Забезпечення мінімального
розміру зарплати: основні правила
Із 01.01.2017 року зарплата за виконану місячну норму праці не може бути
меншою, ніж 3200 гривен, а за годинну - 19,34 гривен. Але це зовсім не означає, що
посадовий оклад у штатному розписі (чи місячну тарифну ставку) потрібно
встановлювати в розмірі, не меншому за 3200 гривен або годинну ставку (у разі
погодинної оплати), - не менш ніж 19,34 гривен.
Мінімальний розмір посадового окладу (тарифної ставки) не
може бути менше 1600 гривен - з урахуванням вимог укладених Генеральної,
галузевих, міжгалузевих, регіональних угод і колективних договорів. Якщо ж у
таких угодах і колдоговорах була прив'язка до розміру мінімальної заробітної
плати, то за розрахункову величину беруть 1600 гривен (пункт 3 "Прикінцевих і
перехідних положень" Закону України від 06.12.16 № 1774 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України").
Тож озвучимо основні правила, яких має дотримуватися нині роботодавець.
Правило 1
Роботодавець повинен нарахувати зарплату в сумі не менш ніж 3200 гривен - якщо
виконана місячна (годинна) норма праці. Дотримання цієї норми є обов’язковим
незалежно від того, яка система оплати праці використовується (частина четверта
статті 3 Закону України від 24.03.95 № 108 "Про оплату праці" ) (надалі - Закон № 108).
Правило 2
У разі коли зарплата нарахована в меншому розмірі, ніж 3200 гривен (без
урахуванням виплат, передбачених частина друга статті 31 Закону № 108), потрібно
здійснити доплату до розміру мінімальної заробітної плати.
Правило 3
У місяцях, у яких періодичної виплати не було (наприклад, це
може бути квартальна премія) і зарплату нараховано в сумі меншій, ніж 3200 гривен,
теж здійснюють доплату до мінімальної заробітної плати.
Правило 4
Якщо норму праці не виконано, то гарантований мінімум розміру зарплати
визначають пропорційно. Ідеться про випадки, коли працівник трудиться на
умовах неповного робочого часу або він не виконав місячної (годинної) норми
праці через те, що хворів або був у відпустці, або ж працівника прийнято на
роботу (чи звільнено) посеред місяця.
Правило 5
Для внутрішніх сумісників гарантований мінімальний розмір зарплати
забезпечують окремо за основним місцем роботи й за сумісництвом (пропорційно відпрацьованому
часу). Державна служба України з питань праці теж дотримується такої позиції.
Тож виникає цілком логічне запитання: яким чином розраховувати суму
доплати до мінімальної заробітної плати і які виплати враховувати під час її
обчислення?
Доплата до мінімальної заробітної плати: основні акценти
Згідно із частиною другою статті 31 Закону № 108, під час
визначення гарантованого мінімального розміру зарплати не враховуються:
- доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного
ризику для здоров’я. За роз’ясненнями Мінсоцполітики
й територіальних органів Держпраці, це такі виплати, як доплата за важкі та
шкідливі (особливо важкі й особливо шкідливі) умови праці, а також доплата за
використання дезозасобів у роботі;
- доплати за роботу в нічний та надурочний час (за роз’ясненнями Міністерства
соціальної політики України, ідеться саме про оплату, а не доплату);
- виплати за роз’їзний характер роботи (найімовірніше, сюди ж
потрапить і надбавка за вахтовий метод роботи);
- премії до святкових і ювілейних дат.
Отже, як бачимо, наведену норму потрібно читати між рядків, оскільки вона
надто невдало прописана. Тому під час визначення суми доплати виникає чимало
запитань, які лишаються нез’ясованими, а Міністерство соціальної політики України
зайняло очікувальну позицію. Найбільше запитань виникає стосовно врахування сум
індексації під час обчислення суми доплати до мінімальної заробітної плати.
Нині офіційного роз'яснення міністерства щодо цього ще немає.
Однак на початку січня в деяких виданнях з’явилися роз'яснення фахівців
цього міністерства про те, що суми індексації потрібно виплачувати понад розмір
мінімальної заробітної плати. Але декілька днів тому в усних роз’ясненнях вони
повідомили, що остаточне рішення стосовно цього ще не прийнято. Так само немає
офіційної позиції і щодо матеріальної допомоги, яку виплачують за рахунок фонду
оплати праці та мають систематичний характер.
