Організація ведення військового обліку на підприємстві

Частиною третьою статті 33 Закону України від 25.03.92 № 2232 "Про військовий обов’язок і військову службу" (надалі - Закон № 2232) визначено, що військовий облік усіх призовників і військовозобов’язаних ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.  

Відповідно до частини дев'ятої статті 1 Закону № 2232 громадяни України щодо військового обов'язку поділяються на такі категорії: допризовники (особи, які підлягають приписці до призовних дільниць); призовники (особи, приписані до призовних дільниць); військовослужбовці (особи, які проходять військову службу); військовозобов'язані (особи, які перебувають у запасі для комплектування ЗСУ та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави); резервісти (особи, які проходять службу у військовому резерві ЗСУ, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний та воєнний час).

До категорії військовослужбовців прирівнюються іноземці та особи без громадянства, які відповідно до закону проходять військову службу у ЗСУ.

Жінки, які мають фах, споріднений з відповідною військово-обліковою спеціальністю, визначеною в Переліку спеціальностей, за якими жінки, що мають відповідну підготовку,можуть бути взяті на військовий облік, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.10.94 N 711, та придатні до проходження військової служби за станом здоров'я, віком та сімейним станом, беруться на військовий облік військовозобов'язаних.

Жінки, які перебувають на військовому обліку, можуть бути призвані на військову службу чи залучені для виконання робіт із забезпечення оборони держави у воєнний час. У мирний час жінки можуть бути прийняті на військову службу та службу у військовому резерві тільки в добровільному порядку (за контрактом).

Положення про військовий облік військовозобов’язаних і призовників, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.94 № 377 (надалі — Положення № 377).

Відповідно до  статті  33  Закону  № 2232,  статей 10,  15 і  16 Закону України від 06.12.91 № 1932 "Про оборону України", статей  15-18 Закону України від 21.10.93 № 3543 "Про мобілізаційну  підготовку  та мобілізацію", Постанови N 377 наказом Міністерства оборони України від 15.12.10 N 660 затверджено Інструкцію з організації ведення військового обліку військовозобов'язаних і призовників в органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях і навчальних закладах, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 березня 2011 року за N 308/19046 (надалі - Інструкція № 660). 

Загальне керівництво роботою, пов'язаною з організацією та веденням військового обліку призовників і військовозобов'язаних, контроль за станом цієї роботи  в  органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях і навчальних закладах здійснює Генеральний штаб Збройних Сил України (пункт 1.5 Інструкції № 660).

Згідно  із  частиною  п'ятою  статті 34 Закону № 2232 персональний облік призовників і військовозобов'язаних передбачає облік відомостей щодо призовників і військовозобов'язаних за місцем їх роботи або навчання та покладається на керівників підприємств, установ, організацій і навчальних закладів (надалі - підприємство) незалежно від підпорядкування і форм власності. З метою виконання цих вимог керівники підприємства зобов’язані:
- забезпечувати виконання військового обов’язку громадянами України  (частина сьома статті 1);

- щороку в строки, встановлені Кабінетом Міністрів України, подавати до відповідних районних (міських) військових комісаріатів (надалі - військкомат) списки громадян України , які підлягають приписці до призовних дільниць (частина п'ята статті 14);

- вести персональний облік призовників і військовозобов’язаних; 

- на вимогу військових комісаріатів забезпечувати своєчасне прибуття громадян призовного віку до призовних дільниць (абзац п'ятий частини восьмої статті 15); 
- на вимогу військових комісаріатів (в адміністративно-територіальних одиницях, де немає військових комісаріатів) сповіщати призовників і військовозобов'язаних про їх виклик до військових комісаріатів і забезпечувати своєчасне прибуття за цим викликом (частина перша статті 38);
-  у семиденний строк повідомляти районні (міські) військові комісаріати про прийняття на роботу (навчання) та звільнення з роботи (навчання) призовників і військовозобов'язаних (частина перша статті 38).

