77

Улыбайтесь,пусть начальство ослепнет!

Деякі питання стосовно тимчасової непрацездатності

 Запитання
 Відповідь



Як розрахувати виплати по "лікарняному" працівнику з режимом роботи неповного робочого тижня?  
Підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, відповідно до статті 31 Закону України від 23.09.99 № 1105 "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування" (надалі - Закон № 1105), є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності .
Інструкцією про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 13.11.01 № 455зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04 грудня 2001 року за N 1005/6196 (надалі - Інструкція № 455),  встановлено,  що листок непрацездатності у разі захворювання чи травми видається на весь період тимчасової непрацездатності, до її відновлення або до встановлення групи інвалідності медико-соціальною експертною комісією та обраховується в календарних днях.
Відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджено постановою Кабінет Міністрів України від 26.09.01 № 1266 (у редакції відповідної постанови від 26.06.15 № 439) (надалі - Порядок № 1266сума допомоги по тимчасовій непрацездатності обчислюється шляхом множення суми денної виплати  на кількість календарних днів, що підлягають оплаті.
З огляду на це, оплаті підлягають усі календарні дні визначені листком непрацездатності, незважаючи на те, що на період тимчасової непрацездатності працівника припадають святкові та неробочі дні, у тому числі  через встановлення неповного робочого часу.





 Чи враховується в "лікарняний" компенсація за невикористану щорічну відпустку при переведенні на нове місце роботи?
У разі переведення працівника на роботу на інше підприємство грошова компенсація за не використані ним дні щорічних відпусток за його бажанням повинна бути перерахована на рахунок підприємства, на яке перейшов працівник (стаття 24  Закону України від  15.11.96 № 504 "Про відпустки").
При цьому, нарахування та сплата єдиного внеску відбувається на попередньому місці роботи, а відповідно, відображається у звіті про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що подаються до Державної фіскальної служби.
Пунктом 25 Порядку №1266, передбачено, що розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності (вагітності та пологах), є 12 календарних місяців перебування у трудових відносинах (з першого до першого числа) за останнім основним місцем роботи застрахованої особи, що передують місяцю, в якому настав страховий випадок.
З урахуванням норм пункту 32 Порядку № 1266 середня заробітна плата обчислюється роботодавцями на підставі відомостей, що включаються до звіту з ЄСВ.
Таким чином, для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності в період перебування у трудових відносинах за новим місцем роботи сума даної компенсації не враховується, але дні щорічної відпустки не виключаються з розрахункового періоду. 






 Соціальний захист самозайнятих осіб
З 01.01.2016 року набули право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності  всі фізичні особи-підприємці (самозайняті  особи). До цього ці суб’єкти господарювання  брали участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням на  добровільних засадах.
Такий підхід до соціального захисту для цієї категорії працюючих став можливим завдяки запровадженню обов’язковості сплати 22% розміру єдиного соціального внеску.
Відтак, за виконання даної умови зазначені особи можуть одержувати за рахунок коштів Фонду допомогу у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, по вагітності та пологах, на поховання, а також лікування в реабілітаційних відділеннях санаторно-курортних закладів України. Міністерством соціальної політики України визначено механізм розрахунку допомог (лист від 12.03.2016 №72/18/99 "Про матеріальне забезпечення за соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності з 01.01.2016 фізичних осіб-підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність").
Обчислення середньоденного доходу здійснюється самозайнятою особою відповідно до пунктів 2 та 3 Порядку № 1266.
Слід зазначити, що фізичним особам - платникам єдиного внеску, які укладали договори добровільного страхування на 2015 - 2016 роки в розрахунковий період враховуються місяці їх добровільного страхування у 2015 році. Водночас особам, які протягом дванадцяти місяців перед настанням страхового випадку мають страховий стаж менше шести місяців сума допомоги визначається виходячи з нарахованого доходу, з якого сплачено ЄСВ, але в розрахунку на місяць встановлені обмеження:
*для допомоги по тимчасовій непрацездатності:
- не вище за розмір мінімальної заробітної плати, встановлений законом у місяці настання страхового випадку;
*для допомоги по вагітності та пологах:
- не вище двократного розміру мінімальної заробітної плати;
- не менше за розмір мінімальної заробітної плати, встановлений законом у місяці настання страхового випадку.
Фінансування матеріального забезпечення самозайнятій особі надається на підставі заяви-розрахунку, форма якої додається до Порядку фінансування страхувальників для надання застрахованим особам матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженим постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 22.12.10 N 26, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 січня 2011 року за N 111/18849  .
До речі, фізичним особам-підприємцям, які одночасно працюють у роботодавців на умовах трудового договору (контракту), надання матеріального забезпечення, як самозайнятій особі не передбачено.



