Зміст:
1. Нюанси видачі та заповнення листків непрацездатності.
2. Виправлення помилок в листках непрацездатності: на що звернути увагу?
3. У лікарняному допускається не більше двох виправлень.
4. Якщо у листку непрацездатності є відмітки про порушення режиму: наслідки.
5. Щодо оформлення підтверджуючих документів для призначення матеріального забезпечення застрахованим особам.
1. Нюанси видачі та заповнення листків непрацездатності
Листок непрацездатності (надалі - ЛН) - це багатофункціональний документ, який є підставою для звільнення від роботи у зв'язку з непрацездатністю та з матеріальним забезпеченням застрахованої особи в разі тимчасової непрацездатності, вагітності та пологів.
Лицьовий бік бланка ЛН
заповнюється лікуючим лікарем або молодшим
медичним працівником з медичною освітою. Зворотний бік бланка ЛН заповнюється за місцем роботи застрахованої особи.
Підкреслюється слово
"первинний" або "продовження" із зазначенням номера
та серії попереднього ЛН у разі
його продовження. Чітко
вказуються:
• назва і
місцезнаходження закладу охорони здоров'я (повністю), що підтверджуються
штампом та печаткою закладу охорони здоров'я "Для листків непрацездатності";
• дата видачі
ЛН (цифрою вказується число, після чого літерами - назва місяця, цифрою вказується рік), прізвище, ім'я, по
батькові непрацездатного (повністю); число повних років (цифрами);
• стать
підкреслюється;
• місце роботи:
назва і місцезнаходження
підприємства, установи, організації (повністю);
• причина непрацездатності,
режим, який призначається хворому, особам,
у яких тимчасова непрацездатність настала поза постійним місцем проживання і роботи.
ЛН видається за
підписом головного лікаря,
що засвідчується відбитком печатки закладу охорони
здоров'я.
У разі потреби робиться
відмітка про порушення режиму, зазначаються дати перебування у стаціонарі, при
направленні до медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) вносяться відповідні записи.
У графі
"Звільнення від роботи" зазначається дата видачі ЛН та
дати продовження ЛН.
У стовпчику
"Підпис та печатка
лікаря" продовження або закриття ЛН підтверджується підписом та
печаткою лікаря.
У графі "Стати до роботи"
вказують, коли приступити до роботи; посаду, прізвище лікаря, що засвідчується
його підписом та печаткою закладу
охорони здоров'я "Для листків
непрацездатності".
У разі продовження тимчасової непрацездатності підкреслюється "Продовжує хворіти" та зазначається номер нового ЛН.
У разі помилок у тексті
здійснюється виправлення тексту, що
підтверджується записом "Виправленому вірити",
підписом лікуючого лікаря та відбитком печатки закладу охорони здоров'я "Для
листків непрацездатності". На бланку
ЛН дозволяється не
більше двох виправлень.
При втраті ЛН лікуючим
лікарем оформлюється дублікат ЛН при наявності довідки з місця роботи про
те, що виплата за цим ЛН не здійснювалася. У верхньому правому кутку ЛН
зазначається "Дублікат", у
графі "Звільнення від роботи" одним
рядком записується весь
період непрацездатності, що
підтверджується підписом і відбитком печатки лікуючого лікаря та
голови лікарсько-консультативної комісії (ЛКК).
У медичній карті амбулаторного чи стаціонарного хворого робиться
відповідний запис із зазначенням номера дубліката ЛН.
При заповненні
зворотної сторони ЛН потрібно, в тому
числі, заповнити графу "Довідка про заробітну плату", де форма передбачена для
розрахункового періоду 6 місяців.
Відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошовогозабезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державнимсоціальним страхуванням, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.01 № 1266, розрахунковий період
становить 12 місяців. Тому у разі потреби рекомендлвано додатково створити
документ з зазначенням повного розрахункового
періоду, за підписом бухгалтера та керівника підприємства. Київське міське відділення ФСС з ТВП
2. Виправлення помилок в листках непрацездатності:
на що звернути увагу?
Від страхувальників
надходять непоодинокі звернення щодо можливості призначення матеріального
забезпечення за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності на
підставі листка непрацездатності (надалі - ЛН), які містять нерозбірливі записи чи
виправлення.
Наприклад, у ЛН, наданому працівником на підприємство,
в графі "Стати до роботи", комісія із соціального страхування не може прочитати
дату виходу працівника на роботу, оскільки дата написана не розбірливим
почерком та з помарками. Яке рішення у
даному випадку повинна прийняти комісія?