Тож до появи офіційних роз'яснень Мінсоцполітики суми індексації та матеріальної
допомоги (за рахунок фонду оплати праці) краще враховувати під час визначення
суми доплати до мінімальної заробітної плати. Адже частиною другою статті 31 Закону №
108 не робить винятків для таких виплат. Наведемо на схемі, які виплати
враховувати під час визначення доплати до мінімальної заробітної плати, а
які - ні.
Натисніть на картинку для перегляду в збільшеному вигляді
До того ж варто озвучити, як саме трактувати доплату до мінімальної заробітної плати і як
вона впливає на розрахунок інших виплат:
- доплата до мінімальної заробітної плати належить до фонду оплати праці;
- доплату виплачують щомісяця разом з виплатою зарплати, а під час розрахунку
суми авансу її не враховують;
- доплату включають до заробітку під час обчислення середньої зарплати для
оплати лікарняних і декретних, відпусток і в інших випадках збереження
середньої зарплати;
- доплату враховують, визначаючи денний заробіток під час оплати днів
відрядження;
- оподатковують доплату як зарплатну виплату, і на неї нараховують ЄСВ, а у
формі № 1ДФ і таблиці 6
Форми № Д4 її показують у складі зарплати.
Розрахунок суми доплати до мінімальної заробітної плати: практичні ситуації
Розгляньмо декілька найактуальніших питань, які виникли під час визначення
суми доплати.
Не виконана норма праці
Як сказано вище, така ситуація буває в разі коли працівник частину місяця
хворів або був у відпустці чи йому зберігали середній заробіток з інших причин.
Приклад 1
Працівник за основним місцем роботи працює на ставку, посадовий оклад -
3000 грн. У січні 2017 року він відпрацював 12 робочих днів із 20-ти, частину
місяця був у навчальній відпустці. Йому нарахували зарплату за 12 робочих днів -
1800 грн і відпускні ― 1000 грн.
Оскільки працівник відпрацював лише 12 р.дн., то рівень забезпечення мінімальної
заробітної плати становить:
3200,00 грн : 20 р.дн. х 12 р.дн. = 1920,00 грн.
Тому потрібно здійснити доплату до мінімальної заробітної плати:
1920,00 грн - 1800 грн = 120,00 грн.
Загальна сума зарплати за січень 2017 року становить:
1800,00 грн + 1000 грн + 120,00 грн = 2920,00 грн.
Оскільки фактично нарахована зарплата (з урахуванням доплати) менша,
ніж 3200 грн, то в такому випадку доведеться визначити суму різниці між
мінімальною і фактичною зарплатою: 3200 грн - 2920 грн = 280 грн, і на
цю суму донарахувати ЄСВ.
Внутрішнє сумісництво
Для таких працівників рівень забезпечення мінімальної заробітної плати
визначають окремо за основним місцем роботи й за сумісництвом.
Приклад 2
У січні 2017 року працівнику нарахували зарплату за основним місцем роботи
— 3100 грн і за сумісництвом (на 0,5 ставки) - 1470 грн. Норма праці виконана
за обома місцями роботи.
За основним місцем роботи зарплата працівника менша ніж
розмір мінімальної заробітної плати (3200 грн), тому потрібно здійснити доплату
до мінімальної заробітної плати:
3200,00 грн - 3100,00 грн = 100,00 грн.
За сумісництвом гарантований мінімум зарплати (на 0,5 ставки) становить:
3200,00 грн х 0,5 = 1600,00 грн.
Тому за сумісництвом потрібно теж нарахувати доплату до мінімальної заробітної
плати:
1600,00 грн - 1470,00 грн = 130,00 грн.
Підсумований облік робочого часу
За роз’ясненням Міністерства соціальної політики України (від
12.01.2017) при застосуванні підсумованого обліку робочого часу відпрацьованою
нормою вважаються відпрацьовані години за графіком роботи. На цій підставі міністерство
вважає: якщо відпрацьовані всі години за графіком роботи й нарахована зарплата
менш ніж 3200 грн, то слід провести доплату до мінімальної заробітної плати. А
надурочні години, визначені в останньому місяці облікового періоду, оплачуються
понад розмір мінімальної заробітної плати.
Приклад 3
Для працівника встановлений підсумований облік робочого часу, обліковий
період — квартал. У січні 2017 року він відпрацював усі години за графіком
роботи всього — 160 робочих годин (при нормі - 159 год.), у тому числі нічних
- 40. Оклад працівника - 3000 грн, розмір доплати за роботу в нічний час - 35%.
