В нормативных актах встречаются словосочетания, вызывающие неоднозначные суждения, но вот казалось бы, не спорный вопрос: понимание предлогов "до" и "по”.
Итак, включает ли в себя предлог "до” дату, к которой он приставлен? Нет, не включает. Ведь, наверное, даже в школе знают: говоря "до такого-то числа”, подразумевают: то или иное событие произойдет ДО этого числа, то есть - накануне. Либо наоборот - не произойдет, пока не наступит это число. Поэтому если произносят: "Вы работаете до 17 января”, то 16 января, по идее, - последний рабочий день. А вот когда перед датой другой предлог ("по”) - "Вы работаете по 17 января", ситуация кардинально меняется. Потому как "по", в отличие от "до", включает в себя и день, к которому относится.
Если логики и здравого смысла недостаточно, обратимся к законам Украины. Типичная ситуация: продление действия определенной нормы до 01 января энного года (или, наоборот, приостановление ее до 01 января). Что случится в первый день нового года? Норма будет продолжать работать? Нет. Например, одну норму закона продлили ДО 01 января 2017 года, а действие другой - приостановили ДО той же даты. Следовательно, 31.12.2016 года будет последний день действия старой нормы права, поскольку на следующий день (01.01.2017) в силу вступают новые правила (при условии, что не будет очередного продления).
Существует мнение (письмо-разъяснение от 09.02.10 № 1/6-20/06), что в срок подачи отчета по форме № 10-ПИ, например, "до 1 марта, следующего после отчетного периода", входит и первый день весны. Ведь, несмотря на четкую дату подачи названной отчетности ("до 1 марта", то есть не позднее последнего дня февраля), в самом бланке отчета - дата искажена на "не позднее 1 марта после отчетного периода". А ведь понятия "до" и "не позднее” - совсем нетождественны. Это невнимательность или незнания нюансов употребления предлога "до"?
Может быть вопросы не возникали, если бы в сроке подачи отчетности (уплаты платежей) везде выбирали более осязаемые обороты "на протяжении" либо "в течение". И они, в нормативных актах иногда употребляются, однако некоторые нормативы при указании предельной даты подачи отчета (уплаты налогов/взносов) до сих пор содержат расплывчатый (для кого-то, но не для руководителей предприятий) предлог "до". И с этим приходится считаться.
Фонд социальной защиты инвалидов уточнил сроки подачи отчетности
Как следует из разъяснения Фонда социальной защиты инвалидов (письмо от 09.02.10 № 1/6-20/06), последним днем подачи Отчета о занятости и трудоустройстве инвалидов (далее - Отчет) является 01 марта. При этом подача отчетов должна быть осуществлена до окончания времени работы отделов Фонда по приему отчетов, то есть до 18 часов вечера.
Такой порядок соответствует статье 255 Гражданского кодекса Украины, согласно которой действие может быть совершено до окончания последнего дня срока. В случае если это действие должно быть совершено в учреждении, то срок заканчивается тогда, когда в этом учреждении по установленным правилам прекращаются соответствующие операции.
Возникновение рассмотренного вопроса было связано с тем, что согласно постановлению Кабинета Министров Украины от 31.02.07 № 70 работодатели подают Отчет инвалидов до 1 марта. В то же время в самой форме Отчета было указано, что она подается не позже 01 марта после отчетного периода. В связи с этим у некоторых предпринимателей возникал вопрос о том, какой же день является последним для подачи Отчета: 28 февраля (29 февраля в високосный год) или 01 марта.
Лист Міністерства праці та соціальної політики України,
Фонду социальной защиты инвалидов
від 09.02.10 № 1/6-20/06
Щодо порядку подання Звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів
Фонд соціального захисту інвалідів (надалі - Фонд), розглянувши листа від 12.01.10 № 8 стосовно надання роз'яснень з питання подання Звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів, повідомляє.
Визначення та обчислення строків передбачене Главою 18 Цивільного кодексу України (надалі — ЦК). Отже, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.
Відповідно до статті 255 ЦК, якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. У разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції.
Строк подання Звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів визначений пунктом 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.07 № 70 "Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України 21.03.91 N 875 "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" , а саме щороку до 01 березня відділенням Фонду роботодавці подають відповідний Звіт.
Крім того, у самій формі № 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів", затвердженій наказом Мінпраці від 10.02.07 № 42, вказано, що Звіт подається не пізніше 01 березня після звітного періоду.
Таким чином, ураховуючи викладене вище, визначено порядок вчинення дій, що мають юридичне значення, в останній день строку.
Якщо вказано подання Звіту роботодавцем не пізніше 01 березня, то він може вчинити цю дію до закінчення 24 години цієї дати. Момент закінчення 24 години визначається за місцем вчинення дії, тобто за місцевим часом.
У разі коли певну юридичну дію слід вчинити в установі в останній день строку, вона має бути вчинена до моменту закінчення часу виконання відповідних операцій в цій установі, тобто до закінчення годин приймання звітів відділеннями Фонду (наприклад, встановлені години приймання звітів з 9 до 18 години).
Варто наголосити, що постанова Кабінету Міністрів України, як і наказ Міністерства праці та соціальної політики України (зареєстровано в Міністерстві юстиції України) є нормативно-правовими актами (актами законодавства). Тобто обов'язковими для виконання всіма підприємствами, організаціями, установами, фізичними особами, які використовують найману працю.
Натомість, усі листи-роз'яснення державних органів виконавчої влади надаються виключно у межах функціональних повноважень, визначених відповідними Положеннями про них, і не є нормативно-правовими актами, а носять рекомендаційно-інформаційний
характер. Оскільки у листах державних органів виконавчої влади заборонено застосування правових норм - ретельно перевіряється Міністерством юстиції України. Навіть прийняті накази цих органів, які не пройшли державну реєстрацію в органі юстиції, є тільки їхніми локальними актами.
Тому виходячи с цього, вважаємо, що треба (у будь-якому випадку) узгоджувати строки в нормативно-правових актах, а не тлумачити їхнє поняття.
Тому виходячи с цього, вважаємо, що треба (у будь-якому випадку) узгоджувати строки в нормативно-правових актах, а не тлумачити їхнє поняття.
