Відповідно до Правил № 2067 вивіска чи табличка - елемент на будинку, будівлі або споруді з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать такій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщений на зовнішній поверхні будинку, будівлі або споруди не вище першого поверху або на поверсі, де розташовується власне чи надане у користування особі приміщення (крім, випадків, коли суб'єкту господарювання належить на праві власності або користування вся будівля або споруда), біля входу у таке приміщення, який не є рекламою.
Отже, вивіска чи табличка не є рекламою і тому не потребують отримання особою дозволу від контролюючих органів на розміщення, але, наголошуємо, це допустимо лише за умови їхньої відповідності наведеному вище та частині шостій статті 9 Закону № 270 (вивіска чи табличка з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать цій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщена на внутрішній поверхні власного чи наданого у користування особі приміщення, на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу в таке приміщення, не вважається рекламою).
Частина третя статті 17 Закону "Про захист прав споживачів" зобов'язує продавця (виконавця) надати споживачеві достовірну і доступну інформацію про найменування, належність та режим роботи свого підприємства.
З роз'яснень Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва (на сьогодні Державна регуляторна служба України) (листи від 31.05.05 № 4186, від 09.10.06 № 7313, від 13.11.06 № 8137, від 28.12.06 № 9522, від 07.06.07 № 4089, від 05.09.07 № 6635, від 08.11.11 № 8672, від 13.10.10 № 13096 і Держспоживстандарту (листи від 19.10.10 № 10480-7-5/18, від 15.07.09 № 7250-1-4/18 ) також випливає: якщо на фасаді будівлі або на займаному суб'єктом господарювання приміщенні розміщена вивіска чи табличка (надалі - вивіска) з одним лише найменуванням, це не може вважатися зовнішньою рекламою, і регулюється відповідно до частини сьомий статті 8 Закону № 270 (розміщення інформації про виробника товару та/або товар у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, а також безпосередньо на самому товарі та/або його упаковці, не вважається рекламою).
При цьому важливо, щоб така вивіска не містила закликів до придбання товару чи послуги або іншої інформації, що призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів та їх інтерес - тільки в цьому випадку її розміщення не потребує отримання дозволу. Але, прагнучи привернути увагу до вивіски, важливе - "не переборщити", оскільки розповсюдження реклами в Україну платне.
Контролюючі органи, керуючись частиною шостою статті 27 Закону № 270, за неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами мають право застосувати до рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами штрафні санкції у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог Закону № 270, на рекламодавців та розповсюджувачів накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (частина сьома статті 27).
Пунктом 48 Правил № 2067 встановлено вимоги щодо розміщення вивіски чи таблички, а саме:
- повинні розміщуватися без втручання у несучі конструкції, легко демонтуватися, щоб не створювати перешкод під час робіт, пов’язаних з експлуатацією та ремонтом будівель і споруд, на яких вони розміщуються;
- не повинні відтворювати зображення дорожніх знаків;
- не повинні розміщуватися на будинках або спорудах - об'єктах незавершеного будівництва;
- площа поверхні не повинна перевищувати 3 кв. метрів.
Варто наголосити, що забороняється вимагати від суб’єктів господарювання будь-які документи для розміщення вивісок чи табличок, не передбачені законодавством.
Тобто для розміщення вивіски не потрібно отримання документу установленої форми, який видається розповсюджувачу зовнішньої реклами на підставі рішення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, який дає право на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці.
Про зазначене вище йдеться і у постанові Вищого адміністративного суду України від 24.02.15 № 640/6963/13-а, К/800/5625/14 "Про визнання протиправним припису про усунення порушень порядку розміщення зовнішньої реклами та його скасування" (справа за позовом ТОВ "Мед-сервіс Харків" до Харківської міської ради Харківської області про визнання протиправним припису щодо відсутності дозволу на розміщення зовнішньої реклами та зобов'язання демонтувати конструкції у п'ятиденний строк).
Суд, зокрема відзначив, що як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, на фасаді будинку, над входом в аптеку, розміщена табличка (вивіска), на якій міститься лише інформація, яка призначалась і використовувалась для розміщення назви (найменування особи), виду діяльності і графічного логотипу "Аптека Мед-Сервіс", що унеможливлює без додаткової інформації (про товар тощо) сформувати або підтримати обізнаність споживачів.
За таких обставин стверджувати, що така інформація являється рекламою, помилково.
За таких обставин стверджувати, що така інформація являється рекламою, помилково.
Відповідно до пункту 49 Порядку № 2067 демонтаж вивісок чи табличок, розміщених з порушенням вимог цих правил, здійснюється у разі:
- припинення юридичної особи або припинення діяльності фізичної особи - підприємця;
- невідповідності розміщення вивіски чи таблички вимогам щодо її розміщення, наданим у визначенні, та архітектурним вимогам, державним нормам, стандартам і правилам, санітарним нормам;
- порушення благоустрою території.
Розміщені вивіски чи таблички підлягають демонтажу за рахунок коштів юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців, якими вони були встановлені.
Щодо мови вивіски чи таблички
Відповідно до частини шостої статті 11 Закону "Про засади державної мовної політики", найменування органів державної влади і органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ та організацій, написи на їх печатках, штампах, штемпелях, офіційних бланках і табличках виконуються державною мовою (українська). У межах території, на якій поширена регіональна мова (мови), що відповідає умовам частини третьої статті 8 цього закону, за рішенням місцевої ради з урахуванням стану регіональної мови зазначені найменування і написи можуть виконуватися державною і регіональною мовою (мовами).
Частинами першою та другою статті 26 цього закону встановлено, що:
- рекламні оголошення, повідомлення та інші форми аудіо- і візуальної рекламної продукції виконуються державною мовою або іншою мовою на вибір рекламодавця;
- знаки для товарів і послуг наводяться у рекламі у тому вигляді, в якому їм надана правова охорона в Україні відповідно до закону.
Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 15.04.11 № 565 затверджено Порядок розміщення інформаційних вивісок у місті Києві, яким, зокрема, встановлено, що у разі, коли площа інформаційної вивіски перевищує 2,0 кв. метри, вона вважається зовнішньою рекламою та потребує отримання дозволу на розміщення зовнішньої реклами відповідно до окремого порядку.