Оплата за 1 р. год. січня становить:
3000 грн : 159 р.год. = 18,87 грн.
За січень 2017 року йому нарахували:
- оплату за 160 відпрацьованих години:
18,87 грн × 160 р. год. = 3019,20 грн;
- доплату за 40 нічних годин:
(18,87 грн× 40 р. год.) × 35% = 264,18 грн.
Усього за січень 2017 року нараховано:
3019,20 грн + 264,18 грн = 3283,38 грн.
Але, визначаючи гарантований мінімум зарплати для такого працівника, не
враховують суму доплати за нічні години. Тому розмір доплати до мінімальної
зарплати становить:
3200,00 грн - 3019,20 грн = 180,80 грн.
Усього за січень 2017 року працівнику мають нарахувати:
3019,20 грн + 264,18 грн + 180,80 грн = 3464,18 грн.
Відрядна оплата праці
При відрядній системі оплати праці розмір оплати визначають пропорційно обсягу виконаної роботи. Водночас працівник не звільняється від обов'язку виконувати згідно з режимом роботи встановлену норму тривалості робочого часу.
При відрядній оплаті праці розцінки визначають виходячи з установлених розрядів роботи, тарифних ставок (окладів) і норм виробітку (норм часу). Відрядну розцінку визначають шляхом ділення погодинної (денної) тарифної ставки, яка відповідає розряду роботи, що виконується, на погодинну (денну) норму виробітку. Або відрядну розцінку можна визначати, перемноживши погодинну (денну) тарифну ставку, яка відповідає розряду роботи, що виконується, на встановлену норму часу в годинах або днях (стаття 90 КЗпП).
У разі невиконання норм виробітку не з вини працівника оплату провадять за фактично виконану роботу, і місячна зарплата в цьому разі не може бути нижчою від двох третин тарифної ставки встановленого йому розряду (окладу).
Отже, дотримання гарантованого мінімуму зарплати при відрядній оплаті праці можна було б визначати таким чином:
- залежно від фактичного обсягу і місячної норми виробітку (часу), а якщо мали місце простої протягом місяця, то цей період не враховувати під час визначення суми доплати до мінімальної заробітної плати;
- якщо норма виробітку за годину виконувалася, але протягом місяця були різні види робіт із різними відрядними розцінками, то можна спробувати визначити відрядну розцінку для кожного виду робіт виходячи з мінімального годинного розміру зарплати (19,34 грн) і провести належну доплату до рівня мінімальної заробітної плати.
При відрядній оплаті праці розцінки визначають виходячи з установлених розрядів роботи, тарифних ставок (окладів) і норм виробітку (норм часу). Відрядну розцінку визначають шляхом ділення погодинної (денної) тарифної ставки, яка відповідає розряду роботи, що виконується, на погодинну (денну) норму виробітку. Або відрядну розцінку можна визначати, перемноживши погодинну (денну) тарифну ставку, яка відповідає розряду роботи, що виконується, на встановлену норму часу в годинах або днях (стаття 90 КЗпП).
У разі невиконання норм виробітку не з вини працівника оплату провадять за фактично виконану роботу, і місячна зарплата в цьому разі не може бути нижчою від двох третин тарифної ставки встановленого йому розряду (окладу).
Отже, дотримання гарантованого мінімуму зарплати при відрядній оплаті праці можна було б визначати таким чином:
- залежно від фактичного обсягу і місячної норми виробітку (часу), а якщо мали місце простої протягом місяця, то цей період не враховувати під час визначення суми доплати до мінімальної заробітної плати;
- якщо норма виробітку за годину виконувалася, але протягом місяця були різні види робіт із різними відрядними розцінками, то можна спробувати визначити відрядну розцінку для кожного виду робіт виходячи з мінімального годинного розміру зарплати (19,34 грн) і провести належну доплату до рівня мінімальної заробітної плати.
В останні дні січня виникло чимало запитань під час нарахування зарплати.
Адже бухгалтери вперше застосовують нове правило - нараховують зарплату з
доплатою до мінімалки (до 3200 грн). Розгляньмо, як саме на практиці реалізувати норми ст. 31 Закону
№ 108 (про оплату
праці). Про основні правила визначення суми доплати до мінімальної заробітної плати наведено вище.