Для ведення військового обліку військовозобов’язаних і призовників та бронювання військовозобов’язаних на підприємствах формують військово-обліковий персонал, виходячи з відповідної норми навантаження на одного працівника:

один працівник	за наявності на обліку від 500 до 2000 військовозобов’язаних і призовників
два працівника	від 2000 до 4000 військовозобов’язаних і призовників
три працівника	від 4000 до 7000 військовозобов’язаних і призовників, на кожних наступних 3000 осіб - по одному працівнику

Назви посад для введення до штатного розпису підбирають відповідно до Національного класифікатора України ДК 003:2010 "Класифікатор професій". 

Класифікатор професій містить професійну назву роботи "Інспектор з обліку та бронювання військовозобов’язаних" (код КП 3439). За наявності на обліку понад 500 військовозобов’язаних та призовників у штатному розписі підприємства передбачають посаду інспектора з обліку та бронювання військовозобов’язаних з відповідною кількістю штатних одиниць.
Посадові оклади для цих працівників установлюють на рівні посадових окладів працівників кадрової служби.

Посаду інспектора з обліку та бронювання військовозобов’язаних можна вводити у кадрову службу. У великих організаціях для організації і ведення військового обліку може бути створений окремий структурний підрозділ, до складу якого входитимуть кілька інспекторів і керівник підрозділу.  
Якщо в організації на обліку перебуває менше 500 військовозобов’язаних і призовників, обов'язки з ведення військового обліку та бронювання військовозобов’язаних покладають на одного з працівників кадрової служби. Положенням № 377 передбачено, що за виконання додаткових обов’язків працівнику встановлюють доплату у розмірі до 50% посадового окладу.  З огляду на цю норму, як правило, доплату за ведення військового обліку передбачають для певної посади ще на етапі первинного формування штатного розпису підприємства, а обов'язки прописують у посадовій інструкції за відповідною посадою. У наказі про приймання працівника на посаду, що передбачає ведення військового обліку, зазначають про встановлення доплати. 

Звісно, не всі підприємства виявляють таку далекоглядність при формуванні штатного розпису. Нерідко необхідність запровадження військового обліку виникає на підприємстві, що діє вже кілька років. За таких умов необхідно:

- підготувати проект наказу з основної діяльності про внесення змін до чинного штатного розпису підприємства щодо доплати (у визначеному розмірі посадового окладу за відповідною посадою) за виконання додаткових обов’язків із ведення обліку військовозобов’язаних та призовників;

- внести в установленому порядку до посадової інструкції працівника, який відповідатиме за військовий облік, відповідні зміни (за встановленими правилами усі зміни до службових документів вносяться в порядку їх затвердження, проте бажано це робити на підставі наказів підприємства);

- підготувати проект наказу з кадрових питань про покладання функціональних обов’язків із ведення військового обліку військовозобов’язаних і призовників та бронювання військовозобов’язаних за підприємством на період мобілізації і воєнного часу;

- після підписання наказу про покладання обов’язків із ведення військового обліку та його реєстрації, а також затвердження керівником підприємства змін до посадової інструкції, необхідно обов'язково ознайомити відповідного працівника з цими локальними документами під підпис. 

При цьому мати на увазі, що відповідно до статті 32 Кодексу законів про працю України (надалі - КЗпП) у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.
Якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36 КЗпП.

НАКАЗ м. Київ 25.12.2015                                                                                                                                                                               № 415-К        Про покладання обов’язків із ведення військового обліку на М.Лябах

