Взаємовідносини між роботодавцем та найманими
працівниками регулюються нормативно-правовими актами з питань праці. Зміст цих
актів та неухильне їх додержання повинні стимулювати створення таких
соціально-трудових відносин, які б забезпечили ефективний розвиток як суб’єкта господарювання, так і найманих працівників та суспільства в цілому. І
роботодавець, і найманий працівник мають усвідомити необхідність безумовного
додержання ними вимог законодавства про працю та вживати необхідних заходів
щодо забезпечення виконання в повному обсязі покладених на них трудових
обов’язків та використання прав, наданих їм чинними нормативно-правовими актами.
Держава, як орган, який встановлює правила поведінки
роботодавців і найманих працівників на ринку праці, забезпечує контроль за
дотриманням встановлених нею норм законодавчих та інших нормативно-правових
актів з питань трудової та пов'язаної з нею діяльності.
Функцію нагляду та контролю за додержанням законодавства
про працю нормативно-правовими актами покладено здебільшого на Міністерство
соціальної політики України та його державні органи. Від імені міністерства
зазначені обов'язки безпосередньо виконують державні інспектори з питань праці Державної
служби України з питань праці.
Державна служба України з питань праці (надалі - Держпраці) — центральний орган
виконавчої влади України, утворена постановою Кабінету Міністрів від 10.09.14 №442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади", в результаті припинення діяльності шляхом реорганізації (злиття)
Державної інспекції з питань праці та Державної служби гірничого нагляду та
промислової безпеки. На Держпраці покладено функції з реалізації державної
політики, які виконували органи, що припиняються, а також функції (передача
Держсанепідслужбою) з реалізації державної політики у сфері гігієни праці та
функції із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення
працівників.
Отже Держпраці забезпечує реалізацію державної політики у
сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з
вибуховими матеріалами, здійснення державного гірничого нагляду, а також з
питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість
населення, загальнообов’язкове державне соціальне страхування в частині
призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних
послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і
гарантій застрахованих осіб.
Положення про Державну службу України з питань праці, затверджено постановою Кабінету МіністрівУкраїни від 11.02.15 № 96 (надалі
– Положення № 96).
Відповідно до Положення № 96 основними завданнями
Держпраці, зокрема, є:
1) здійснення:
- комплексного управління охороною праці та промисловою
безпекою на державному рівні, а також державного регулювання і контролю у сфері
діяльності, пов'язаної з об'єктами підвищеної небезпеки;
- державного нагляду (контроля) за дотриманням
законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та
відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами,
які використовують найману працю;
- в установленому законодавством порядку державний нагляд
(контроль) за діяльністю Фонду соціального страхування України;
- державний ринковий нагляд у межах сфери своєї
відповідальності;
- дозиметричний контроль робочих місць та доз опромінення
працівників;
- у передбачених законодавством випадках реєстрації:
великотоннажних та інших
технологічних транспортних засобів, що не підлягають експлуатації на
вулично-дорожній мережі загального користування, ведення їх обліку та визначення
порядку проведення державного технічного огляду таких засобів;
декларацій безпеки
об’єктів підвищеної небезпеки;
гірничих відводів на
розробку родовищ місцевого значення;
- фіксації процесу проведення перевірок з використанням
засобів аудіо-, фото- та відеотехніки;
- контроля за:
* правильністю
застосування роботодавцями списків на пільгове пенсійне забезпечення, готує
пропозиції щодо вдосконалення таких списків;
* якістю проведення атестації робочих місць за
умовами праці;
* дотриманням вимог
законодавства про рекламу щодо реклами про вакансії (прийом на роботу);
* своєчасністю та
об’єктивністю розслідування нещасних випадків на виробництві, їх документальним
оформленням і веденням обліку, виконанням заходів з усунення причин нещасних
випадків;
* за відповідністю
