Право на податкову соціальну пільгу при неповному робочому часі

Чи буде зберігатися за працівником підприємства право на податкову соціальну пільгу, якщо він працюватиме на 0,5 посадового окладу, та в якому розмірі встановлено її в 2017 році? 

Статтею 56 Кодексу законів про працю України визначено випадки, за яких може встановлюватись неповний робочий день, зокрема за угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом. Оплата праці в цих випадках провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку. Робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.

Відповідно до підпункту 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України (надалі – ПКУ) будь-який платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги (надалі – ПСП) у розмірі, що дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 01 січня звітного податкового року, що у 2017 році складатиме 800 гривен (1600 х 50%).

Підпунктом 169.1.2 пункту 169.1 статті 169 ПКУ встановлено, що платник податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років має право на ПСП у розмірі 100% суми пільги визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 ПКУ (у 2017 році – 800 гривен), - у розрахунку на кожну таку дитину.

Абзацом першим підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 ПКУ визначено, що ПСП застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 01 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень (у 2017 році – (1600*1,4) = 2240 гривен).

При цьому граничний розмір доходу, який дає право на отримання ПСП одному з батьків у випадку та у розмірі, передбачених підпунктом 169.1.2 пункту 169.1 статті 169 ПКУ, визначається як добуток суми, визначеної в абзаці першому підпункту 69.4.1 пункту 169.4 статті 169 ПКУ, та відповідної кількості дітей (2240 х кількість дітей).

Отже, якщо працівник працює на підприємстві на 0,5 посадового окладу (неповний робочий день) за трудовим договором (контрактом) і отримує заробітну плату, яка не перевищує 2240 гривен, то він має право на застосування ПСП.
тут