Кабінетом Міністрів України 26.06.2015 року затверджено постанови № 439 "Про внесення змін до постанови Кабінету
Міністрів України від 26.09.01 № 1266 Про обчислення середньої заробітної плати
(доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим
державним соціальним страхуванням" (надалі - Постанова № 439) і № 440 "Про затвердження
Порядку оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок
захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, за
рахунок коштів роботодавця" (надалі - Порядок № 440).
Першою – викладено в новій редакції Порядок обчислення
середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку
виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням (надалі –
Порядок № 1266), а другою - порядок оплати перших п’яти
днів хвороби за рахунок коштів роботодавців, приведено відповідно до чинних
норм актів законодавства із соціального страхування.
Оплачуємо перші пять днів хвороби: памятка нововведень для роботодавця
За період тимчасової непрацездатності працівник отримує матеріальне
забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати.
Розмір матеріального забезпечення (надалі - лікарняних) залежить від страхового стажу працівника, крім категорій
пільговиків, зазначених у частині першій статті 24
Закону України від
23.09.99 № 1105 "Про
загальнообов’язкове державне соціальне страхування" (надалі - Закон № 1105).
Із січня 2015 року відсоток оплати лікарняних за рахунок
коштів роботодавця і за рахунок Фонду відрізнявся. Але з
Страховий стаж
|
% оплати від середньої зарплати
|
до 3 років
|
50
|
від 3 до 5 років
|
60
|
від 5 до 8 років
|
70
|
понад 8 років
|
100
|
пільгові категорії працівників незалежно від страхового стажу
|
100
|
Ураховуючи вимоги частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України (надалі - КЗпП), що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком, пам'ятайте: до 17.07.2015 року для оплати перших п’яти днів хвороби використовували процентівку, встановлену Порядком оплати перших п’яти
днів тимчасової непрацездатності, затвердженим постановою Кабінетом Міністрів України від 06.05.01 № 439, яка втратила чинність на підставі відповідної постанови від 26.06.15 № 440.
Пунктом 5 Порядку № 440 передбачено (у тому числі - допомоги із соцфонду), норму щодо обмеження розміру оплати
перших п’яти днів тимчасової непрацездатності. Нагадаємо: для працівників зі
страховим стажем менше 6 місяців упродовж 12 місяців перед настанням
страхового випадку, лікарняні виплачуються в розмірі виходячи з нарахованої
зарплати, з якої сплачувався єдиний соціальний внесок (надалі - ЄСВ), але у розрахунку на місяць не більше мінімальної заробітної плати (надалі - МЗП), встановленої в місяці настання хвороби. Отже, при
оплаті перших п’яти днів хвороби за рахунок коштів роботодавця, і при
визначенні суми допомоги по тимчасовій непрацездатності за рахунок коштів
соцстраху необхідно застосовувати це обмеження.
Тобто з 17.07.2015 року при оплаті лікарняних (як за рахунок коштів
роботодавця, так і за рахунок коштів Фонду) використовують однакову
середньоденну заробітну плату.
Зауважте: тільки процентівка для лікарняних, залежно від стажу, стала єдиною
для усього періоду хвороби після набрання чинності Порядком № 440 (з
17.07.15). Інші правила для оплати перших п’яти днів
хвороби: розрахунковий період; виплати, які беруть участь у розрахунку
середньої заробітної плати; денна виплата та календарні дні для оплати, а також обмеження при
стажі менше 6 місяців - з 04.07.2015 року врегульовано Порядком № 1266 (в редакції Постанови № 439).
Розрахуємо лікарняні та декретні за новими правилами
З появою нової редакції Порядку № 1266 відбулися зміни в механізмі обчислення середньої зарплати для виплат по
соціальному страхуванню та оплаті перших п’яти днів хвороби, тому саме на дату набрання чинності (04.07.15) необхідно орієнтуватися при оплаті лікарняних
і декретних сум.
