Верховна Рада України наприкінці 2016 року ухвалила (у першому читанні - включено до порядку денного від 01.11.16 № 1707) проект закону від 13.05.16 № 4666 "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".
На сьогодні чинне законодавство, яким регулюються відносини щодо створення та функціонування діяльності товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю, складається з положень Цивільного, Господарського кодексів України та Закону України від 19.09.91 № 1576 "Про господарські товариства", є суперечливим, фрагментарним та таким, що не відповідає сучасним вимогам щодо гнучкості та ефективності регулювання. Разом із цим, Товариство з обмеженою відповідальністю є однією з найбільш розповсюджених організаційно-правових форм ведення господарської діяльності в Україні.
Тому, метою проекту закону (надалі - проект) є вдосконалення регулювання відносин, які пов’язані із створенням, діяльністю та припиненням товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю (надалі - товариство), а також усунення значних вад, які існують у чинному законодавстві, та приведення його відповідно до норм та концептуальних підходів, характерних для законодавчих актів Європейського Союзу та країн-членів ЄС.
Слід відзначити відсутність у проекті звичної статті "визначення термінів", оскільки розробники-законодавці вважають, що поняття краще визначати у тексті відповідної норми закону і тільки тоді, коли це дійсно необхідно для встановлення регулювання.
Не містить проект і визначень понять "товариство з обмеженою відповідальністю", "товариство з додатковою відповідальністю" - на думку розробників-законодавців надання у законі визначень товариствам є непотрібним, бо не дає жодної користі для встановлення регулювання.
Примітка: Юристи на словах заробляють гроши.
Основні положення проекту
Учасники товариства
За проектом кількість учасників товариства не обмежена. Відсутність обмеження максимальної кількості спрямовані на спрощення та пом'якшення процесів оптимізації кількості учасників товариства, а права, які їм надаються проектом, унеможливлять зловживання тиском і примусом у цих процесах. Учасники товариства мають наступні права: брати участь в управлінні товариством; отримувати інформацію про господарську діяльність товариства; брати участь в розподілі прибутку товариства;
отримати у разі ліквідації товариства частину майна, що залишилася після розрахунків з кредиторами, або його вартість. Разом із цим, учасники товариства, зокрема, зобов’язані вносити вклад у розмірі, в порядку та засобами, що передбачені статутом товариства.
Корпоративний договір
Проектом вводиться поняття корпоративного договору. Корпоративний договір – це безвідплатний договір між усіма або декількома учасниками товариства про особливості реалізації прав та обов’язків учасників товариства.
За корпоративним договором його сторони зобов’язуються реалізовувати певним чином права та обов’язки учасників товариства, та(або) утримуватися від їх реалізації. Корпоративний договір може передбачати обов’язок його сторін голосувати у певний спосіб на загальних зборах учасників, узгоджено вчиняти інші дії, пов’язані з управлінням товариства, особливості реалізації учасником товариства переважного права на придбання частки або частини частки іншого учасника товариства, а також обов’язок утримуватись від реалізації переважного права, погоджувати відчуження часток, утримуватися від відчуження часток до настання певних обставин, а також здійснювати інші дії, пов’язані з управлінням товариством, з його діяльністю, припиненням та ліквідацією.
Корпоративний договір є обов’язковим тільки для його сторін і укладається в письмовій формі. Зміст корпоративного договору не підлягає розкриттю і є конфіденційним, якщо інше не встановлено законом, статутом або таким договором. У разі порушення договору винна сторона має відшкодувати завдані збитки. Зобов’язання за таким договором можуть забезпечуватися неустойкою.
Якщо хоча б одна із сторін корпоративного договору є фізичною особою - іноземцем або іноземною юридичною особою, сторони корпоративного договору можуть самостійно здійснювати вибір права, що регулює корпоративний договір.
Заснування товариства
Заснування товариства відбувається за рішенням його засновників.
