Відповідно до частини четвертої статті 47 Закону України від 10.12.15 № 889 "Про державну службу" наказом Національного агентства України з питань державної служби від 03.03.16 № 50 затверджено Типові правила внутрішнього службового розпорядку (надалі - Правила), якими визначено загальні положення щодо організації внутрішнього службового розпорядку державного органу (надалі - держорган), режим роботи, умови перебування державного службовця в органі державної влади та забезпечення раціонального використання його робочого часу.
Встановлено, що в кожному держоргані загальними зборами (конференцією) державних службовців за поданням керівника держоргану і виборного органу первинної профспілкової організації (за наявності) затверджуються аналогічні правила внутрішнього службового розпорядку держоргану, котрі доводяться до відома всіх державних службовців під підпис. Пам'ятайте, що до особової справи державного службовця (наказ від 22.03.16 № 64) включено документ "ознайомлення із правилами внутрішнього службового розпорядку та іншими локальними актами державного органу (у разі необхідності)".
З дати набрання чинності Правил (одночасно із Законом про держслужбу), державний службовець зобов'язаний повідомляти свого безпосереднього керівника про відсутність на роботі у письмовій формі, засобами електронного чи телефонного зв'язку або іншим доступним способом.
У разі недотримання державним службовцем цих вимог складається акт про його відсутність на робочому місці. Якщо ж державним службовцем не буде надано доказів поважності причини своєї відсутності на роботі, то повинен подати обґрунтовані письмові пояснення щодо причин відсутності.
Прикінцевими положеннями Правил зазначено, що недотримання вимог правил внутрішнього службового розпорядку є підставою для притягнення державного службовця до відповідальності у порядку, передбаченому чинним законодавством.
Зверніть увагу на:
а) застосування термінології: "повідомляти про відсутність на роботі" - "акт про його відсутність на робочому місці" - "причини своєї відсутності на роботі". Поняття "робота" і "робоче місце" ні є тотожними.
Наприклад, відповідно до статті 40 Кодексу законів про працю України (надалі - КЗпП) трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.
Тому, вважаємо, у Правилах поняття "відсутність на роботі без поважних причин" слід трактувати як "вихід державного службовця (без відповідного повідомлення свого безпосереднього керівника) за межі адміністративної будівлі державного органу у робочий час..." (пункт 7 Правил);
б) невідповідність назви розділу VIII "Порядок прийняття та передачі діловодства (справ) і майна державним службовцем" та його змістом.
Оскільки у положеннях цього розділу взагалі не вказано яким чином відбувається отримання державним службовцем "довірене у зв'язку з виконанням посадових обов'язків майно" при прийманні на роботу до держоргану. Мова йде лише про "звільнення з посади чи переведення на іншу посаду".
Ураховуючи, що примірник акта передачі справ і майна долучається до особової справи державного службовця, а також, зокрема, статтю 130 КЗпП "Загальні підстави і умови матеріальної відповідальності працівників", вважаємо, що державному службовцю до початку роботи (допуску на робоче місце) треба це питання порушувати перед своїм безпосереднім керівником і наполягати (з метою уникнення в подальшому трудового спору щодо матеріальної відповідальності) на складанні відповідного акту щодо прийняття справ і майна.
Крім того, відповідно до частини першої статті 131 КЗпП керівник державного органу зобов'язаний створити
працівникам умови, необхідні для нормальної роботи і забезпечення повного
збереження дорученого їм майна.
