На солодкий ЄСВ-пряник охочих "з тіні" знайшлося небагато? Значить, буде вам батіг… Тобто штрафи. Великі. У перевіряльників прокинувся максималізм. Давайте розберемося, наскільки "здоровий" у контролерів штрафний апетит.
Привід - лист Державної служби України з питань праці від 29.04.16 № 5043/4/4.1-ДП-16 "Щодо фактичного допуску працівника до роботи без повідомлення Державної фіскальної служби". У ньому "специ" відомства відзначилися роз’ясненням порядку застосування адмінштрафів за неподання повідомлення. І "знову в калюжу": контролери не відмовилися від своєї позиції щодо застосування максимальних із розмірів, передбачених частинами третьої та четвертої статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі - КУпАП) .
"Ціна питання", на думку Держпраці: фактичний допуск працівника до роботи без відповідного повідомлення податкового органу загрожує посадовим особам підприємств (фізичним особам-підприємцям) адміністративним штрафом від 8500 до 17000 гривен, у разі повторного порушення - від 17000 до 34000 гривен.
При укладенні трудового договору з працівником роботодавець зобов’язаний видати наказ про прийняття на роботу та подати до податкової повідомлення про прийняття працівника ( частина третя статті 24 Кодексу законів про працю України (надалі - КЗпП).
Форму повідомлення про прийняття працівника наведено в додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.15 № 413 "Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу".
Нагадаємо, що таку думку Держпраці вже висловлювала, зокрема, у листі від 03.08.15 № 1364/24/21/01/2298-15 "Щодо подання Повідомлення про прийняття працівника на роботу". Згодом її розділило Міністерство соціальної політики України у листі від 19.08.15 №1069/13/84-15 "Щодо практичного застосування постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.15 N 413". Їх спільна позиція ґрунтується на тому, що видання наказу про прийняття на роботу та подання повідомлення - невід’ємні частини оформлення трудових відносин. Тож неподання повідомлення (навіть за наявності наказу про прийняття на роботу) - порушення, яке розглядається як фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору.
Якщо неподання повідомлення кваліфікувати саме так, то таке правопорушення загрожує:
— для роботодавця — фінансовими санкціями у вигляді штрафу у розмірі 30 мінімальних зарплат за кожного працівника, щодо якого вчинено порушення ( абзац другій частини другої статті 265 КЗпП);
— для посадових осіб підприємства (для підприємця) — адміністративною відповідальністю у вигляді штрафу від 8500 до 17000 гривен ( частина третя статті 41 КУпАП). А за це ж правопорушення, вчинене повторно протягом року, якщо особу вже було піддано адміністративному стягненню, адміністративний штраф становить від 17000 до 34000 гривен ( частина третя статті 41 КУпАП).
Хвацько . Але чи правильно це?
Ми дотримуємося іншої точки зору. Вважаємо, що видання наказу про прийняття на роботу та подання повідомлення слід розглядати як окремі етапи працевлаштування нового працівника. Законодавство не дає підстав стверджувати протилежне. Такої ж позиції нерідко дотримуються і суди.
Тоді ситуація, коли роботодавець видав наказ про прийняття на роботу, але не подав/ несвоєчасно подав повідомлення, має трактуватися як порушення інших вимог трудового законодавства. А при цьому правопорушенні йдеться вже зовсім про інші розміри штрафів:
- для роботодавця - штраф у розмірі однієї мінімальної зарплати згідно з абзацом шостим частини другої статті 265 КЗпП (донедавна такі штрафи залишалися усього лише задекларованими в трудовому законодавстві. Але тепер їх застосування вже є можливим);
- для посадових осіб підприємства (для підприємця) - штраф у розмірі від 510 до 1700 гривен згідно з частиною першою статті 41 КУпАП. Або ж штраф у розмірі від 1700 до 5100 гривен згідно із частиною другою цієї статті - за повторне протягом року вчинення такого ж правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
- для посадових осіб підприємства (для підприємця) - штраф у розмірі від 510 до 1700 гривен згідно з частиною першою статті 41 КУпАП. Або ж штраф у розмірі від 1700 до 5100 гривен згідно із частиною другою цієї статті - за повторне протягом року вчинення такого ж правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Теж неприємно, але штрафи на порядок менші.
Тепер ще про одну "родзинку" листа Держпраці, що коментується.
Допуск працівника до роботи без повідомлення податкового органу при тому, що особа продовжує працювати, є триваючим порушенням, а тому мають застосовуватися норми частини першої статті 38 КУпАП про притягнення до адміністративної відповідальності не пізніш як через два місяці з дня його виявлення.
Допуск працівника до роботи без повідомлення податкового органу при тому, що особа продовжує працювати, є триваючим порушенням, а тому мають застосовуватися норми частини першої статті 38 КУпАП про притягнення до адміністративної відповідальності не пізніш як через два місяці з дня його виявлення.
Щодо того, що триваюче, - так, згодні. Але справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, частинами першою-четвертою статті 41 КУпАП (до яких віднесено і неподання повідомлення), розглядаються в суді ( стаття 221 КУпАП). Тому, визначаючи строк, протягом якого винну особу може бути притягнено до адміністративної відповідальності за порушення, зазначені в частинах першої-четвертої статті 41 КУпАП, спираємося на частину другу сттатті 38 цього кодексу.
Отже, строк для притягнення до адміністративної відповідальності буде не два, а три місяці з моменту його виявлення.
Вважаємо це "недоглядом" контролюючого відомства. Втім, на цьому можна й не акцентувати.
Ще один момент, на якому варто загострити увагу.
Річ у тім, що Держпраці визнає неподання повідомлення триваючим порушенням, якщо працівник, щодо якого воно вчинене, продовжує працювати. Виходить, тільки-но працівник звільняється, посадова особа установи припиняє вчиняти правопорушення? Тоді тримісячний строк слід відлічувати від дати звільнення такого працівника. І після закінчення такого строку, якщо правопорушення так і не буде виявлено, винну посадову особу вже не можна притягнути до адміністративної відповідальності?
Річ у тім, що Держпраці визнає неподання повідомлення триваючим порушенням, якщо працівник, щодо якого воно вчинене, продовжує працювати. Виходить, тільки-но працівник звільняється, посадова особа установи припиняє вчиняти правопорушення? Тоді тримісячний строк слід відлічувати від дати звільнення такого працівника. І після закінчення такого строку, якщо правопорушення так і не буде виявлено, винну посадову особу вже не можна притягнути до адміністративної відповідальності?
Якщо дотримуватися логіки контролерів про те, що у такому разі маємо справу саме з допуском працівника до роботи без оформлення трудового договору, то зі звільненням працівника таке порушення припиняється. Тому. Відповідь у такому разі - так. Адже працівник більше не працює.
Тобто "кострубатістю" логіки контролерів можна скористатися на свою користь .
Згадується ще одна ситуація з практики: уповноважена особа установи не подала повідомлення вчасно. Подала із запізненням. У такому разі винну особу можна притягнути до адміністративної відповідальності протягом 3 місяців з дати подання повідомлення. Це дійсно так. Але навряд чи податківці проминуть таку нагоду.