Якщо товариство засновується кількома особами, ці особи у разі необхідності визначити взаємовідносини між собою щодо створення товариства можуть укладати договір про заснування товариства у письмовій формі. Договір про заснування товариства встановлює порядок заснування товариства, умови здійснення спільної діяльності щодо створення товариства, розмір статутного капіталу, частку у статутному капіталі кожного з учасників, строки та порядок внесення вкладів та інші умови. Договір про заснування товариства не є установчим документом товариства.
Водночас, установчим документом товариства залишається статут. Але товариство може діяти і на підставі модельного статуту. Якщо засновниками товариства є кілька осіб, вони можуть укладати договір про заснування товариства, який не є установчим документом.
Статутний капітал
Якщо хоча б одна із сторін корпоративного договору є фізичною особою - іноземцем або іноземною юридичною особою, сторони корпоративного договору можуть самостійно здійснювати вибір права, що регулює корпоративний договір.
Заснування товариства
Заснування товариства відбувається за рішенням його засновників.
Якщо товариство засновується кількома особами, ці особи у разі необхідності визначити взаємовідносини між собою щодо створення товариства можуть укладати договір про заснування товариства у письмовій формі. Договір про заснування товариства встановлює порядок заснування товариства, умови здійснення спільної діяльності щодо створення товариства, розмір статутного капіталу, частку у статутному капіталі кожного з учасників, строки та порядок внесення вкладів та інші умови. Договір про заснування товариства не є установчим документом товариства.
Водночас, установчим документом товариства залишається статут. Але товариство може діяти і на підставі модельного статуту. Якщо засновниками товариства є кілька осіб, вони можуть укладати договір про заснування товариства, який не є установчим документом.
Перша редакція статуту підписується всіма засновниками товариства. Справжність їхніх підписів може бути нотаріально засвідчена. Зміни до статуту або викладення його у новій редакції підписують учасники товариства, які голосували “за” таке рішення, або особа, уповноважена на це загальними зборами учасників, якщо це передбачено статутом. Підписи учасників або уповноваженої особи засвідчуються нотаріально.
У статуті зазначаються відомості про: повне та скорочене (за наявності) найменування товариства (українською,а за необхідності іноземною мовами) мовою; органи управління товариством, їх компетенцію, порядок прийняття ними рішень; порядок вступу до товариства та виходу з нього.Статутний капітал
Розмір статутного капіталу товариства складається з номінальної вартості часток його учасників, виражених у національній валюті України. Розмір частки учасника у статутному капіталі товариства може додатково визначатись у відсотках. Розмір частки учасника у відсотках повинен відповідати співвідношенню номінальної вартості його частки та статутного капіталу товариства.
Статутом можуть бути передбачені обмеження на зміну співвідношення часток учасників. Відповідні обмеження можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього за умови прийняття такого рішення всіма учасниками товариства одностайно.
Мінімальний розмір статутного капіталу законопроектом не встановлено.
Збільшення статутного капіталу товариства допускається лише після внесення усіма його учасниками своїх вкладів у повному обсязі.
Учасники можуть збільшити статутний капітал товариства без додаткових вкладів за рахунок нерозподіленого прибутку товариства. При збільшенні статутного капіталу за рахунок нерозподіленого прибутку товариства без залучення додаткових вкладів склад учасників та співвідношення розмірів часток учасників у статутному капіталі не змінюється.
Після прийняття рішення про зменшення статутного капіталу товариства його виконавчий орган протягом десяти днів має письмово повідомити кожного кредитора, вимоги якого до товариства не забезпечені заставою, гарантією чи порукою, про таке рішення.
Кредитори протягом тридцяти днів після отримання зазначеного повідомлення можуть звернутися до товариства з письмовою вимогою про здійснення протягом тридцяти днів одного з таких заходів на вибір товариства: забезпечення виконання зобов'язань шляхом укладення договору забезпечення, дострокового припинення або виконання зобов'язань перед кредитором, якщо інше не передбачено договором між товариством та кредитором. У випадку невиконання товариством зазначеної вимоги у встановлений строк, кредитори мають право вимагати дострокового припинення або виконання зобов'язань товариством у судовому порядку.