Саме про такий підхід до використання правил розрахунку виплат йдеться у листі Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (надалі - Фонд ТВП) від 07.07.15 № 2.4-17-1112. Таким чином, якщо страховий випадок настав до 04.07.2015 року (лікарняний листок відкритий до цієї дати), і закінчився до цієї дати або після, то розрахунок лікарняних і декретних здійснювався по-старому. Те саме стосується "продовжених" лікарняних, відкритих після 04.07.2015 року. Наприклад:
- хвороба настала 22.06.15 та закінчилася 03.07.15 року;
- хвороба настала 22.06.15 та закінчилася 17.07.15 року;
- перший лікарняний відкритий з 30.06.15 по 03.07.15 року включно, а другий - відкритий як продовження першого з 04.07.2015 року.
Щодо страхових випадків, які настали з 04.07.2015 року, суму оплати лікарняних і декретних розраховується за Правилами № 1266 у новій редакції, зокрема:
1. Оплаті підлягають календарні дні тимчасової
непрацездатності, відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами і в інших
випадках (пункт 2 Порядку № 1266). Кількість календарних днів, які підлягають оплаті, зазначено в листку непрацездатності. Ураховуючи, що раніше
лікарняні оплачували за робочі дні., то зараз не треба вираховувати, скільки
пропущених через хворобу днів, припадає на робочі дні за графіком роботи.
2. Розрахунковий період збільшився з 6 до 12
календарних місяців. З одного боку, ця зміна ще більш усереднює
заробітну плату застрахованої особи, але з іншого - постає питання: в який спосіб роботодавцю "втулити" 12-місячний
розрахунковий період до чинного бланку лікарняного? Можливо припустити, що така новація потягне за собою введення в дію нової форми бланку листка непрацездатності.
3. Розширений список
поважних причин невідпрацьованого часу, його доповнено відпусткою без
збереження заробітної плати, водночас Порядок №1266 не
містить прив'язки до законодавчих підстав для надання цих відпусток.
4. Для оплати всіх страхових випадків застосовується середньоденна заробітна плата - показник середньогодинної заробітної плати не використовується.
Нагадаємо: до цього середньогодинну заробітну плату застосовували для неповного
робочого дня, а також у разі підсумованого обліку робочого часу, коли робочий час
обліковувався в годинах.
5. Пропорційне врахування одноразових виплат залежно від відпрацьованого
часу не застосовується, тобто одноразові виплати включають до
розрахунку в повному розмірі без пропорційного розподілу, якщо
місяць був невідпрацьований з поважної причини.
6. Відомості для розрахунку середньої заробітної плати для оплати
лікарняних, декретних беруться на підставі даних з таблиці 6 Звіту за
формою № Д4 (пункт 32 Порядку № 1266). В розрахунку середнього заробітку беруть участь виплати, які
увійшли до бази справляння єдиного соціального внеску у складі заробітної плати (графа 18 таблиці 6 ЄСВ-звіту,
крім сум лікарняних і декретних).
7. На роботі за сумісництвом і за основним місцем
роботи визначають розрахунковий період і середню заробітну плату окремо за
кожним місцем роботи (пункт 30 Порядку № 1266). Єдина норма, що пов'язує місця роботи (перейшла зі старої
редакції), - сумарна
заробітна плата, з якої розраховують виплати, за місяцями розрахункового періоду, за основним
місцем роботи та за сумісництвом не повинна перевищувати розміру
максимальної величини бази нарахування ЄСВ за відповідний період року.
8. Довідка про середню заробітну плату працівника видається в новій
редакції, де також відображають суму та розмір ЄСВ. Довідка
складається роботодавцем (військовою частиною) протягом 5 робочих днів при
зверненні органів Фонду ТВП чи застрахованої особи (пункти 33 і 34
Порядку № 1266).
9. Перші п'ять днів хвороби оплачуються в тому самому порядку
та розмірах, що й допомога по тимчасовій непрацездатності.
10. Розрахунок як лікарняних, так і декретних сум здійснюється однаково.
Порівняльна таблиця норм Порядку № 1266
Від теорії до практики
а) розрахунковий
період 12 місяців:
Працівник установи хворів з 27.07.15 по 31.07.15. У
розрахунковому періоді (липень 2014 року - червень 2015 року) нарахована
зарплата становила 42000 гривен. Страховий стаж - 15 років.
Визначимо середньоденну заробітну плату за 1 календарний день:
42000 гривен : 365 к. дн. = 115,07 гривен.
Сума лікарняних становитиме:
115,07 гривен х 5 к. дн. = 575,35 гривен.