визначеним вимогам віднесення вугільних шахт, що небезпечні внаслідок наявності
газу, можливості раптових викидів та гірських ударів, до відповідних категорій;
- державного контроля за дотриманням:
* вимог законодавства
про працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час
прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання
праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого
виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і
гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у
сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з
посередництва та працевлаштування;
* підприємствами,
установами та організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями
громадських організацій інвалідів, фізичними особами, які використовують
найману працю, законодавства про зайнятість та працевлаштування інвалідів у
частині:
реєстрації у Фонді
соціального захисту інвалідів;
подання звітів про
зайнятість та працевлаштування інвалідів;
виконання нормативу
робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів;
- державного нагляду (контроля) за додержанням:
* фондами
загальнообов’язкового державного соціального страхування законодавства про
загальнообов’язкове державне соціальне страхування в частині призначення,
нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та
інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій
застрахованих осіб;
* законодавства у сфері
охорони праці в частині безпечного ведення робіт, гігієни праці, промислової
безпеки, безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового
призначення, у тому числі з питань:
забезпечення працівників
спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального та
колективного захисту;
монтажу, ремонту,
реконструкції, налагодження і безпечної експлуатації машин, механізмів,
устаткування, транспортних та інших засобів виробництва і машин, механізмів,
устаткування підвищеної небезпеки;
безпеки робіт у сфері
поводження з вибуховими матеріалами, проведення робіт з утилізації звичайних
видів боєприпасів, ракетного палива та вибухових матеріалів військового
призначення;
виробництва, зберігання,
використання отруйних речовин у виробничих процесах, у тому числі продуктів
біотехнологій та інших біологічних агентів;
організації проведення
навчання (в тому числі спеціального) і перевірки знань з питань охорони праці;
навчання працівників у сфері поводження з вибуховими матеріалами та перевірки
їх знань;
- державного нагляду (контроля):
* у сфері гігієни праці,
у тому числі нагляд (контроль) за:
факторами виробничого
середовища та виробничих операцій, наявність яких може шкодити здоров’ю
працівників;
виконанням заходів щодо
запобігання виникненню професійних захворювань;
дотриманням вимог санітарних
норм та правил;
своєчасним здійсненням
профілактичних заходів, спрямованих на попередження шкідливої дії факторів
виробничого середовища і трудового процесу, збереження здоров’я працівників;
наявністю обов’язкових
медичних оглядів працівників;
* у сфері діяльності,
пов’язаної з об’єктами підвищеної небезпеки та потенційно небезпечними
об’єктами, з питань проведення ідентифікації та декларування безпеки об’єктів
підвищеної небезпеки;
* у сфері гірничих
відносин на підприємствах вугільної, гірничорудної та нерудної промисловості,
під час проведення гірничих робіт, будівництва та експлуатації, ліквідації або
консервації гірничих підприємств;
- державного гірничого нагляду з питань:
* правильності розробки
родовищ корисних копалин у частині їх безпечної експлуатації;
* додержання правил
проведення геологічних і маркшейдерських робіт під час дослідно-промислової
розробки та експлуатації родовищ корисних копалин;
* додержання правил та
технологій переробки мінеральної сировини;
* правильності та
своєчасності проведення заходів, що гарантують безпеку людей, майна і
навколишнього природного середовища, гірничих виробок і свердловин від
шкідливого впливу робіт, пов’язаних із користуванням надрами;
* готовності державних
воєнізованих гірничорятувальних служб та формувань і диспетчерських служб до
локалізації та ліквідації наслідків аварій;
- нагляду (контроля):
* за дотриманням умов
спеціальних дозволів на користування надрами в частині державного гірничого
нагляду;
* на ринку за об’єктами
технічних регламентів та бере участь у розробленні правил і процедури ринкового