Якщо кредитор не звернувся до товариства з письмовою вимогою у зазначений строк, вважається, що він не вимагає від товариства вчинення додаткових дій щодо зобов'язань перед ним.
Набуття товариством частки у власному капіталі
Товариство має право придбати частки в своєму статутному капіталі без зменшення статутного капіталу на розмір такої частки лише за умови, що на момент такого придбання товариство сформує резервний капітал у розмірі ціни придбання викупленої частки, який не можна використовувати для здійснення виплат на користь учасників такого товариства.
Відплатний договір про набуття товариством частки у власному капіталі може бути укладений лише за одностайним рішенням загальних зборів учасників, в яких взяли участь всі учасники.
Частки, що належать товариству, не враховуються при визначенні результатів голосування на загальних зборах учасників товариства, при розподілі прибутку товариства, а також при розподілі майна товариства в разі його ліквідації.
У разі придбання частки (її частини) учасника самим товариством, товариство зобов'язане здійснити відчуження такої частки відплатно не пізніше ніж через один рік з дня придбання частки.
Вклади учасників
Вкладом учасника товариства можуть бути гроші, цінні папери, інше майно, якщо інше не встановлено законом або статутом. Вклад у негрошовій формі до статутного капіталу товариства повинен мати грошову оцінку, що затверджується одностайним рішенням загальних зборів, в яких взяли участь всі учасники.
Кожен учасник повинен повністю внести свій вклад протягом шести місяців з дати державної реєстрації товариства. Статут або рішення про заснування товариства може передбачати менший строк для внесення вкладів.
Якщо учасник прострочив внесення вкладу, виконавчий орган товариства має надіслати йому письмове попередження про прострочення оплати. Попередження має містити інформацію про суму заборгованості, нараховану неустойку (якщо передбачено статутом) та додатковий строк, наданий для погашення заборгованості. Додатковий строк, наданий для погашення заборгованості, встановлюється виконавчим органом товариства чи статутом, але не довше ніж тридцять днів.
Якщо учасник не вніс вклад для оплати заборгованості протягом наданого додаткового строку, виконавчий орган товариства має скликати загальні збори учасників, які повинні прийняти одне з рішень про:
- зменшення статутного капіталу товариства на розмір всієї частки учасника, який має заборгованість перед товариством, розмір часток інших учасників;
- зменшення статутного капіталу товариства на розмір неоплаченої частини частки учасника, розмір часток учасників;
- перерозподіл неоплаченої частки чи її частини між іншими учасниками без зміни розміру статутного капіталу товариства та сплату такої заборгованості відповідними учасниками;
- ліквідацію товариства.
Голоси, що припадають на частку учасника, який має заборгованість перед товариством, не враховуються при визначенні результатів голосування.
Звернення стягнення на частку учасника здійснюється на виконання судового рішення про стягнення з учасника грошових коштів або на підставі судового рішення про звернення стягнення на частку майнового поручителя, яка передана у заставу в забезпечення зобов’язання іншої особи. Державний виконавець повідомляє товариство про намір звернути стягнення на частку учасника (боржника), яке повинне протягом тридцяти днів з дня одержання повідомлення надати відомості, необхідні для розрахунку вартості частки. Протягом п'ятнадцяти днів державний виконавець здійснює розрахунок вартості частки і пропонує іншим учасникам придбати частку. У разі, якщо договір купівлі – продажу укладено, покупець повинен сплатити ціну протягом десяти днів з дня укладення договору. Державний виконавець повинен передати частку покупцю протягом десяти днів з дня сплати ціни. Якщо ціна не буде сплачена, договір купівлі-продажу вважається розірваним.