Трапляються випадки, коли норму праці не виконано й після пропорційного
визначення суми доплати доводиться здійснювати ще й нарахування ЄСВ із розрахунку
мінімальної заробітної плати. Таку
вимогу для працівників з основним місцем роботи встановлює частина п'ята
статті 8 Закону України від 08.07.10 № 2464 «Про збір та
облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (надалі
- Закон № 2464).
Неповна
зайнятість: доплата, ПДФО, ЄСВ
У разі роботи на умовах неповної зайнятості застосовується пропорційний
розрахунок гарантованого мінімуму зарплати. А базу нарахування ЄСВ для основних
працівників визначають на рівні не меншому за мінімальну заробітну плату (незалежно
від зайнятості).
Ситуація 1
Працівник за основним місцем роботи трудиться на 0,25 ставки, оклад - 3200
грн, є заява на застосування ПСП, норма праці виконана. Як нараховувати
зарплату в січні 2017 року? Як утримувати ПДФО та військовий збір і
нараховувати ЄСВ?
Якщо працівник виконав місячну норму праці, йому мають нарахувати зарплату:
3200 грн х 0,25 = 800 грн. Оскільки рівень забезпечення мінімального
розміру зарплати визначають пропорційно, то доплату до мінімальної заробітної
плати в цьому випадку проводити не потрібно.
Із нарахованої суми зарплати (800 грн):
- ПДФО не утримують, оскільки працівник має право на загальну ПСП у розмірі
800 грн;
- військовий збір утримують: 800 грн х 1,5% = 12 грн.
- Працівнику виплатять на руки: 800 грн - 12 грн = 788 грн.
- ЄСВ нараховують:
на фактичну зарплату: 800 грн х 22% = 176 грн;
- на суму різниці між мінімальною та фактичною зарплатою: (3200
грн - 800 грн) х 22% = 528 грн.
Ситуація 2
Працівник за основним місцем роботи трудиться на 0,25 ставки (по 2 години в
день), у січні 2017 року він відпрацював усі робочі дні, оклад ─ 6000 грн. Чи
потрібно робити доплату до мінімальної заробітної плати та як нараховувати ЄСВ?
Якщо працівник відпрацював усі робочі дні, йому мають нарахувати зарплату: 6000
грн х 0,25 = 1500 грн.
Рівень забезпечення розміру мінімальної заробітної плати в цьому разі
визначають пропорційно зайнятості: 3200 грн х 0,25 = 800 грн. Тому
доплату до мінімальної заробітної плати здійснювати не треба.
Однак якщо це основне місце роботи, то ЄСВ нараховують на:
- на фактичну зарплату: 1500 грн х 22% = 330 грн;
- на суму різниці між мінімальною та фактичною зарплатою: (3200
грн - 1500 грн) х 22% = 374 грн.
Доплата до мінімальної
заробітної плати й нарахування ЄСВ для інвалідів
Чимало запитань постає саме щодо забезпечення гарантованого мінімуму
зарплати для інвалідів і нарахування ЄСВ на їхню зарплату.
Нагадаємо: фізичні особи-підприємці нараховують ЄСВ на зарплату (лікарняні,
декретні) працівників-інвалідів за ставкою 22%, тому базу нарахування ЄСВ для
них визначають на рівні мінімальної заробітної плати (якщо це основне місце
роботи). Водночас на зарплату (лікарняні, декретні) працівників-інвалідів
підприємств (установ, організацій) нараховують ЄСВ у розмірі 8,41% на підставі
частини тринадцятої статті 8 Закону №
2464.
Ситуація 3
Працівник-інвалід працює на підприємстві на 0,5 ставки (основне місце
роботи, щодня по 4 години), у січні 2017 року відпрацював 17 робочих днів із
20-ти (декілька днів він хворів), оклад ─ 3000 грн. Чи потрібно робити доплату
до мінімальної заробітної плати та як нараховувати ЄСВ?
Період хвороби не враховують під час визначення суми доплати до мінімальної
заробітної плати. Якщо працівник відпрацював 17 робочих днів, то потрібно
визначити пропорційно рівень забезпечення мінімальної заробітної плати:
(3200 грн х 0,5) : 20 р.дн. х 17 р.дн. = 1360 грн.
За 17 р.дн. січня 2017 року нарахували зарплату:
(3000 грн х 0,5) : 20 р.дн. х 17 р.дн. = 1275 грн.
