Державною фіскальною службою України повідомлено, що якщо підприємство, установа, організація (надалі - підприємство) за власний рахунок оплачує послуги щодо поїздок фізичних осіб, які не пов'язані з виконанням ними обов'язків трудового найму або за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з цими особами, то вартість наданих послуг включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу таких осіб як додаткове благо та оподатковується податком на доходи фізичних осіб на загальних підставах.
Відповідно до підпункту 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (надалі - ПКУ) дохід з джерелом його походження з України – це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV ПКУ, згідно із підпунктом 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 якого об'єктом оподаткування фізичної особи – резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Абзацом "е" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПКУ встановлено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема, дохід, отриманий таким платником як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 ПКУ) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни.
При цьому додаткові блага – це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV ПКУ) (підпункт 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).
Згідно з підпунктом 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПКУ податковий агент під час нарахування (виплати, надання) оподатковуваного доходу на користь платника податку зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 18%, визначену статтею 167 ПКУ.
Крім того, статтею 165 ПКУ визначено кінцевий перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, тобто не підлягають оподаткуванню у джерела виплати. Зазначений вид доходу не входить до цього переліку.
Одночасно зауважено, що на підставі статті 121 Кодексу законів про працю України працівники мають право на відшкодування витрат та одержання інших компенсацій у зв’язку зі службовими відрядженнями.
Особливості оподаткування сум відшкодованих платнику податку – фізичній особі, яка перебуває у трудових відносинах із своїм роботодавцем, витрат на відрядження визначено пунктом 170.9 статті 170 ПКУ.
Таким чином, у разі якщо підприємство за власний рахунок оплачує послуги з організації поїздок фізичних осіб, які не пов'язані з виконанням ними обов'язків трудового найму або за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з цими особами, то вартість наданих послуг включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу таких осіб як додаткове благо та оподатковується податком на доходи фізичних осіб на загальних підставах.
