цивільного
законодавства.
Відповідно до частини
третьої статті 207 Цивільного кодексу України використання при вчиненні
правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного,
електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога
власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими
актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають
міститися зразки відповідного аналога їх власноручних підписів, або іншим чином
врегульовується порядок його використання сторонами.
Тобто
використання факсимільного відтворення підпису при оформленні первинних
документів за письмовою згодою сторін, в якій містяться зразки відповідного
аналога їх власноручних підписів, не порушує законодавства України..тут