Тому потрібно здійснити доплату до мінімальної заробітної плати:
1360 грн - 1275 грн = 85 грн.
Загальна сума нарахованої за січень 2017 року зарплати, включаючи доплату,
становить:
1275 грн + 85 грн = 1360 грн.
ЄСВ нараховують за ставкою 8,41% на фактичну зарплату працівника-інваліда:
(1275 грн + 85 грн) х 8,41% = 114,38 грн.
Адже норма частина п'ята статті 8 Закону № 2464 щодо
визначення бази нарахування ЄСВ на рівні не менш ніж мінімальна заробітна плата
не застосовується до зарплати працівників-інвалідів підприємств (установ,
організацій).
Ситуація 4
Працівник-інвалід, який трудиться (основне місце роботи) у фізичні особи-підприємця
на 0,5 ставки (щодня по 4 години), у січні 2017 року відпрацював 20 робочих
днів, оклад - 2500 грн. Чи потрібно робити доплату до мінімальної заробітної
плати та як нараховувати ЄСВ?
Фізичні особи-підприємці теж повинні виконувати вимоги ст. 31 Закону про оплату праці щодо
забезпечення рівня мінімальної заробітної плати.
За 20 р.дн. січня 2017 року працівнику повинні нарахувати зарплату:
2500 грн х 0,5 = 1250 грн.
Якщо працівник зайнятий на 0,5 ставки, то рівень забезпечення мінімальної
заробітної плати визначають пропорційно:
3200 грн х 0,5 = 1600 грн.
Тож у цьому випадку потрібно визначити суму доплати до мінімальної
заробітної плати:
1600 грн - 1250 грн = 350 грн.
Загальна сума нарахованої за січень 2017 року зарплати:
1250 грн + 350 грн = 1600 грн.
Однак на зарплату працівників-інвалідів, які працюють у фізичних осіб-підприємців,
нараховують ЄСВ за ставкою 22% (8,41% застосовують тільки для
працівників-інвалідів підприємств). Тому в цьому разі потрібно визначити базу
нарахування ЄСВ на рівні мінімальної заробітної плати й нарахувати ЄСВ:
- на фактичну суму зарплати:
(1250 грн + 350) х 22% = 352 грн;
- на суму різниці між мінімальною та фактичною зарплатою:
(3200 грн - 1600 грн) х 22% = 352 грн.
На частину місяця припала "декретна" відпустка
Чимало запитань виникає, якщо "декретні" нараховані у 2016 році за місяці
поточного року та їхня сума, наприклад, за січень 2017 року менша, ніж
3200 грн. Або ж коли початок відпустки по вагітності та пологах припадає на
кілька днів січня, а частину місяця жінка працювала.
Ситуація 5
Допомога по вагітності та пологах нарахована за період із 01 листопада 2016
року по 06 березня 2017 року (із застосуванням обмеження двократним розміром мінімальної
заробітної плати). За січень 2017 року нараховано 2900 грн, за лютий ─ 2667,56
грн, за березень ─ 571,62 грн. Чи потрібно робити перерахунок "декретних",
доплату до мінімальної заробітної плати й донараховувати ЄСВ із розрахунку мінімальної
заробітної плати?
Обмеження "декретних" двократним розміром мінімальної заробітної плати у
розрахунку на місяць застосовують, якщо в застрахованої особи страховий стаж
менше 6 місяців за останні 12 місяців перед настанням страхового випадку (частина
четверта статті 19 Закону України від 23.09.99 № 1105 "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування"). Але для застосування цього обмеження беруть розмір мінімальної
заробітної плати, діючий у місяці настання страхового випадку (у листопаді 2016
року - 2900 грн (1450 грн х 2)). Тому немає жодних підстав для проведення
перерахунку "декретних" за січень-березень 2017 року.
Доплату до розміру мінімальної заробітної плати в цьому випадку теж
проводити не потрібно. Адже доплату до мінімальної заробітної плати
визначають пропорційно відпрацьованому часу, а в січні 2017 року немає жодного
відпрацьованого дня.
Але у січні-березні 2017 року потрібно буде визначити базу нарахування ЄСВ
із розрахунку мінімальної заробітної плати (3200 грн) і донарахувати ЄСВ за
кожен із цих місяців:
- на суму різниці між мінімальною заробітною платою та січневими «декретними»:
(3200 грн - 2900 грн) х 22% = 66 грн;
- на суму різниці між мінімальною заробітною платою та лютневими «декретними»:
3200 грн - 2667,56 грн) х 22% = 117,14 грн;
- на суму різниці між мінімальною заробітною платою й березневими «декретними»:
3200 грн - 571,62 грн) х 22% = 578,24 грн.
