Переведення на легшу роботу

Працівників, які потребують за станом здоров’я надання легшої роботи, відповідно до статті 170 Кодексу законів про працю України (надалі - КЗпП), роботодавець повинен перевести, за їх згодою, на таку роботу на підставі медичного висновку тимчасово або без обмеження строку.

Тому, якщо працівником через погіршення стану здоров’я отримано висновок медико-соціальної експертної комісії (надалі - МСЕК) або лікарсько-консультаційної комісії (надалі - ЛКК) про необхідність переведення на легшу роботу і надано його до відповідної служби підприємства, організації, установи (надалі - підприємство), то роботодавцю потрібно визначитися щодо посади, яку може обіймати працівник ураховуючи медичні рекомендації.

Треба мати на увазі, що працівнику може бути видано листок непрацездатності із записом, що він за станом здоров’я потребує переведення на легшу роботу. 

Статтею 69 Закону України від 19.11.92 № 2801 "Основи законодавства України про охорону здоров'я" визначено, що медична експертиза з тимчасової втрати працездатності громадян проводиться лікарем або комісією лікарів у закладах охорони здоров'я незалежно від форми власності, а також лікарями, що провадять господарську діяльність з медичної практики як фізичні особи - підприємці.

Під час проведення медичної експертизи з тимчасової втрати працездатності встановлюється факт необхідності надання листка непрацездатності чи іншого документа, що засвідчує тимчасову втрату працездатності у зв'язку з хворобою, травмою, вагітністю та пологами, доглядом за хворим членом сім'ї, хворою дитиною, карантином, встановленим санітарно-епідеміологічною службою, протезуванням, санаторно-курортним лікуванням, визначаються необхідність і строки тимчасового переведення працівника у зв'язку з хворобою на іншу роботу, приймається рішення про направлення на медико-соціальну експертну комісію для визначення наявності та ступеня стійкого розладу функцій організму, причини, часу настання і групи інвалідності.

Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 13.11.01 № 455 затверджено Інструкцію про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 4 грудня 2001 року за N 1005/6196 (надалі - Інструкція № 455).

Відповідно до Інструкції № 455 листок непрацездатності (довідка) в амбулаторно-поліклінічних закладах видається лікуючим лікарем (фельдшером) переважно  за  місцем  проживання  чи роботи. У разі вибору   особою лікуючого лікаря і лікувально-профілактичного закладу не за місцем проживання чи роботи документи, що засвідчують тимчасову  непрацездатність,  видаються  за наявності заяви-клопотання особи, погодженої з головним лікарем обраного лікувально-профілактичного закладу, або його заступником, засвідченої підписом та круглою печаткою лікувально-профілактичного закладу.

Особам, у яких тимчасова непрацездатність настала поза постійним місцем проживання і роботи (під час відрядження, санаторно-курортного лікування, відпустки тощо), листок непрацездатності (довідка) видається за місцем їх тимчасового перебування з дозволу головного лікаря лікувально-профілактичного закладу на число днів непрацездатності.

При  стаціонарному  лікуванні  поза  постійним   місцем проживання  у тому числі й з інших адміністративних районів міста, листок непрацездатності  видається  з  дозволу головного  лікаря, засвідчується  його підписом і печаткою лікувально-профілактичного закладу на число днів, необхідних для лікування. (пункти 1.9-1.11).

Пунктом 2.13  Інструкції № 455 встановлено, що ЛКК, а в разі її відсутності - лікуючий лікар з дозволу головного  лікаря,  може  призначити   непрацездатному   внаслідок професійного  захворювання  згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2000 N 1662 "Про затвердження переліку професійних захворювань" або захворювання на  туберкульоз тимчасове переведення на  іншу роботу з видачею листка непрацездатності строком до 2  місяців,  з  дотриманням  строків продовження відповідно до пункту 2.2 цієї Інструкції.

Переведення рекомендується,  якщо  хворий  непрацездатний  за своїм основним місцем  роботи  може  повноцінно  виконувати  іншу роботу без порушення процесу лікування. У разі потреби переведення на легшу  роботу  у  зв'язку  з  іншими захворюваннями  видається висновок ЛКК. Листок непрацездатності в цьому разі не видається.

Роботодавець, після визначення посади, що відповідає стану здоров’я працівника і на яку він погоджується перейти, пропонує йому подати заяву про переведення на іншу посаду із зазначенням (у разі потреби) строку переведення. Оскільки, відповідно до медичних рекомендацій таке переведення може бути як тимчасовим, так і постійним.

Разом із цим, працівник має право письмово відмовитися від запропонованого переведення на легшу роботу, навіть за наявності відповідного медичного висновку, що не може вважатися роботодавцем порушенням  трудової дисципліни. 

Проте, якщо у подальшому в процесі виконання працівником функціональних обов'язків  за займаною посадою, роботодавцем у встановленому актами законодавства порядку, буде виявлено невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок стану здоров'я, що перешкоджає продовженню роботи, передбаченої трудовим договором, працівник може бути звільнений за пунктом 2 статті 40 КЗпП.

Звернути увагу, що при постійному (без обмеження строку) переведенні працівника (письмова згода) на іншу роботу до його трудової книжки вноситься відповідний запис, керуючись Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 № 58, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за N 110.

Про тимчасове переведення на іншу роботу запис до трудової книжки працівника не вноситься, оскільки він має право повернутися на попереднє місце роботи по закінченню строку, встановленого у відповідному медичному висновку та зазначеного у розпорядчому документі роботодавця.