Відповідно до Закону України від 25.03.92 № 2232 "Про військовий обов’язок і військову службу", керуючись Положенням про військовий облік військовозобов’язаних і призовників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.94 № 377, Інструкцією з організації ведення військового обліку військовозобов'язаних і призовників в органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях і навчальних закладах, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 15.12.10 N 660, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 березня 2011 року за N 308/19046 та з метою забезпечення персонального обліку призовників і військовозобов'язаних в Приватному акціонерному товаристві, НАКАЗУЮ:  1. З 01 січня 2016 року покласти на ЛЯБАХ Марію Миколаївну, менеджера з персоналу сектора кадрів Департаменту з управління персоналом (за її згодою), функціональні обов’язки щодо ведення військового обліку військовозобов’язаних і призовників та бронювання військовозобов’язаних за підприємством на період мобілізації і воєнного часу. 2. Керівнику Департаменту з управління персоналом ПіБ до 31 грудня 2015 року в установленому порядку внести відповідні зміни в посадову інструкцію менеджера з персоналу сектора кадрів Департаменту з управління персоналом і ввести їх в дію з 01 січня 2016 року. 3. Установити М.Лябах, менеджеру з персоналу сектора кадрів Департаменту з управління персоналом, доплату за виконання функціональних обов’язків, зазначених у пункті 1 цього наказу, в розмірі 45% посадового окладу щомісячно, починаючи з 01 січня 2016 року. Підстава: подання керівника Департаменту з управління персоналом від 20 грудня 2015 року.  Генеральний директор                                                                                 Б.Хомич

Відповідно до пункту 15 Постанови № 377 керівники підприємств зобов’язані інформувати відповідні військкомати про приймання (призначення) на роботу, переміщення і звільнення працівників, які виконують обов’язки щодо ведення обліку військовозобов’язаних і призовників, а також щодо бронювання військовозобов’язаних за підприємствами. 
Персональний облік військовозобов'язаних та  призовників:
- на підприємствах, здійснюється за типовою формою первинного обліку N П-2 "Особова картка працівника", затвердженою наказом Державного комітету статистики України та Міністерства  оборони  України  від 25.12.09 N 495/656,  у  розділі  II  якої зазначаються відомості про військовий облік;
- в установах та організаціях, що підпадають під дію Закону України від 10.12.15 № 889 "Про державну службу" здійснюється за особовою карткою державного службовця встановленого зразка (наказ Національного агентства України з питань державної служби від 05.08.16  № 156 "Про затвердження форми особової картки державного службовця та Інструкції щодо її заповнення", зареєстровано в Міністерстві юстиції України 31 серпня 2016 року за № 1200/29330). 
Військово-обліковими  документами,  на  підставі яких на підприємствах ведеться персональний  облік військовозобов'язаних та призовників, є:
- для військовозобов'язаних  -  військовий квиток або тимчасове посвідчення (замість військового квитка);
- для призовників  -  посвідчення  про  приписку  до  призовної дільниці. 
Розділ "Відомості про військовий облік" особової  картки заповнюється  послідовно і в точній відповідності з даними записів військових квитків.
В  особових  картках на військовозобов'язаних, які досягли граничного віку перебування в запасі,  після проведення чергової звірки з відповідними   військовими   комісаріатами викреслюються  дані  про  військовий  облік  і  робиться відмітка: "Виключений з військового обліку за віком". 
Особові картки на військовозобов'язаних  і  призовників зберігаються  в  алфавітному порядку  в  окремій  картотеці,  яка поділяється на чотири групи:
- перша група   -   особові   картки  на  військовозобов'язаних офіцерського складу;
- друга група   -   особові   картки  на  військовозобов'язаних рядового, сержантського та старшинського складу;
- третя група  -  особові  картки  на  військовозобов'язаних  - жінок;
- четверта група - особові картки на призовників.
На військовозобов'язаних, які заброньовані за підприємствами, на період мобілізації і воєнного часу, особові картки виділяються окремо в кожній групі.
Особові картки  на  осіб, виключених з військового обліку за віком чи за станом здоров'я,  зберігаються у  загальній  картотеці підприємства, установи чи організації.
Організація зберігання документів картотеки особових карток на військовозобов'язаних і призовників  на  підприємствах,  в установах і організаціях повинна  відповідати вимогам  загального діловодства. 

