Працівник може отримати додаткову відпустку за роботу за комп'ютером

У термінології трудового права відпустка за роботу за комп'ютером - це різновид щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону України від 15.11.96 № 504 "Про відпустки" (надалі - Закон № 504) - щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці надається окремим категоріям працівників, робота яких пов'язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров'я за Списком виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов'язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.97 № 1290 (надалі — Список № 1290).

Позицією 58 підрозділу "Інші види виробництв" розділу ХХІІ "Загальні професії за всіма галузями господарства" Списку № 1290 встановлено право працівників, які працюють на електронно-обчислювальних та обчислювальних машинах, на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці, зокрема відпустку за роботу за комп'ютером, тривалістю до 4 (чотирьох) календарних днів.

Наказом Державного комітету з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 26.03.10 № 65, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19 квітня 2010 року за N 293/17588,  затверджено Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин  (надалі — Правила № 65).

Правила № 65 поширюються на всіх суб'єктів господарювання незалежно від форм власності, які у своїй діяльності здійснюють роботу, пов'язану з електронно-обчислювальними машинами (ЕОМ) з відеодисплейними терміналами (ВДТ), зокрема на тих, які мають робочі місця, обладнані ЕОМ з ВДТ і периферійними пристроями (ПП). 
Поняття "електронно-обчислювальна машина" визначено Правилами № 65 як "електронно-обчислювальна машина з необов’язковими додатковими пристроями, системними елементами (пристрої для друку, сканери, модеми, блоки безперервного живлення та інші спеціальні ПП (клавіатура, маніпулятор "миша", дискова система, звукова система, модем, мікрофон, принтер, сканер тощо)". 
Звідси випливає, що персональні комп'ютери також належать до ЕОМ.
Робота працівників, які працюють на ЕОМ та обчислювальних машинах, пов'язана з підвищеним зоровим і нервово-емоційним напруженням, тому таку роботу віднесено до роботи з особливим характером праці.

(див. Про вимоги Державних санітарних правил і норми роботи з ПК)

Конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах (частина друга статті 8 Закону № 504). 
Отже, встановлення відпустки за роботу за комп'ютером розпорядчим документом роботодавця є неправомірним.

Національний класифікатор України ДК 003:2010 "Класифікатор професій", затверджений наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.07.10 № 327, містить такі професійні назви як інженер з комп’ютерних систем, адміністратор системи, аналітик операційного та прикладного програмного забезпечення, оператор комп’ютерного набору, з назви яких очевидно, що працівник майже увесь робочий час проводить за персональним комп'ютером.

Таким працівникам може бути встановлено максимальну тривалість щорічної додаткової відпустки за роботу з комп'ютером особливий характер праці — чотири календарних дні. 

Офісні працівники (секретарі, економісти, бухгалтери, працівники юридичної та кадрової служби), зазвичай, виконують роботу за персональним комп'ютером не менше половини тривалості робочого дня, встановленого для посади, тому тривалість щорічної додаткової відпустки за роботу за комп'ютером праці може бути встановлено, приміром два або три дні залежно від часу фактичної зайнятості роботою на комп'ютері.

Для розрахунку тривалості щорічної додаткової відпустки за роботу за комп'ютером роботодавцем здійснюється облік часу, відпрацьованого в зазначених умовах. 

Оскільки чинними нормативно-правовими актами не визначено, у якій спосіб здійснюється облік робочого часу, відпрацьованого в умовах з особливим характером праці, тому підприємство, організація, установа (надалі - підприємство) самостійно приймають рішення щодо проведення такого обліку.

Найсучаснішим способом обліку часу зайнятості роботою за персональним комп’ютером є спеціальні комп’ютерні програми. Найпоширенішими способами проведення вимірів часу зайнятості є фотографія робочого часу і хронометраж.

Зверніть увагу, що для надання щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці (за роботу за комп’ютером) законодавством не встановлено вимоги щодо проведення атестації робочих місць за умовами праці. 

Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджений постановою Кабінету Міністрів України от 01.08.92 № 442.

Як і щорічна основна, щорічна додаткова відпустка за роботу за комп’ютером надається працівнику за відпрацьований робочий рік, який відлічується від дати укладання трудового договору.

Черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються роботодавцем за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, і доводиться до відома всіх працівників (частина десята статті 10 Закону № 504). 

Таким чином, до графіка відпусток підприємства доцільно включати й щорічні додаткові відпустки за особливий характер праці, зокрема відпустку за роботу за комп’ютером.

Зверніть увагу, що додаткова відпустка за особливий характер праці належить до щорічних відпусток (пункт 1 частина перша стаття 4 Закону № 504), тому:

- при визначенні її тривалості не враховують святкові та неробочі дні (частина друга статті 5 Закону № 504);

- відпустка за роботу за комп’ютером підлягає перенесенню або продовженню у разі тимчасової непрацездатності, виконання державних чи громадських обов’язків, якщо за працівником зберігають середній заробіток, у разі настання строку відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, збігу з відпусткою у зв’язку з навчанням (частина друга статті 11 Закону № 504);

- при звільненні за невикористані дні відпустки за роботу за комп’ютером виплачується грошова компенсація.

Крім цього, відповідно до частини третьої статті 10 Закону № 504 загальна тривалість щорічних основної та додаткових відпусток  (до яких належить і відпустка за роботу за комп'ютером) не може перевищувати 59 календарних днів, а для працівників, зайнятих на підземних гірничих роботах, - 69 календарних днів. Тому при наданні щорічних та додаткових відпусток зазначені вимоги треба враховувати. 

Відповідно до пунктів 6 і 7 Порядку застосування Списку виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов'язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 30.01.98 № 16, зареєстровано Міністерством юстиції України 30 січня 1998 року за № 57/2497, додаткова відпустка за особливий характер праці (відпустка за роботу за комп’ютером) надається пропорційно фактично відпрацьованому часу. 

У розрахунок часу, що дає право працівнику на таку відпустку, зараховуються дні, коли він фактично був зайнятий на роботах з особливим характером праці не менше половини тривалості робочого дня, встановленого для працівників цих виробництв, цехів, професій, посад.

Тому періоди відпустки без збереження заробітної плати, тимчасової непрацездатності, соціальних відпусток (зокрема відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами), навчальних відпусток, творчих відпусток, перебування працівника на курсах підвищення кваліфікації, період увільнення працівника у зв’язку з призовом на військову службу під час мобілізації, та робочі дні, в які працівник був зайнятий роботою на персональному комп’ютері менше половини тривалості робочого дня, не зараховують до стажу, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці, зокрема відпустку за роботу з комп’ютером.

Важливо. 

На практиці цю відпустку нерідко надають після закінчення відповідного робочого року. У такому разі легко обчислити конкретну тривалість відпустки, що належить працівникові. Якщо ж зазначену відпустку надати кілька разів на рік пропорційно відпрацьованому часу, і кожного разу при визначенні тривалості відпустки заокруглювати результат до цілого числа за правилами математики, сумарно за робочий рік може вийти більша (менша) кількість днів відпустки, що належить працівникові, що буде помилкою. У такому випадку при наданні останньої частини відпустки варто зробити перерахунок наданих пропорційно відпрацьованому часу днів відпустки без заокруглення.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону № 504 до стажу роботи, що дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими умовами праці та за особливий характер праці, зараховуються:

- час фактичної роботи із шкідливими, важкими умовами праці або з особливим характером праці, якщо працівник зайнятий у цих умовах не менше половини тривалості робочого дня, встановленої для працівників такого виробництва, цеху, професії або посади;

- час щорічних основної та додаткових відпусток за роботу із шкідливими, важкими умовами праці і за особливий характер праці;

- час роботи вагітних, переведених на підставі медичного висновку на легшу роботу, на якій вони не зазнають впливу несприятливих виробничих факторів.