Нарахування "лікарняних" сумісникам. 
Що потрібно знати?
Право на допомогу по тимчасовій непрацездатності, вагітності та пологах застрахована особа має як за основним місцем роботи так і за сумісництвом. Це передбачено частиною першою статті 30 Закону № 1105. Але слід зазначити, що допомога за сумісництвом надається тільки у разі, коли на момент настання страхового випадку застрахована особа там працює.
Розрахунок допомоги, відповідно до пункту 30 Порядку №1266, проводиться роботодавцями окремо за основним місцем роботи та за сумісництвом. Враховуючи це, розрахунковий період визначається за кожним місцем роботи також окремо. При цьому зазначена норма Порядку № 1266 не містить уточнень в частині внутрішнього або зовнішнього сумісництва.
Нарахування допомоги за сумісництвом здійснюється на  підставі таких документів:
- копії листка непрацездатності, засвідченої підписом керівника і скріпленої печаткою за основним місцем роботи;
- довідки про середню заробітну плату за основним місцем роботи (якщо особа працює на кількох роботах за сумісництвом додаються  довідки за всіма місцями роботи).
Щомісячна сумарна заробітна плата у розрахунковому періоді за основним місцем роботи та за сумісництвом не повинна перевищувати розмір максимальної величини (граничної суми) заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески.
У 2016 році максимальна величина бази нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування дорівнює 25 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб та складає: з 01 січня - 34450 гривен, з 01 травня - 36250 гривен, з 01 грудня - 38750 гривен.



Деякі питання надання допомоги по вагітності та пологах з коштів Фонду
Відповідно до Закону № 1105 допомога по вагітності та пологах виплачується за весь період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, тривалість якої становить:
- 126  календарних днів (70 - до пологів та  56  - після пологів);
- 140 календарних днів (70 - до пологів та 70 - після пологів) у разі ускладнених пологів або народження двох чи більше дітей;
- 180 календарних днів (90 - до пологів та 90 - після пологів) для жінок, віднесених до 1-3 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Право на допомогу має також застрахована особа при усиновленні дитини протягом двох місяців з дня її народження (зазначеного у свідоцтві про народження). Ця допомога може бути виплачена за період з дня усиновлення і до закінчення 56 календарних днів (70 календарних днів у разі одночасного усиновлення двох і більше дітей, 90 календарних днів - для жінок, віднесених до 1 - 3 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи).
Законодавством передбачені деякі особливості надання допомоги по вагітності та пологах. 
У разі надання працівниці відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами у період її перебування на "лікарняному", то з дня настання відпустки цей "лікарняний" закривається і видається інший із зазначенням причини непрацездатності – "вагітність та пологи".  При цьому, кожен із зазначених листків оплачується за відповідними нормами.
У випадках надання відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами у період простою не з вини працівниці, а також у період щорічної відпустки, без збереження заробітної плати, додаткової у зв'язку з навчанням або творчої відпустки, допомога надається з дня виникнення права на відпустку у зв'язку з вагітністю та пологами. 
Якщо відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами надається під час догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, допомога виплачується незалежно від допомоги по догляду.
Доцільно також зазначити, що допомога вагітній не залежить від страхового стажу та призначається у розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу). У розрахунку на місяць вона не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, з якої сплачувалися страхові внески до Фонду, та не може бути меншою, ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку. 



