Спільне та відмінне: "страховий"; "загальний" і "спеціальний" трудовий стаж

Поняття "страхового стажу" введено Законом України від 09.07.03 № 1058 "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" (надалі – Закон № 1058), який набрав чинності з 01 січня 2004 року. Отже, з цього часу поняття "загальний трудовий стаж" замінюється поняттям "страховий стаж" та є одним із основних факторів, що впливають на розмір майбутньої пенсії.

Відповідно до статті 1 Закону № 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим законом і за який сплачено страхові внески.

Таким чином, під поняттям "страховий стаж" розуміють період, протягом якого особа або її роботодавець сплачували страхові внески до Пенсійного фонду України.

Статтею 48 Кодексу законів про працю України та пунктом 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджено наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 N 58, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за N 110, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню. До трудової книжки заносяться,зокрема, відомості про роботу.

Але варто зауважити, що записи в трудовій книжці про трудову діяльність працівника, що підтверджують трудовий стаж, не завжди відповідають його страховому стажу.

Так, загальний трудовий стаж до 01 січня 2004 року зараховується як страховий стаж.

У випадку, якщо особа не працювала та отримувала допомогу по безробіттю або отримувала матеріальну допомогу під час підвищення кваліфікації, професійної підготовки, перепідготовки тощо, то такі періоди включаються до страхового стажу.

Для того, щоб до страхового стажу було зараховано один робочий місяць, сума внеску до Пенсійного фонду України повинна бути не меншою, ніж та, що обчислена із мінімальної заробітної плати, тобто не менше розміру мінімального страхового внеску. 

Період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, отримання виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, крім пенсій усіх видів (за винятком пенсії по інвалідності), включається до страхового стажу як період, за який сплачено страхові внески виходячи з розміру мінімального страхового внеску.

Навчання у вищому навчальному закладі до 01 січня 2004 року зараховується до трудового стажу і автоматично стає страховим стажем. Після цієї дати період навчання до страхового стажу не зараховується, оскільки навчальний заклад не сплачує страхові внески за студента. Цей період може бути зарахований до страхового стажу за умови добровільної сплати страхового внеску не пізніше 20-го числа кожного місяця. 

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду України за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло раніше. 

Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок. 

Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення відповідної доплати.

У разі, якщо зазначену доплату не було здійснено, до страхового стажу зараховується період, визначений за кожний місяць сплати страхових внесків за формулою: 
ТП = Св : В, 
де ТП – тривалість періоду, що зараховується до страхового стажу та визначається у місяцях; 
Св – сума єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, сплаченого за відповідний місяць; 
В - мінімальний розмір страхового внеску за відповідний місяць. 

В окремих випадках для підтвердження страхового стажу застрахованої особи, крім трудової книжки, потрібні додаткові документи, що підтверджують періоди, впродовж яких застрахованою особою страхові внески не сплачувались, але які відповідно до законодавства про соціальне страхування, зараховуються до страхового стажу:

– довідки з попередніх місць роботи працівника про заробітну плату, з якої сплачувались страхові внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності; листки непрацездатності;

– відомості про нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності та вагітності та пологах із зазначенням періодів, за які надавалися страхові виплати;

– накази про надання відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

– довідки про періоди одержання виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування. 

Під поняттям "загальний трудовий стаж" розуміється сумарна тривалість роботи робітником або службовцем, або в іншій суспільно-корисній діяльності, якщо їх включення в трудовий стаж передбачено чинним законодавством.

Загальний трудовий стаж відрізняється від спеціального тим, що при його обчисленні тривалість перерв у трудовій діяльності, причини звільнення і характер роботи не мають значення. 
Поняття "загального" та "спеціального" трудового стажу застосовувалося в пенсійному законодавстві для визначення права на призначення пенсій за віком, пенсій на пільгових умовах та за вислугу років.

Спеціальний трудовий стаж – це тривалість роботи у певних галузях народного господарства, у певних умовах праці, у визначених місцевостях чи природно-кліматичних умовах, за професіями, посадами. Спеціальний трудовий стаж враховується при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, а також пенсії за вислугу років.

Наприклад, пенсія науковому (науково-педагогічному) працівникові призначається при досягненні пенсійного віку: чоловікам – за наявності страхового стажу не менше 35 років, серед них стажу наукової роботи не менше 20 років; жінкам – за наявності страхового стажу не менше 30 років, серед них стажу наукової роботи не менше 15 років.

Право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти за наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.93 № 909.
тут