Охорона праці: запитання/відповіді

Як працівнику правильно звільнитися при порушенні роботодавцем законодавства з охорони праці? 

Відповідно до частини третьої статті 38 Кодексу законів про працю України (надалі - КЗпП), працівник має право розірвати трудовий договір, що укладений на невизначений строк, за власним бажанням, якщо роботодавець або уповноважений ним орган (роботодавець) не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору, зокрема й законодавство про охорону праці. Ця правова норма зазначена також у статті 6 Закону України "Про охорону праці".

Відповідно до статті 39 КЗпП строковий трудовий договір підлягає розірванню достроково на вимогу працівника в разі порушення роботодавцем, зокрема, законодавства про охорону праці.

При цьому слід зазначити, що працівник має право на таке звільнення за статями 38 і 39 КЗпП у визначений ним строк, тобто відпрацювання двотижневого терміну не потрібно. У такому разі запис у трудовій книжці має бути таким: "Звільнений за власним бажанням у зв’язку з порушенням роботодавцем законодавства про працю, стаття 38 (або 39) КЗпП України".

При такому звільненні працівникові, відповідно до статті 44 КЗпП, виплачується вихідна допомога у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.

У статті 47 КЗпП зазначено, що роботодавець зобов’язаний у день звільнення видати трудову книжку та провести з працівником остаточний розрахунок у строки, визначені статтею 116 КЗпП. Згідно зі статтею, вказаною вище, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому, провадиться в день звільнення. Якщо ж працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, роботодавець повинен письмово повідомити працівника.

Якщо ж роботодавець відмовляється звільнити працівника з таким формулюванням, такий спір має вирішуватися в судовому порядку. 

Чи належать роботи з обслуговування принтерів до робіт з підвищеною небезпекою? 

Существуют ли нормативные акты Украины, которые регулируют использование заправленных (восстановленных) картриджей для принтеров? Есть ли потенциальная угроза для здоровья сотрудников, которые находятся в одном помещении с принтерами, где используются заправленные картриджи?

Роботи на копіювальних і розмножувальних машинах відносяться до Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.05 № 15, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 року за N 232/10512 (пункт 114).

До нормативних документів, які визначають вимоги безпеки під час експлуатації копіювального обладнання, відносяться:

- Правила охорони праці для видавництв і редакцій (НПАОП 22.1-1.01-96);

- Правила охорони праці для підприємств та організацій поліграфічної промисловості (НПАОП 22.1-1.02-07);

- ДСаНПіН 3.3.1-176-2011 "Підприємства та організації поліграфічної промисловості".

Наприклад, існує розділ 4.6 "Дільниця оперативного розмноження інформації" НПАОП 22.1-1.01-96); "на копіювальних цехах (дільницях) рекомендуються люмінесцентні лампи з жовтим люмінофором або лампи розжарювання" (пункт 5.2 розділу V ДСаНПіН 3.3.1-176-2011).

Інші вимоги безпеки (зокрема, вимоги до заправки картриджів копіювальних апаратів) визначаються експлуатаційною документацією заводів-виробників копіювального обладнання.

Микола Федоренко, головний державний інспектор Головного управління Держпраці України у Київській області

Чи слід проводити позачергові медогляди та інструктажі з охорони праці, змінювати документацію та поновлювати дозволи при зміні назви підприємства?

Підприємство змінило назву та код ЄДРПОУ. Чи потрібно в такому разі всьому персоналу наново проходити медичні огляди та інструктажі з охорони праці? Чи треба заводити на підприємстві та в його підрозділах нові журнали реєстрації інструктажів? Чи треба підприємству наново отримувати в органі Держпраці України дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки?

Якщо підприємство лише змінило свою назву та код за ЄРДПОУ, а вид його діяльності та види виконуваних працівниками робіт залишилися без змін, то в проведенні нових медоглядів персоналу потреби немає.

Так само й немає потреби в позачерговому проведенні інструктажів з охорони праці на ті види виконуваних робіт, які залишилися без змін.

Що стосується журналів реєстрації інструктажів з охорони праці та іншої документації підприємства з охорони праці, то можна також продовжувати її ведення на існуючих носіях - за умови видання відповідного наказу з основної діяльності підприємства (з формулюванням, наприклад, "наказую вважати існуючу документацію з охорони праці чинною до 00.00.201__ року"). У такому випадку до існуючих журналів реєстрації інструктажів з охорони праці та до іншої подібної документації слід вклеїти аркуш (вклейку) з новою назвою підприємства, новим кодом за ЄДРПОУ та датою внесення змін.

Разом з тим при зміні державної реєстрації підприємства необхідно звернутися до територіального органу Державної служби України з питань праці для отримання нового дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки або на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Про переліки робіт з підвищеною небезпекою

На законодавчому рівні в Україні затверджено три переліки робіт підвищеної небезпеки.