нагляду за об’єктами технічних регламентів та інших нормативно-правових актів у
відповідній сфері;
2) організація проведення:
- експертизи проектної
документації на відповідність вимогам нормативно-правових актів із забезпечення
безпеки під час поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення;
- державної технічної
експертизи безпеки проведення гірничих робіт, будівництва та експлуатації
гірничих підприємств, експертизи проектів з протиаварійного захисту гірничих
підприємств;
- державної експертизи
умов праці із залученням Держсанепідслужби;
- випробування
устаткування та матеріалів, технічного огляду устаткування, машин, механізмів,
устаткування підвищеної небезпеки, незалежної експертизи
проектно-конструкторської документації на відповідність вимогам
нормативно-правових актів із промислової безпеки, охорони та гігієни праці;
- експертизи проектної
та іншої документації на виготовлення і впровадження технологій і засобів
виробництва, засобів колективного та індивідуального захисту, реєстрації,
огляду, випробування виробничих об’єктів, інженерних інфраструктур об’єктів
соціально-культурного призначення;
- експертної оцінки
стану безпеки охорони праці та безпеки промислового виробництва суб’єкта
господарювання, об’єктів підвищеної небезпеки, а також експертного обстеження
(технічного діагностування) устаткування машин, механізмів підвищеної
небезпеки;
3) проведення:
- розслідування та ведення
обліку аварій і нещасних випадків, які підлягають спеціальному розслідуванню,
аналіз їх причини, підготовка пропозиції щодо запобігання таким аваріям і
випадкам;
- технічного
розслідування обставин та причин виникнення аварій, пов’язаних із використанням
газу в побуті, а також видача за результатами таких розслідувань обов’язкових
до виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування,
підприємствами, установами, організаціями, громадянами рішення;
- розслідування обставин
та причин виникнення гострих і хронічних професійних захворювань та отруєнь;
- моніторингу стану умов
праці та здоров’я працівників, що є складовою державного соціально-гігієнічного
моніторингу;
4) погодження:
- ліквідації та консервації гірничих об’єктів або їх ділянок, споруд,
пов’язаних із користуванням надрами, в установленому законодавством порядку;
- проектів стандартів,
технічних умов, інших документів на засоби праці та виробництва, технологічні
процеси;
- проектів проведення дослідно-промислового видобування корисних копалин,
проектів і щорічних планів їх видобування та переробки, а також проектів
будівництва підземних споруд щодо додержання вимог Гірничого закону України,
законодавства з промислової безпеки та охорони праці;
- проектів планів розвитку гірничих робіт щодо їх безпечного ведення, а
також норм відбору, втрат корисних копалин на підприємствах, що видобувають
тверді, рідкі та газоподібні корисні копалини;
- типових навчальних планів і програм навчальних дисциплін “Охорона праці”,
“Основи охорони праці”, “Охорона праці в галузі” та інших навчальних дисциплін,
пов’язаних із зазначеною сферою;
- типових навчальних планів та програм підготовки, перепідготовки та
підвищення кваліфікації спеціалістів з охорони праці;
- проектів гірничих підприємств щодо запобігання шкідливому впливу гірничих
робіт на життя та здоров’я населення, а також проектів захисту об’єктів,
розташованих на гірничому відводі, від шкідливого впливу гірничих робіт під час
підробки таких об’єктів гірничими роботами;
- видачі спеціальних дозволів на користування надрами в частині державного
гірничого нагляду;
5) видача:
- у передбачених законодавством випадках:
ліцензій на виробництво
вибухових матеріалів промислового призначення та контролює дотримання
ліцензійних умов;
дозволів на право
проведення вибухових робіт і виготовлення засобів їх механізації;
свідоцтв на придбання і
зберігання вибухових матеріалів промислового призначення;
дозволів на початок
виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування)
машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, контролює дотримання умов
дії таких дозволів;
гірничих відводів для
розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, будівництва та
експлуатації підземних споруд та інших цілей, не пов’язаних із видобуванням
корисних копалин;