 Алгоритм дій страхувальника у разі самостійного виявлення помилки в нарахуванні "лікарняних"
Відповідно до Порядку формування та подання страхувальниками звітності по коштах загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, затверджений постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 18.01.11 № 4, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 березня 2011 року за № 392/19130, у разі самостійного виявлення помилок, які стосуються правильності нарахування витрат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, страхувальник повинен:
1)  зробити перерахунок відповідно до законодавства;
2) письмово повідомити орган Фонду про факт та зміст помилок із зазначенням причин їх виникнення з наданням розрахунку донарахованої (зменшеної) суми витрат, здійснених за рахунок коштів Фонду;
3) здійснити відповідний розрахунок з Фондом шляхом перерахування належної суми страхових коштів.
Письмове повідомлення складається у двох примірниках за підписом керівника і головного бухгалтера або фізичної особи-підприємця і повинно містити таку інформацію:
- найменування страхувальника;
- реєстраційний код страхувальника в органі Фонду або його номер у Державному реєстрі (для зареєстрованих після 01.01.2011) та ідентифікаційний код за ЄДРПОУ;
- період виявлення помилки;
- зміст помилки з посиланням на чинне законодавство, згідно з яким робляться виправлення;
-  суму відкоригованих витрат;
-  дату складання повідомлення.
У випадку самостійного повідомлення страхувальником органу Фонду про факт виявлення помилки та перерахування зайво нарахованих витрат у повному обсязі до початку перевірки органом Фонду штрафи до страхувальника не застосовуються.



Причини для відмовити в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності
Рішення про призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності працюючим приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що утворюється (обирається) за їх місцем роботи. Відповідно до Закону №1105 документи для призначення цієї допомоги розглядаються протягом 10 днів з дня їх надходження.
Стаття 23 Закону № 1105 встановлює підстави для відмови в наданні застрахованій особі  допомоги по тимчасовій непрацездатності, а саме:
1) у разі одержання застрахованою особою травм або її захворювання при вчиненні нею злочину;
2) у разі навмисного заподіяння шкоди своєму здоров'ю з метою ухилення від роботи чи інших обов'язків або симуляції хвороби;
3) за час перебування під арештом і за час проведення судово-медичної експертизи;
4) за час примусового лікування, призначеного за постановою суду;
5) у разі тимчасової непрацездатності у зв'язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або дій, пов'язаних з таким сп'янінням;
6) за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв'язку з навчанням.
Крім того, працівники, які в період хвороби порушують режим, встановлений для них лікарем, або не з'являються без поважних причин у призначений строк на медичний огляд, втрачають право на допомогу з дня допущення порушення на термін, встановлений рішенням комісії (уповноваженого).



Допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується залежно від страхового стажу
Допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується залежно  від  страхового стажу набутого застрахованою особою на момент втрати працездатності. Тобто, розмір допомоги залежить від страхового стажу працівника:  чим більший стаж -  тим більший відсоток виплати.
Для того, щоб його правильно підрахувати необхідно згадати поняття страхового стажу. Нормами Закону №1105 встановлено, що страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягала страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та за який щомісяця сплачено нею та роботодавцем або нею страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Статтею 24 Закону № 1105  встановлені відсотки в оплаті залежно від страхового стажу, які до речі, з 01.01.2015 року змінені, а саме:

