Чи потрібно працівнику, що працює за сумісництвом, донараховувати заробітну плату до розміру мінімальної?
Відповідно до статті 102-1 Кодексу законів про працю України (надалі - КЗпП) працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу.
Умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій визначаються постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.93 N 245 "Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій".
Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затверджено наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України 28.06.93 N 43, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 червня 1993 року за N 76 (надалі - Положення № 43).
Пунктом 5 Положення № 43 передбачено, що при встановленні сумісникам з погодинною оплатою праці нормованих завдань на основі технічно обґрунтованих норм оплата провадиться за кінцевими результатами за фактично виконаний обсяг робіт. Одержана за роботу за сумісництвом заробітна плата при підрахунку середнього заробітку по основній роботі не враховується, крім випадків, передбачених пунктом 10 цього положення.
- на повний робочий день - у такому випадку працівнику призначається 100 % посадового окладу;
- на умовах неповного робочого часу – праця оплачується пропорційно до відпрацьованого часу (стаття 56 КЗпП).
Нарахування заробітної плати проводиться при:
а) погодинної оплати праці – на підставі табеля обліку використання робочого часу й окладу, встановленого в штатному розписі підприємства (у тому числі з урахуванням доплат, надбавок, передбачених умовами оплати праці для цієї посади в трудовому договорі);
б) відрядної оплати праці – за кінцевим результатом, тобто за фактично виконаний обсяг робіт на підставі первинних документів з обліку виробітку (наприклад, відрядних нарядів).
У 2017 році розмір мінімальної зарплати становить 3200 гривен. Вимога про нарахування заробітної плати в розмірі не нижче мінімальної заробітної плати повною мірою поширюється і на сумісників. Жодних особливостей тут немає.
Тому, за умови праці сумісника в режимі повного робочого часу, розмір нарахованої йому зарплати має бути не менше 3200 гривен.
Якщо ж сумісник працює в режимі неповного робочого часу, або частину місяця не працював з поважної чи неповажної причини, мінімальний розмір його заробітної плати визначається пропорційно до фактично відпрацьованого часу щодо норми робочого часу в цьому місяці (частина п'ята статті 31 Закону України від 24.03.95 № 108 "Про оплату праці").
Тобто в разі застосування неповного робочого часу оплату праці провадять пропорційно до відпрацьованого часу або залежно від виробітку (частина друга статті 56 КЗпП).
Наприклад, якщо працівник працює на 0,5 посадового окладу, то йому мають нарахувати за відпрацьовану норму праці не менше 1600 гривен (3200 гривен х 0,5).
Якщо ж такий працівник частину місяця хворів чи перебував у відпустці, потрібно зробити ще один пропорційний розрахунок, визначивши мінімальний розмір зарплати пропорційно до виконаної нормі праці (до відпрацьованого часу).
Щодо внутрішніх сумісників
Якщо на підприємстві є штатні працівники, які одночасно працюють на цьому ж підприємстві на іншій посаді (роботі), то підсумовувати зарплати за двома місцями роботи для зіставлення з 3200 гривен не можна.
Вимогу про оплату праці в розмірі не нижче мінімальної заробітної плати потрібно виконувати окремо в розрізі кожного трудового договору (за основним місцем роботи та за сумісництвом).
1. Правила нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (надалі - єдиний внесок) у разі, коли база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, установлює частина п'ята статті 8 Закону України від 08.07.10 № 2464 "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування". Їх два:
- у разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску;
- при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску (22%), застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.
2. Працівник в 2017 році працює на умовах неповного робочого часу. Відповідно, йому буде нарахована зарплата у розмірі, меншому за розмір мінімальної зарплати. Як нараховувати ЄСВ на зарплату таких працівників?
Як і минулого року, якщо база нарахування ЄСВ не перевищує розміру мінімальної зарплати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума ЄСВ розраховується як добуток розміру мінімальної зарплати та ставки ЄСВ.
Водночас підприємство у 2017 році має право нарахувати працівнику, який працює на умовах неповного робочого часу, зарплату нижчу за мінімальну, але за умови, що сума нарахованої зарплати не менша ніж частина від мінімальної зарплати, що припадає на фактично відпрацьований час.
Однак суму єдиного внеску у 2017 році розраховують як добуток розміру мінімальної зарплати (3200 гривен.) та ставки єдиного внеску (22%), незалежно від того, що працівник працював на умовах неповного робочого часу.
Як і раніше, при нарахуванні зарплати працівникам з джерел не за основним місцем роботи ставку ЄСВ застосовують до визначеної бази нарахування ЄСВ незалежно від її розміру.