- в установленому порядку обов’язкових до виконання
приписів щодо усунення порушень законодавства з питань, які належать до її компетенції:
* роботодавцям,
суб’єктам господарювання, які надають послуги з посередництва у
працевлаштуванні в Україні або за кордоном, здійснюють наймання працівників для
подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця,
* фондам
загальнообов’язкового державного страхування
та вносить пропозиції щодо накладення дисциплінарних
стягнень на посадових осіб, винних у порушенні законодавства;
6) ведення:
- обліку підіймальних
споруд (вантажопідіймальних кранів та машин, ліфтів, ескалаторів, канатних
доріг, підйомників, фунікулерів тощо), парових та водогрійних котлів, посудин,
що працюють під тиском, трубопроводів пари та гарячої води, атракціонів,
об’єктів нафтогазового комплексу та інших об'єктів;
- державного реєстру
нормативно-правових актів з питань праці, охорони праці, зайнятості населення
та гігієни праці, державний реєстр об’єктів підвищеної небезпеки, а також
сприяння формуванню реєстру підприємств та організацій відповідно до груп
ризику для здоров’я працівників та Державного реєстру професійних захворювань;
7) участь:
- у проведенні державної
експертизи (перевірки) технологічної, конструкторської, технічної документації
на впровадження нових технологій, виготовлення засобів виробництва, засобів
колективного та індивідуального захисту щодо відповідності їх нормативним актам
про охорону праці;
- у прийнятті закінчених
будівництвом об’єктів промислового та виробничого призначення, об’єктів, машин,
механізмів, устаткування підвищеної небезпеки;
- у проведенні державної
експертизи інвестиційних програм і проектів будівництва відповідно до вимог
законодавства;
- у роботі комісій з
розслідування нещасних випадків на виробництві;
- у розслідуванні
обставин і причин аварій, розкрадання та втрат вибухових матеріалів, приймає за
матеріалами зазначеного розслідування у межах своєї компетенції відповідні
рішення;
- у роботі з
удосконалення системи ведення обліку, звітності та державної статистики з
питань, у межах компетенції;
- у професійній
атестації експертів, які проводять експертизу проектної та містобудівної
документації щодо дотримання нормативів з питань охорони праці;
8) забезпечення:
- складення
санітарно-гігієнічних умов праці для подальшого визначення зв’язку захворювання
з умовами праці;
- оприлюднення
інформації про стан дотримання законодавства з питань, що належать до її
компетенції, про свою діяльність, бере участь у проведенні соціального діалогу
та взаємодії із всеукраїнськими професійними спілками і організаціями
роботодавців з питань, що належать до її компетенції;
- роботодавців і
працівників інформацією та роз’ясненнями щодо ефективних засобів дотримання
законодавства та запобігання можливим його порушенням;
- інформаційно-роз’яснювальної
роботи з питань, що належать до її компетенції, у тому числі з питань
недопущення дискримінації на робочих місцях ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД;
- належного розгляду
звернень громадян з питань, пов’язаних з діяльністю Держпраці, її територіальних
органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери її
управління;
- формування та ведення
інформаційної бази для прогнозування та проведення аналізу тенденцій
забезпечення прав людини у межах компетенції, а також вивчення, узагальнення та поширення досвіду
іноземних держав із цього питання;
9) складання у випадках, передбачених законом, протоколів про адміністративні правопорушення, розгляд справ про такі правопорушення і
накладання адміністративних стягнень, а також у випадках, передбачених законом,
штрафів за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб
Держпраці;
10) зупинення, припинення, обмеження експлуатації підприємств,
окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень
та інших виробничих об’єктів, виготовлення та експлуатацію машин, механізмів,
устаткування, транспортних та інших засобів виробництва, виконання певних
робіт, у тому числі пов'язаних із користуванням надрами, застосуванням нових
небезпечних речовин, реалізації продукції шляхом видачі відповідного
розпорядчого документа у передбачених законодавством випадках, а також анулювання виданих дозволів і ліцензій до усунення порушень, які створюють загрозу життю
працівників.
