Відповідно до Закону України від 23.09.99 № 1105 "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягала страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та за який щомісяця сплачено нею та роботодавцем або нею страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж визначається за даними персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а за періоди до його запровадження - у порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.
Тобто, зарахування страхового стажу за період роботи після 01.01.2011 пов'язано із розміром сплаченого страхового внеску.
Для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності страховий стаж обчислюється в місяцях на підставі довідки Пенсійного фонду України за формою згідно з додатком 2 (форма ОК-7) до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.14 № 10-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 8 липня 2014 року за № 785/25562.
Відповідно до Положення індивідуальні відомості надаються:
- застрахованій особі, яка особисто звернулася за місцем проживання до органів Пенсійного фонду України, при пред'явленні паспорта, довідки органу доходів і зборів про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або свідоцтва про загальнообов'язкове соціальне страхування;
- страхувальникам про застрахованих осіб, які перебувають у трудових відносинах з цими страхувальниками, виключно за період перебування особи у трудових відносинах із страхувальником.
Місяць роботи можна зарахувати як повний тільки за умови, якщо сума сплачених за цей місяць страхових внесків є не меншою ніж сума внеску, обчисленого з розміру мінімальної заробітної плати.
Якщо сума менша, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу за формулою:
ТП = Св : В,
де
ТП - тривалість періоду, що зараховується до страхового стажу та визначається у місяцях;
Св - сума єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, сплаченого за відповідний місяць;
В - мінімальний розмір страхового внеску за відповідний місяць.
Отже, період роботи зараховується пропорційно сплаченому внеску.
Така ситуація може виникнути, наприклад, якщо працівник частину місяця перебував у відпустці без збереження заробітної плати.
Період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, отримання виплат за окремими видами соціального страхування, крім пенсій усіх видів (за винятком пенсії по інвалідності), включається до страхового стажу як період, за який сплачено страхові внески виходячи з розміру мінімального страхового внеску.
До страхового стажу також прирівнюється трудовий стаж, набутий працівником за час роботи на умовах трудового договору (контракту) до набрання чинності Законом України від 18.01.01 №2240 "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" (до 28.02.2001).
(Закон № 2240 в новій редакції - Закон України від 28.12.14 № 77 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці").