Якщо товариство не виконає обов’язків, або учасники не скористаються правом придбати частку, або якщо договір купівлі-продажу вважатиметься розірваним, частка передається на реалізацію на аукціоні в загальному порядку.
Спадкоємець або правонаступник учасника може вступити до товариства за одностайною згодою інших учасників товариства. Якщо частка учасника в статутному капіталі товариства перевищує 50%, його спадкоємець або правонаступник може вступити до товариства без згоди інших учасників, якщо інше не передбачене статутом. Статутом можуть бути передбачені інші випадки, коли спадкоємець або правонаступник може вступити до товариства без згоди інших учасників.
Учасник, частка якого у статутному капіталі товариства є менше 50%, може у будь-який час вийти з товариства без згоди інших учасників, якщо інше не передбачено статутом. В іншому випадку учасник може вийти з товариства за згодою інших учасників протягом одного місяця з дня отримання такої згоди, якщо менший строк не визначений такою згодою. Рішення учасників про таку згоду приймається одностайно загальними зборами учасників, в яких беруть участь всі учасники. Голоси учасника, що виходить, не враховуються при прийнятті рішення учасників про таку згоду.
Вихід учасників з товариства, внаслідок якого у товаристві не залишиться жодного учасника, не допускається.
Товариство зобов'язане протягом одного року з дня, коли товариство дізналось чи мало дізнатись про вихід учасника, виплатити йому вартість частки учасника. Статутом може встановлюватися інший строк для такої виплати.
Учасник (учасники), номінальна вартість часток яких у сукупності складає не менше 10% статутного капіталу товариства, мають право звернутися до суду з вимогою про виключення учасника з товариства в судовому порядку, якщо дії чи бездіяльність учасника унеможливлюють діяльність товариства або суттєво їй заважають.
У разі смерті, оголошення судом безвісно відсутнім або померлим учасника - фізичної особи чи припинення учасника - юридичної особи, частка якого у статутному капіталі товариства становить менше 50%, учасники можуть прийняти рішення про виключення такого учасника з товариства у позасудовому порядку. Таке рішення приймається одностайним рішенням загальних зборів, в яких взяли участь всі учасники товариства, без врахування голосів учасника, який виключається. Статут може передбачати: інші підстави для виключення учасника товариства за рішенням загальних зборів товариства; заборону на виключення учасника з товариства.
Дивіденди
Дивіденди - це частина чистого прибутку товариства, що виплачується учаснику пропорційно належній йому частці в статутному капіталі товариства.
Виплачуються дивіденди виключно грошовими коштами, якщо інше не встановлено статутом або одностайним рішенням загальних зборів учасників, в яких взяли участь всі учасники.
Дивіденди можуть виплачуватися за будь який період, що є кратним кварталу, на підставі відповідної звітності товариства.
Виплата дивідендів здійснюється особам, які були учасниками товариства на момент прийняття рішення про виплату дивідендів, у строк, що не перевищує шести місяці з дати прийняття такого рішення, якщо інший строк не передбачений статутом або рішенням загальних зборів учасників.
Товариство не має права приймати рішення про виплату дивідендів або виплачувати дивіденди всім учасникам, якщо:
- товариство не виконало зобов‘язання щодо виплат учасникам, які:
*вийшли з товариства;
*виключені з товариства;
*звернулися з вимогою про викуп своєї частки або правонаступникам учасника;
*вийшли з товариства;
*виключені з товариства;
*звернулися з вимогою про викуп своєї частки або правонаступникам учасника;
- після закінчення другого та кожного наступного фінансового року вартість чистих активів є меншою за статутний капітал товариства;
- майна товариства недостатньо для задоволення вимог кредиторів або стане недостатньо внаслідок прийняття рішення про виплату дивідендів або здійснення виплати.
Товариство не має права виплачувати дивіденди учаснику, який повністю або частково не вніс свій вклад до статутного капіталу товариства.