Ураховуючи вимоги нормативно-правових актів на керівників підприємств,покладається виконання таких заходів з питань персонального обліку військовозобов'язаних та призовників:

- перевірка у   громадян   під   час   прийняття   на    роботу (навчання) наявності військово-облікових документів (у військовозобов'язаних  -  військових  квитків  або   тимчасових посвідчень (замість  військових  квитків), а у  призовників  - посвідчень про приписку до призовних дільниць). Приймання на роботу (навчання) військовозобов'язаних та призовників здійснюється тільки після взяття їх на військовий облік у військових комісаріатах, а також у разі перебування на військовому обліку у Службі безпеки України;

- повідомлення в  семиденний термін у військові комісаріати про всіх військовозобов'язаних та  призовників,  прийнятих  на  роботу (навчання)  чи звільнених  з  роботи  (відрахованих з навчального закладу);
- оповіщення на вимогу військових комісаріатів військовозобов'язаних та призовників про їх виклик до  військового комісаріату і забезпечення їх своєчасного прибуття за цим викликом;
- забезпечення повноти, достовірності та  якості обліку всіх військовозобов'язаних і призовників підприємств за вимогами, встановленими цією Інструкцією та іншими документами первинного обліку відповідно  до чинного законодавства;
- підтримання постійної взаємодії  з  відповідними  військовими комісаріатами  з питань строків та способів звірки даних особових карток,  списків  військовозобов'язаних, списків  призовників   з обліковими  даними  військових комісаріатів,  внесення відповідних змін до  них  та  з  питань  оповіщення  військовозобов'язаних  та призовників;
- організація періодичної звірки особових карток, списків військовозобов'язаних, списків призовників із записами у військових квитках та посвідченнях про приписку до призовних дільниць. Не рідше одного разу на рік проведення звірки особових карток працівників з обліковими даними військових комісаріатів;
- внесення в  п'ятиденний термін до особових карток працівників змін, які стосуються сімейного стану, місця проживання, освіти, місця роботи і посади військовозобов'язаних та призовників. Про всі зміни до 5 числа щомісяця повідомляються військові комісаріати донесенням про зміну облікових даних;
- приймання під   розписку  від військовозобов'язаних і призовників їх військово-облікових документів для подання у військові комісаріати, звіряння з особовими картками, списками військовозобов'язаних та списками призовників;
- своєчасне оформлення бронювання військовозобов'язаних за підприємствами на період мобілізації та на воєнний час;
- складання і не пізніше 1 грудня поточного року подавання до військових комісаріатів списків громадян,  які підлягають приписці до призовних дільниць;
- здійснення постійного   контролю   за   виконанням    заходів допризовної підготовки, приписки до призовних дільниць, дотриманням правил військового обліку, проведенням роз'яснювальної роботи  серед  громадян  України  про  виконання обов'язків  щодо військового  обліку. Повідомлення  про  військовозобов'язаних  та призовників,  які  порушили  вимоги  законодавства про військовий обов'язок і військову службу, надсилаються у військові комісаріати для притягнення винних до відповідальності згідно з законом;
- ведення журналу перевірок стану обліку  військовозобов'язаних і призовників (додаток 5 до Інструкції № 660).

До призовних дільниць щороку протягом січня - березня приписуються допризовники, яким у рік приписки виповнюється 17 років. Приписка проводиться районними (міськими) військовими комісаріатами за місцем проживання. Призовникам приписаним до дільниць, видаються посвідчення про приписку, роз'яснюються права та обов'язки, правила військового обліку та відповідальність за порушення цих правил (частини третя та одинадцята статті 14 Закону № 2232).
На строкову військову службу призиваються придатні для цього за станом здоров'я громадяни України чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 18 років, та старші особи, які не досягли 27-річного віку і не мають права на звільнення або відстрочку від призову на строкову військову службу (частина перша статті 15 Закону № 2232).

Граничний вік перебування на військовій службі встановлюється:

1) для військовослужбовців рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, - до 45 років;

2) для військовослужбовців молодшого офіцерського складу - до 45 років;

3) для військовослужбовців старшого офіцерського складу: майорів (капітанів 3 рангу), підполковників (капітанів 2 рангу) - до 50 років; полковників (капітанів 1 рангу) - до 55 років;

4) для військовослужбовців вищого офіцерського складу - до 60 років;

5) для військовозобов’язаних та резервістів, які призиваються на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та військовослужбовців, які проходять військову службу під час особливого періоду, - до досягнення граничного віку перебування в запасі та у військовому резерві (стаття 22 Закону № 2232).