Міністерством соціальної політики України у листі від 11.08.14 N 348/13/116-14 (оприлюднений у 2016 році) зазначено, що працівникам (незалежно від обійманої посади), які працюють на електронно-обчислювальних та обчислювальних машинах (у тому числі на персональних комп'ютерах незалежно від виду монітора) і яким тривалість щорічної відпустки не визначена іншими нормативно-правовими актами, надається право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці тривалістю до 4 календарних днів відповідно до Списку № 1290.

Водночас міністерством повідомлено, що щорічні додаткові відпустки за особливий характер праці, передбачені законодавством, мають надаватися відповідним працівникам в обов’язковому порядку, у тому числі якщо колективний договір на підприємстві не укладено або в колективному договорі не встановлено гарантію щодо встановлення працівникам таких відпусток.

Слід відзначити, що аналогічне роз'яснення стосовно права на встановлення щорічної додаткової відпустки надавалося Міністерством соціальної політики України у листі від 24.12.2013 р. N152/13/82-13. 

Як розрахувати конкретну тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці залежно від часу зайнятості у цих умовах на прикладі:

Колективним договором підприємства працівнику встановлено щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці тривалістю 4 календарних дні. Працівник працює за п’ятиденним робочим тижнем з двома вихідними днями у суботу та неділю і зайнятий роботою на персональному комп’ютері не менше половини тривалості робочого дня. 

Для наочності приймемо за робочий рік 01.01.2015 - 31.12.2015. 

За цей робочий рік працівник перебував у щорічній відпустці тривалістю 24 календарних дні (із 01.07.15 по 24.07.15) та у відпустці без збереження заробітної плати як інвалід ІІ групи - тривалістю 60 календарних днів (із 01.09.15 по 30.10.15). 

Період щорічної основної відпустки входить до стажу, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці, тож на тривалість зазначеної відпустки не вплине. На період відпустки без збереження заробітної плати згідно з графіком роботи працівника припало 44 робочих дні.

При п’ятиденному робочому тижні з двома вихідними днями у суботу та неділю норма тривалості робочого часу на 2015 рік становила 

251 робочий день.

Обчислимо конкретну тривалість відпустки: 

                                             4 ÷ 251 × (251 – 44) ≈ 3,2988. 

У результаті заокруглення отримуємо 3 (календарних дні).

Отже, у наведеному прикладі конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці за робочий рік 01.01.2015-31.12.2015 становить 3 календарних дні. 

Зверніть увагу, якби працівник працював за іншим графіком, приміром за шестиденним робочим тижнем, норма тривалості робочого часу на 2015 рік була б не 251 робочий день, а іншою, яку організація мала б розрахувати самостійно.

Щодо відповідальності роботодавця

Особи, винні в порушенні законодавства про відпустки, несуть відповідальність відповідно до статті 28 Закону № 504.

Забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд, а також ненадання їх протягом робочого року особам віком до вісімнадцяти років та працівникам, які мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами чи з особливим характером праці (частина п'ята статті 11 Закону № 504).

Статтею 265 Кодексу законів про працю України з 01 січня 2015 року запроваджено відповідальність для юридичних і фізичних осіб, що використовують найману працю (у редакції Закону України від 28.12.14 № 77). 

Юридичні та фізичні особи — підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі порушення вимог трудового законодавства в частині надання відпусток у розмірі мінімальної заробітної плати.

Посадових осіб підприємства, винних у порушенні законодавства про працю, може бути притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі статі 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою передбачено застосування штрафу.

При виявленні грубих порушень законодавства про працю, під час проведення перевірки підприємства, інспектор державного органу має право, в установленому чинними нормативно-правовими актами порядку, направити відповідні матеріали до правоохоронних органів для подальшого прийняття рішення щодо проведення досудового розслідування у зв'язку із ознаками злочину. Відповідальність за який передбачено статтею 172 Кримінального кодексу України (штраф або позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, або виправні роботи).