Управління товариством
Органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення), виконавчий орган та ревізійна комісія (ревізор) товариства.
Рішення загальних зборів учасників товариства, з будь-якого питання, може бути прийнято шляхом опитування (ініціатор - будь-який учасник) без спільної присутності учасників товариства, якщо інше не встановлено статутом. Учасник, що ініціював опитування, повинен надіслати всім іншим учасникам товариства запит для опитування (із зазначенням адреси, на яку учасники мають надсилати свою відповідь щодо прийнятих рішень), а також проекти запропонованих рішень. Кожен учасник товариства повинен протягом п'ятнадцяти днів, із дати отримання запиту, надіслати учаснику, що ініціював опитування, відповідь та прийняте рішення у письмовій формі, якщо інше не встановлено статутом. Справжність підпису учасника на рішенні засвідчується нотаріусом.
Крім того, учасник може взяти участь у загальних зборах учасників товариства шляхом надання свого волевиявлення щодо голосування з питань порядку денного у письмовій формі. Справжність підпису учасника на такому документі засвідчується нотаріусом. Голос учасника зараховується до результатів голосування з кожного окремого питання, якщо текст документа дозволяє визначити його волю стосовно відповідного питання порядку денного.
У товаристві, що має одного учасника, рішення з питань, що належать до компетенції загальних зборів учасників товариства, приймаються таким учасником одноособово та оформлюються письмовим рішенням такого учасника.
Наглядова рада в межах компетенції, визначеної статутом, контролює та регулює діяльність виконавчого органу товариства. Статут може передбачати, що принаймні певну частину наглядової ради мають складати незалежні члени. Наглядовій раді можуть бути делеговані статутом повноваження загальних зборів учасників, окрім тих, що віднесені до їхньої виключної компетенції. З кожним членом наглядової ради укладається цивільно-правовий договір (оплатний чи безоплатний) або трудовий контракт.
До компетенції виконавчого органу належить вирішення всіх питань, пов’язаних з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників та наглядової ради (у разі утворення). Він підзвітний загальним зборам учасників і наглядовій раді (якщо створена) та організовує виконання їх рішень.
Виконавчий орган є одноосібним. Назвою якого є "директор", якщо статутом не передбачена інша назва.
Статутом може бути встановлено, що виконавчий орган є колегіальним, та визначено його кількісний склад. У цьому разі назвою є "дирекція", а його голови "генеральний директор", якщо статутом не передбачені інші назви. Обрання членів та його голови здійснюється голосуванням щодо кожного кандидата окремо, якщо статутом не передбачено обрання членів виконавчого органу та його голови списком, кумулятивним голосуванням чи в іншому порядку.
Для прийняття рішень з питань, які віднесені до компетенції виконавчого органу, але виходять за межі звичайної щоденної діяльності товариства, голова колегіального виконавчого органу зобов‘язаний скликати засідання виконавчого органу. Статутом можуть встановлюватись обмеження щодо суми, типу, предмету правочинів, для прийняття рішення по яких голова має скликати засідання виконавчого органу. Порушення цих вимог головою є підставою для розірвання з ним трудового договору (контракту). Рішення приймаються більшістю голосів всіх його членів. Статут може містити перелік питань, прийняття рішення по яких вимагатиме більшої кількості голосів.
Фізична особа, що є членом колегіального органу або діє у якості одноосібного виконавчого органу, не може бути членом ревізійної комісії (ревізором) та членом наглядової ради товариства.
Одноосібний орган або голова колегіального органу товариства може діяти від імені товариства без довіреності. Статут може передбачати можливість кожного з членів колегіального органу діяти від імені товариства без довіреності або можливість всіх чи окремих членів виконавчого органу вчиняти дії від імені товариства без довіреності виключно разом. Якщо член виконавчого органу на час своєї відсутності призначив тимчасово виконуючого обов’язки, такий член несе солідарну відповідальність перед товариством разом із призначеною ним особою. Член колегіального органу не може передати свій голос іншим членам цього органу товариства. Договір, що укладається з членом органу від імені товариства підписує особа, уповноважена на таке підписання загальними зборами учасників.
