Норма статті 265 Кодексу законів про працю України (надалі – КЗпП) про підвищені розміри
штрафів за порушення законодавства про працю (ідеться про штраф у 30-кратному розмірі мінімальної зарплати за допуск до роботи без оформлення трудового договору/контракту, оформлення працівника на неповний робочий час у разі виконання роботи повний робочий час, виплату зарплати/винагороди без сплати ЄСВ і податків тощо) діє з 01.01.2015 року. Донедавна
такі штрафи залишалися всього лише задекларованими у трудовому законодавстві . Чому та що змінилося тепер?
Немає
Порядку — немає санкцій
Незастосування санкцій було пов'язане значною мірою з
приписом частини четвертої статті 265
КЗпП: штрафи, зазначені в частині другій
цієї статті, накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками
управлінь і відділів Державної служби України з питань праці (надалі – Держпраці) та їх заступниками,
начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками в порядку,
встановленому Кабінетом Міністрів України. Саме цього порядку і не вистачало
для застосування до роботодавців штрафів за порушення ними трудового
законодавства.
Порядок
з’явився. Штрафні нюанси
Ситуація змінилася з 10.02.2016 року. З цієї дати набула
чинності постанова Кабінету Міністрів України від 03.02.16 № 55 "Про внесення
змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.13 № 509" (надалі – Постанова № 55), якою і визначений механізм накладення штрафів,
прописаних у частині другій статті 265
КЗпП.
Зауважимо:
окремого порядку для цього немає. Річ у тім, що Постановою № 55 унесені
уточнення з приводу накладення штрафів за порушення трудового законодавства до
вже існуючого урядового порядку про накладення штрафів за порушення
законодавства про зайнятість.
Увага! У
загальному випадку роботодавця можуть притягнути до відповідальності за
порушення трудового законодавства за результатами перевірки Держпраці на
підставі акта перевірки, в якому і зафіксовані виявлені правопорушення.
Отже, є акт, в якому відображені порушення трудового
законодавства. Що далі? Розглянемо подальший ланцюжок подій на схемі далі.
Важливо! Без проведення перевірки Держпраці штрафи згідно зі статтею 265 КЗпП можуть накладатися на роботодавця на підставі рішення суду. При цьому таке рішення має стосуватися оформлення трудових відносин з працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, встановлення періоду такої роботи або роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи на умовах повного робочого часу, встановленого на підприємстві, в установі або організації.
Про це йдеться в частині п'ятій статті 265 КЗпП і в доповненому пункті 2 Порядку № 509.
На практиці таке є можливим, якщо працівник самостійно
звернувся до суду за захистом своїх трудових прав, а судова інстанція прийняла
рішення про оформлення трудових відносин і встановила період роботи, чим
підтвердила факт правопорушення. У такому разі штраф може бути накладений без
проведення перевірки на підставі рішення суду.
До речі, у такому разі суд прийме ще і рішення про
нарахування та виплату такому працівнику заробітної плати в розмірі не нижче
середньої зарплати за відповідним видом економічної діяльності в регіоні у
відповідному періоді без урахування фактично виплаченої зарплати, а також про
нарахування та сплату ПДФО і суми ЄСВ за встановлений період роботи ( стаття
235 КЗпП).
Орган державної виконавчої служби забезпечує виконання
постанови Держпраці щодо сплати штрафу роботодавцем ( частина шоста статті 265
КЗпП).
Утім, орган державної виконавчої служби підключиться до
процесу стягнення штрафів за статтею 265
КЗпП тільки у тому випадку, якщо роботодавець добровільно не сплатить такий
штраф згідно з постановою Держпраці (пункт 11 Порядку № 509).
Зверніть
увагу! Штрафи, передбачені
частиною другою статті 265 КЗпП, є фінансовими санкціями і не належать
до адміністративно-господарських санкцій ( частина третя статті 265 КЗпП).
Отже, на штрафи за статтею 265 КЗпП не поширюється
правило щодо стягування адміністративно-господарських санкцій, встановлене статтею 250 Господарського кодексу України (надалі – ГКУ).
Нагадаємо: згідно зі
статтею 250 ГКУ такі штрафи можуть бути застосовані до суб’єкта
господарювання протягом 6 місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж
через рік з дня порушення.
Тобто фахівці Держпраці в разі виявлення правопорушення
можуть прийняти рішення про накладення штрафів, передбачених статтею 265 КЗпП, на роботодавця, і "перешкодою" для цього не може бути строк, що сплинув з дати вчинення
правопорушення та/або дати його виявлення.
Нюанси
визначення розміру штрафу
Якщо йдеться про порушення трудового законодавства після
01.01.2015 року (після появи штрафів, прописаних у статті 265 КЗпП), то розмір штрафу в усіх
випадках прив'язаний до розміру мінімальної зарплати, встановленої на момент
виявлення правопорушення.
Виняток складає лише
абзац шостий частини другої статті 265 КЗпП - розмір штрафу за порушення
інших вимог законодавства про працю просто прив'язаний до мінімальної зарплати
без прив'язки до розміру мінімальної зарплати на дату виявлення порушення.
Проте органи Держпраці і в цьому випадку пов’язуватимуть їх із розміром
мінімальної зарплати, встановленим законодавством на дату виявлення порушення.
"Старі" порушення
А якщо порушення за фактом відбулося до 01.01.2015 року?
У цьому випадку фінансові санкції до роботодавця не
застосовуються, адже до зазначеної дати їх зовсім не існувало. Однак таке
твердження стосується лише разових (нетриваючих) порушень.
Якщо ж ідеться про триваючи порушення (що почалися до
01.01.2015 року, але які тривають і виявлені після цієї дати), то в цьому
випадку роботодавець нестиме відповідальність згідно із законодавством, що діє
на момент виявлення порушення.
Тобто у цьому випадку роботодавця можуть оштрафувати
згідно зі ст. 265 КЗпП, а розмір штрафу
залежатиме від розміру мінімальної зарплати, встановленої на момент виявлення
порушення.
Пам’ятайте!
Сплата штрафу не звільняє від усунення порушень законодавства про працю (
частина сьома статті 265 КЗпП). Наприклад, роботодавець не подав Повідомлення
про прийняття працівника на роботу (за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.15 № 413) та
у зв’язку з цим на нього наклали штраф. Так-от, незважаючи на сплачений штраф,
роботодавець зобов’язаний подати таке Повідомлення.
Наостанок
зауважимо: правопорушення, зазначені у статті 265 КЗпП, наведені й у статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі – КУпАП).
Загрожують штрафи, передбачені статтею
41 КУпАП, посадовим особам підприємств, організацій та установ, а також фізичним
особам-підприємцям. При цьому справи про притягнення до відповідальності згідно
з частинами першої-четвертої та сьомої
статті 41 КУпАП розглядає суд ( стаття 221 цього кодексу).