З метою виконання зазначених вище завдань та у межах наданих
повноважень Держпраці має, зокрема, право:
- залучати спеціалістів
центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого
самоврядування, вчених, представників організацій роботодавців, профспілок та
інших інститутів громадянського суспільства, а також підприємств, установ та
організацій (за погодженням з їх керівниками) для розгляду питань;
- отримувати безоплатно
від центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого
самоврядування необхідні для виконання покладених на неї завдань інформацію,
документи і матеріали (від органів статистики - статистичні дані);
- безперешкодно
проводити відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку
робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень
та об’єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману
працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування
підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення
законодавства, здійснення нагляду та контролю за додержанням законодавства;
- проводити
безперешкодно перевірки в адміністративних приміщеннях робочих органів
виконавчих дирекцій Фонду соціального страхування України, Фонду
загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок
безробіття з питань призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій,
надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення,
передбачених загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, з метою
дотримання прав і гарантій застрахованих осіб, ознайомлюватися під час
проведення перевірок з відповідними інформацією, документами і матеріалами та
отримувати від фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування
необхідні копії або витяги з документів;
- одержувати від
роботодавців і посадових осіб письмові чи усні пояснення, висновки про
результати проведення експертних обстежень, аудитів, матеріали та інформацію з
відповідних питань, звіти про рівень і стан виконання профілактичної роботи,
причини порушень законодавства та про вжиття заходів для їх усунення;
- надавати роботодавцю
обов’язкові для розгляду рекомендації щодо внесення у відповідний строк до
споруд, технологічних чи організаційних процесів змін, що необхідні для
приведення таких процесів у відповідність із положеннями законодавства з питань
охорони праці та гігієни праці і підвищення рівня захищеності працівників;
- залучати працівників
правоохоронних органів до здійснення заходів з державного нагляду (контролю);
- заслуховувати звіти
посадових осіб центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів
місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій з питань у межах
її компетенції.
Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 02.07.12 № 390, зареєстровано в
Міністерстві юстиції України 30 липня 2012 року за № 1291/21603, затверджено:
- порядок проведення
перевірок посадовими особами Держпраці та її територіальних органів (надалі - Порядок № 390);
- форми:
* акта перевірки
додержання суб’єктами господарювання законодавства про працю та
загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
* припису;
* протоколу про
адміністративне правопорушення;
* постанови про
накладення адміністративного стягнення відповідно до статті 188-6 Кодексу
України про адміністративні правопорушення.
Право проведення перевірок мають посадові особи Держпраці
та її територіальних органів, які відповідно до своїх посадових обов’язків
мають повноваження державного інспектора з питань праці (надалі - Інспектор).
Інспектор може проводити планові та позапланові
перевірки, які можуть здійснюватися за місцем провадження господарської
діяльності суб’єкта господарювання або його відокремлених підрозділів або у
приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених
Законом України від 05.04.07 № 877 "Про основні засади державного нагляду(контролю) у сфері господарської діяльності" (надалі – Закон № 877).
Планові перевірки проводяться з
періодичністю, яка визначається відповідно до Критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності суб’єктами господарювання у частині додержання вимог законодавства про працю та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду(контролю), наведених у додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 17.11.10№ 1059.
Позапланова перевірка проводиться
незалежно від кількості раніше проведених перевірок за наявності підстав,
визначених Законом № 877.
Позапланові перевірки за зверненнями фізичних та
юридичних осіб про порушення суб’єктами господарювання вимог законодавства про
працю та загальнообов’язкове державне соціальне страхування здійснюються за
наявності згоди Держпраці на їх проведення.
Інспектор має право на проведення
перевірки за наявності у нього службового посвідчення та направлення на
перевірку.
(із практики: а) відсутність одного з документів – говоримо Інспектору: "До побачення"; б) звіряємо фото в службовому посвідченні з "оригіналом", який стоїть перед вами; в) звіряємо прізвище, ім'я, по батькові у службовому посвідченні та направленні на перевірку; в) звертаємо увагу на посаду (підпис) посадової особи у направленні на перевірку – відповідно до вимог чинного законодавства посадова особа уповноважена на це, чи ні; г) звертаємо увагу на дату видачі направлення на перевірку тощо.
