Чи мають право працівники контролюючих органів здійснювати документальні планові (позапланові) виїзні та фактичні перевірки суб'єктів господарювання в неробочий час або вихідні, святкові дні та як обчислюються строки (тривалості) проведення таких перевірок?
Відповідно до пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України (надалі - ПКУ) посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених ПКУ, та за умови пред’явлення або надіслання у випадках, визначених ПКУ, зокрема направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб’єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу. Строки (тривалість) проведення перевірок встановлені статтею 82 ПКУ, обчислюються у робочих днях та залежать від типу перевірки та категорії платника податків.
Відповідно до статті 56 Закону України від 10.12.15 №889 "Про державну службу" для державних службовців установлено п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями. Слід зазначити, що актами законодавства України не надано чіткого визначення поняття "робочий день" і "робочий час".
При цьому відповідно до статті 52 Кодексу законів про працю України (надалі – КЗпП) для працівників установлюється п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями.
Частиною першою статті 50 КЗпП визначено, що нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень.
Водночас, у КЗпП врегульовано можливість затвердження на підприємствах, установах та організаціях іншого режиму роботи (наприклад, дво- чи триденні робочі тижні).
Крім того, статтею 50 КЗпП визначено, що підприємства і організації при укладанні колективного договору можуть встановлювати меншу норму тривалості робочого часу, ніж передбачено у частині першій цієї статті.
Згідно з пунктом 21.1 статті 21 ПКУ посадові особи контролюючих органів зобов’язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з ПКУ та іншими законами України, іншими нормативними актами, забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій та не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.
При цьому слід зазначити, що у разі виконання платником податків законних вимог посадових осіб контролюючих органів, не перешкоджання їх законній діяльності та надання у повному обсязі документів, пов’язаних з предметом перевірки, а також виконання інших обов’язків, передбачених статтею 16 ПКУ, відсутність можливості забезпечення присутності посадових осіб контролюючих органів за місцезнаходженням платника податків з огляду на графік роботи підприємства, відмінний від загальноприйнятого, відповідно до статті 81 ПКУ не може бути підставою для складання відповідних актів про недопущення посадових осіб контролюючих органів до проведення перевірки.
Отже, контролюючі органи мають право здійснювати планові (позапланові) виїзні та фактичні перевірки протягом строку, який визначений у направленні на перевірку з урахуванням правил внутрішнього трудового розпорядку платника податків.