Наглядова рада в межах компетенції, визначеної статутом, контролює та регулює діяльність виконавчого органу товариства. Статут може передбачати, що принаймні певну частину наглядової ради мають складати незалежні члени. Наглядовій раді можуть бути делеговані статутом повноваження загальних зборів учасників, окрім тих, що віднесені до їхньої виключної компетенції. З кожним членом наглядової ради укладається цивільно-правовий договір (оплатний чи безоплатний) або трудовий контракт.
До компетенції виконавчого органу належить вирішення всіх питань, пов’язаних з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників та наглядової ради (у разі утворення). Він підзвітний загальним зборам учасників і наглядовій раді (якщо створена) та організовує виконання їх рішень.
Виконавчий орган є одноосібним. Назвою якого є "директор", якщо статутом не передбачена інша назва.
Статутом може бути встановлено, що виконавчий орган є колегіальним, та визначено його кількісний склад. У цьому разі назвою є "дирекція", а його голови "генеральний директор", якщо статутом не передбачені інші назви. Обрання членів та його голови здійснюється голосуванням щодо кожного кандидата окремо, якщо статутом не передбачено обрання членів виконавчого органу та його голови списком, кумулятивним голосуванням чи в іншому порядку.
Для прийняття рішень з питань, які віднесені до компетенції виконавчого органу, але виходять за межі звичайної щоденної діяльності товариства, голова колегіального виконавчого органу зобов‘язаний скликати засідання виконавчого органу. Статутом можуть встановлюватись обмеження щодо суми, типу, предмету правочинів, для прийняття рішення по яких голова має скликати засідання виконавчого органу. Порушення цих вимог головою є підставою для розірвання з ним трудового договору (контракту). Рішення приймаються більшістю голосів всіх його членів. Статут може містити перелік питань, прийняття рішення по яких вимагатиме більшої кількості голосів.
Фізична особа, що є членом колегіального органу або діє у якості одноосібного виконавчого органу, не може бути членом ревізійної комісії (ревізором) та членом наглядової ради товариства.
Одноосібний орган або голова колегіального органу товариства може діяти від імені товариства без довіреності. Статут може передбачати можливість кожного з членів колегіального органу діяти від імені товариства без довіреності або можливість всіх чи окремих членів виконавчого органу вчиняти дії від імені товариства без довіреності виключно разом. Якщо член виконавчого органу на час своєї відсутності призначив тимчасово виконуючого обов’язки, такий член несе солідарну відповідальність перед товариством разом із призначеною ним особою. Член колегіального органу не може передати свій голос іншим членам цього органу товариства. Договір, що укладається з членом органу від імені товариства підписує особа, уповноважена на таке підписання загальними зборами учасників.
Для проведення перевірки фінансово - господарської діяльності товариства загальні збори учасників мають право створювати ревізійну комісію або обирати ревізора.
Ревізійна комісія (ревізор) має право доступу до всієї документації, що стосується діяльності товариства. На вимогу ревізійної комісії (ревізора) члени наглядової ради, виконавчого органу, а також працівники товариства зобов'язані давати необхідні пояснення в усній або письмовій формі.
Не можуть бути членами ревізійної комісії (ревізором) член наглядової ради та член виконавчого органу. Компетенція, порядок обрання та відкликання ревізійної комісії (ревізора), інші питання діяльності ревізійної комісії (ревізора) визначається статутом.
Посадовими особами товариства є члени наглядової ради, виконавчого органу, ревізійної комісії (ревізор), інші посадові особи, передбачені статутом товариства.
Значні правочини
Правочин товариства якщо вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 25% вартості чистих активів товариства станом на кінець попереднього кварталу, вважається значним правочином. Статутом може бути встановлений нижчий розмір відсотків, а також встановлювати додаткові критерії віднесення правочину до значних.
