Скоєння працівником прогулу: відпустка

Якщо працівника звільняють за прогули, чи потрібно в такому випадку нараховувати йому компенсацію за невикористану відпустку?

Право та порядок отримання працівником грошової компенсації за невикористані щорічні відпустки встановлено статтею 24 Закону України від 15.11.96 № 504 "Про відпустки" (надалі – Закон № 504) і статтею 83 Кодексу законів про працю України (надалі - КЗпП):  у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - інваліда з дитинства підгрупи А I групи. Водночас, у цих статтях немає умов-застережень щодо заборони виплачувати грошову компенсацію працівнику за невикористану щорічну відпустку в разі його звільнення за прогули. Але чи означає це, що і в такому випадку працівнику слід виплачувати компенсацію?

Відповідно до пункту 4 статті 40 КЗпП трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем у разі скоєння працівником прогулу (у тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Звільнення за порушення трудової дисципліни, зокрема, скоєння прогулу (у тому числі і за відсутність на роботі більше трьох годин упродовж робочого дня) являється дисциплінарним стягненням і має здійснюватися з додержанням правил, установлених для застосування дисциплінарних стягнень (статті 147-149 КЗпП).

Норми статті 3 Закону № 504 дозволяють роботодавцю надавати працівникам (за їхнім бажанням) невикористану відпустку з наступним звільненням, крім   звільнення за порушення трудової дисципліни. Датою звільнення в цьому разі є останній день відпустки.

Звідси випливає, що працівник, який скоїв прогул, є порушником трудової дисципліни і не має права на отримання невикористаної щорічної відпустки. Це свідчить про те, що в нього немає альтернативи, брати при звільненні відпустку чи отримувати грошову компенсацію за невикористану відпустку.

За відсутності у працівника права на використання відпустки йому залишається тільки право на отримання грошової компенсації за невикористані відпустки, з урахуванням тривалості перебування у трудових відносинах з підприємством і того, що законодавцем не закріплено норми, яка б свідчила про протилежне.

Виходячи із зазначеного вище, вважаємо, що при звільнення працівника за порушення трудової дисципліни, зокрема, скоєння прогулу (у тому числі і за відсутність на роботі більше трьох годин упродовж робочого дня) роботодавець, на підставі статті 47 КЗпП, зобов'язаний в день звільнення видати працівнику належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок (у тому числі з нарахуванням компенсації за невикористані щорічні відпустки) у строки, зазначені в статті 116 КЗпП. 
Крім того, враховуючи причини звільнення (з ініціативи роботодавця), він зобов'язаний також у день звільнення видати працівнику посвідчену в установленому порядку копію наказу про звільнення з роботи.