б) відпрацьовано менше 12 місяців:
Працівницю прийнято на роботу з 24 листопада 2014 року. З 27 липня 2015
року вона йде у відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами на 126 календарних
днів.
Розрахунковий період у цьому випадку - з 01 грудня 2014 року по 30 червня
2015 року. Припустимо, що нарахована сума зарплати становила 24500 гривен. Визначимо
середньоденну заробітну плату:
24500 гривен : 212 к. дн. =115,57 гривен,
де 212 - кількість календарних днів за розрахунковий період (грудень 2014
року - червень 2015 року).
Сума допомоги по вагітності та пологах становитиме:
115,57 гривен х 126 к. дн. =14561,82 гривен.
в) страховий стаж менше 6 місяців:
Працівниця з 01 червня 2013 року по 30 червня 2015 року перебувала у
відпустці для догляду за дитиною до 6 років. З 27 по 31 липня вона хворіла.
Посадовий оклад - 3000 гривен, страховий стаж - 13 років.
У розрахунковому періоді (липень 2014 року - червень 2015 року) працівниця
не мала заробітку з поважної причини (відпустка для догляду за дитиною до 6
років). Тому середньоденну заробітну плату розраховуємо виходячи з окладу, встановленого в місяці настання хвороби:
3000 гривен : 30,44 к. дн. = 98,55 гривен.
Відпустку для догляду за дитиною до 6 років не включають до страхового
стажу. Тому для такої працівниці застосовуємо обмеження, встановлені частиною четвертою статті 19 Закону № 1105.
Визначимо максимальний обмежувач - середньоденну заробітну плату виходячи з МЗП:
1218 гривен : 30,44 к. дн. = 40,01 гривен.
Фактична середня заробітна плата перевищує максимальний обмежувач. Тому лікарняні
оплачуємо виходячи з МЗП:
40,01 гривен х 5 к. дн. = 200,05 гривен.
г) у розрахунковому періоді - відпустка без збереження
зарплати:
Державний службовець з 06.10.14 по 31.12.14 включно перебував у відпустці без збереження
заробітної плати, на підставі пункту 6-6 Прикінцевих положень Закону України від 16.01.14 № 719 "Про Державний бюджет України на 2014 рік". З
20.07.15 по 24.07.15 включно вона хворіла (загальне захворювання).
Страховий стаж 10 років.
Працівниця захворіла 20 липня 2015 року, і розрахунковим
періодом буде липень 2014 року - червень 2015 року. У розрахунковому періоді
вона не працювала з поважної причини - відпустка без збереження зарплати, тому дні такої відпустки слід
виключити з розрахункового періоду.
Припустимо, що заробіток за розрахунковий період становив
34500 гривен. Визначимо середньоденну заробітну плату:
34500 гривен : (365 к. дн. - 87 к. дн.) = 124,10 гривен,
де 87 - кількість календарних днів відпустки без збереження зарплати.
Сума оплати періоду тимчасової непрацездатності становитиме:
124,10 гривен х 5 к. дн. = 620,50 гривен.
д) нараховано зарплату, лікарняні та одноразову премію:
Працівник хворів з 13.07.15 по 30.07.15. У розрахунковому
періоді сума нарахованої заробітної плати становила 40000 гривен, у тому числі сума
нарахованої в червні 2015 року разової премії - 1000 гривен, і сума червневих
лікарняних - 800 гривен. У червні 2015 року працівник хворів 10 календарних днів.
Страховий стаж 11 років.
Період тимчасової непрацездатності виключаємо з розрахункового періоду
(липень 2014 року - червень 2015 року). Тому в розрахунку братимуть участь 355
календарних днів (365 - 10). Відповідно, суму лікарняних до розрахунку не
беремо. А ось суму одноразової премії включаємо до розрахунку в повному розмірі,
незважаючи на те, що частина місяця не відпрацьована з поважної причини
(тимчасова непрацездатність).
Таким чином, у розрахунку бере участь заробіток у розмірі 39200 гривен (40000
- 800). Визначимо середньоденну заробітну плату:
39200 гривен : 355 к. дн. =110,42 гривен.
Сума оплати днів хвороби дорівнює:
- за рахунок коштів роботодавця - 110,42 гривен х х 5 к. дн. = 552,10 гривен;
- за рахунок коштів Фонду ТВП - 110,42 гривен х 13 к. дн. = 1435,46 гривен.