Відповідно до статті 31 Закону України від від 23.09.99 №1105 "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" підставою для призначення
допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у
встановленому порядку листок непрацездатності.
ЛН є бланком суворої звітності, зразок і технічний опис якого
затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03.11.04 № 532/274/136-ос/1406, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2004 року за N 1454/10053 (надалі-Інструкція № 532).
Оскільки, в ЛН дата у графі "Стати до роботи" написана
нерозбірливо та не є такою, що можливо прочитати, то даний ЛН потрібно повернути до лікувального закладу для його
виправлення.
Пунктами 2 і 4 розділу 4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, зареєстровано в
Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за N 168/704, встановлено, що помилки в первинних документах, облікових регістрах і звітах, що
створені ручним способом,
виправляються коректурним
способом, тобто неправильний текст або цифри закреслюються і над
закресленим надписується правильний текст або
цифри. Закреслення здійснюється
однією рискою так,
щоб можна було
прочитати виправлене.
Виправлення помилки повинно
бути обумовлено надписом
"Виправлено" та підтверджено
підписами осіб, що
підписали цей документ, із
зазначенням дати виправлення.
Водночас у пункті 4.5. Інструкції № 532 зазначено, що у разі помилок у ЛН здійснюється виправлення тексту, що підтверджується записом
"Виправленому вірити", підписом лікуючого лікаря та відбитком печатки
закладу охорони здоров'я "Для листків непрацездатності". На бланку ЛН дозволяється
не більше двох виправлень.тут
3. У лікарняному допускається
не більше двох виправлень
Що робити, якщо виданий лікарем листок непрацездатності має недоліки в
оформленні або виправлення?
Відповідно до статті 30 Закону України від від 23.09.99 №1105 "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних
послуг приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування (надалі - Комісія), що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації (надалі - підприємство), котра, зокрема, розглядає підставу і правильність видачі листків непрацездатності та інших
документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення та
соціальних послуг.
Звідси випливає, що відповідний структурний підрозділ підприємства може проводити розрахунок виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності працівника тільки після прийняття Комісією відповідного рішення, яке
оформлюється протоколом в день їх прийняття згідно із додатком до Положення про комісію (уповноваженого) підприємства, установи, організаціїі з загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, затверджено постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 23.06.08 N 25, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 липня 2008 року за N 636/15327.
У разі виявлення Комісією будь-яких помилок (недоліків) в оформлені ЛН, працівнику підприємства, який його надав для розрахунку виплати, необхідно звертатися до лікувального закладу для їх виправлення в установленому нормативно-правовими актами порядку.
Слід мати на увазі, що на бланку ЛН дозволяється не більше двох виправлень (крім пунктів 2 і 4 графи лицьового боку листка непрацездатності "Причина непрацездатності", які виправленню не підлягають на підставі пункту 3.3 Інструкції № 532). Отже, якщо на документі більше двох виправлень, або два виправлення та існують
невиправлені помилки, то бланк ЛН вважається зіпсованим і підлягає заміні.тут
4. Якщо у листку непрацездатності є
відмітки про порушення режиму: наслідки
Застраховані особи, які в період отримання допомоги з тимчасової
непрацездатності порушують режим, встановлений для них лікарем, або не
з'являються без поважних причин на медичний огляд, втрачають право на допомогу з тимчасової втрати працездатності (надалі - ТВП).
Допомога по
тимчасовій непрацездатності:
- надається застрахованій особі у
формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату
заробітної плати (доходу) внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з
нещасним випадком на виробництві;
- виплачується Фондом соціального страхування з тимчасової
втрати працездатності застрахованим
особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення
працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності.
Пунктом 3.2 Положення про експертизу тимчасової непрацездатності, затверджено наказом Міністерством охорони здоров’я України від 09.04.08 N 189, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04 липня 2008 року за N 589/15280 (надалі - Положення № 189) встановлено, що організації експертизи тимчасової непрацездатності здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства, у тому числі Інструкції № 455 та Інструкції № 532.
Поняття "випадок тимчасової непрацездатності" застосовано у Положенні № 189 як тимчасова непрацездатність, яка триває безперервно від початку визначеного захворювання, травми тощо, підтверджується видачею ЛН з можливим продовженням лікування в одному або декількох закладах охорони здоров'я до відновлення працездатності, що підтверджується закриттям ЛН - "Стати до роботи". У разі, якщо особа стала непрацездатною з приводу того самого захворювання, травми до виходу на роботу або відпрацювала неповний робочий день, випадок тимчасової непрацездатності не переривається. При виникненні іншого захворювання,травми, відпустки в зв'язку з вагітністю випадок тимчасової непрацездатності вважається новим.
Підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є виданий
у встановленому порядку листок непрацездатності (надалі - ЛН).
Порядок і умови видачі, продовження та обліку документів, що засвідчують
тимчасову непрацездатність громадян здійснюється на підставі Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затверджено наказом
Міністерства охорони здоров'я України від 13.11.01 N 455, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04 грудня 2001 року
за N 1005/6196 (надалі – Інструкція № 455).
Відповідно до пункту 1.7 Інструкції № 455 видача та продовження документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність, здійснюються тільки після особистого огляду хворого лікуючим лікарем (фельдшером), про що робиться відповідний запис у медичній карті амбулаторного чи стаціонарного хворого з обґрунтуванням тимчасової непрацездатності.
Заповнення ЛН здійснюється на підставі Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, затверджено наказом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03.11.04 N 532/274/136-ос/1406, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2004 року за N 1456/10055 (надалі – Інструкція № 532).
Відповідно до Інструкції № 532:
а) під час оформлення ЛН у частині лицьового боку ЛН, що видається непрацездатному, підкреслюється слово "первинний" або "продовження" із зазначенням номера та серії попереднього ЛН у разі його продовження (пункт 3.1);.
б) у графі "Режим" обов'язково вказати режим, який призначається хворому: стаціонарний, амбулаторний, постільний, домашній, санаторний, вільний тощо (пункт 3.4);
в) у графі "Відмітки про порушення режиму" зазначається дата порушення режиму, що засвідчується підписом лікаря. Види порушень режиму вказуються у графі "Примітка" з обов'язковим записом у медичній карті амбулаторного чи стаціонарного хворого (пункт 3.5);
г) у графі "Стати до роботи" вказують словами число і місяць, коли приступити до роботи; посаду, прізвище лікаря, що засвідчується його підписом та відбитком печатки закладу охорони здоров'я "Для листків непрацездатності". У разі продовження тимчасової непрацездатності підкреслюється "Продовжує хворіти" та зазначається номер нового ЛН (пункт 3.13);
д) при порушенні хворим призначеного режиму вказується вид порушення (наприклад, несвоєчасна явка на прийом до лікаря; алкогольне, наркотичне, токсичне сп'яніння під час лікування; вихід на роботу без дозволу лікаря; самовільне залишення закладу охорони здоров'я; виїзд на лікування в іншому закладі охорони здоров'я без відмітки про дозвіл виїзду; відмова від направлення або несвоєчасна явка на МСЕК тощо) ((пункт 4.1);
е) якщо при черговому відвідуванні хворим лікаря має місце порушення режиму у вигляді несвоєчасного прибуття хворого до лікаря, то:
- у разі визнання хворого непрацездатним продовження ЛН здійснюється з дня його відвідування лікаря;
- у разі визнання хворого працездатним у графі "Стати до роботи" пишуться літерами число і місяць та здійснюється запис "з'явився працездатним". Закриття ЛН здійснюється датою, установленою лікарем, для прибуття хворого (пункт 10).
Ураховуючи викладене, за умови
дотримання чинного законодавства при видачі та продовженні ЛН страховий випадок не переривається, але може бути порушення
хворим режиму, призначеного йому лікарем (несвоєчасна явка на прийом).
Статтею 23 Закону України від від 23.09.99 №1105 "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" встановлено, що застраховані особи, які в період отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності порушують режим, встановлений для них лікарем, або не з’являються без поважних причин у призначений строк на медичний огляд, у тому числі на лікарсько-консультативну комісію (ЛКК) чи медико-соціальну експертну комісію (МСЕК), втрачають право на цю допомогу з дня допущення порушення на строк, що встановлюється рішенням органу, який призначає допомогу по тимчасовій непрацездатності.тут
5. Щодо оформлення підтверджуючих документів для призначення матеріального забезпечення застрахованим особам
Виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у листі від 20.07.16 N 2.4-46-1257 "Про оприлюднення інформації" надано таке роз'яснення.
Відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування" від 23.09.99 N 1105 (надалі - Закон №1105) право на матеріальне забезпечення за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), якщо інше не передбачено законом.
Згідно із положеннями статті 30 Закону № 1105 матеріальне забезпечення за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), призначається та надається за основним місцем роботи.
Рішення про призначення матеріального забезпечення приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації.
Підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності (стаття 31 Закону № 1105).
Значення документального оформлення господарських операцій первинними документами наведено в статті 9 Закону України від 16.07.99 N 996 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (надалі - Закон N 996). При цьому Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за N 168/704 (надалі - Положенням N 88), визначений порядок створення первинних документів, записів у регістрах бухгалтерського обліку й зберігання документів, регістрів і звітів.