Перший - перелік робіт з підвищеною небезпекою, затверджений наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.05 № 15, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 року за N 232/10512, який застосовується при визначенні категорій працівників, що залучаються до виконання робіт з підвищеною небезпекою та вимагають спеціального навчання з охорони праці, яке проводиться попередньо перед допуском до виконання робіт з підвищеною небезпекою та щороку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.11 № 1107 "Про затвердження Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки"  затверджено:
- другий - перелік робіт підвищеної небезпеки, затверджений  який встановлює види робіт підвищеної небезпеки, на виконання яких потрібно отримувати дозвіл від територіальних органів Державної служби України з питань праці;

- третій - перелік видів робіт підвищеної небезпеки, які виконуються на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази роботодавця вимогам законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки.

Усі переліки складені на підставі чинних нормативно-правових актів з охорони праці, діють, не підміняючи один одного та застосовуються тільки у відповідному напрямі охорони праці.

Олександр Калашнюк, головний технічний інспектор праці Федерації профспілок Вінницької області

Як призначають відповідальних за електрогосподарство на підприємстві?
Для забезпечення безпечної та надійної експлуатації електроустановок, як правило, у споживача створюється електротехнiчна служба (відділ, група) з необхідною кількістю електротехнічних працівників, залежно від класу напруги живлення, складності робіт з обслуговування електроустановок. Для безпосереднього виконання функцій щодо організації експлуатації електроустановок керівник споживача своїм розпорядчим документом має призначити особу, відповідальну за електрогосподарство, й особу, яка заміщатиме її в разі відсутності (відпустка, хвороба).
Розпорядчий документ щодо призначення особи, відповідальної за електрогосподарство, й особи, яка заміщатиме її, видається після успішної перевірки знань із питань технічної експлуатації електроустановок, пожежної безпеки й охорони праці та присвоєння цим особам IV групи з електробезпеки для обслуговування електроустановок на напругу до 1 кВ або V групи з електробезпеки для обслуговування електроустановок на напругу понад 1 кВ.
Особа, відповідальна за електрогосподарство споживача, повинна мати відповідну групу з електробезпеки та вищу освіту за відповідним напрямом (спеціальністю) енергетичного профілю, а також стаж роботи за цим напрямом.
У разі якщо в споживача використовуються електроустановки II та III категорій із надійності електропостачання на напругу до 1 кВ допускається, як виняток, призначити особу, відповідальну за електрогосподарство споживача, із числа працівників, котрі мають групу з електробезпеки не нижче IV і стаж роботи. Керівники та спеціалісти технологічних служб, особа, відповідальна за електрогосподарство споживача, у межах своїх повноважень відповідають за належне виконання вимог, передбачених відповідними правилами та посадовими інструкціями.

На цьому наголошує Міністерство енергетики та вугільної промисловості України (лист від 27.07.15 № 03/14-3872).

Навчання з пожежної безпеки для офісних працівників

Чи потрібно у зв’язку з втратою чинності наказом МНС від 29.09.03 № 368 проводити навчання для офісного персоналу відповідно до постанови Кабміну від 26.06.13 № 444? Якщо ні, то який документ регламентує навчання працівників?

Відповідно до вимог статті 20 Кодексу цивільного захисту України (надалі - КЦЗ) до завдань і обов’язків суб’єктів господарювання у сфері цивільного захисту зокрема належить здійснення навчання працівників з питань цивільного захисту, зокрема правилам техногенної та пожежної безпеки. Статтею 40 КЦЗ встановлено, що навчання працюючого населення діям у надзвичайних ситуаціях є обов’язковим і здійснюється в робочий час за рахунок коштів роботодавця за програмами підготовки населення діям у надзвичайних ситуаціях, а також під час проведення спеціальних об’єктових навчань і тренувань з питань цивільного захисту.

Порядок організації та проведення спеціальних об’єктових навчань і тренувань з питань цивільного захисту, затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.09.14 № 934, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 3 жовтня 2014 року за № 1200/25977. Відповідно до цього порядку спеціальні об'єктові навчання і тренування з питань цивільного захисту поділяються на:

- комплексні об'єктові навчання (тренування);

- об'єктові тренування спеціалізованих служб і формувань цивільного захисту;

- протипожежні та протиаварійні об'єктові тренування і навчальні тривоги.

Комплексні об'єктові навчання проводяться підприємствами, установами та організаціями з чисельністю працівників 50 осіб і більше з метою комплексного відпрацювання їх учасниками алгоритмів дій з організації та здійснення заходів, передбачених планами реагування на надзвичайні ситуації, локалізації і ліквідації наслідків аварій на об'єктах підвищеної небезпеки, цивільного захисту на особливий період.

