Міністерством соціальної політики України з цього питання надані такі роз'яснення, а саме.
Законодавством України визначено стажування як одна із форм підвищення кваліфікації громадян. Зокрема, Законом України від 12.01.12 № 4312 "Про професійний розвиток працівників" встановлено, що з метою підвищення кваліфікації працівників, які за класифікацією професій належать до категорій керівників, професіоналів і фахівців, вони можуть проходити перепідготовку, стажування, спеціалізацію та підвищення кваліфікації на договірних умовах у вищих навчальних закладах.
Статтею 47 Закону України від 23.05.91 № 1060 "Про освіту" визначено післядипломну освіту як спеціалізоване вдосконалення освіти та професійної підготовки особи шляхом поглиблення, розширення і оновлення її професійних знань, умінь і навичок, що включає в себе стажування - набуття особою досвіду виконання завдань та обов'язків певної професійної діяльності або галузі знань.
Також стажування є однією з форм підвищення кваліфікації працівників театрів, філармоній, професійних творчих колективів, цирків і кіностудій України, яке здійснюється на базі провідних драматичних, музичних театрів, філармоній, професійних творчих колективів, цирків і кіностудій України під керівництвом визнаних майстрів мистецтв.
Відповідно до статті 8 Закону України від 05.07.12 № 5067 "Про зайнятість населення" (надалі - Закон № 5067) громадяни мають право на професійне навчання, яке реалізується в тому числі шляхом стажування безпосередньо на робочих місцях на виробництві чи у сфері послуг з метою здобуття особою відповідної кваліфікації або приведення її рівня у відповідність із вимогами сучасного виробництва та сфери послуг. Для здобуття та вдосконалення професійних знань, умінь та навичок за направленням територіальних центрів зайнятості зареєстровані безробітні можуть пройти професійне навчання (стаття 35).
Відповідно до Порядку професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації зареєстрованих безробітних затверджено наказом Міністерства соціальної політики України, Міністерства освіти і науки України від 31.05.13 № 318/655, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19 червня 2013 року за № 1029/23561, стажування - підвищення кваліфікації безробітного з метою набуття практичних умінь і навичок для виконання професійних обов'язків на посаді, на яку претендує безробітний у роботодавця. Стажування безробітних здійснюється на замовлення роботодавців за індивідуальною програмою, що затверджується роботодавцем і погоджується територіальним центром зайнятості. Строк стажування - до 3 місяців.
Щодо проходження стажування студентами вищих, учнями професійно-технічних навчальних закладів
Відповідно до статті 29 Закону № 5067 для створення умов щодо здобуття студентами вищих, учнями професійно-технічних навчальних закладів у вільний від навчання час досвіду практичної роботи за обраною спеціальністю та сприяння їх працевлаштуванню після завершення навчання їм надано можливість проходити стажування за професією (спеціальністю), за якою здобувається освіта.
Метою стажування є удосконалення професійних знань, умінь та навичок, вивчення та засвоєння нових технологій, техніки, набуття додаткових компетенцій та досвіду з виконання професійних завдань та обов'язків.
Студенти (учні) можуть пройти стажування на підприємствах, установах, організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання. Законом № 5067 не передбачена можливість проходження стажування у фізичних осіб - підприємців.
Стажування здійснюється на умовах, визначених договором між стажистом і роботодавцем. Порядок укладення договору про стажування студентів вищих та учнів професійно-технічних навчальних закладів на підприємствах, в установах та організаціях і Типова форма договору, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.13 N 20.
Строк стажування студентів вищих та учнів професійно-технічних навчальних закладів не може перевищувати шести місяців. Мінімальний строк стажування не регламентується та визначається виходячи з часу, необхідного для виконання індивідуальної програми стажування, та зазначається в договорі про стажування.
Стажування проводиться під керівництвом працівника підприємства, установи, організації, який має досвід та стаж роботи не менш як три роки за професією (спеціальністю), що збігається з професією (спеціальністю), за якою стажист здобуває освіту та проходить стажування.
Керівник стажування разом із стажистом розробляє індивідуальну програму стажування за здобутою спеціальністю (кваліфікацією) або професією (кваліфікаційним рівнем). Керівник підприємства, установи, організації затверджує індивідуальну програму стажування та видає наказ про проходження стажування.
Відповідно до частини четвертої статті 29 Закону № 5067 робота керівників стажування, призначених з числа працівників підприємства, організації, установи, може оплачуватися додатково на строк стажування щомісяця у розмірах не менше 5% суми основної заробітної плати, яку вони отримують за основним місцем роботи. Оплата здійснюється за рахунок коштів, передбачених на підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації кадрів.
Роботодавці забезпечують оплату виконаних стажистом професійних робіт, якщо такі роботи передбачені індивідуальною програмою стажування.
Державною службою України з питань праці надано роз'яснення, що стажування передбачене тільки для студентів у вільний від навчання час.
Закон України від 05.07.12 № 5067 "Про зайнятість населення" (надалі - Закон № 5067) урегульовує правовi вiдносини щодо стажування. Вiдповiдно до вимог статті 29 Закону стажером може бути студент вищого i учень професiйно-технiчного навчального закладу, якi отримали професiю (квалiфiкацiю) за освiтньо-квалiфiкацiйним рiвнем: "квалiфiкований робiтник", "молодший спецiалiст", "бакалавр", "спецiалiст" - продовжують навчатися на наступному освiтньо-квалiфiкацiйному рiвнi, стажуються за спецiальнiстю (квалiфiкацiєю) або професiєю (квалiфiкацiйним рiвнем), за якою здобувають освiту, у вiльний вiд навчання час. Наведенi критеpiї мають бути дотриманi одночасно. Якщо хоча б одна умова не виконується то це, не вважається стажуванням.