Ситуація 6
У січні 2017 року працівниця (основне місце роботи) відпрацювала лише 8 робочих
днів, за які їй нараховано зарплату в сумі 1200 грн й «декретні» з 16 січня по
11 травня з розрахунку мінімальної заробітної плати, у тому числі за 16
календарних днів січня, - 1681,92 грн. Як визначити доплату до мінімальної
заробітної плати в січні 2017 року й нарахувати ЄСВ?
Період відпустки по вагітності та пологах є невідпрацьованим часом. Тому
гарантований розмір мінімальної заробітної плати в цьому випадку визначають
пропорційно відпрацьованому часу (без урахування періоду відпустки по
вагітності та пологах):
3200 грн : 20 р. дн. х 8 р. дн. = 1280 грн.
Сума доплати до мінімальної заробітної плати в січні 2017 року становитиме:
1280 грн - 1200 грн = 80 грн.
Загальна сума доходу за січень 2017 року дорівнюватиме:
1200 грн + 80 грн + 1681,92 грн = 2961,92 грн.
Тому за січень 2017 року потрібно визначити суму різниці між мінімальною
зарплатою та січневим доходом:
3200 грн - 2961,92 грн =238,08 грн.
На цю суму донараховують ЄСВ:
238,08 грн х 22% = 52,38 грн.
Як ураховувати
донараховані (сторновані) суми за минулі місяці
На жаль, ст. 31 Закону № 108 не надає
відповіді на це запитання, а Міністерство соціальної політики України
відмовчується. Однак під час визначення суми доплати до мінімальної заробітної
плати враховуються виплати саме за відпрацьований час за відповідний місяць.
Тому донараховані (сторновані) виплати за минулі місяці немає підстав
ураховувати під час обчислення суми доплати до мінімальної заробітної плати.
Ситуація 7
У січні 2017 року працівнику (за основним місцем роботи) нарахували
зарплату за 20 робочих днів січня - 3000 грн, сторнували зарплату за 5 робочих днів
грудня 2016 року в сумі 681,82 грн і нараховані лікарняні за 6 календарних днів
грудня - 611,04 грн. Як визначити доплату до мінімальної заробітної плати в
січні 2017 року та як нарахувати ЄСВ?
У цьому випадку відпрацьовані всі робочі дні, тому зарплата за січень 2017
року не може бути менш ніж 3200 грн. Але під час обчислення суми доплати до мінімальної
заробітної плати не потрібно враховувати суму грудневих лікарняних і сторновану
грудневу зарплату. Адже ці виплати не пов’язані з відпрацьованим у січні 2017
року часом і нараховуються за інший місяць.
Тому сума доплати до мінімальної заробітної плати в січні 2017 року
становитиме:
3200 грн - 3000 грн = 200 грн.
Загальна сума доходу за січень 2017 року дорівнюватиме:
3000 грн + 200 грн + 681,82 грн – 611,04 грн = 3270,78 грн.
Під час нарахування ЄСВ суму сторнованої грудневої зарплати та нарахованих
за грудень лікарняних включають до бази нарахування ЄСВ за грудень 2016 року (пункт
9 розділу IV Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум
нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне
страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від
14.04.15 № 435, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 квітня 2015 року за № 460/26905).
База нарахування ЄСВ за січень 2017 року включає тільки зарплату за січень
(3000 грн) і доплату до мінімальної заробітної плати (200 грн), разом - 3200
грн.
Тому ЄСВ нараховуємо на фактичну суму зарплати:
(3000 грн + 200 грн) х 22% = 704 грн.
Ситуація 8
У січні 2017 року працівнику (за основним місцем роботи) нарахували
зарплату за 18 р.дн. - 2700 грн і зарплату за один день грудня, який помилково
не оплатили, у сумі - 136,36 грн. Як визначити доплату до мінімальної
заробітної плати в січні 2017 року та як нарахувати ЄСВ?
У такому випадку відпрацьовано 18 робочих днів січня, тому рівень
забезпеченості мінімальної заробітної плати визначають пропорційно:
3200 грн : 20 р.дн. х 18 р.дн. = 2880 грн.