Граничний вік перебування військовозобов’язаних у запасі

Запас військовозобов'язаних поділяється на два розряди, що встановлюються залежно від віку військовозобов'язаних.

1. Військовозобов’язані, які перебувають у запасі та мають військові звання рядового, сержантського і старшинського складу, поділяються на розряди за віком:

1) перший розряд - до 35 років;

2) другий розряд - до 60 років.

2. Особи офіцерського складу, які перебувають у запасі, поділяються на розряди за віком:

1) перший розряд:

молодший офіцерський склад - до 45 років;

старший офіцерський склад:

майор (капітан 3 рангу), підполковник (капітан 2 рангу) - до 50 років;

полковник (капітан 1 рангу) - до 55 років;

вищий офіцерський склад - до 60 років;

2) другий розряд:

молодший та старший офіцерський склад - до 60 років;

вищий офіцерський склад - до 65 років.

3. Граничний вік перебування в запасі другого розряду є граничним віком перебування в запасі та у військовому резерві.

4. Військовозобов’язані-жінки, незалежно від присвоєних їм військових звань, зараховуються до запасу другого розряду. Граничний вік перебування їх у запасі встановлюється 50 років.

Керівники, інші посадові особи органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ та організацій незалежно від підпорядкування і форм власності та громадяни України, винні у порушенні порядку військового обліку, допризовної підготовки, приписки до призовних дільниць, призову на строкову військову службу, проходження служби у військовому резерві, проходження зборів, мобілізаційної підготовки та мобілізаційної готовності, прибуття за викликом до військового комісаріату, а також у вчиненні інших порушень законодавства про військовий обов'язок і військову службу, несуть відповідальність згідно із законом (стаття 42 Закону № 2232).
Кодексом України про адміністративні правопорушення (надалі - КпАП) визначено склад порушень законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, військовий обов'язок і військову службу, за які роботодавців можна притягнути до відповідальності.  

Вид адміністративного  правопорушення	Стаття КпАП	Відповідальність
Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, -	210-1	тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу на громадян від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Неподання керівниками або іншими відповідальними за військово-облікову роботу посадовими особами житлово-експлуатаційних організацій, підприємств, установ та організацій, які здійснюють експлуатацію будинків, власниками будинків, органами місцевого самоврядування, яким делеговано ведення первинного обліку військовозобов'язаних і призовників, підрозділами по роботі з кадрами підприємств, установ, організацій, навчальних закладів незалежно від підпорядкування і форм власності щорічно в строки, встановлені Міністерством оборони України, до відповідних районних (міських) військових комісаріатів списків громадян, які підлягають  приписці до призовних дільниць, -	211-2	тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Прийняття керівниками або іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій, колективних сільськогосподарських підприємств і навчальних закладів на роботу (навчання) військовозобов'язаних і призовників, які не перебувають на військовому обліку за місцем проживання, -	211-3	тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, -тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Незабезпечення керівниками або іншими відповідальними за військово-облікову роботу посадовими особами підприємств, установ, організацій, колективних сільськогосподарських підприємств і навчальних закладів на вимогу військових комісаріатів сповіщення військовозобов'язаних і призовників про їх виклик у військові комісаріати або перешкода зазначених посадових осіб своєчасній явці громадян на збірні пункти чи призовні дільниці -	211-4	тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Повторне протягом року вчинення порушення з числа передбачених частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Керівника організації (іншу посадову особу) може бути притягнуто до кримінальної відповідальності у порядку, визначеному статтею 114-1 Кримінального кодексу України. Так, перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період карається позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років. Те саме діяння, яке призвело до загибелі людей або інших тяжких наслідків, карається позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років.