Відповідно до статті 17 Закону України від 15.11.96 № 504 "Про відпустки" (надалі - Закон № 504), статті 179 Кодексу законів про працю України (надалі - КЗпП) на підставі медичного висновку жінкам надається оплачувана соціальна відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами тривалістю 126 (140) календарних днів: до пологів - 70 календарних днів; після пологів - 56 календарних днів (70 календарних днів - у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів), починаючи з дня пологів.
До відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами за заявою жінки приєднується щорічна відпустка незалежно від тривалості її роботи в поточному робочому році.
Законом України від 23.09.99 № 1105 "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування" (надалі - Закон № 1105) встановлено право застрахованих осіб на матеріальне забезпечення за соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, зокрема, на допомогу по вагітності та пологах. Але, цим законом не передбачені підстави для відмови в наданні допомоги по вагітності та пологах.
Статтею 25 Закону № 1105 встановлено, що допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати за період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами.
Підставою для призначення допомоги по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності, а в разі роботи за сумісництвом -копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою за основним місцем роботи (стаття 31 Закону № 1105).
Порядок і умови видачі, продовження та обліку листків непрацездатності, здійснення контролю за правильністю їх видачі визначено Інструкцією про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я України від 13.11.01 № 455, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04 грудня 2001 року за N 1005/6196 (надалі - Інструкція № 455).
Відповідно до підпунктів 6.1 і 6.3 пункту 6 Інструкції № 455 листок непрацездатності у зв'язку з вагітністю і пологами видається за місцем спостереження за вагітною з 30 тижнів вагітності воднораз на 126 календарних днів (70 календарних днів до передбачуваного дня пологів і 56 - після). Жінкам, які належать до I-IV категорій постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС, видається листок непрацездатності у зв'язку з вагітністю і пологами з 27 тижнів вагітності тривалістю 180 календарних днів (90 днів на період допологової відпустки і 90 - на період післяпологової відпустки).
Отже, із дня, зазначеного у листку непрацездатності, виданого у зв’язку з вагітністю та пологами, застрахована особа має право знаходиться у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, і саме з цього дня у застрахованої особи виникає право на одержання допомоги по вагітності та пологах.
Ураховуючи, що перебування у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами є правом, а не обов'язком, то жінка має право продовжувати працювати ще деякий час після надання відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, а також перервати відпустку та приступити до роботи раніше дати, вказаної у листку непрацездатності.
Така правова позиція підтримується Міністерством соціальної політики України у відповідних роз'ясненнях (листи від 17.09.15 № 529/18/99-15, від 23.05.08 № 273/020/99-08 "Щодо виплати допомоги по вагітності та пологах", а також Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 09.11.11 № 3361-07).
Разом з тим, якщо жінка за власним бажанням продовжує працювати, незважаючи на виданий листок непрацездатності по вагітності та пологах, або завчасно приступає до роботи їй за рахунок коштів фонду соцстраху будуть профінансовані лише дні фактичної декретної відпустки, а за період, коли вона працювала, буде виплачено заробітну плату. Чинним законодавством не передбачено одночасної виплати заробітної плати і допомоги по вагітності та пологах.
Привертаємо увагу, що згідно з пунктом 165.1.1 Податкового кодексу України сума допомоги по вагітності та пологах, на відміну від суми заробітної плати, не включається до бази оподаткування податком на доходи фізичних осіб.
Висновки:
Відповідно до частини восьмої статті статті 79 КЗпП, частини третій статті 12 Закону № 504 відкликання з щорічної відпустки допускається за згодою працівника лише для відвернення стихійного лиха, виробничої аварії або негайного усунення їх наслідків, для відвернення нещасних випадків, простою, загибелі або псування майна підприємства, установи, організації.
Тобто, законодавець надає право роботодавцю відкликати працівника лише з щорічної відпустки у виняткових випадках, визначених законом.
Звідси випливає: чинними нормативно-правовими актами з питань праці не передбачено відкликання працівника з відпустки по вагітності та пологах.
Відповідно до частини восьмої статті статті 79 КЗпП, частини третій статті 12 Закону № 504 відкликання з щорічної відпустки допускається за згодою працівника лише для відвернення стихійного лиха, виробничої аварії або негайного усунення їх наслідків, для відвернення нещасних випадків, простою, загибелі або псування майна підприємства, установи, організації.
Тобто, законодавець надає право роботодавцю відкликати працівника лише з щорічної відпустки у виняткових випадках, визначених законом.
Звідси випливає: чинними нормативно-правовими актами з питань праці не передбачено відкликання працівника з відпустки по вагітності та пологах.