Тож немає підстав ураховувати грудневу зарплату за один робочий день (136,36
грн) під час розрахунку доплати до мінімальної заробітної плати. Щоправда,
Міністерство соціальної політики України ще не висловило свою позицію щодо
цього, але такий висновок можна зробити, проаналізувавши ст. 31 Закону №
108.
Доплата до мінімальної заробітної плати за січень 2017 року, ураховуючи
відпрацьований час (18 р.дн. із 20-ти), становитиме:
2880 грн - 2700 грн = 180 грн.
Загальна сума зарплати за січень 2017 року (з урахуванням донарахованої
зарплати за грудень):
2700 грн + 180 грн + 136,36 грн = 3016,36 грн.
Але під час визначення бази нарахування ЄСВ за січень 2017 року потрібно
включити й грудневу зарплату. На це вказує підпункт пункту 3 Інструкції про
порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне
соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.15 № 449, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07 травня 2015 року за № 508/26953 (надалі -
Інструкція
№ 449).
Тому потрібно визначити суму різниці між мінімальною й фактичною зарплатою:
3200 грн - 3016,36 грн = 183,64 грн.
На цю суму потрібно донарахувати ЄСВ:
183,64 грн х 22% = 40,40 грн.
Доплата до мінімальної
заробітної плати у разі звільнення працівників
Уже виникли перші запитання, пов’язані з визначенням суми доплати до мінімальної
заробітної плати для працівників, які звільняються, а також у разі, коли
звільненим працівникам нараховують якісь виплати після звільнення.
Ситуація 9
Працівник звільнився з роботи 23 січня 2017 році, йому нарахували зарплату
за 13 робочих днів - 1950 грн і компенсацію за невикористану відпустку — 1500
грн. Чи потрібно визначати доплату до мінімальної заробітної плати в січні 2017
року та як нарахувати ЄСВ?
У цьому випадку загальна сума нарахованої за січень 2017 року зарплати (1950
грн + 1500 грн = 3450 грн) буде більше ніж 3200 грн. Але компенсацію
за невикористану відпустку не враховують, адже це разова виплата за
невідпрацьований час, обчислена з розрахунку середньої зарплати.
Оскільки у січні 2017 року відпрацьовано 13 робочих днів, рівень
забезпеченості мінімальної заробітної плати визначають пропорційно:
3200 грн : 20 р.дн. х 13 р.дн. = 2080 грн.
Але суму компенсації за невикористану відпустку не враховуємо під час
визначення суми доплати до мінімальної заробітної плати, яка дорівнює:
2080 грн - 1950 грн = 130 грн.
До речі, у місяці звільнення ЄСВ нараховують на суму фактичної зарплати,
якщо навіть вона менша за 3200 грн (пункт 8 розділу ІІІ Інструкції
№ 449).
Ситуація 10
Скористаймося умовами ситуації 9, але припустімо, що суму доплати до мінімальної
заробітної плати у січні 2017 року не нарахували, оскільки під час її
визначення була помилково врахована компенсація за невикористану відпустку. Чи
виправляти помилку після звільнення та як це зробити?
Забезпечення розміру мінімальної заробітної плати є мінімальною державною
гарантією в оплаті праці. За її недотримання можуть загрожувати фінансові
санкції, передбачені абзац четвертий частини другої статті 265 КЗпП. Сподіваймося,
що їх найближчим часом скасують (25 січня цього року зареєстрований
законопроект № 5711, яким пропонується скасувати фінансові санкції, передбачені
статтею 265 КЗпП, і зменшити розміри адміністративних штрафів).
Тому якщо після звільнення виявлено таку помилку, то колишньому працівнику
потрібно нарахувати й виплатити належну суму доплати до мінімальної заробітної
плати.
Оскільки нарахування після звільнення, то:
- із суми доплати до мінімальної заробітної плати утримують ПДФО без
застосування податкової соціальні пільги, оскільки це вже не зарплата, а «інші
виплати», і відображають її у формі № 1ДФ з ознакою
доходів "127";
- із цієї суми утримують військовий збір;
- на суму доплати нараховують ЄСВ і в таблиці 6 Форми № Д4 таку виплату
відображають, проставляючи код типу нарахувань "1", а в реквізиті
11 указують місяць, за який проведена доплата до мінімальної заробітної плати, - "012017".
Світлана ЛІСТРОВА, бухгалтер-експерт