Так, Положенням N 88 передбачено, що первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складено документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному та вартісному вираженні), посади та прізвища осіб, відповідальних за дозвіл на здійснення господарської операції, за її проведення та складання первинного документа.
Документ має бути підписаний особисто посадовою особою, а підпис може бути скріплений відбитком печатки підприємства.
Первинні документи складаються на бланках типових та спеціалізованих форм, затверджених в установленому порядку.
Водночас пунктом. 2.16 Положення N 88 забороняється ухвалювати до виконання документи на господарські операції, які суперечать законодавчим і нормативним актам, установленому порядку обліку коштів і матеріальних цінностей, завдають шкоди власникам.
Отже, при оформленні первинних бухгалтерських документів необхідно використовувати бланки типових форм, затверджених Держкомстатом України, або бланки спеціалізованих форм, затверджених відповідними міністерствами й відомствами, виготовлені самостійно, із вказівкою обов'язкових реквізитів типових або спеціалізованих форм.
Оскільки чинні законодавчі і нормативні акти із загальнообов'язкового державного соціального страхування не містять додаткових норм з питання щодо автоматизованого розрахунку середньої заробітної плати для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги по вагітності та пологах підприємством, установою, організацією, а бланк діючого листка непрацездатності не відповідає нормам чинного законодавства, то вважаємо, що в цьому випадку не буде порушенням законодавства, якщо розділ листка непрацездатності "Довідка про заробітну плату" не заповнювати, а до листка непрацездатності додавати розрахунок середньої заробітної плати за 12 місяців, засвідчений підписом керівника і головного бухгалтера та печаткою підприємства.
Додатково повідомлено, що Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності звернувся (лист від 12.08.15 N 2.4-15-1310) до Міністерства охорони здоров'я України з приводу внесення відповідних змін до бланку листка непрацездатності через зміну чинного законодавства із загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Надання матеріального забезпечення фізичній особі - підприємцю за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у разі одночасної роботи такої особи за трудовим договором
Відповідно до Закону України від 08.07.10 № 2464 "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (надалі - Закон " 2464) з 1 січня 2016 року розмір єдиного внеску для усіх категорій платників єдиного внеску (крім пільгових категорій) визначено в єдиному розмірі 22 відсотки бази нарахування єдиного внеску. (Зміни до Закону N 2464 внесено на підставі прийнятого Закону України від 24.12.15 N 909 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році").
Крім того, з переліку платників, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску, вилучені такі особи як фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування; особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме: наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності; громадяни України, які працюють за межами України (абзаци другій та четвертий частини першої статті 10 Закону N 2464).
Частиною першою та третьою статті 19 Закону N 1105 визначено, що право на матеріальне забезпечення за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), якщо інше не передбачено законом.
Особи, які забезпечують себе роботою самостійно (займаються підприємницькою, адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, в тому числі члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок), мають право на матеріальне забезпечення відповідно до цього Закону за умови сплати страхових внесків до Фонду згідно із законом.
Відповідно до статті 30 Закону N 1105 матеріальне забезпечення за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), призначається та надається за основним місцем роботи (крім допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомоги по вагітності та пологах, які надаються за основним місцем роботи та за сумісництвом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України).
Слід зазначити, що статтею 21 Кодексу законів про працю України визначено поняття трудового договору між працівником і власником підприємства, а також надано право працівнику додатково укладати трудовий договір на цьому ж або іншому підприємстві. Робота за наймом на цьому ж або іншому підприємстві відноситься до категорії - робота за сумісництвом, яка відповідно до статті 1021 цього кодексу оплачується за фактично відпрацьований час. При роботі за сумісництвом з працівником укладається трудовий договір.
Відповідно до статті 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Виходячи з цього, суб'єкт господарювання (підприємець) не перебуває ні з ким у трудових відносинах, що, в свою чергу, не може вважатися роботою за сумісництвом за наявності основної оплачуваної роботи на умовах трудового договору.
Ураховуючи викладене вище, нормами Закону N 1105 не передбачено надання фізичній особі - підприємцю, яка перебуває у трудових відносинах, матеріального забезпечення як фізичній особі - підприємцю.
Отже, фізичним особам - підприємцям, які одночасно працюють у роботодавців на умовах трудового договору (контракту), допомога по тимчасовій непрацездатності, допомога по вагітності та пологах надається лише за основним місцем роботи та за сумісництвом.лист