Значний правочин може бути вчинений, якщо попередньо відповідним органом товариства надана згода на його вчинення. Рішення про надання такої згоди приймають загальні збори учасників (у разі створення наглядової ради - за статутом може бути віднесено до її компетенції).
Рішення про надання згоди на вчинення значного правочину, якщо вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 50% вартості чистих активів товариства станом на кінець попереднього кварталу, приймаються виключно загальними зборами учасників.
Посадові особи товариства та інші сторони значного правочину, винні у порушенні порядку його вчинення, солідарно відповідають за збитки, завдані товариству.
Правочини, щодо вчинення яких є заінтересованість
Правочин товариства, предмет якого є кваліфікованим відповідно до:
а) вартості майна, робіт або послуг за таким правочином або кількома пов'язаними правочинами разом:
- перевищує 10% вартості чистих активів чи виручки товариства станом на кінець попереднього кварталу та є більшою, ніж п’ятдесят мінімальних заробітних плат, встановлених на 01 січня поточного року;
- перевищує 200 мінімальних заробітних плат виходячи з розміру мінімальної заробітної плати станом на 01 січня поточного року
б) надання позики посадовій особі товариства або її афілійованій особі чи якщо в результаті такого правочину товариство надає фінансування посадовій особі товариства або її афілійованій особі на поворотній або безповоротній основі;
в) надання застави або поручительства на користь посадової особи товариства або її афілійованої особи
та який вчиняється товариством з особою, заінтересованою в ньому, вважається правочином, щодо вчинення якого є заінтересованість (надалі - правочин із заінтересованістю).
Статутом можуть встановлюватись додаткові критерії віднесення правочину до правочинів із заінтересованістю. Рішення про надання згоди на вчинення правочину із заінтересованістю приймають загальні збори учасників (у разі створення наглядової ради - за статутом може бути віднесено до її компетенції).
Посадова особа, заінтересована у вчиненні правочину, зобов'язана повідомити товариство про таку заінтересованість та умови правочину протягом двох робочих днів з дня, коли їй стало відомо про пропозицію або намір з боку товариства укласти правочин, щодо якого вона є заінтересованою. Виконавчий орган протягом двох робочих днів з дня отримання такої інформації зобов'язаний направити таку інформацію наглядовій раді (у разі утворення) та кожному учаснику товариства.
Положення стосовно правочину, щодо вчинення якого є заінтересованість, не застосовуються, якщо товариство має одного учасника, який одночасно виконує функції одноособового виконавчого органу або голови колегіального виконавчого органу або правочин пов'язаний із безоплатним набуттям товариством майна.
Якщо правочин, вчинений без дотримання порядку вчинення значного правочину чи правочину з заінтересованістю, буде схвалений товариством в порядку, встановленому для надання згоди на вчинення такого правочину, він створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки товариства з моменту його вчинення.
Виділ та припинення товариства
Виділом є створення одного або більше товариств із переданням йому (їм) згідно з розподільним балансом частини майна, прав та обов'язків товариства, з якого здійснюється виділ, без припинення останнього. Виділ вважається завершеним з моменту державної реєстрації товариства (товариств), створеного (створених) внаслідок виділу.
Товариство припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов’язків іншим господарським товариствам – правонаступникам шляхом:
а) злиття - створення нового господарського товариства – правонаступника з переданням йому всього майна, всіх прав та обов'язків декількох товариств, що припиняються внаслідок цього.
Злиття вважається завершеним з моменту державної реєстрації припинення товариств та державної реєстрації нового товариства – правонаступника;
б) приєднання - припинення одного або декількох товариств з переданням ним (ними) згідно з передавальним актом усього свого майна, прав та обов'язків іншому господарському товариству - правонаступнику.
