77

Улыбайтесь,пусть начальство ослепнет!

Додаткова відпустка "чорнобильцю", оформлюємо відшкодування вчасно

Відповідно до пункту 22 статті 20 та пункту 1 статті 21 Закону України від 28.02.91 № 796 "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (надалі - Закон № 796) особам, віднесеним до категорії 1 та 2 надається додаткова відпустки із збереженням заробітної плати строком на 14 робочих (16 календарних) днів на рік. Ця відпустка є гарантованою державою пільгою, а тому роботодавець зобов’язаний забезпечити це право працівника впродовж календарного року. 
На вiдмiну вiд виду щорiчних вiдпусток, зазначена вiдпустка не пов’язана iз робочим процесом i надається незалежно вiд часу роботи на пiдприємствi, в установi, органiзацiї (надалі - підприємство).
Якщо витрати, пов’язанi з оплатою щорiчних вiдпусток, здiйснюються за рахунок коштiв пiдприємств, призначених на оплату працi, або за рахунок коштiв фiзичної особи, в якої працюють за трудовим договором працiвники, а в установах та органiзацiях, що утримуються за рахунок бюджетних коштiв, оплата цих вiдпусток провадиться iз бюджетних асигнувань на їх утримання, то фiнансування видаткiв по вiдшкодуванню витрат на оплату вiдпусток, що надаються особам, вiднесеним до категорiй 1 та 2, провадиться вiдповiдноi до статті 1 Закону України від 10.02.2000 № 1445 "Про формування, порядок надходження i використання коштiв Фонду для здiйснення заходiв щодо лiквiдацiї наслiдкiв Чорнобильської катастрофи та соцiального захисту населення", за рахунок коштiв Фонду. Тобто джерела покриття витрат на цi вiдпустки рiзнi.
Ураховуючи зазначене вище вiдпустка, яка надається на пiдставi статей 20 та 21 Закону № 796 не вiдноситься до виду щорiчних вiдпусток, а тому на них не може бути поширене право на виплату компенсацiї, передбачене статтею 24 Закону України від 15.11.96 № 504 "Про вiдпустки" (надалі - Закон № 504), а також порядок надання щорiчної вiдпустки, право на перенесення та подiл щорiчної вiдпустки на частини вiдповiдно до статей 10, 11 та 12 цього ж закону.

Відшкодування витрат установам, підприємствам та організаціям  днів наданої відпустки здійснюється через управління праці та соціального захисту населення  з Державного бюджету по КПКВ 2501200 "Соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Механізм використання, обліку, звітності і контролю за використанням коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, головним розпорядником яких є Міністерство соціальної політики України, визначено Порядком використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.09.05 № 936 (надалі - Порядок № 936).

З метою ефективного планування та контролю за цільовим використанням бюджетних коштів у межах виконання бюджетної програми та відповідно до Порядку № 936 наказом Міністерством соціальної політики України від 13.04.16 № 391 (надалі - Наказ № 391) затверджено типові форми документів:
- звіт про виплату компенсацій, допомоги та надання пільг громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, "7 ВК" (форма № 1);
- паспорт даних підприємства, працівники якого отримують компенсаційні  виплати  та   допомогу, пов’язані із заробітною платою або стипендією, згідно  із  Законом  України "Про статус  і  соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (форма  № 2);
- розрахунок видатків, пов’язаних із виплатою компенсацій та допомоги і наданням пільг, відповідно до Закону України "Про  статус  і  соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (форма № 3).
Водночас визнано таким, що втратив чинність наказ Міністерства соціальної політики України від 28.03.13 № 156 „Про затвердження типових форм документів.”