Водночас, треба пам'ятати таке: допуск Інспектора до проведення перевірки можливий тільки після дозволу керівника підприємства, організації, установи або іншої посадової особи, якій відповідно до розподілу функціональних обов’язків, керівником передано власні повноваження, визначені статутними документами).
(із практики: а) відсутність одного з документів – говоримо Інспектору: "До побачення"; б) звіряємо фото в службовому посвідченні з "оригіналом", який стоїть перед вами; в) звіряємо прізвище, ім'я, по батькові у службовому посвідченні та направленні на перевірку; в) звертаємо увагу на посаду (підпис) посадової особи у направленні на перевірку – відповідно до вимог чинного законодавства посадова особа уповноважена на це, чи ні; г) звертаємо увагу на дату видачі направлення на перевірку тощо.
Водночас, треба пам'ятати таке: допуск Інспектора до проведення перевірки можливий тільки після дозволу керівника підприємства, організації, установи або іншої посадової особи, якій відповідно до розподілу функціональних обов’язків, керівником передано власні повноваження, визначені статутними документами).
На час проведення перевірки Інспектору надається робоче місце,
обладнане належним чином, право користування телефонним зв’язком,
розмножувальною технікою, іншими послугами технічного характеру, необхідними
для реалізації повноважень під час перевірки, оформлення матеріалів перевірки,
спілкування з працівниками (у разі необхідності одержання пояснень).
Перевірка складається з таких етапів:
- робота з документами, наданими суб’єктами
господарювання на вимогу Інспектора;
- оформлення документів за результатами перевірки;
- ознайомлення суб'єктів господарювання з документами,
оформленими за результатами перевірки;
- проведення за результатами перевірки роз’яснювальної
роботи з питань застосування норм законодавства про працю та
загальнообов’язкове державне соціальне страхування (за згодою посадових осіб).
За результатами перевірки складається акт перевірки. До
акту додаються копії витребуваних Інспектором матеріалів чи документів
роботодавця, пояснення посадових осіб або інших працівників за умови, що вони
згодні не зберігати конфіденційність факту надання ними інформації про
порушення законодавства про працю.
У разі виявлення порушень законодавства про працю та
загальнообов’язкове державне соціальне страхування вносяться приписи про
усунення виявлених порушень, вживаються заходи щодо притягнення до
відповідальності винних осіб згідно із вимогами чинного законодавства. Рішення
Інспектора може бути оскаржене у порядку, встановленому законодавством.
Інспекторам, відповідно до абзацу четвертого пункту 3 Порядку № 390, забороняється виступати посередниками,
арбітрами чи експертами під час розгляду індивідуальних або колективних трудових
спорів.
*Тобто Інспектор не може на прохання третіх осіб
витребувати від роботодавця документи, інформацію чи інші матеріали для їх
подальшої передачі цим особам, оскільки це функція посередника.
Однак він
зобов’язаний приписати роботодавцю обов'язок видати працівникові (відповідно до
вимог статті. 49 Кодексу законів про працю України (надалі – КЗпП) та інших нормативно-правових актів), що звернувся з
проханням одержати таку інформацію, довідку про роботу і заробітну плату чи
інші документи, які стосуються цього працівника. Засвідчені копії документів,
інформації чи інших матеріалів роботодавця, витребувані Інспектором у ході
перевірки можуть передаватися відповідним органам або організаціям лише як
матеріали перевірки в цілому.
*Інспектор, видаючи припис, не може вказувати
роботодавцеві конкретні шляхи поновлення порушених прав працівників, оскільки
це функція арбітра.
