Право прибиральників службових приміщень на додаткову відпустку

Щорічна додаткова відпустка за роботу в шкідливих і важких умовах праці надається працівникам виробництв, цехів,  професій  і посад,  передбачених  відповідними  розділами Списку виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов'язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров'я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.97 N 1290 (надалі – Список № 1290), незалежно від того, до якої  галузі  господарства належать ці виробництва і цехи, та від форм власності підприємств, організацій і установ (надалі – підприємство). 

Порядок застосування Списку № 1290, затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 30.01.98 N 16, зареєстровано в Міністерством юстиції України 30 січня 1998 року за N 58/2498 (надалі – Порядок № 16).

Працівникам, професії та  посади  яких  не  передбачені  у Списку № 1290, але які в окремі періоди робочого часу виконують роботу  у виробництвах,  цехах,  за  професіями  і  на  посадах, означених Списком № 1290, додаткова відпустка надається на тих же підставах,  що  і працівникам, які мають право на таку відпустку.

Конкретна   тривалість   щорічної   додаткової   відпустки встановлюється  колективним  договором  залежно  від   результатів атестації   робочих   місць   за  умовами  праці  і  базується  на результатах  гігієнічної  оцінки  умов  праці  за  показниками  та критеріями,  що  затверджені наказом Міністерства охорони здоров'я України  і Міністерства  праці та соціальної політики України від 31.12.97 N  383/55 "Про  затвердження Показників  та  критеріїв  умов  праці,  за  якими  надаватимуться щорічні  додаткові  відпустки  працівникам,  зайнятим  на роботах, пов'язаних з негативним впливом на здоров'я  шкідливих  виробничих факторів",  зареєстровано  в  Міністерстві юстиції України 28 січня 1998 року за N 50/2490.

Атестація робочих  місць  за  умовами  праці (надалі  - атестація)  здійснюється на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.92 N 442 "Про Порядок проведення атестації  робочих  місць  за  умовами   праці" (надалі – Порядок № 442)   та   Методичних рекомендацій  для  проведення атестації робочих місць за умовами праці,  затвердженими постановою Міністерства  праці  України  від 01.09.92 року N 41, якими визначено організацію  роботи  по  проведенню атестації  робочих  місць,  оцінку  умов праці  та реалізацію прав трудящих  на  пільги  і  компенсації  залежно  від  шкідливих   та небезпечних виробничих факторів.

(Додатково: Разъяснение Государственной экспертизы условий труда Министерства труда Украины и Государственного санитарного надзора Министерства здравоохранения Украины относительно определения физиологических показателей факторов производственной среды и трудового процесса при проведении аттестации рабочих мест  от 22.03.93 N 06-960)

Атестація проводиться на підприємствах  незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому. Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин  між роботодавцями та  працівниками  у  галузі реалізації прав  на здорові  й  безпечні  умови  праці,  пільгове пенсійне  забезпечення,  пільги  та  компенсації  за   роботу у несприятливих умовах.

У  випадках, коли тривалість додаткової відпустки за результатами атестації  перевищує   максимальну тривалість, вказаної у Списку № 1290, відпустка може бути  продовжена  на кількість  днів   цієї   різниці   за   рахунок   власних   коштів підприємства.

Працівникам, професії і посади яких передбачені в  розділі "Загальні професії  за  всіма  галузями  господарства",  додаткова відпустка надається незалежно від того,  в  яких  виробництвах  чи цехах вони працюють, якщо  ці  професії  і  посади  спеціально  не передбачені у відповідних розділах або підрозділах Списку № 1290.

Із зазначеного вище випливає:

Прибиральники службових приміщень, зайняті прибиранням загальних убиралень та санвузлів, мають право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці тривалістю до 4 календарних днів згідно із позицією 60 розділу XXII "Загальні професії за всіма галузями господарства" Списку. N 1290 (додаток 2 у редакції відповідної постанови від 13.05.03 N 679).

Статтею 8 Закону України від 15.11.96 №504 "Про відпустки" передбачено, що конкретна тривалість відпусток за особливий характер праці встановлюється колективним або трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах. Тобто у даному випадку роботою з особливим характером праці є прибирання загальних убиралень та санвузлів.

Відповідно до пунктів 6 і 7 Порядку N 16, додаткова відпустка за особливий характер праці надається пропорційно фактично відпрацьованому часу. У розрахунок часу, що дає право працівнику на таку відпустку, зараховуються дні, коли він фактично був зайнятий на роботах з особливим характером праці не менше половини тривалості робочого дня, встановленого для працівників цих виробництв, цехів, професій, посад. Облік часу, відпрацьованого в умовах, передбачених Списками № 1290, здійснюється роботодавцем.

Отже, якщо прибиральник службових приміщень зайнятий в умовах, передбачених Списком № 1290, менше половини робочого часу, щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці йому не надається, оскільки це компенсація саме за роботу в таких умовах і тривалість її залежатиме від кількості фактично відпрацьованих днів, у які він був зайнятий прибиранням загальних убиралень та санвузлів - не менше половини тривалості робочого дня.
У разі його перебування  на лікарняному, у відпустці без збереження заробітної плати, на навчанні тощо або певну кількість робочих днів він був зайнятий менше половини тривалості робочого дня в передбачених Списком № 1290 умовах, то ці дні не зараховуються до стажу, що дає право на додаткову відпустку за особливий характер праці.