Отже, щоб гарантовано отримати  компенсацію, роботодавцям (юридичним і фізичним особам, які використовують найману працю) необхідно звернути увагу на таке.
Пунктом 6 Порядку № 936 встановлено, що  підприємство має зареєструватися в відповідному органі соціального захисту,  для чого подає не пізніше ніж за два місяці до початку кожного бюджетного року  відомості   про   підприємство   з   визначенням   кількості постраждалих   осіб  за  категоріями  отримувачів  компенсацій  та допомоги певних  видів та  кількості  громадян,  які працюють на територіях  радіоактивного забруднення, за формою, затвердженою Міністерством соціальної політики України,  і списки працівників із зазначенням прізвища, імені та  по  батькові,  категорії,  серії  та номера  посвідчення  (за наявності),   місця  проживання  (перебування), ідентифікаційного номера. Крім цього, разом із зазначеними відомостями, подаються 
графік відпусток працівників і розрахунок витрат для додаткової відпустки на наступний бюджетний рік.   
У разі будь-яких змін відомостей, наведених вище, у тому числі найменування підприємства, його місцезнаходження та/або поточних рахунків, на які перераховуються кошти,  та/або  списків працівників, підприємство зобов'язано  протягом 20 днів наступного місяця повідомити про такі зміни відповідних розпорядників  коштів. 
До 25   числа   місяця,  за  який  здійснюється  нарахування, підприємство  подає  до органу соціального захисту документи  щодо розрахункових   витрат,   пов'язаних  з виплатою  компенсацій  та допомоги  певних  видів,  за затвердженою Міністерством соціальної політики України формою та реєстр  отримувачів компенсаційних виплат і допомоги певних видів, де  зазначаються  прізвище,  ім'я та по батькові, категорія, номер посвідчення,  ідентифікаційний  номер,  відомості  про  нараховані виплати, суму компенсацій та вид допомоги. 
Керівники підприємств несуть персональну відповідальність  за своєчасність  подання розрахункових  документів до органу соціального захисту та правильність призначення і нарахування компенсаційних виплат та допомоги певних видів. 
Відповідний орган соціального захисту перевіряє, реєструє, обліковує розрахунки та подає органам Казначейства платіжні документи для здійснення відповідних   видатків, що провадяться в  установленому законодавством  порядку. 
Одержану інформацію, подану підприємством, підрозділи органу соціального захисту за необхідності звіряють щодо правомірності нарахування виплат та компенсацій  з  відділами  персоніфікованого обліку. 

Водночас слід звернути увагу і на таке.
Статтею 47 Закону № 796 працівникам, які працюють (перебувають у відрядженні) на територіях радіоактивного забруднення, надається щорічна відпустка тривалістю пропорційно відпрацьованому на цих територіях часу:
а) у зонах відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення - 44 календарні дні. Загальна тривалість відпустки не повинна перевищувати 56 календарних днів;
б) у зоні гарантованого добровільного відселення - 37 календарних днів. Загальна тривалість відпустки не повинна перевищувати 49 календарних днів;
в) у зоні посиленого радіоекологічного контролю - 30 календарних днів. Загальна тривалість відпустки не повинна перевищувати 42 календарних днів.
Зазначені відпустки надаються без урахування додаткової відпустки, передбаченої законодавством України.
В усіх випадках тривалість щорічної відпустки не повинна бути меншою за передбачену законодавством України для будь-якої категорії працівників. За працівниками, які отримують відпустку більшої тривалості, ніж передбачено цим Законом, її тривалість зберігається.

Відповідним органом соціального захисту здійснюється відшкодування витрат підприємству, а саме: різниця між тривалістю відпустки, що надається працівнику на підставі статті 47 Закону № 796, та тривалістю щорічної основної відпустки відповідно до Закону № 504 або інших законів України. 
Отже, працівникам, які працюють (перебувають у відрядженні) на територіях радіоактивного забруднення, за рахунок коштів державного бюджету повинна відшкодовуватися різниця в: 
а) 20 календарних днів (44 - 24);
б) 13 календарних днів  (37 - 24);
в) 6 календарних днів (30 - 24).
Відпустки, які надаються працівникам за статтею 47 Закону № 796 (44, 37 і 30 календарних днів) є щорічними основними відпустками, тому на них розповсюджуються усі норми Закону № 504, які передбачені для щорічних відпусток, зокрема, стосовно порядку надання, поділу на частини, перенесення на іншій період, грошової компенсації тощо). 
Разом із цим, наголошуємо, що роботодавцям необхідно здійснювати контроль за використанням працівниками 6, 13 і 20 календарних днів відпустки, котрі відшкодовуються за рахунок коштів державного бюджету, згідно з графіком відпусток у тому робочому році, за який вони надаються та у повному обсязі, тобто щоб ці дні не використовувалися частинами і не переносилися на іншій період.