Поновлення порушених прав працівників здійснюється судами
чи комісіями по трудових спорах у порядку, встановленому главою XV КЗпП. У
приписі зазначається лише вимога щодо приведення відповідно до законодавства
тих чи інших локальних актів роботодавця або вчинення ним дій, спрямованих на
створення умов, які б забезпечили додержання вимог законодавства про працю. Однак
роботодавець, виконуючи вимоги припису Інспектора, може сам поновити порушені
права працівника, щоб уникнути примусового вирішення цього питання в судовому
порядку.
Наприклад, якщо на підприємстві не провадиться доплата за
роботу в нічний час, Інспектором буде приписано усунути порушення статті 108
КЗпП. На виконання припису роботодавець зобов’язаний запровадити ведення обліку
годин роботи в нічний час та їх оплату в підвищеному розмірі за період,
протягом якого зберігаються первинні документи з обліку робочого часу та часу
відпочинку (наказ Міністерства юстиції України від 12.04.12 № 578/5 "Про затвердження Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів", зареєстровано в Міністерстві юстиції
України 17 квітня 2012 року за № 571/20884) або, щонайменше, з часу здійснення перевірки. Однак
зазначена дія не поновить порушені права працівників на таку оплату в більш
тривалому періоді. Враховуючи, що статтею 233 КЗпП не встановлено строків позовної давності для вирішення трудових спорів з питань оплати праці,
роботодавець, з метою запобігання фактам звернення працівників до суду, має право
самостійно визначити механізм поновлення необхідної інформації, яка містилась у
знищених у зв’язку із закінченням строку зберігання документах обліку робочого
часу за більш тривалий період та провести в цьому періоді підвищену оплату
праці за роботу в нічний час.
Або, скажімо, у ході перевірки додержання вимог
законодавства про працю Інспектором було виявлено порушення під
час звільнення працівника. У разі звернення останнього до суду було б
однозначно ухвалено рішення про поновлення його на посаді.
Однак Інспектор не може дати припис щодо поновлення
працівника на попередній роботі. Він лише має право приписати вимогу щодо
приведення відповідно до вимог чинного законодавства про працю самого факту
звільнення конкретного працівника (у цьому випадку - локального акта
підприємства, яким цього працівника було звільнено). Механізм приведення відповідно до законодавства факту звільнення працівника визначатиме
роботодавець. Можливо, він поновить працівника на попередній роботі,
або працівник і роботодавець знайдуть спільне рішення щодо зміни підстави
звільнення на таку, яка відповідатиме вимогам законодавства про працю, або
роботодавець приведе відповідно до вимог законодавства документи, які були
підставою для звільнення (наприклад, отримає згоду профспілкового органу на
проведення змін в організації виробництва і праці).
*Інспектор не може на вимогу чи прохання роботодавця,
працівника або третіх осіб робити експертні висновки щодо розмірів тих чи тих
конкретних виплат, відповідності вимогам законодавства тих чи тих локальних
актів роботодавця з метою подальшої передачі цих висновків указаним особам,
оскільки це функція експерта.
Розрахунки або висновки Інспектора про встановлення чи підтвердження фактів порушення законодавства, є невід’ємною частиною матеріалів перевірки.
Одночасно з виданням роботодавцю припису на усунення
виявлених порушень законодавства про працю Інспектор має право скласти та
передати до суду протокол про адміністративне правопорушення для притягнення до
адміністративної відповідальності посадових осіб - порушників законодавства.
Підставою для оформлення цього протоколу є наявність у діях посадової особи
складу адміністративного правопорушення, ознаки якого встановлено статтею 9
Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Варто наголосити, що адміністративна (кримінальна) відповідальність
посадових осіб настає як за їхні протиправні, винні (умисні або необережні)
дії, так і за бездіяльність і необережні дії. Тобто коли особа, передбачаючи
можливість шкідливих наслідків своїх вчинків, легковажно розраховувала на їх
відвернення або не передбачила можливість настання таких наслідків, хоча
повинна була їх передбачити, чи коли вона, відповідно до своїх посадових
обов’язків, повинна була вжити необхідних заходів для забезпечення безумовного
додержання вимог законодавства.
Далі буде…