Названi особи мають право проходити стажування за професiєю (спецiальнiстю), за якою отримується освiта, на пiдприємствах, в установах й органiзацiях незалежно вiд форми власностi, виду дiяльностi та господарювання, на умовах, визначених договором про стажування. Порядок укладення договору про стажування студентів вищих та учнів професійно-технічних навчальних закладів на підприємствах, в установах та організаціях і Типова форма договору, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.13 N 20. Строк стажування за договором не може перевищувати шести мiсяцiв. У договорi обумовлюється також режим та мiсце стажування.
Роботодавцю важливо знати: якщо в перiод стажування така особа (стажер) виконує професiйнi роботи пiдприємство, органiзацiя, установа за всi роботи, виконанi вiдповiдно до наданих завдань, виплачує їй заробiтну плату згiдно з установленими системами оплати працi за нормами, розцiнками, ставками (окладами) з урахуванням коефiцiєнтiв, доплат i надбавок. Тобто, якщо стажер виконує завдання, якi можна квалiфiкувати як професiйну роботу, вiн може вимагати вiд керiвництва такого пiдприємства, органiзацiї, установи виплати йому заробiтної плати. Ця правова позицiя пiдтверджена листом Мiнсоцполiтики України вiд 07.03.14 № 300/039/97-14 "Щодо питань стажування".
Заробiтна плата - це одна з головних економiчних категорiй, яка поєднує iнтереси працiвникiв, пiдприємств, установ, органiзацiй та держави i безпосередньо впливає на рiвень життя населення. Нелегальна заробiтна плата послаблює соцiальний захист працiвникiв, зменшує надходження до бюджетiв та державних соцiальних фондiв. Так, роботодавець пiд час виплати заробiтної плати стажеру має утримувати й перераховувати до бюджету податок на доходи фiзичних осiб та вiйськовий збiр, а також сплачувати єдиний соцiальний внесок за такого працiвника згiдно з вимогами чинного законодавства України. Змiна правосвiдомостi бiльшостi представникiв бiзнесу впродовж останнiх рокiв в Українi поступово призводить до того, що роботодавцi прагнуть отримати не лише максимальнi прибутки вiд свого господарювання, а й досягти суспiльне корисних результатiв, у тому числi сумлiнно виконуючи вимоги трудового законодавства. Таким чином, розмiр оплати працi також потрiбно зазначати в договорi про стажування.
Стажування проводиться за iндивiдуальною програмою пiд керiвництвом працiвника пiдприємства, установи, органiзацiї, який має стаж роботи за вiдповiдною професiєю (спецiальнiстю) не менш як три роки. За керiвником стажування закрiплюється не бiльш нiж два стажисти. Стажист разом iз своїм керiвником вiд установи розробляють iндивiдуальну програму стажування та перелiк робiт. Типова форма такої програми, затвердженої на офiцiйному рiвнi, вiдсутня. Тому бланк iндивiдуальної програми слiд створити самостiйно. Затверджує iндивiдуальну програму стажування та перелiк робiт керiвник установи.
Керiвник установи видає наказ про стажування.
Запис про проходження стажування вноситься до трудової книжки i свiдчить про певний досвiд роботи за фахом. Роботодавець зобов'язаний провести iнструктаж з охорони працi перед допуском студента (учня) до проходження стажування, пiсля чого стажист починає здобувати досвiд. Пiсля закiнчення стажування керiвник стажування (або керiвник установи за поданням керiвника стажування) видає стажистовi висновок, у якому зазначає виконанi роботи й оцiнку якостi їхнього виконання, характеристику професiйної компетенцiї, особистi та дiловi якостi стажиста. Пiд час складання такого висновку i стануть у пригодi оцiнки за виконанi стажистом завдання, виставленi керiвником стажування в iндивiдуальнiй програмi стажування.
За статтею 29 Закону № 5067 робота керiвника стажування, призначеного з числа працiвникiв пiдприємства, органiзацiї, установи, може оплачуватися пiдприємством, органiзацiєю, установою за рахунок коштiв пiдприємства, органiзацiї, установи, передбачених на пiдготовку, перепiдготовку, пiдвищення квалiфiкацiї кадрiв щомiсяця додатково на термiн стажування, в розмiрах не менш як 5% суми основної заробiтної плати, яку вони одержують за основним мiсцем роботи. Таким чином, Закон не зобов'язує роботодавця додатково платити керiвниковi стажування, але якшо мiж таким працiвником та роботодавцем буде досягнуто домовленостi щодо доплат за керування стажуванням, такi доплати можуть бути проведенi вiдповiдно до названих вимог.
Роботодавцю стажування молодих спецiалiстiв у його установi дає можливiсть придивитися до молодих кадрiв з метою подальшого їхнього зарахування до штату або формування кадрового резерву. Також роботодавець, залучаючи молодих спецiалiстiв до стажування, може тимчасово вирiшити проблему iз недостатнiстю кадрiв, хоча i дещо специфiчним способом.