Частка у статутному капіталі товариства, що приєднується (до якого здійснюється приєднання) не враховується для визначення розміру статутного капіталу товариства в результаті приєднання. Приєднання вважається завершеним з моменту державної реєстрації припинення товариства, що приєдналося, та державної реєстрації змін до статуту (статуту в новій редакції) товариства, до якого здійснено приєднання;
в) поділу - припинення товариства з переданням всього його майна, прав та обов’язків двом чи декільком новим товариствам – правонаступникам згідно з розподільним балансом.
Якщо частка у статутному капіталі товариства, що припиняється, належить самому товариству, така частка підлягає розподілу між його учасниками пропорційно належним їм часткам у статутному капіталі товариства, що припиняється. Поділ вважається завершеним з моменту державної реєстрації припинення товариства, що припиняється та державної реєстрації нових товариств, створених в результаті поділу;
г) перетворення - зміна організаційно-правової форми товариства з його подальшим припиненням та переданням всього майна, прав і обов’язків новому господарському товариству – правонаступнику.
Перетворення вважається завершеним з моменту державної реєстрації припинення товариства та державної реєстрації нового господарського товариства - правонаступника;
д) у результаті ліквідації.
Добровільне припинення товариства здійснюється за рішенням загальних зборів учасників у встановленому актами законодавства порядку. Порядок припинення товариства в процесі його банкрутства встановлюється законом.
Товариства, що беруть участь в припиненні, можуть укласти договір про припинення, який визначатиме умови передачі майна, прав та обов’язків юридичним особам – правонаступникам, розмір часток кожного учасника в статутному капіталі кожної юридичної особи – правонаступника або коефіцієнти конвертації часток на акції (якщо правонаступниками є акціонерні товариства), склад органів юридичних осіб-правонаступників та інші умови припинення. Правонаступникам юридичних осіб, які припинилися, не можуть належати частки у власному статутному капіталі.
Якщо правонаступником товариства є юридична особа, щодо якої законом не передбачено статутного (складеного) капіталу або поділу такого капіталу на частки між учасниками, положення щодо конвертація часток, не застосовуються.
Захист прав кредиторів при виділі та припиненні товариства
Протягом тридцяти днів з дати прийняття рішення про припинення товариства шляхом поділу, перетворення, або про виділ, а в разі припинення шляхом злиття або приєднання – з дати прийняття рішення про це останнім з товариств, що беруть участь у злитті або приєднанні, товариство, що планує виділ, та кожне товариство, що бере участь в припиненні відповідно, зобов'язане письмово повідомити про це всіх відомих йому (їм) кредиторів і опублікувати в органі друку, в якому публікуються дані про державну реєстрацію юридичних осіб, повідомлення про прийняте рішення.
Кредитор такого товариства, вимоги якого до товариства не забезпечені договором забезпечення, протягом тридцяти днів з дати направлення йому повідомлення, або з дати опублікування повідомлення, має право звернутися з письмовою вимогою про здійснення на вибір товариства однієї з таких дій: надання забезпечення виконання зобов’язання; дострокового припинення або виконання зобов’язання (зобов'язань) перед кредитором та відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором між товариством та кредитором.
Товариство з додатковою відповідальністю
Учасники товариства з додатковою відповідальністю солідарно несуть додаткову (субсидіарну) відповідальність за його зобов’язаннями своїм майном у розмірі, який встановлюється статутом товариства з додатковою відповідальністю і є однаково кратним для всіх учасників до вартості внесеного кожним з них вкладу до статутного капіталу.
У разі визнання банкрутом одного з учасників товариства з додатковою відповідальністю його відповідальність за зобов’язаннями товариства з додатковою відповідальністю розподіляється між іншими учасниками цього товариства пропорційно розміру належних їм часток у статутному капіталі.
У разі визнання банкрутом всіх учасників товариства з додатковою відповідальністю таке товариство підлягає ліквідації в судовому порядку на вимогу органу, який здійснює державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, або органів місцевого самоврядування.
