Голова ліквідаційної комісії перебував у штаті підприємства (1 штатна одиниця). 31.07.2016 року, згідно із Протоколом засновників, його звільняють з посади і з 01.08.2016 року призначають Головою ліквідаційної комісії підприємства, на умовах безоплатного договору цивільно-правового характеру, укладеного із засновником-нерезидентом. Господарська діяльність підприємства припиняється, платежі зупиняються. У звязку з цим, виникають питання:
1. Подавать ли форму № 1-ОПП в государственную фискальную службу и менять электронную цифровую подпись ?
2. Начислять и удерживать ли налоги с минимальной заработной платы, если договор безоплатный?
3. Подавать ли отчет по единому социальному взносу пустой?
4. Бывший главный бухгалтер, согласно Протоколу учредителей, работает в составе ликвидационной комиссии на условиях договора гражданско-правового характера (далее - ГПХ) до 31.07.2016 года. Нужно ли с 01.08.2016 года заключить с учредителем-нерезидентом договор ГПХ на безвозмездной основе?
Перш ніж відповідати на питання, слід визначитися з правовим статусом ліквідатора та правовідносинами між ним та підприємством, що ліквідується. Так, відповідно до статті 105 Цивільного кодексу України (надалі - ЦКУ) ліквідатора призначають учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи. При цьому ЦКУ встановлює, що виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії, ліквідатора) може бути покладено на орган управління юридичної особи.
Статтею 111 ЦКУ на ліквідатора покладено, зокрема, такі обов’язки:
- вжити з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу щодо ліквідації юридичної особи всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується, та письмово повідомити кожного з боржників про припинення юридичної особи в установлені цим Кодексом строки. При цьому ЦКУ уповноважує ліквідатора заявляти вимоги та позови про стягнення заборгованості з боржників юридичної особи;
- повідомити учасників юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, про її участь в інших юридичних особах та/або надати відомості про створені нею господарські товариства, дочірні підприємства;
- під час проведення заходів щодо ліквідації юридичної особи до завершення строку пред’явлення вимог кредиторів закрити рахунки, відкриті у фінансових установах, крім рахунка, який використовується для розрахунків з кредиторами під час ліквідації юридичної особи;
- вжити заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється, а також майна її філій та представництв, дочірніх підприємств, господарських товариств, а також майна, що підтверджує її корпоративні права в інших юридичних особах, виявити та вжити заходів щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб. При цьому у випадках, установлених законом ліквідатор забезпечує проведення незалежної оцінки майна юридичної особи, що припиняється та інші обов’язки, зазначені в цієї статті.
З наведеного вище видно, що ліквідатор з юридичною особою, що ліквідується, перебуває саме в цивільно-правових відносинах, а не в трудових. Та й в Кодексі законів про працю України (надалі - КЗпП) про ліквідатора та його повноваження чи трудові обов’язки, не згадується.
1. Відповідно до пункту 9.3. Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.11 № 1588 (у редакції відповідного наказу від 22.04.14 № 462), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2011 року за №
1562/20300, платники податків – юридичні особи та відокремлені підрозділи юридичних осіб зобов’язані подати реєстраційну заяву за формою № 1-ОПП з позначкою "Зміни" з відомостями стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи, у 10-денний строк з дня виникнення змін у облікових даних платників податків. Оскільки в даному разі відбулася формальна зміна особи, відповідальної за сплату податків, реєстраційна заява за формою №1-ОПП з позначкою "Зміни" має бути подана, не зважаючи на те, що керівник та ліквідатор є однією особою.
Статтею 4 Закону України від 22.05.03 № 852 "Про електронний цифровий підпис" (надалі - Закон № 852) визначено, що електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. При цьому ЕЦП використовується для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі.
Відповідно до статті 5 Закону № 852 органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності для засвідчення чинності відкритого ключа використовують лише посилений сертифікат ключа. Що ж до інших юридичних та фізичних осіб, то вони можуть на договірних засадах засвідчувати чинність відкритого ключа сертифікатом ключа, сформованим центром сертифікації ключів, а також використовувати електронний цифровий підпис без сертифіката ключа. Підстави для скасування, блокування та поновлення посиленого сертифіката ключа центром сертифікації ключів передбачені статтею 13 Закону № 852. Серед цих підстав звільнення керівника з посади та призначення його ліквідатором не передбачено.
Звільнення з посади передбачено пунктом 16 Порядку застосування електронного цифрового підпису органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями державної форми власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.04 № 1452, як підстава для блокування та/або скасування лише посиленого сертифіката відкритого ключа підписувача.
Отже, змінювати ЕЦП потрібно лише у випадку, коли йдеться про посилений сертифікат відкритого ключа.
2. Відповідно до статті 2 КЗпП право громадян України на працю, – тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, – включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, забезпечене державою, віднесено до основних трудових прав працівників. Та як було проаналізовано вище, правовідносини з ліквідатором є цивільно-правовими, а не трудовими, а тому на них поширюється принцип свободи договору, а не режим основних трудових прав працівника.
Таким чином, якщо договір не передбачає оплати послуг ліквідатора підприємства, то нараховувати таку оплату (навіть у мінімальному її розмірі), утримувати з неї податки та сплачувати їх не обов’язково.
3. Обов'язок подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску є обов'язком платника єдиного внеску, відповідно до статті 6 Закону України від 08.07.10 № 2464 "Про збір та облік на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" (надалі - Закон № 2464). Перелік платників єдиного внеску визначений статтею 4 Закону № 2464 і серед осіб, які є платниками єдиного соціального внеску відсутні юридичні особи, які ліквідуються, та ліквідатори які виконують повноваження на умовах договорів цивільно-правового характеру, а не трудового договору. Отже, звітність з єдиного соціального внеску за відсутності застрахованих осіб не подається.
4. Відповідно до частини третьої статті 105 ЦКУ право (компетенція) щодо створення ліквідаційної комісії та формування її персонального складу належить учасникам юридичної особи, суду або органу, що прийняв рішення про припинення юридичної особи. Таким чином, відповідь на питання про укладання договору між учасником-нерезидентом та головним бухгалтером, який входить до складу ліквідаційної комісії підприємства залежить від повноважень зборів учасників юридичної особи чи самого учасника-нерезидента, визначених в установчих документах.