Спеціальні об'єктові тренування спеціалізованих служб і формувань цивільного захисту проводяться з метою набуття працівниками, які входять до їх складу, навичок з виконання спеціальних робіт і заходів за умов надзвичайних ситуацій, пожеж, формування їх здатності до колективних дій, а також перевірки в цілому готовності спеціалізованих служб і формувань, добровільних пожежних дружин (команд) до дій за призначенням.

Протипожежні тренування (тренування персоналу у діях на випадок пожежі) проводяться на всіх підприємствах, в установах, організаціях незалежно від чисельності працівників. На підприємствах, в установах, організаціях з чисельністю працівників менше 50 осіб та навчальних закладах протипожежні тренування, темою яких є порушення з причини пожежі режиму роботи об'єкта в цілому, проводяться під час об’єктових тренувань з питань цивільного захисту.

Ураховуючи викладене вище, робимо висновок, що будь-який працівник будь-якого офісу, незалежно від кількості працівників, повинен протягом року взяти участь, як мінімум, у протипожежному тренуванні, темою якого є порушення через пожежу режиму роботи об'єкта в цілому, а також у протипожежному тренуванні по структурних підрозділах офісу.

Анатолій Рожков, експерт з пожежної та техногенної безпеки, член громадської ради ДСНС України

Чи є скрутне фінансово-економічне становище на підприємстві підставою для непроведення атестації робочих місць за умовами праці?

У зв'язку із скрутним фінансово-економічним становищем, що склалося на підприємстві з незалежних від нього причин, підприємство не може провести атестацію у термін, визначений у колективному договорі. Чи дозволяється використовувати результати санітарно-гігієнічних досліджень факторів виробничого середовища і трудового процесу, отримані під час попередньої атестації, проведеної у травні 2009 року?

Виконуючи вимоги чинного законодавства, кожний керівник зобов’язаний усвідомити, що результати атестації робочих місць за умовами праці є єдиною прийнятною підставою для об'єктивної оцінки умов праці та обґрунтованого надання працівникам, які працюють у шкідливих і важких умовах праці пільгових пенсій за Списком № 1 та № 2, надання щорічних додаткових відпусток, встановлення доплат до тарифних ставок (окладів), скорочення тривалості робочого тижня, видача молока або інших рівноцінних харчових продуктів.

Результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються протягом 5 років після їх затвердження до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення чергової атестації. Продовження строків дії атестації робочих місць за умовами праці на більший строк чинним законодавством не передбачено.

Відповідно до статті 13 Закону України від 05.11.91 №1788 "Про пенсійне забезпечення" для призначення пенсії за віком на пільгових умовах недостатньо наявності відповідної професії у "Списках виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію на пільгових умовах", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.03 № 36. 
Взяти до відома.  Із 03.08.2016 року постанова Кабінету Міністрів України від 16.01.03 № 36 втратила чинність.
Постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.16 № 461 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах" затверджено:
- Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день  дає право на пенсію за віком на пільгових умовах; 
- Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Роботи в шкідливих умовах праці впродовж кожного п’ятирічного періоду повинні бути підтверджені результатами атестації робочих місць за умови зайнятості не менше 80 % робочого часу, встановленого для відповідного виробництва.

Щодо таких пільг, як додаткові оплачувані відпустки за шкідливі умови праці, то відповідно до статті 7 Закону України від 15.11.96 № 504 "Про відпустки" ці відпустки надаються працівникам, зайнятим на роботах, пов’язаних із негативним впливом на здоров’я шкідливих виробничих факторів за Списком виробництв, цехів, професій і посад, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.97 № 1290. 
Порядок застосування Списку виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов'язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для  здоров'я, що дає право на щорічну додаткову  відпустку за особливий характер праці, затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 30.01.98 N 16, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 січня 1998 року за № 58/2498.
Конкретна тривалість цієї відпустки встановлюється колективним чи трудовим договором також залежно від результатів атестації робочих місць за умовами праці та часу зайнятості працівника в цих умовах.

Відповідно до статті 100 КЗпП на важких роботах та роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці встановлюється підвищена оплата праці. Віднесення робіт до категорії із шкідливими та важкими умовами праці можливе також лише на підставі результатів атестації робочих місць за умовами праці.

Відмови керівників щодо проведення атестації у зв’язку із скрутним економічним і фінансовим станом підприємств, яке в певній мірі має місце, не звільняє їх від відповідальності за несвоєчасне і якісне проведення атестації робочих місць за умовами праці, оскільки кошти на охорону праці передбачені чинним законодавством (стаття 19 Закону України від 14.10.92 № 2694 "Про охорону праці").

Оксана Острижнюк, головний державний інспектор Управління Держпраці в Івано-Франківській області
тут