Для страхових випадків, які настали
до 01.01.2015
Для страхових випадків, які настали
після 01.01.2015
Страховий стаж
%
Страховий стаж
%
до 5 років
60
до 5 років
50
від 3 до 5 років
60
від 5 до 8 років
80
від 5 до 8 років
70
понад 8 років
100
понад 8 років
100
Незалежно від страхового стажу  або 100 % середньої заробітної плати призначається допомога пільговим категоріям на підставі відповідних посвідчень або інших документів, які підтверджують право на пільгу:
- застрахованим особам, віднесеним до 1-3 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;
- одному з батьків або особі, що їх замінює та доглядає хвору дитину віком до 14 років, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи;
- ветеранам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України від 22.10.93 № 3551 "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";
- особам, віднесеним до жертв нацистських переслідувань відповідно до Закону України від 23.03.2000 № 1584 "Про жертви нацистських переслідувань";
- донорам, які мають право на пільгу, передбачену статтею 10 Закону України від 23.06.95 № 239 "Про донорство крові та її компонентів".
Що стосується пільги для донорів, то ця законодавча норма стосується тільки тих, які протягом року безоплатно здали кров  та  (або) її  компоненти  у сумарній  кількості, що дорівнює  двом  разовим максимально допустимим дозам. Допомога по тимчасовій непрацездатності незалежно від страхового стажу надається цим донорам  протягом  року після  здачі  крові та  (або)  її компонентів  у зазначеній кількості.



Декретні із мінімалки: особливості розрахунку
Виникають інколи ситуації, коли сума допомоги по вагітності та пологах у розрахунку на місяць є меншою за розмір мінімальної заробітної плати. І тоді постає питання: в якій сумі виплачувати  допомогу?
За роз’ясненнями Міністерства соціальної політики України, викладеними у листі від 23.06.16 №215/18/99-16, у таких випадках необхідно здійснювати доплату допомоги до рівня мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку.
Наприклад, листок непрацездатності у зв’язку з вагітністю та пологами виданий на 126 календарних днів з 29.06.16 по 01.11.16. Середня заробітна плата визначається з розміру мінімальної заробітної плати, тобто: 1450 гривен : 30,44  =  47,63 гривен.
Оплата листка непрацездатності з урахуванням вимог абзацу третього пункту 29 Порядку № 1266:

Місяці відпустки по вагітності та пологах
Дні, що підлягають оплаті
Нарахована сума допомоги (грн.)
Сума страхової виплати обчислена з урахуванням абз. 3 п. 29 Порядку (грн.)
червень
2
95,26
95,26
липень
31
1476,53
1476,53
серпень
31
1476,53
1476,53
вересень
30
1428,90
1450,00
(1428,90+21,10)
жовтень
31
1476,53
1476,53
листопад
1
47,63
47,63
Разом
126
6001,38
6022,48
Отже, якщо нарахована сума допомоги у повних місяцях є меншою за розмір мінімальної заробітної плати (у прикладі  це вересень), то необхідно здійснити у цьому місяці доплату до суми мінімальної зарплати та відповідно збільшити загальну суму допомоги по вагітності та пологах.
Слід зазначити, що цей розрахунок може застосовуватись як у випадках повної зайнятості, так і у випадках неповної зайнятості застрахованої особи.

 Як оплатити листок непрацездатності у випадку госпіталізації працівника після закінчення робочого дня?
Розглянемо умовний приклад: тимчасова непрацездатність у застрахованої особи настала 15.10.2015 року, після закінчення робочого дня, за який їй нараховано заробітну плату.
Відповідно до Закону № 1105  підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності.
За рахунок коштів Фонду допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності).
З урахуванням норм Інструкції № 455, особам, які звернулися за медичною допомогою та визнані непрацездатними по завершенні робочого дня, листок непрацездатності може видаватись, за їх згодою, з наступного календарного дня.
Враховуючи зазначене, якщо застрахована особа не скористалася своїм правом на отримання листка непрацездатності з наступного календарного дня, то перші п'ять календарних днів тимчасової непрацездатності необхідно відраховувати з 15.10.2015 року.
Але у зв'язку з тим, що за відпрацьований день (15.10.2015) застрахована особа отримала заробітну плату, роботодавцем оплачуються 4 календарних дні з 16 по 19 жовтня, так як метою надання  допомоги по тимчасовій непрацездатності є компенсація втраченого заробітку. Наступні дні оплачуються за рахунок коштів Фонду.тут