Департаментом заробітної плати та умов праці Міністерства соціальної політики України надано роз'яснення (лист від 24.07.13 № 774/13/84-13) щодо:
1. Поширення Кодексу законів про працю України на військовослужбовців.
Відповідно до Закону України від 25.03.92 № 2232 "Про військовий обов'язок і військову службу" військовослужбовці — це громадяни України, які проходять військову службу у складі Збройних Сил України та інших військових формувань.
При цьому згідно зі статтею 2 зазначеного вище закону військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни.
Стаття 3 Кодексу законів про працю України визначає, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Ураховуючи наведене можливо зробити висновок, що Кодекс законів про працю України на військовослужбовців, які проходять службу у військових формуваннях, утворених відповідно до законів України, не поширюється.
2. Встановлення військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей віком до 14 років, гнучкого режиму робочого часу.
Порядок проходження служби у складі Збройних Сил України та інших військових формуваннях урегульовано спеціальними нормативно-правовими актами, які покладають на осіб, котрі перебувають на такій службі, додаткові обов'язки і відповідальність. Крім цього, до військовослужбовців у випадках, передбачених Конституцією України, у законодавчому порядку запроваджено певні обмеження окремих конституційних прав і свобод.
Водночас частиною п'ятою статті 11 Закону України від 20.12.91 № 2011 "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено, що військовослужбовці-жінки користуються всіма пільгами, передбаченими законодавством з питань соціального захисту жінок, охорони материнства і дитинства. Ці пільги поширюються на батьків з числа військовослужбовців, які виховують дітей без матері (у разі її смерті, позбавлення батьківських прав, на час перебування у лікувальному закладі охорони здоров'я та в інших випадках відсутності материнського піклування про дітей).
Можливість запровадження гнучкого режиму робочого часу зумовлено нормами статті 13 Кодексу законів про працю України та статті 7 Закону України від 01.07.93 № 3356 "Про колективні договори і угоди", згідно з якими питання режиму роботи, тривалості робочого часу і відпочинку є змістом колективного договору.
Гнучкий режим робочого часу - це така форма організації праці, за якою для деяких категорій працівників, для працівників окремих підприємств або їх структурних підрозділів, встановлюється режим праці з саморегулюванням часу початку, закінчення та тривалості робочого часу впродовж робочого дня (наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 04.10.06 № 359 " Про затвердження Методичних рекомендацій щодо встановлення гнучкого режиму робочого часу").
З огляду на те, що Кодекс законів про працю України на військовослужбовців, які проходять службу у військових формуваннях, утворених відповідно до законів України, не поширюється, то і гнучкий режим робочого часу військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей віком до 14 років, не може встановлюватися.
